Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Використання судово-медичних знань при проведенні слідчого освідування
(Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Кривда, Людмила Русланівна; Kryvda, Liudmyla
Судово-медичні знання є невід’ємною складовою процесу проведення слідчого освідування в кримінальних справах. Ця аннотація розглядає різнобічний характер та важливість використання судово-медичних знань у слідчій діяльності. В першу чергу, судово-медичні дослідження використовуються для встановлення причин смерті. Смерть може бути результатом різних факторів, таких як насильство, отруєння, природні захворювання чи нещасні випадки. Судово-медичні експерти встановлюють точну причину смерті, що є ключовою для ідентифікації можливих підозрюваних та напрямує слідство. По-друге, судово-медичні знання використовуються для дослідження та оцінки тілесних ушкоджень потерпілих. Експерти визначають характер, механізм і ступінь травм та ушкоджень, що допомагає встановити обставини злочину і ідентифікувати можливих злочинців. По-третє, судово-медичні дослідження допомагають визначити час настання смерті або травматичних подій. Це може мати важливе значення для встановлення алібі або реконструкції подій, які призвели до злочину. По-четверте, судово-медичні експерти грають роль консультантів для слідчих та прокурорів, надаючи їм спеціалізовані знання щодо медичних аспектів справи. Їхні експертні висновки є важливими для судового процесу і забезпечують об’єктивність та обґрунтованість рішень.
Судово-медичні знання знаходять своє застосування в розгляді різних аспектів кримінальних справ, зокрема встановленні причини смерті, оцінці медичного стану жертв або підозрюваних, аналізі слідів травм та отруєнь. Вони допомагають слідчим у побудові послідовних аргументів і визначенні критичних моментів у справі. Стаття обговорює важливі аспекти співпраці між слідчими та судово-медичними експертами, підкреслюючи необхідність взаєморозуміння та обміну інформацією для досягнення максимальної об’єктивності та точності при розслідуванні. Детально описуються сучасні методи та технології, що використовуються в судовій медицині, включаючи образне дослідження, біологічну аналітику та генетичні тести, які допомагають вирішувати складні судово-медичні питання. Стаття також звертає увагу на важливість етичних аспектів у роботі судово-медичних експертів та визначає їхню роль у судових справах. Висвітлюються можливі виклики та труднощі, з якими стикаються експерти при проведенні своєї діяльності та підкреслюється важливість їхнього незалежного та об’єктивного підходу до вирішення судових питань. У підсумку, стаття наголошує на тому, що судово-медичні знання є необхідною складовою справедливого правосуддя і важливим інструментом для визначення правопорушень та надання справедливості в кримінальних справах.
Forensic medical knowledge is an integral part of the investigative process in criminal cases. This annotation explores the multifaceted nature and importance of utilizing forensic medical knowledge in investigative activities. First and foremost, forensic medical investigations are used to determine the cause of death. Death can result from various factors such as violence, poisoning, natural diseases, or accidents. Forensic medical experts establish the exact cause of death, which is crucial for identifying potential suspects and directing the investigation.
Secondly, forensic medical knowledge is employed to examine and assess physical injuries to victims. Experts determine the nature, mechanism, and extent of injuries, aiding in establishing the circumstances of the crime and identifying potential perpetrators. Thirdly, forensic medical investigations assist in determining the time of death or traumatic events. This information can be critical in establishing alibis or reconstructing events leading to the crime.
Fourthly, forensic medical experts serve as consultants to investigators and prosecutors, providing them with specialized knowledge regarding the medical aspects of the case. Their expert conclusions are vital to the judicial process, ensuring objectivity and reasoned decisions. Forensic medical knowledge finds application in various aspects of criminal cases, including determining the cause of death, assessing the medical condition of victims or suspects, and analyzing traces of injuries and poisonings. They assist investigators in constructing coherent arguments and identifying critical points in a case. The article discusses important aspects of collaboration between investigators and forensic medical experts, emphasizing the need for mutual understanding and information exchange to achieve maximum objectivity and accuracy in investigations. Modern methods and technologies used in forensic medicine, such as imaging studies, biological analysis, and genetic testing, are described in detail to address complex forensic medical questions. The article also highlights the importance of ethical considerations in the work of forensic medical experts and defines their role in legal proceedings. It addresses potential challenges and difficulties that experts may encounter in their work, emphasizing the importance of their independent and objective approach to resolving legal matters. In conclusion, the article underscores that forensic medical knowledge is an essential component of fair justice and a crucial tool for identifying wrongdoing and ensuring justice in criminal cases.
Огляд трупа та огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією
(Юридичний вісник, 2022) Кривда, Людмила Русланівна; Kryvda, Liudmyla
Головна мета кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а невинувата особа не була безпідставно обвинувачена та притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України). Огляд трупа на місці події, виявлення та вилучення доказів зі слідами біологічного походження, знайдених на місці події є обов’язковою та невідкладною слідчою дією, яка строго регламентується статтями 84-86, 98, 100, 237-239 Кримінально-процесуального кодексу України. Кодексом встановлено два види огляду трупа: огляд трупа і огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією. Помилки, які виникають під час неправильного огляду чи некомпетентності, халатного ставлення судового медика чи слідчого можуть негативно вплинути на подальше розслідування злочину. Неправильне оформлення протоколу огляду місця події є одним із найпоширеніших дефектів. Важливо розрізняти, що місце події та місце скоєння злочину не завжди тотожні, тому що під місцем події зазвичай розуміють територію або місце-вість, в межах якого виявлені сліди скоєного злочину (при цьому сам злочин могло бути скоєно в іншому місці), місце злочину – це приміщення або ділянка території, де безпосередньо було скоєно злочин (хоча сліди цього злочину можуть бути виявлені і в іншому місці або в декількох місцях). На даний час відсутній законодавчий порядок проведення ексгумації, внаслідок чого виникають колізії і ситуації, коли отримані докази є недопустимими. Наявні процесуальні прогалини в організації підготовки та безпосередньому проведенні ексгумації трупа під час процесуальної діяльності дослідження цієї дії на теоретичному рівні з урахуванням вимог практики набуває винятково важливого значення. Для досягнення мети були використані як загальні, так і спеціальні методи пізнання (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування).
The main purpose of criminal proceedings is to ensure a quick, complete and impartial investigation and trial so that anyone who committed a criminal offense is brought to justice as far as his guilt is concerned, and an innocent person is not groundlessly accused and brought to criminal responsibility (Art. 2 of the Criminal Procedural Code of Ukraine). Examination of the corpse at the scene, detection and seizure of evidence with traces of biological origin found at the scene is a mandatory and urgent investigative action, which is strictly regulated by Articles 84-86, 98, 100, 237-239 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. The Criminal Procedural Code of Ukraine has two types of corpse inspection: a corpse inspection and a corpse examination associated with exhumation. Mistakes that occur during an incorrect examination or incompetence, negligence of a forensic medic or investigator may adversely affect the further investigation of the crime. Incorrect registration of the event site inspection protocol is one of the most common defects. It is important to distinguish that the scene and the crime scene are not always identical, because the place of the event usually understands the territory or location within which traces of the crime are found. (in this case, the crime itself could be committed elsewhere), the crime scene is a room or a section of the territory where the crime was directly committed (although traces of this crime can be found elsewhere or in several places).Currently, there is no legislative procedure for exhumation, as a result of which there are conflicts and situations where the obtained evidence is unacceptable. There are procedural gaps in the organization of preparation and direct exhumation of the corpse during the procedural activity of the study of this action at the theoretical level, taking into account the requirements of practice, is of exceptional importance. Both general and special methods of cognition (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction) were used to achieve the goal.
Генезис судово-медичних знань та напрями їх використання в розслідуванні насильницьких і корисливо-насильницьких кримінальних правопорушень
(Юридичний вісник, 2021) Кривда, Людмила Русланівна; Kryvda, Liudmyla; Кривда, Руслан Григорович; Kryvda, Ruslan
На даний час особливо актуальним є питання ефективного розслідування злочинів із застосуванням міждисциплінарного та інтеграційного підходу, оскільки злочинність здатна не тільки пристосовуватися до різноманітних способів приховування злочинів, а й вдосконалювати засоби здійс-нення правопорушень за допомогою сучасних знань завдяки відкритому інформаційному доступу до специфічних ресурсів. Ці обставини призводять до того, що виникає потреба в застосуванні не тільки фахових юридичних знань органів, які здійснюють кримінальне провадження, а й у використанні спеціальних знань різних галузей науки, техніки, мистецтва, ремесла (медицини, автотехніки, економіки тощо).
At present, the issue of effective crime investigation with a multidisciplinary and integrative approach is particularly relevant, since crime is able not only to adaptto a variety of ways of concealing crimes, but also improve the means of committing crimes through modern knowledge through open information access to specific resources. These circumstances lead to the fact that there is a need to apply not only the professional legal knowledge of the bodies conducting criminal proceedings, but also the use of special knowledge in various fields of science, technology, art, craft (medicine, accounting, automotive engineering, etc.).
Процесуальні та тактичні аспекти щодо порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
У статті досліджено процесуальні та тактичні аспекти порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою. Встановлено, що для проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій, використовуючи сучасні можливості установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем, можливості візуального спостереження, під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою необхідним та важливим є дотримання слідчим послідовності дій та структури етапів проведення НСРД з метою подальшого фіксування та отримання результатів. Саме для забезпечення виконання послідовності етапів проведення НСРД, необхідним є: внесення до Єдиного реєстру досудових роздувань відомостей щодо вчиненого злочину; вивчення матеріалів кримінального провадження та оперативно-розшукової справи про вчинений злочин; виділення інформації для отримання якої необхідно провести негласну слідчу дію; створення плану щодо проведення певної негласної слідчої (розшукової) дії та погодження цього плану з представниками оперативного підрозділу; визначення представника оперативного підрозділу, який буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; звернення з клопотанням про проведення негласної слідчої дії до уповноваженого суб’єкта погодження та подальше дотримання послідовності етапів розгляду клопотання про проведення НСРД, необхідним для цього: прийняття слідчим суддею заходів щодо збереження режиму секретності; вивчення клопотання,
інших матеріалів кримінального провадження щодо визначення наявності підстав для надання дозволу на проведення такої дії; визначення часу та місця розгляду клопотання та доведення інформації до слідчого чи прокурора, які беруть учать при розгляді даного клопотання; при розгляді клопотання необхідним є: відкриття засідання та визначення розгляду клопотання; повідомлення про присутність особи, яка подала відповідне клопотання та про додержання секретності відповідної інформації і забезпечення фіксування засідання; оголошення щодо якого клопотання проводиться засідання; заслуховування уповноваженої особи, яка подала клопотання, з вмотивованим обґрунтуванням наявності підстав, мети та необхідності проведеної певної негласної слідчої (розшукової) дії; та завершальний етап який полягає у: забезпеченні наявності підстав які будуть стверджувати достатність для прийняття рішення судом щодо дозволу або відмови в наданні дозволу на проведення НСРД; винесення ухвали про дозвіл або відмову в наданні дозволу на проведення НСРД; забезпечення режиму секретності надання ухвали слідчого судді уповноваженій особі. Доведено доцільність невідкладного проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій, для подальшого використання, як джерел доказів, під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою.
The article examines the procedural and tactical aspects of the procedure for conducting undercover investigative (search) actions during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group. It has been established that in order to carry out a complex of covert investigative (search) actions, using modern possibilities of determining the location of a radio-electronic device, removing information from transport telecommunication networks and from electronic information systems, the possibility of visual surveillance, during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group, it is necessary and important compliance by the investigator with the sequence of actions and the structure of the stages of the NSRD for the purpose of further recording and obtaining results. In order to ensure the sequence of stages of NSRD implementation, it is necessary to: enter information into the ERDR; analytical processing of materials of criminal proceedings and operative-investigative case of the corresponding category; separation of the system of actual data, for obtaining which it is necessary to conduct NSRD; drawing up a written plan for conducting NSRD and coordinating it with employees of the operational unit; determination of a specific subject of an undercover investigative (search) action; submitting a petition to the appropriate subject of sanctioning and the sequence of stages of consideration of the petition for conducting the NSRD, it is necessary: adoption by the investigating judge of measures to ensure the secrecy regime; study of the petition, other materials and determination of the existence of grounds for granting permission to conduct NSRD; determining the time and place of consideration of the petition and providing information to the investigator or prosecutor who will be present at the consideration of the petition; taking other measures necessary to prepare for consideration of the petition; consideration of the petition: opening of the meeting and announcement of the consideration of the petition; notification of the appearance of the person who submitted the petition and the observance of the confidentiality regime and the conditions for recording the meeting; announcement of which petition is being considered; hearing of the person who submitted the petition with justification of the grounds, necessity and purpose of conducting an undercover investigative (search) action; hearing arguments of the parties; final stage: determining the sufficiency of the grounds for resolving the petition on the merits; issuing a resolution on permission or refusal to grant a permission to conduct NSRD; with observance of the regime of confidentiality of the decision of the investigating judge to the investigator or prosecutor. The expediency of the immediate implementation of a complex of covert investigative (search) actions, using modern possibilities of determining the location of a radio-electronic device, removing information from transport telecommunication networks and from electronic information systems, the possibility of visual surveillance, during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group, has been proven.
Особливості досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання: деякі процесуальні аспекти
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2021) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
Метою статті є дослідження процесуальних аспектів щодо особливостей досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання. Вказано на те, що зміни, яких зазнав Кримінальний процесуальний кодекс України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, визначили окремого процесуального суб’єкта кримінального провадження – дізнавача. Проаналізвано нормативно-правові акти, які закріплюють положення щодо сутності, змісту та повноважень дізнавача та окремі характерні риси його діяльності, які подібні із повноваженнями слідчого. Досліджено процесуальні особливості та значення процедури досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання. Встановлено, що дізнавач вправі здійснювати більший перелік слідчих (розшукових) дій, ніж слідчий, і обмежений у проведенні багатьох негласних слідчих (розшукових) дій. Зазначено, що строк досудового розслідування кримінальних проступків може бути зменшений, якщо обвинувальний акт направлений у спрощеному провадженні до суду. Зокрема, строк досудового розслідування кримінальних проваджень щодо кримінальних проступків (дізнання) є скороченим порівняно зі строками досудового слідства, що зумовлено застосуванням спрощеної кримінальної процесуальної форми, яка передбачає менш тривалі процесуальні строки щодо кримінальних проступків. Встановлено, що особливістю здійснення досудового розслідування кримінальних проступків (дізнання) передбачене обмеження застосування запобіжних заходів. Автор акцентує увагу на деяких процесуальних аспектах спрощення досудового розслідування у формі дізнання. Доведено, що окремими особливостями досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання можна визначити такі, як строки його проведення, обмеження застосування запобіжних заходів, обмеження застосування слідчих (розшукових) дій, особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків (дізнання).
The purpose of the article is to study the procedural aspects of the features of the pre-trial investigation of criminal offenses in the form of an inquiry. It is pointed out that the changes that have been made to the Criminal Procedure Code of Ukraine, concerning the simplification of pre-trial investigation of certain categories of criminal offenses, have identified a separate procedural subject of criminal proceedings – the interrogator. The normative-legal acts which fix provisions on essence, the maintenance and powers of the interrogator and separate characteristic features of his activity which are similar to powers of the investigator are analyzed. Procedural features and significance of the procedure of pre-trial investigation of criminal offenses in the form of an inquiry have been studied. It is established that the interrogator has the right to perform a larger list of investigative (investigative) actions than the investigator, and is limited in conducting many covert investigative (investigative) actions. It is noted that the term of pre-trial investigation of criminal offenses may be reduced if the indictment is sent to court in summary proceedings, in particular the term of pre-trial investigation of criminal proceedings in respect of criminal offenses (inquiry) is reduced compared to pre-trial investigation due to the simplified form, which provides for shorter procedural time limits for criminal offenses. It is established that the peculiarity of the pre-trial investigation of criminal offenses (inquiries) provides for the restriction of the application of precautionary measures. The author focuses on some procedural aspects of simplifying the pre-trial investigation in the form of an inquiry. It is proved that some features of pre-trial investigation of criminal offenses in the form of inquiry can be determined such as the timing of its implementation, limiting the application of measures, limiting the use of investigative (investigative) actions, features of the pre-trial investigation of criminal offenses (inquiries).