Домашнє насильство як детермінанта делінктвентної поведінки малолітніх та неповнолітніх осіб

Abstract

У статті здійснюється комплексний аналіз проблеми злочинності серед неповнолітніх та малолітніх осіб, що в умовах сучасних суспільних трансформацій постає як один із найбільш гострих та багатоаспектних викликів правопорядку. Обґрунтовано, що стратегія протидії молодіжній делінквентності, зосереджена виключно на боротьбі з наслідками, є малоефективною та не забезпечує ефективного результату. Пріоритетним вектором дослідження визначено ідентифікацію фундаментальних чинників та соціально-психологічних детермінант, які викривляють процес соціалізації особистості та зароджують стійкі злочинні наміри в ранньому віці. Особлива увага приділяється вивченню причинно-наслідкових зв’язків між деструктивним середовищем (зокрема домашнім насильством) та подальшою криміналізацією малолітніх та неповнолітніх осіб. У роботі доводиться, що глибоке розуміння витоків девіантної поведінки є необхідним фундаментом для розробки та впровадження принципово нових, дієвих стратегій превенції. Підсумовуємо, що лише через нейтралізацію першопричин злочинності на ранніх етапах можна досягти реального зниження її динаміки та забезпечити ефективний захист прав дитини та інтересів суспільства. Домашнє насильство виступає фундаментальним детермінантом деструктивної трансформації особистості, що безпосередньо корелює з формуванням протиправної експліцитної поведінки у малолітніх та неповнолітніх осіб. Тривале перебування дитини в аб’юзивному сімейному середовищі — незалежно від того, чи виступає вона безпосереднім об’єктом фізичної агресії, чи перебуває у статусі латентної жертви (свідка насильства щодо інших членів родини) — провокує глибоку деформацію процесів первинної соціалізації. Таким чином, злочинна діяльність підлітка стає специфічним, способом подолання отриманого травматичного досвіду.

The article provides a comprehensive analysis of the problem of crime among minors and young people, which in the context of modern social transformations appears as one of the most acute and multifaceted challenges to law and order. It is substantiated that a strategy for combating youth delinquency focused solely on combating the consequences is ineffective and does not provide an effective result. The priority vector of the research is the identification of fundamental factors and socio-psychological determinants that distort the process of individual socialization and give rise to persistent criminal intentions at an early age. Particular attention is paid to studying the causal relationships between a destructive environment (including domestic violence) and the subsequent criminalization of minors and juveniles. The work proves that a deep understanding of the origins of deviant behavior is a necessary foundation for the development and implementation of fundamentally new, effective prevention strategies. We conclude that only by neutralizing the root causes of crime at the early stages can we achieve a real reduction in its dynamics and ensure effective protection of the rights of the child and the interests of society. Domestic violence is a fundamental determinant of destructive personality transformation, which directly correlates with the formation of illegal explicit behavior in minors and juveniles. A child's prolonged stay in an abusive family environment — regardless of whether he or she is the direct object of physical aggression or is in the status of a latent victim (witness of violence against other family members) — provokes a profound deformation of the processes of primary socialization. Thus, the criminal activity of a teenager becomes a specific way of overcoming the traumatic experience he has received.