Юридична характеристика інституту самочинного будівництва в Україні та в країнах Європейського Союзу: порівняльно-правовий аналіз

Abstract

У статті проведено порівняльно-правовий аналіз інституту самочинного будівництва в Україні та в країнах Європейського Союзу. Досліджено особливості правового регулювання інституту самочинного будівництва за національним законодавством, окреслено основні проблеми та запропоновано шляхи їх вирішення. Визначено ключові відмінності між національним законодавством та законодавством країн ЄС щодо інституту самочинного будівництва. Проаналізовано можливості легалізації самочинного будівництва, заходи державного контролю, санкційні механізми та підходи до врегулювання порушень у цій сфері. Встановлено, що в країнах Європейського Союзу превентивні заходи контролю, механізми узаконення та адміністративні процедури мають більш гнучкий характер, що сприяє ефективному регулюванню будівельної діяльності. Натомість в Україні спостерігаються певні труднощі, пов’язані з бюрократичними процедурами, неефективністю моніторингу та правовими колізіями, що потребують вдосконалення на основі позитивного європейського досвіду. Запропоновано шляхи удосконалення національного законодавства з урахуванням кращих практик європейських держав, зокрема, впровадження спрощених механізмів узаконення об’єктів будівництва, посилення контролю на його ранніх етапах та впровадження процесів цифровізації. Акцентовано увагу на впливі судової практики на врегулювання спорів, пов’язаних із самочинним будівництвом, та ролі органів місцевого самоврядування у нагляді за містобудівною діяльністю. Проведено аналіз можливостей адаптації міжнародного досвіду до правової системи України, зокрема впровадження механізмів адміністративної відповідальності за порушення будівельних норм та посилення захисту прав власників нерухомості. Визначено значення міждисциплінарного підходу до вивчення проблематики самочинного будівництва, що включає правові, соціальні та економічні аспекти. The article provides a comparative legal analysis of the unauthorized construction institute in Ukraine and the European Union. The author examines the peculiarities of legal regulation of unauthorized construction under national legislation, outlines the main problems and suggests ways to solve them. The key differences between national legislation and the legislation of the EU countries regarding the institution of unauthorized construction are identified. The author analyzes the possibilities of legalization of unauthorized construction, state control measures, sanction mechanisms and approaches to resolving violations in this area. It has been established that in the European Union, preventive control measures, legalization mechanisms and administrative procedures are more flexible, which contributes to the effective regulation of construction activities. At the same time, in Ukraine, there are certain difficulties associated with bureaucratic procedures, ineffective monitoring and legal conflicts that need to be improved based on positive European experience. The author proposes ways to improve national legislation based on the best practices of European countries, in particular, the introduction of simplified mechanisms for legalizing construction projects, strengthening control at its early stages, and introducing digitalization processes. The author emphasizes the impact of judicial practice on the settlement of disputes related to unauthorized construction and the role of local governments in supervising urban development activities. The author analyzes the possibilities of adapting international experience to the legal system of Ukraine, in particular, the introduction of mechanisms of administrative liability for violation of building codes and strengthening the protection of the rights of property owners. The importance of an interdisciplinary approach to the study of unauthorized construction, including legal, social and economic aspects, is determined.