Міжнародні стандарти забезпечення прав людини щодо засуджених до позбавлення волі в умовах воєного стану в Україні

Abstract

У статті досліджено міжнародні стандарти забезпечення прав людини щодо засуджених до позбавлення волі в умовах воєнного стану в Україні. Проведений аналіз міжнародних нормативно-правових актів доводить, що право засуджених до позбавлення волі на гуманне став¬лення до них та на повагу їх людської гідності, окрім норм вітчизняного права, чітко закріплено і у низці міжнародно-правових актів, до яких належать: Загальна декларація прав людини; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права; Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів пово¬дження і покарання; Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню; Основні принципи поводження з ув’язненими; Мінімальні стандартні правила ООН щодо поводження з ув’язненими (Пра¬вила Нельсона Мандели); Європейські пенітенціарні правила (далі - ЄПП); Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув’язненню в будь-якій формі; Кодекс поведінки посадових осіб щодо підтримки правопорядку та ін. В контексті предмету нашого дослідження варто зауважити, що забезпечення прав людини щодо засуджених до позбавлення волі залежить не лише від пенітенціарної адміністрації, а й від інших (зовнішніх) соціальних інституцій. Більше того, всі елементи правового статусу засуджених (права, обов’язки, законні інтереси) покликані сприяти як адаптації засуджених в умовах власне місця позбавлення волі, так і соціальній адаптації (ресоціалізації) після звільнення від відбування покарання. Результати проведеного дослідження засвідчили, що ефективність забезпечення прав людини щодо засуджених до позбавлення волі поставлена в залежність не лише від якісного правового регулювання відповідної сфери кримінально-виконавчих правовідносин, а й від компетентності пенітенціарного персоналу. The analysis of international legal acts proves that the right of persons sentenced to imprisonment to humane treatment and respect for their human dignity, in addition to the norms of national law, is clearly enshrined in a number of international legal acts, including: The Universal Declaration of Human Rights; the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms; the International Covenant on Civil and Political Rights; the Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment; European Convention for the Prevention of Torture and Inhuman or Degrading Treatment or Punishment; Basic Principles for the Treatment of Prisoners; UN Standard Minimum Rules for the Treatment of Prisoners (Nelson Mandela Rules); European Prison Rules (hereinafter referred to as the EPR); Body of Principles for the Protection of All Persons under Any Form of Detention or Imprisonment; Code of Conduct for Law Enforcement Officials, etc. In the context of the subject of our study, it is worth noting that ensuring human rights of prisoners depends not only on the penitentiary administration, but also on other (external) social institutions. Moreover, all elements of the legal status of convicts (rights, obligations, legitimate interests) are designed to facilitate both the adaptation of convicts in the conditions of the actual place of imprisonment and social adaptation (resocialization) after release from serving their sentence. The results of the study showed that the effectiveness of ensuring human rights of persons sentenced to imprisonment depends not only on the quality of legal regulation of the relevant area of penal relations, but also on the competence of penitentiary staff.