Правове становище українського населення Слобідської України на території земель війська Донського у XVIII столітті

Abstract

В роботі проаналізовано причини переселення у XVIII ст. українського населення Слобідської України в землі війська Донського, серед яких були державний примус, зловживання козацької старшини, захоплення московськими (російськими) урядовцями земель у козацьких громад, закріпачення населення, перехід до козацької служби у війську Донському та ін. Звернуто увагу на наслідки Прутського договору 1711 р., Андріанопольського договору 1713 р. та Бєлградського договору 1739 р. для слобідського українського козацького населення. Зазначено, що серед українських родин переважали вихідці із Острогозького слобідського козацького полку, які мігрували на територію земель війська Донського для облаштування там господарств. Це було обумовлено тим, що землі острогозьких козаків межували із донськими козацькими юртами. Завдяки хвилям міграції українського населення в землі війська Донського у XVIII ст. Звернуто увагу на значимість слобідського українського козацького населення в утворенні козацьких команд (компаній), які підпорядковувались комендантам Хоперської (Новохоперської) та Бахмутської фортець, що були побудовані на місцях згарищ козацьких городків після придушення булавінського повстання. Відмічено участь вихідців із Слобідської України в роботі Законодавчої Комісії. Зазначено труднощі, з якими стикалось слобідське українське населення при облаштуванні господарств на нових місцях. Встановлено, що родини слобожанців платили за оренду землі чинш. З’ясовано, що населення Слобідської України в землях війська Донського сплачувало подушний оклад, який збирався комендантом фортеці Святого Дмитра Ростовського. Вказано, що наприкінці XVIII ст. правовий стан українського населення, яке мешкало в землях війська Донського, було змінено. Так, частину українців було переведено у козацький стан та долучено до служби у війську Донському, а іншу частину – донська старшина закріпачила або залишила на правах орендарів козацької землі. The work analyzes the reasons for the resettlement in the 18th century of the Ukrainian population of Sloboda Ukraine in the lands of the Don Army, including state coercion, abuse of the Cossack officers, seizure of lands from Cossack communities by Moscow (Russian) officials, enslavement of the population, transfer to Cossack service in the Don Army, etc. Attention is drawn to the consequences of the Prut Treaty of 1711, the Treaty of Adrianople of 1713, and the Treaty of Belgrade of 1739 for the Sloboda Ukrainian Cossack population. It is noted that among the Ukrainian families, the descendants of the Ostrogozhsk Slobodsk Cossack Regiment, who migrated to the territory of the lands of the Don Army to set up farms there, predominated. This was due to the fact that the lands of the Ostrogozhsk Cossacks bordered the Don Cossack yurts. Due to the waves of migration of the Ukrainian population in the lands of the Don Army in the 18th century. Attention is drawn to the importance of the Sloboda Ukrainian Cossack population in the formation of Cossack teams (companies) that were subordinate to the commandants of the Khoper (Novokhoper) and Bakhmut fortresses, which were built on the sites of the burned-down Cossack towns after the suppression of the Bulavin uprising. The participation of immigrants from Sloboda Ukraine in the work of the Legislative Commission is noted. The difficulties encountered by the Sloboda Ukrainian population in the development of farms in new places are noted. It is established that the families of Sloboda residents paid chinsh for land rent. It is found that the population of Sloboda Ukraine in the lands of the Don Army paid a per capita salary, which was collected by the commandant of the fortress of St. Dmitry of Rostov. It is indicated that at the end of the 18th century the legal status of the Ukrainian population living in the lands of the Don Army was changed. Thus, some Ukrainians were transferred to the Cossack ranks and assigned to serve in the Don army, while the other part was enslaved by the Don foremen or left as tenants of the Cossack land.