Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Імплементація міжнародних стандартів адміністративного судочинства у законодавство України
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026) Книшов, Вадим Петрович; Knyshov, Vadym
У дисертації висвітлено імплементацію міжнародних стандартів адміністративного судочинства у законодавство України, обґрунтовано низку пропозицій з удосконалення національного законодавства. На основі систематизації та критичного аналізу джерельної бази обґрунтовано, що наукове осмислення адміністративної юстиції сформувалося як багатоаспектна дослідницька галузь, у якій поєднуються концептуальні, порівняльні, емпіричні та історичні підходи.
The dissertation explores the implementation of international standards of administrative justice into Ukrainian legislation and substantiates a series of proposals for national law improving. Based on the systematization and critical analysis of sources, it is argued that the scholarly understanding of administrative justice has developed as a multidimensional field of research combining conceptual, comparative, empirical, and historical approaches.
Адміністративно-правові засади застосування поліграфа як методу кримінального аналізу
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026) Здебський, Дмитро Володимирович ORCID ID 0009-0004-5279-1024; Zdebskyi, Dmytro
В дослідженні здійснено теоретичне обгрунтування та аналіз практичного досвіду застосування поліграфа як методу кримінального аналізу в діяльності підрозділів МВС України. На основі аналізу наукової літератури, національного та міжнародного законодавства, а також практичного досвіду проведення кримінального аналізу та поліграфологічних досліджень сформовано теоретикометодологічне обґрунтування впровадження поліграфа як методу кримінального аналізу в діяльність підрозділів системи МВС Україні.
The study provides a theoretical justification and an analysis of the practical experience in the use of the polygraph as a method of criminal analysis within the activities of the Ministry of Internal Affairs (MIA) units of Ukraine. Based on the analysis of scientific literature, national and international legislation, as well as the practical experience of conducting criminal analysis and polygraph examinations, a theoretical and methodological rationale has been developed for the implementation of the polygraph as a method of criminal analysis in the activities of the MIA system units in Ukraine.
Підліткова девіантність: психологічний аналіз, профілактика та правові орієнтири
(«Наукові інновації та передові технології», 2025) Матієнко, Тетяна Василівна https://orcid.org/0000-0001-9695-2222; Matiienko, Tetiana; Дробишевська, Вікторія Володимирівна; Drobyshevska, Viktoriia
Проблема протиправної поведінки молоді є однією з найгостріших у сучасному суспільстві, оскільки вона суттєво впливає на соціальну стабільність, дотримання правопорядку та формування майбутнього покоління. Саме в процесі соціалізації особистості відбувається становлення моральних орієнтирів, розвиток соціальних навичок і правової свідомості. У цей період на поведінку індивіда значно впливають фактори сімейного виховання, соціального середовища, освітнього впливу та індивідуально-психологічні особливості, що може зумовлювати прояви девіантності та порушення правових норм.
Тhe problem of unlawful behavior among youth is one of the most acute issues in modern society, as it significantly affects social stability, adherence to the rule of law, and the formation of future generations. It is during the process of socialization that an individual’s moral values, social skills, and legal consciousness are shaped. At this stage, behavior is strongly influenced by factors such as family upbringing, social environment, educational impact, and individual psychological characteristics, which may contribute to manifestations of deviance and violations of legal norms.
Дослідження психосоматичних розладів особистості
(Наукові перспективи, 2025) Матієнко, Тетяна Василівна https://orcid.org/0000-0001-9695-2222; Matiienko, Tetiana; Белека, Олена Олександрівна; Beleka, Olena
У роботі авторами наголошується важливість вивчення психосоматичних розладів, тому що у сучасному світі, який характеризується стрімкими соціальними, економічними та культурними змінами, а також надзвичайно високою швидкістю інформаційних потоків, психосоматичні захворювання стають однією з найбільш актуальних проблем охорони здоров’я. Постійні стреси, перевантаження, підвищені вимоги до особистості, конфлікти та кризи, що виникають на особистісному та суспільному рівнях, створюють несприятливий психоемоційний фон. Саме цей фон є основою для виникнення та розвитку психосоматичних розладів – станів, у яких психологічний дистрес відображається через фізіологічні симптоми та порушення функціонування організму. Психологічний дистрес – це складна сукупність негативних емоційних, когнітивних і поведінкових реакцій, що з’являються у відповідь на стресогенні фактори і не завжди ефективно регулюються психікою людини. В умовах хронічного або повторного дистресу часто виникає соматизація – процес, у якому психічні проблеми трансформуються в соматичні симптоми, що призводить до розвитку фізичних захворювань. Особливо гостро проблема психосоматичних розладів постає в контексті воєнного стану в Україні, який розпочався з 2014 року і набув масштабного загострення з лютого 2022 року. Війна не лише спричинила безпосередній фізичний вплив на здоров’я населення, але й створила тривалий психотравмуючий фон, що охопив усі верстви суспільства. Постійний страх за життя, втрата близьких, руйнування звичного способу життя, вимушена міграція, економічна нестабільність – все це призводить до посилення психоемоційного навантаження і формує підґрунтя для масового розвитку психологічного дистресу серед українців. Авторами проведено дослідження психо-емоційних особливостей пацієнтів із соматоформними розладами, виявленні провідних психологічних чинників у виникненні симптомів, а також у формулюванні практичних рекомендацій щодо ефективної психокорекції та супроводу таких осіб. За результатами дослідження встановлено, що важливо не лише лікувати фізичні прояви хвороби, а й комплексно працювати з психологічним станом людини, виявляти та коригувати психогенні чинники, які підсилюють соматичні порушення. Наукове вивчення механізмів трансформації психологічного дистресу у соматичні симптоми, особливостей психогенних чинників, пов’язаних із впливом війни, має першочергове значення для розробки ефективних заходів профілактики і психокорекції.
The authors emphasize the critical importance of studying psychosomatic disorders, as in today’s world – characterized by rapid social, economic, and cultural transformations, combined with an overwhelming influx of information – psychosomatic diseases have become one of the most pressing public health challenges. Chronic stress, excessive workloads, heightened personal and societal expectations, interpersonal and systemic conflicts, and crises at both individual and collective levels foster a persistent negative psychoemotional background. This background serves as a key precursor to the onset and progression of psychosomatic disorders – conditions in which psychological distress manifests through physiological symptoms and impaired bodily functioning. Psychological distress is defined as a complex constellation of negative emotional, cognitive, and behavioral responses triggered by stressors and often poorly regulated by the individual’s psychological coping mechanisms. Under conditions of chronic or recurrent distress, somatization frequently occurs – a process whereby unresolved psychological conflicts or emotional strain are converted into physical symptoms, eventually contributing to the development of somatic illnesses.
This issue is particularly acute in the context of the ongoing state of war in Ukraine, which began in 2014 and intensified dramatically in February 2022. The war has not only inflicted direct physical harm on the population but also generated a prolonged, widespread traumatogenic environment affecting all societal strata. Persistent fear for one’s life and loved ones, grief and loss, disruption of daily life, forced displacement, and economic instability collectively intensify psychoemotional strain, thereby laying the foundation for mass psychological distress across the Ukrainian population. The authors conducted a study examining the psycho-emotional characteristics of patients diagnosed with somatoform disorders, identifying key psychological contributors to symptom onset, and formulating practical recommendations for effective psychological intervention and supportive care.The findings underscore that successful treatment requires more than addressing physical symptoms alone – it necessitates a holistic approach targeting the individual’s psychological state, including identification and correction of psychogenic factors that exacerbate somatic dysfunction. Scientific investigation into the mechanisms underlying the transformation of psychological distress into somatic symptoms – particularly in the context of war-related trauma – is of paramount importance for developing evidence-based prevention strategies and targeted psychotherapeutic interventions.
Цифрова адикція та її вплив на психоемоційний стан
(«Перспективи та інновації науки», 2025) Немеш, Олена Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-8620-3279; Nemesh, Olena; Прудка, Людмила Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-5440-2361; Prudka, Liudmyla; Здоровець, Тетяна Григорівна https://orcid.org/0009-0005-9005-6028; Zdorovets, Tetiana
У статті представлено загальний аналіз цифрової залежності та її впливу на психоемоційний стан користувачів, зокрема дітей, підлітків і дорослих, в умовах широкого поширення цифрових технологій та соціальних мереж. Було встановлено, що посилене використання цифрових медіа причиною шкідливих когнітивних, емоційних і соціальних порушень, які взаємно пов’язані й посилюють один одного. Перезбудження мезолімбічної системи винагороди мозку через алгоритмічну персоналізацію контенту, гейміфікацію та постійне отримання повідомлення створює стійкі адиктивні поведінкові моделі. Здебільшого, така тенденція проявляється у зниженні рівня концентрації уваги, проблемах зі сном, підвищеній нервовій лабільності та соціальній ізоляції. З'ясовано, що створення різних форм цифрової залежності: залежність від Інтернету, азартних ігор і комунікаційна залежність, кіберсексуальна адикція, компульсивний веб-серфінг та посилене використання мобільних телефонів. Незалежно від характеру проявів усіх форм таких знижених поведінкових розладів зростають психоемоційну стійкість особистості до навчальної та соціальної активності та ведуть до феномену «цифрового відчуження». Зазначені зміни мають системний характер і впливають на соціальні зв'язки, освітню діяльність, а також розвиток психоемоційної компетентності молодіжної аудиторії. Дослідження акцентує потребу впровадження комплексних превентивних і коригуючих стратегій, що включають психологічні, доступні освітні програми або технологічні засоби. Серед них – розвиток навичок цифрової грамотності та медіаосвіти практики детоксикації від цифри , критичність інформаційного простору , підтримка альтернативних видів комунікації культурної чи фізичної активності поряд із залученням батьківсько-педагогічного корпусу оцінки у вироблення здорових моделей поведінки. Окремий акцент зроблено на міждисциплінарному співробітництві фахівців у галузях психології, педагогіки, соціології та ІТ-сфери, яке гарантує інтегрований підхід до профілактики виявлення цифрової адикції.
As an article investigated the impact of digital addiction on the psychosocial conditions of audiences, especially within modern digital environments characterized by high rates of internet penetration, smart phones and social media networks that are part and parcel for daily life. In the article, it is revealed how addict behaviour is formed, including such devices as excessive stimulation of the brain's reward system, gamification, social network algorithms, endless content streams and instant messages that encourage users to always return to digital platforms. This kind of starting injection lead to cognitive function degradation, reduced attention span, sleep disorder, unstable emotions and social isolation to form a close circle cycle of addiction. The article reviews the various types of digital addiction such as internet addiction, game addiction and communication addiction; cyber-sex; compulsive web surfing and excessive mobile phone usage as well as their impact on user's psycho-emotional state, social interaction and learning practices. The article also discusses how the digital space affects the formation of new patterns of interpersonal communication and thinking models which often replace traditional social ties. Summarized, digital communications can not only fail to contribute empathy and in-depth understanding between people but it may also create conditions that result in broken families. A lot of attention is directed at preventative measures and actions designed to minimize the negative effects of digital addiction on user psyche, whatever their age. Joining psychological, educational, social and technological tools into an integrated system, the article offers an approach that involves digital literacy and media education, digital detoxification practices, critique of information flow, stimulation for various forms of social networking apart from the net, cultural and sports activities as well as Parent-Teacher participation in the development of sound routines. The article also stresses the necessity for interdisciplinary interaction between educators, psychologists, sociologists and information technologists in order to instill durable cognitive, emotional, social capabilities; self-control skills as well as socially responsible use of digital resources. argues that only integration of educational, psychological, and technological approaches can create an environment with not only one taken care of but both more abundant emotional sensations and psychological stability, social responsibility and confidence in schools. To ensure that users of various age groups have a sound 'digital mental health ' it is noteworthy that integrated educational, psychological and technological approaches are the best option. As already confirmed by practice.