Формування риторичної компетентності у студентів-правознавців

Abstract

Стаття є дослідженням організації формування риторичної компетентності у студентів юридичних спеціальностей. Вона розглядає теоретичні засади, визначає методологічні підходи та практичні інструменти для розвитку ефективних комунікативних навичок. У теперішній час юристів часто запрошують виступити у ролі експертів у ЗМІ, взяти участь у громадських дискусіях, набуває популярності розвиток особистих професійних блогів та сторінок. З огляду на специфіку діяльності студентів-правознавців, вміння ефективно висловлювати думки, переконувати опонентів і грамотно будувати аргументацію є критично важливими для розвитку професійної діяльності та побудови кар'єри в цілому. Тому формування професійної та культурної компетентностей багато в чому залежить від застосування освітніх програм, форм та методів навчання, які стимулюють активність та бажання до самоосвіти. Риторична компетентність юридичних фахівців включає не лише володіння мовними засобами та аргументаційними техніками, але й у сучасних реаліях життя вимагає адаптувати свої свої можливості до сьогодення, навчитися правильно застосовувати невербальні засоби комунікації та знати основні ази ораторського мистецтва. Важливим аспектом є інтеграція цифрових технологій у навчальний процес, що дозволяє розширити можливості для самостійної роботи студентів, а також підготовка до реальної юридичної практики з можливістю ведення соціальних мереж, сайтів та розвитком особистого бренду. Це сприяє не лише розширенню теоретичних знань, але й виробленню практичних навичок, необхідних для успішного професійного спілкування. Особлива увага в дослідженні приділена сучасним освітнім методикам, які дозволяють студентам засвоювати риторичні прийоми, розвивати навички переконливої комунікації, брати участь у дебатах, ділових іграх, моделюванні судових процесів та інших інтерактивних формах навчання. Розвиток риторичної компетентності та професійної мовної культури сприяє не лише професійному зростанню майбутніх спеціалістів, але й надає впевненості в собі, здатність дієво представити себе, переконати інших та виважено й результативно захищати права своїх клієнтів. The article is a study of the organization of the formation of rhetorical competence in law students. It examines the theoretical foundations, defines methodological approaches and practical tools for the development of effective communication skills. Nowadays, lawyers are often invited to act as experts in the media, participate in public discussions, and the development of personal professional blogs and pages is gaining popularity. Given the specifics of law students' activities, the ability to effectively express opinions, persuade opponents and competently build arguments is critical for the development of professional activities and career building in general. Therefore, the formation of professional and cultural competencies largely depends on the use of educational programs, forms and methods of teaching that stimulate activity and the desire for self-education. The rhetorical competence of legal professionals includes not only mastery of language and argumentation techniques, but also in the modern realities of life requires adapting their capabilities to the present, learning to use non-verbal means of communication correctly and knowing the basic basics of oratory. An important aspect is the integration of digital technologies into the educational process, which allows for greater opportunities for students to work independently, as well as preparation for real-life legal practice with the ability to maintain social networks, websites and develop a personal brand. This contributes not only to the expansion of theoretical knowledge but also to the development of practical skills necessary for successful professional communication. The study pays special attention to modern educational methods that allow students to learn rhetorical techniques, develop persuasive communication skills, participate in debates, business games, simulated trials and other interactive forms of learning. The development of rhetorical competence and professional language culture contributes not only to the professional growth of future specialists, but also gives them self-confidence, the ability to present themselves effectively, convince others, and protect the rights of their clients in a balanced and effective manner.