Забезпечення прав людини під час спеціального досудового розслідування

Abstract

Дисертація присвячена комплексному дослідженню правових, теоретичних та практичних аспектів забезпечення прав людини під час здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia). У роботі розглядаються особливості цього інституту в контексті сучасного кримінального процесуального законодавства України, аналізуються його проблемні аспекти та надаються науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативного регулювання. Проведено ґрунтовний історико-порівняльний аналіз концепції здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного (обвинуваченого) крізь призму правових традицій різних історичних періодів — від античної доби Стародавнього Риму до правових систем Середньовіччя. Встановлено, що нормативні акти зазначених епох передбачали диференційовані підходи до оцінки неявки підозрюваного, переважно трактуючи її як прояв зневаги до державної влади та її судових інституцій. За відсутності особи, підозрюваної у вчиненні правопорушення, кримінально-процесуальна система історично схилялася до застосування репресивних заходів, які, окрім суто юридичних наслідків, мали також соціально-каральну спрямованість. Відсутність обвинуваченого часто розцінювалась не тільки як ухилення від правосуддя, але й як самостійний делікт, що тягнув за собою додаткові санкції. Окрім того, простежено взаємозв’язок між політичними системами того чи іншого історичного періоду та механізмами реалізації кримінального судочинства (in absentia).The dissertation is devoted to a comprehensive study of the legal, theoretical and practical aspects of ensuring human rights during a special pre-trial investigation (in absentia). The work examines the features of this institution in the context of modern criminal procedural legislation of Ukraine, analyzes its problematic aspects and provides scientifically substantiated proposals for improving regulatory regulation. A thorough historical and comparative analysis of the concept of conducting criminal proceedings in the absence of the suspect (accused) has been conducted through the prism of legal traditions of different historical periods - from the ancient era of Ancient Rome to the legal systems of the Middle Ages. It has been established that the regulatory acts of the indicated eras provided for differentiated approaches to assessing the failure to appear of the suspect, mainly treating it as a manifestation of contempt for the state authorities and its judicial institutions. In the absence of a person suspected of committing an offense, the criminal procedural system has historically tended to apply repressive measures, which, in addition to purely legal consequences, also had a social and punitive orientation. The absence of the accused was often regarded not only as an evasion of justice, but also as an independent tort, which entailed additional sanctions. In addition, the relationship between the political systems of a particular historical period and the mechanisms for implementing criminal proceedings (in absentia) was traced.