Міжнародний досвід адміністративно-правового забезпечення протидії кіберзагрозам

Abstract

Стаття є дослідженням міжнародного досвіду адміністративно-правового забезпечення протидії кіберзагрозам, у якому обґрунтовано значення нормативно-правових підходів, інституційних механізмів та міжнародного співробітництва для забезпечення кібербезпеки. Розглянуто основні підходи до правового регулювання у країнах Європейського Союзу, США, Китаї, Канаді та інших держав, де питання кібербезпеки є пріоритетними у забезпеченні національної безпеки та збереженні стабільності цифрових інфраструктур. Окрема увага приділена аналізу правових норм, які регулюють діяльність у кіберпросторі, встановлюють відповідальність за кіберзлочини та визначають заходи для захисту інформаційних ресурсів. Здійснено порівняння різних підходів до боротьби з кіберзлочинністю, захисту критичної інфраструктури, управління даними та кібердипломатії. У статті розглядаються переваги та виклики впровадження загальних стандартів кібербезпеки, таких як Директива NIS2 Європейського Союзу, яка спрямована на посилення кібербезпеки критичних об’єктів та Конвенція про кіберзлочинність Ради Європи, що сприяє уніфікації підходів до криміналізації правопорушень у кіберпросторі. Такі документи встановлюють спільні рамки, які допомагають різним державам координувати зусилля у сфері протидії кіберзагрозам і сприяють міжнародному обміну інформацією. Також розглянуто роль кібердипломатії у встановленні загальноприйнятих принципів поведінки держав у кіберпросторі. Це сприяє запобіганню конфліктам та забезпеченню стабільності міжнародної обстановки, що є особливо актуальним у контексті зростання глобальних кіберзагроз. Підкреслено значення таких ініціатив ООН, як рекомендації для держав щодо відповідальної поведінки в кіберпросторі, які є важливими для запобігання ескалації напруженості між країнами. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі міжнародних підходів до кібербезпеки, порівнянні регуляторних механізмів різних держав та обґрунтуванні можливостей їхнього застосування для вдосконалення адміністративно-правових механізмів протидії кіберзагрозам в Україні. The article is a study of international experience in the administrative and legal support for countering cyber threats. It substantiates the importance of regulatory approaches, institutional mechanisms, and international cooperation in ensuring cybersecurity. The study examines the main approaches to legal regulation in the European Union, the USA, China, Canada, and other countries, where cybersecurity is a priority for national security and the stability of digital infrastructure. Particular attention is given to analyzing legal norms that regulate activities in cyberspace, establish accountability for cybercrimes, and outline measures to protect information resources. The article compares various approaches to combating cybercrime, protecting critical infrastructure, data management, and cyber diplomacy. It discusses the advantages and challenges of implementing common cybersecurity standards, such as the European Union’s NIS2 Directive, which aims to enhance the cybersecurity of critical entities, and the Council of Europe’s Convention on Cybercrime, which promotes the unification of approaches to criminalizing offenses in cyberspace. Such documents establish a common framework that assists different states in coordinating efforts in countering cyber threats and fosters international information sharing. The role of cyber diplomacy in establishing universally accepted principles of state behavior in cyberspace is also considered. This fosters conflict prevention and supports international stability, particularly in the context of rising global cyber threats. The importance of UN initiatives, such as recommendations for responsible state conduct in cyberspace to prevent escalation of tensions among countries, is highlighted. The research novelty lies in the comprehensive analysis of international approaches to cybersecurity, comparing regulatory mechanisms of different countries, and justifying their applicability for improving administrative and legal mechanisms to counter cyber threats in Ukraine.