Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Основні засади діяльності Національної поліції як суб’єкта сектору оборони та безпеки
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Нікітін Анатолій Анатолійович; Nikitin, Anatolii
Забезпечення національної безпеки будь-якої розвинутої, правової, соціально захищеної держави є важливою та обов’язковою пере думовою сталого та ефективного розвитку державотворення.
У статті розглядаються особливості діяльності Національної поліції як суб’єкта сектору безпеки та оборони, досліджується місце
Національної поліції з-поміж суб’єктів забезпечення державної безпеки шляхом аналізу діючого законодавства у цій сфері, деталізації
правової доктрини та напрацювання наукової спільноти.
Встановлено, серед суб’єктів, що забезпечують національну безпеку держави важливе місце займає Національна поліція. Однак,
в положеннях чинного національного законодавства детально не регламентовані завдання та повноваження поліції у цій сфері. Автором
запропоновано доповнити Закон України «Про Національну безпеку України» нормою права, яка б деталізувала завдання та повнова ження поліції у цьому напрямку, оскільки в умовах воєнного стану суб’єкти поліцейської діяльності дедалі частіше виконують покладені
на них обов’язки пов’язані з обороною державного суверенітету країни.
Зауважено, що сьогодні структура сектору безпеки і оборони містить чотири складові компоненти: 1) сили безпеки; 2) сили оборони;
3) оборонно-промисловий комплекс; 4) громадські об’єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Вони
розмежовуються відповідно до свого функціонального призначення та юридичної природи.
Стверджено, що тісна взаємодія між суб’єктами сектору безпеки та оборони, зміцнення стратегічного партнерства з НАТО та ООН
впливають на ефективність захисту спектра державних інтересів.
Визначені фактори, які впливають на стратегічну, ефективну діяльність в сфері безпеки та оборони, серед яких: взаємодія та поси лення стратегічних напрямків діяльності з міжнародними країнами партнерами; врахування міжнародного досвіду та міжнародного зако нодавства задля покращення становища у цій сфері; своєчасне вирішення проблем і завдань у науковому та законодавчому просторі
для розвитку зазначеного сектору України за сучасних безпекових умов; окреслення чітких цілей та етапів для досягнення прогресу
у цьому напрямку. Ensuring the national security of any developed, legal, socially protected state is an important and mandatory prerequisite for the sustainable and effective development of statehood. The article examines the peculiarities of the National Police as a subject of the security and defense sector, examines the place of the National Police among the subjects of state security by analyzing the current legislation in this area, detailing the legal doctrine and the work of the scientific community. It has been established that the National Police occupies an important place among the entities that ensure the national security of the state. However, the provisions of the current national legislation do not regulate the tasks of the police in this area in detail. The author suggested supplementing the Law of Ukraine “On the National Security of Ukraine” with a rule of law that would detail the tasks of the police in this direction, since in the conditions of martial law subjects of police activity increasingly perform tasks related to the defense of the state sovereignty of the country. It is noted that today the structure of the security and defense sector includes four components: 1) security forces; 2) defense forces; 3) defense-industrial complex; 4) public associations that voluntarily participate in ensuring national security. They are distinguished according to their functional purpose and legal nature. It has been asserted that close interaction between subjects of the security and defense sector, strengthening of strategic partnership with NATO and the UN influence the effectiveness of the protection of the spectrum of state interests. Factors that affect strategic, effective activities in the field of security and defense are identified, including: interaction and strengthening of strategic areas of activity with international partner countries; taking into account international experience and international legislation to improve the situation in this area; timely resolution of problems and tasks in the scientific and legislative space for the development of the specified sector of Ukraine under modern security conditions; outlining clear goals and milestones for achieving progress in this direction.
Документ
Віктимологічне запобігання кримінальним правопорушенням проти власності
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Бабенко, Андрій Миколайович; Babenko, Andrii; Чекмарьова, Ірина Миколаївна; Chekmarova, Iryna; Палій, М.В.
Стаття присвячена дослідженню проблеми віктимологічного запобігання кримінальним правопорушенням проти власності. Наголо шується, що власність є одним із найважливіших феноменів, який всі часи вважався виразом сутнісних правових відносин, матеріальним проявом свободи індивіда, який заявляє про свої права, як суб’єкта суспільної діяльності. Щорічно в Україні реєструється близько 200 тис., кримінальних правопорушень у сфері власності і потерпають від цих кримінальних правопорушень близько 120 – 150 тис. осіб. Встановлено, що майнова злочинність на сьогодні має все більш латентний характер, ураховуючи сучасні можливості осіб, що скоюють правопорушення. Злочини проти власності визначаються як суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння у вигляді посягання на влас ність, спричинення майнової шкоду особі, колективу чи державі, яке вчиняються, як правило, із корисливих мотивів. Підкреслено, що Одним із факторів вчинення корисливо-насильницьких злочинів проти приватної власності виступає поведінка самої жертви злочину, яка обумовлена низкою негативних чинників, а саме: особливостями ситуаційного стану (сп’яніння), станом здоров’я (дефекти органів сприйняття), особливим психічним настроєм, пов’язаним з неадекватними діями в звичайній ситуації; недбалим ставлен ням до безпеки своєї особистості, честі; небажанням повідомити правоохоронним органам про злочинні дії, які вже відбулись; легковажним відношенням до збереження свого майна; участю у незаконній угоді та інше Визначено, що віктимологічне запобігання визначають як самостійний напрям запобігання злочинності, що охоплює комплекс заходів та діяльність, спрямовану на зниження рівня групової (масової) та індивідуальної віктимності, а також зменшення кількості жертв злочинів у суспільстві. Обґрунтовано, що сутність віктимологічного аспекту попередження злочинів полягає в тому, що необхідно здійснювати профілактичну роботу не тільки серед потенційних правопорушників, а й серед потенційних потерпілих – людей, чия поведінка, образ життя, зв’язків, сімей ний стан і вид діяльності створюють для них підвищений ризик опинитися в ролі жертви злочинного посягання. The article is devoted to the study of the problem of victimological prevention of criminal offenses against property. It is emphasized that property
is one of the most important phenomena, which has always been considered an expression of essential legal relations, a material manifestation
of the freedom of an individual who asserts his rights as a subject of social activity. Every year, about 200,000 criminal offenses in the sphere
of property are registered in Ukraine, and about 120,000 to 150,000 people suffer from these criminal offences.
It has been established that property crime today has an increasingly latent nature, taking into account the modern capabilities of persons who
commit crimes. Crimes against property are defined as a socially dangerous, illegal, culpable act in the form of encroachment on property, causing
property damage to a person, group or state, which are committed, as a rule, for selfish motives.
It is emphasized that one of the factors in the commission of selfish and violent crimes against private property is the behavior of the victim
of the crime itself, which is caused by a number of negative factors, namely: the peculiarities of the situational state (intoxication), the state of health
(defects of the organs of perception), special mental a mood associated with inappropriate actions in a normal situation; careless attitude to the safety
of one’s personality, honor; reluctance to inform law enforcement agencies about criminal actions that have already taken place; frivolous attitude
to the preservation of one’s property; participation in an illegal agreement and others. It was determined that victimological prevention is defined
as an independent direction of crime prevention, which includes a set of measures and activities aimed at reducing the level of group (mass)
and individual victimization, as well as reducing the number of crime victims in society.
It is substantiated that the essence of the victimological aspect of crime prevention is that it is necessary to carry out preventive work not only
among potential offenders, but also among potential victims - people whose behavior, lifestyle, relationships, family status and type of activity create
for them an increased the risk of being a victim of criminal encroachment.
Документ
Процесуальні та тактичні аспекти щодо порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
У статті досліджено процесуальні та тактичні аспекти порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслі дування розбоїв, вчинених організованою групою. Встановлено, що для проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій, викорис товуючи сучасні можливості установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем, можливості візуального спостереження, під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою необхідним та важливим є дотримання слідчим послідовності дій та структури етапів проведення НСРД з метою подаль шого фіксування та отримання результатів. Саме для забезпечення виконання послідовності етапів проведення НСРД, необхідним є: внесення до Єдиного реєстру досудових роздувань відомостей щодо вчиненого злочину; вивчення матеріалів кримінального провадження та опера тивно-розшукової справи про вчинений злочин; виділення інформації для отримання якої необхідно провести негласну слідчу дію; створення плану щодо проведення певної негласної слідчої (розшукової) дії та погодження цього плану з представниками оперативного підрозділу; визначення представника оперативного підрозділу, який буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; звернення з клопотанням про про ведення негласної слідчої дії до уповноваженого суб’єкта погодження та подальше дотримання послідовності етапів розгляду клопотання про проведення НСРД, необхідним для цього: прийняття слідчим суддею заходів щодо збереження режиму секретності; вивчення клопотання, інших матеріалів кримінального провадження щодо визначення наявності підстав для надання дозволу на проведення такої дії; визначення часу та місця розгляду клопотання та доведення інформації до слідчого чи прокурора, які беруть учать при розгляді даного клопотання; при розгляді клопотання необхідним є: відкриття засідання та визначення розгляду клопотання; повідомлення про присутність особи, яка подала відповідне клопотання та про додержання секретності відповідної інформації і забезпечення фіксування засідання; оголошення щодо якого клопотання проводиться засідання; заслуховування уповноваженої особи, яка подала клопотання, з вмотивованим обґрунтуванням наяв ності підстав, мети та необхідності проведеної певної негласної слідчої (розшукової) дії; та завершальний етап який полягає у: забезпеченні наявності підстав які будуть стверджувати достатність для прийняття рішення судом щодо дозволу або відмови в наданні дозволу на прове дення НСРД; винесення ухвали про дозвіл або відмову в наданні дозволу на проведення НСРД; забезпечення режиму секретності надання ухвали слідчого судді уповноваженій особі. Доведено доцільність невідкладного проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій, для подальшого використання, як джерел доказів, під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою. The article examines the procedural and tactical aspects of the procedure for conducting undercover investigative (search) actions during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group. It has been established that in order to carry out a complex of covert investigative (search) actions, using modern possibilities of determining the location of a radio-electronic device, removing information from transport telecommunication networks and from electronic information systems, the possibility of visual surveillance, during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group, it is necessary and important compliance by the investigator with the sequence of actions and the structure of the stages of the NSRD for the purpose of further recording and obtaining results. In order to ensure the sequence of stages of NSRD implementation, it is necessary to: enter information into the ERDR; analytical processing of materials of criminal proceedings and operative-investigative case of the corresponding category; separation of the system of actual data, for obtaining which it is necessary to conduct NSRD; drawing up a written plan for conducting NSRD and coordinating it with employees of the operational unit; determination of a specific subject of an undercover investigative (search) action; submitting a petition to the appropriate subject of sanctioning and the sequence of stages of consideration of the petition for conducting the NSRD, it is necessary: adoption by the investigating judge of measures to ensure the secrecy regime; study of the petition, other materials and determination of the existence of grounds for granting permission to conduct NSRD; determining the time and place of consideration of the petition and providing information to the investigator or prosecutor who will be present at the consideration of the petition; taking other measures necessary to prepare for consideration of the petition; consideration of the petition: opening of the meeting and announcement of the consideration of the petition; notification of the appearance of the person who submitted the petition and the observance of the confidentiality regime and the conditions for recording the meeting; announcement of which petition is being considered; hearing of the person who submitted the petition with justification of the grounds, necessity and purpose of conducting an undercover investigative (search) action; hearing arguments of the parties; final stage: determining the sufficiency of the grounds for resolving the petition on the merits; issuing a resolution on permission or refusal to grant a permission to conduct NSRD; with observance of the regime of confidentiality of the decision of the investigating judge to the investigator or prosecutor. The expediency of the immediate implementation of a complex of covert investigative (search) actions, using modern possibilities of determining the location of a radio-electronic device, removing information from transport telecommunication networks and from electronic information systems, the possibility of visual surveillance, during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group, has been proven.
Документ
Особливості використання спеціальних знань під час розслідування державної зради
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Мудрецька, Ганна Володимирівна; Mudretska, Hanna
У статті досліджено особливості використання спеціальних знань під час розслідування державної зради. Визначено, що органи досу дового розслідування стикаються із значними складнощами розслідування цієї категорії злочинів, які обумовлені специфікою та меха нізмом злочинної діяльності, способами вчинення, наявними слідами та наслідками, та недостатністю застосування науково-технічних, тактичних засобів та можливостей використання спеціальних знань щодо їх ефективного виявлення та розслідування державної зради. На підставі аналізу окремих положень КПК України та даних слідчої практики розслідування злочинів, передбачених ст. 111 КК України, визначено, що основними причинами негативного фактора щодо своєчасного виявлення та дослідження слідової інформації під час розслідування державної зради є: несвоєчасність проведення слідчих (розшукових) дій у сфері Інтернет технологій або ж їх ігнору вання; недостатність досвіду практичних працівників у розслідуванні даних злочинів, слабка обізнаність у сфері новітніх інформаційних систем; низька результативність проведених слідчих (розшукових) дій через незастосування або ж неправильне використання техніко криміналістичних засобів і методів, а також тактичних прийомів. Констатовано, що при розслідуванні державної зради, залежно від форми її вчинення, можуть бути залучені спеціалісти: з інформа ційно-телекомунікаційних систем; у сфері комп’ютерної інформації та комп’ютерної техніки; спеціаліст з підрозділу кіберполіції; спеціаліст з питань таємниць у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку. Однак, застосування спеціальних знань при розслідуванні державної зради, особливо, форми якої вчинені з використанням мережі Інтернет, ускладнюється у зв’язку із зазначеними нами особливостями збирання і дослідження комп’ютерної інформації та комп’ютерних слідів. The article examines the peculiarities of the use of special knowledge during the investigation of high treason. It was determined that pre-trial investigation bodies are faced with significant difficulties in the investigation of this category of crimes, which are due to the specifics and mechanism of criminal activity, the methods of commission, the available traces and consequences, and the insufficiency of the use of scientific and technical, tactical means and the possibility of using special knowledge for their effective detection and treason investigation. Based on the analysis of individual provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the data of the investigative practice of the investigation of crimes provided for in Art. 111 of the Criminal Code of Ukraine, it is determined that the main reasons for the negative factor regarding the timely detection and investigation of trace information during the investigation of state treason are: untimeliness of conducting investigative (search) actions in the field of Internet technologies or ignoring them; lack of experience of practical workers in the investigation of these crimes, due to weak awareness in the field of the latest information systems; low effectiveness of the conducted investigative (search) actions due to non-application or incorrect use of technical and forensic means and methods, as well as tactical techniques. It was established that, depending on the form of its commission, specialists may be involved in the investigation of treason: from information and telecommunication systems; in the field of computer information and computer technology; specialist from the cyber police unit; a specialist in secrets in the field of defense, economics, science and technology, foreign relations, state security and law enforcement. However, the application of special knowledge in the investigation of state treason, especially forms of which are committed using the Internet, is complicated in connection with the features of the collection and research of computer information and computer traces that we have indicated.
Документ
Заходи запобігання кримінальним правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту в Україні
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor
На підставі аналізу наукових джерел та правозастосовної практики у статті досліджується діяльність уповноважених правоохорон них й інших державних органів та правових інституцій щодо мінімізації кримінальних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту, яка спрямована на виявлення, усунення або нейтралізацію загроз і небезпек на дорогах, від вернення шкідливих наслідків, а також притягнення винних до відповідальності та забезпечення дієвого механізму відшкодування шкоди завданої кримінальними правопорушеннями, що здійснюється за допомогою кримінологічних засобів. Наводиться концептуальне бачення законодавчого та виконавчого вдосконалення правового регулювання основних заходів щодо запобігання таким кримінальним правопорушенням. Вони містять розгорнутий спектр кримінологічного інструментарію: загально-соці альні, спеціально-кримінологічні та індивідуально-профілактичні заходи запобігання. Встановлено, що кримінальні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту вчиняються з необережності, а рівень рецидиву – незначний, а тому застосування індивідуально-профілактичних заходів, насамперед, має бути орієн товане на ранню профілактику, та направлено, як на осіб, які керують транспортними засобами (у тому числі шляхом проведення спеціаль них курсів та екзаменів для систематичних порушників правил дорожнього руху), так, і на тих, що тільки проходять навчання. Констатується, що запобігання кримінальним правопорушенням у досліджуваній сфері, має бути комплексним безперервним про цесом, що враховує зміни, які відбуваються у сучасному суспільстві та, які впливають на дорожній рух. Звертається увага на те, що сама система суб’єктів забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту включає в себе широке коло суб’єктів як державної, так і недержавної належності, які так чи інакше беруть участь у цьому процесі. Однак їх діяльність повинна відпо відати єдиній, цілеспрямованій державній політиці, і потребує координації у боротьбі зі злочинністю, яка на сьогодні потребує вдоскона лення, оскільки, не в повній мірі відповідає вимогам часу та викликам у безпековому секторі. Based on the analysis of scientific research and legal practice, the statistics will investigate the effectiveness of strengthening law enforcement and other government agencies and legal institutions in order to minimize criminal offenses in the sphere of road safety and operation of motor transport, which is aimed at identifying, eliminating or neutralizing threats and problems on the roads, eliminating of unprofitable inheritances, as well as the attraction of criminals to the level of authenticity and the provision of a functional mechanism for the removal of harm caused by criminal offenses, which operates with the help of criminological methods . Conceptually, the legislator and the government will conduct a thorough legal regulation of the main approaches to avoid such criminal offenses. They combine a wide range of criminological tools: criminal-social, special-criminological and individual-preventive approaches to crime. It has been established that criminal offenses in the field of road safety and the operation of motor transport are committed due to negligence, and the rate of relapse is insignificant, and therefore the stagnation of individual preventive approaches, in advance, may be or Designed for early prevention, it is aimed at those who care transport means (including the way of conducting special courses and examinations for systematic violators of traffic rules), as well as those that are still undergoing training. To grow, the reservoir of the criminal lawyers at the sphere, a complex with a comprehensive nonsense process, sho is divine zmіni, yaki at the council of suspension of the same, to the road for roads. Respect is due to those that the very system of subjects for ensuring the safety of road infrastructure and the operation of motor transport includes a wide range of subjects of both sovereign and non-powerful jurisdiction, both of which take part in whose process. However, their activity is subject to unified, direct government policy, and will require coordination in the fight against evil, which today will require thoroughness, fragments, This is not entirely consistent with the growing demand in the non-pecian sector.
Документ
Особливості інформаційно-технічного забезпечення безпеки дорожнього руху, перспективи розвитку в умовах викликів сучасності
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Медведенко, Надія Василівна; Medvedenko, Nadiia; Медведенко, Сергій Вікторович; Medvedenko, Serhii
Дана стаття присвячена вивченню питання особливостей інформаційно-технічної підтримки безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту в складних реаліях сучасної України, пошук шляхів вдосконалення та подальшого розвитку. Звернуто увагу на актуальність питання безпеки на дорогах, незважаючи на те, що воно цікавило людство з часів появи, розвитку і використання різних видів транспорту та пов’язаної з ним дорожньої інфраструктури, воно й досі є проблемою, яка потребує пильної уваги та пошуку нових шляхів для її вирішення. Статистика правопорушень у сфері у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту Департаменту патрульної поліції України, Офісу гене рального прокурора свідчить про нагальну потребу впровадження нових підходів до реалізації безпекових ініціатив у сфері дорожнього руху. Відмічено, що безпека дорожнього руху не є сталим станом в конкретний момент часу, це безперервний процес формування та під тримки безпечних умов для всіх учасників у постійно мінливому середовищі з урахуванням різноманітних факторів, а тому потребує комплексного, системного підходу для її забезпечення. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя регулювання питання безпеки у сфері дорожнього руху та з’ясовано відсутність уні фікованих визначень «безпека дорожнього руху» та «забезпечення безпеки дорожнього руху». Визначено п’ять груп факторів впливу (основних пріоритетних напрямків для реалізації безпекових ініціатив), кожен з яких в своїй реалізації потребує активного використання сучасного інформаційно-технічного забезпечення. Розглянуто роль суб’єктів, задіяних у сфері реалізації безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (Державної служби Укра їни з безпеки на транспорті, Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), Національної поліції України), та перспек тиви вдосконалення їх діяльності. За результатами проведеного дослідження надано пропозиції щодо шляхів розвитку та вдосконалення діяльності відповідальних суб’єктів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. This article is devoted to the study of the features of information and technical support for road safety and transport operation in the complex realities of modern Ukraine, the search for ways to improve and further develop. The author emphasizes the relevance of the issue of road safety, despite the fact that it has been of interest to mankind since the emergence, development and use of various types of transport and related road infrastructure, it is still a problem that requires close attention and the search for new ways to solve it. The statistics of offenses in the field of traffic safety and transport operation of the Patrol Police Department of Ukraine and the Office of the Prosecutor General indicate an urgent need to introduce new approaches to implementing safety initiatives in the field of traffic. It is noted that road safety is not a steady state at a particular point in time, but a continuous process of creating and maintaining safe conditions for all participants in an ever-changing environment, taking into account various factors, and therefore requires an integrated, systematic approach to ensure it. The author analyzes the legal framework for regulating the issue of road safety and reveals the lack of unified definitions of "road safety" and " road safety assurance". Five groups of influence factors (the main priority areas for the implementation of security initiatives) have been identified, each of which requires the active use of modern information and technical support. The role of subjects involved in the implementation of road safety and operation is examined (the State Service of Ukraine for Transport Safety, the State Agency of Motor Roads of Ukraine ("Ukravtodor"), and the National Police of Ukraine), as well as the prospects for improving their performance. Based on the results of the research, proposals were made regarding ways to develop and improve the activities of responsible entities in the field of road safety.
Документ
Стратегічні напрями кадрової політики Національної поліції в умовах воєнного стану
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Берендєєва, Анастасія Ігорівна; Berendieieva, Anastasiia
Стаття присвячена аналізу особливостей кадрової політики Національної поліції в умовах воєнного стану та визначення пріоритетних стратегічних напрямів її здійснення. Умови воєнного стану ставлять перед керівництвом Національної поліції низку складних завдань, зокрема щодо управління персоналом. Автор наголошує, що захист та розвиток кадрового потенціалу має бути пріоритетним напрямом діяльності поліції у 2024 році, хоча це і не визначено у відповідних документах. В статті наголошується на важливості нормативно-право вого врегулювання питання кадрової політики Національної поліції шляхом прийняття відповідної стратегії, причому на рівні МВС Укра їни. Автором зазначається про відмінність здійснення кадрової політики в мирний час та під час воєнного стану, а також окреслюються основні умови, які характерні для роботи поліції в умовах воєнного стану, та виклики, з якими стикаються поліцейські у своїй діяльності. Поліцейські в таких умовах виконують широкі функції, які пов’язані не тільки зі здійсненням безпосередньо поліцейської діяльності. Діяльність спеціально створених підрозділів та зведених загонів тісно пов’язана із виконанням бойових розпоряджень, що обов’язково повинно враховуватися під час стратегічного планування кадрової політики. В статті зазначаються окремі стратегічні напрями кадрової політики Національної поліції в умовах воєнного стану та розкривається їх зміст. Особлива увага приділяється безпековим питанням працівників поліції, зокрема тих, які несуть службу в зоні бойових дій. Автором наголошується, що умови воєнного стану створюють серйозні фінансові виклики для держави, зокрема у забезпеченні належного фінансування таких заходів. Однак, важливо пам’ятати, що стратегія управління Національною поліцією України ґрунтується на людському потенціалі як основі стратегії і забезпечення належного фінансування відіграє значну роль. The article is devoted to the analysis of peculiarities of the personnel policy of the National Police under the conditions of martial law and determination of priority strategic directions of its implementation. The conditions of martial law pose a number of difficult tasks for the leadership of the National Police, in particular for personnel management. The author emphasizes that the protection and development of human resources should be a priority for the police in 2024, although this is not defined in the relevant documents. The article emphasizes the importance of regulatory and legal settlement of the issue of personnel policy of the National Police by adopting an appropriate strategy at the level of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The author notes the difference in the implementation of personnel policy in peacetime and during martial law, and also outlines the main conditions that are characteristic of police work under martial law, and the challenges faced by police in their activities. Police officers in such conditions perform broad functions that are associated not only with the implementation of directly policing. The activities of specially created units and consolidated units are closely related to the implementation of combat orders, which must be taken into account during the strategic planning of personnel policy. The article specifies certain strategic directions of the personnel policy of the National Police under martial law and reveals their content. Particular attention is paid to the security issues of police officers, in particular those who serve in the combat zone. The author notes that the conditions of martial law create serious financial challenges for the state, in particular in ensuring proper financing of such measures. However, it is important to remember that the management strategy of the National Police of Ukraine is based on human potential as the basis of the strategy and ensuring proper funding plays a significant role.
Документ
Правова природа договірних зобов'язань в умовах воєнного стану
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Резніченко, Семен Васильович; Reznichenko, Semen
Стаття присвячена аналізу особливостей, які виникають при вчиненні договірних зобов’язань в умовах воєнного стану. В статті про аналізовано діюче цивільне законодавство, наукові публікації та судову практику з тематики дослідження. Зазначено, що вторгнення російської федерації на територію України суттєво вплинуло на майже всі сфери життєдіяльності україн ських громадян, включаючи можливість виконання їх цивільно-правових обов’язків, що може призвести до невиконання значної кількості цивільно-правових договорів, укладених в Україні. Зроблено висновок, що умови воєнного стану створюють складні виклики для виконання договірних зобов’язань, переносячи акцент з регулювання рутинних відносин на важливі аспекти національної безпеки та стабільності. Аналізуючи цей контекст, стає очевидним, що потрібно враховувати низку факторів для забезпечення ефективного функціонування системи договірних зобов’язань під час воєнного стану. Зазначено, що дипломатія та міжнародна співпраця виявляються ключовими елементами, які можуть сприяти розв’язанню конфлік тів та забезпеченню виконання договорів в умовах кризової ситуації. Спеціальні закони та механізми, які враховують гнучкість та осо бливості воєнного стану, дозволяють зберегти рівновагу між захистом національних інтересів та виконанням міжнародних зобов’язань. Встановлено необхідність врахування того, що в умовах воєнного стану прозорість, ефективна комунікація та гуманітарні винятки стають ще більш важливими. Розвиток міжнародних механізмів взаємодії та оперативна взаємодія між державами можуть значно полег шити розв’язання проблем та збереження важливих договірних відносин. Зроблено висновок про то, що вдосконалення системи виконання договірних зобов’язань в умовах воєнного стану вимагає комплек сного підходу, який об’єднує правові, дипломатичні та гуманітарні аспекти. Тільки такий підхід може забезпечити стійке функціонування договірної системи в умовах, коли вона найбільше випробовується і вимагає найбільшої уваги та обережності. The article is devoted to the analysis of the features that arise when performing contractual obligations under martial law. The article analyzes the current civil legislation, scientific publications and judicial practice on the subject of the study. It is noted that the invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine significantly affected almost all spheres of life of Ukrainian citizens, including the possibility of fulfilling their civil-law obligations, which may lead to non-fulfillment of a significant number of civil-law contracts concluded in Ukraine. It is concluded that martial law conditions create difficult challenges for the fulfillment of contractual obligations, shifting the emphasis from the regulation of routine relations to important aspects of national security and stability. Analyzing this context, it becomes clear that a number of factors must be taken into account in order to ensure the effective functioning of the system of contractual obligations during martial law. It was noted that diplomacy and international cooperation are key elements that can contribute to the resolution of conflicts and ensuring the fulfillment of agreements in a crisis situation. Special laws and mechanisms that take into account the flexibility and peculiarities of martial law allow maintaining a balance between the protection of national interests and the fulfillment of international obligations. The need to take into account the fact that transparency, effective communication and humanitarian exceptions become even more important in martial law conditions has been established. The development of international cooperation mechanisms and operational cooperation between states can significantly facilitate the resolution of problems and the preservation of important contractual relations. It was concluded that the improvement of the system of fulfillment of contractual obligations in the conditions of martial law requires a comprehensive approach that combines legal, diplomatic and humanitarian aspects. Only such an approach can ensure the stable functioning of the contractual system in the conditions when it is most tested and requires the most attention and caution.
Документ
Методи розслідування екологічних катастроф: порівняльний аналіз військового і цивільного контекстів
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Янковий, Микола Олександрович; Yankovyi, Mykola
У дослідженні проаналізовано методи розслідування екологічних катастроф в Україні, пов’язаних з військовою активністю. Метою цього дослідження є виявлення низки спільних ознак і характеристик, які дають змогу класифікувати, вивчати та систематизувати зло чини проти екологічної безпеки за відносно самостійними групами. Доведено ієрархічну структуру досліджуваної системи злочинів, яка є складовою частиною системи екологічних правопорушень. Встановлено, що система кримінально-правових норм у сфері екологічної безпеки – це сукупність норм, які визначають конкретні види злочинів цієї категорії, а також правову систему екологічної безпеки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором уперше запропоновано власний варіант класифікації злочинів проти еколо гічної безпеки. У ній суб’єкти злочинів узагальнено за територіальним принципом та поділено на категорії за характером посягання: зло чини міжнародного характеру, що посягають на екологічну безпеку людства; злочини, що полягають у порушенні процедур оцінки впливу на довкілля або правил екологічної безпеки у виробничій діяльності, які заподіюють істотну екологічну шкоду (або створюють небезпеку її заподіяння); злочини, що полягають у порушенні правил екологічної безпеки у виробничій діяльності, які заподіюють істотну екологічну шкоду (або створюють небезпеку її заподіяння). Аналіз відповідних кримінально-правових норм з позицій системного підходу дає змогу класифікувати цю категорію злочинів за відносно самостійними групами й аргументовано обґрунтувати авторський погляд. У висновках зазначено, що екологічні катастрофи є великою проблемою сьогодення в Україні. У зв’язку з цим уводяться кримінально-правові норми. The study analyzed the methods of investigating environmental disasters in Ukraine related to military activities. The purpose of this study is to identify a number of common features and characteristics that make it possible to classify, study and systematize crimes against environmental security by relatively independent groups. The hierarchical structure of the studied system of crimes against environmental safety, which is a subsystem, i.e. a component of a higher system – the system of environmental offenses, is substantiated. It has been established that the system of criminal legal norms in the field of environmental safety is a set of norms that determine specific types of crimes of this category, as well as the legal system of environmental safety to which these norms refer. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the author proposed for the first time his own version of the system of crimes against environmental safety. In this system, the subjects of crimes are summarized by the level of territoriality and are divided into the following categories according to the nature of offenses: crimes of an international nature that encroach on the ecological safety of mankind; crimes consisting in violation of environmental impact assessment procedures or environmental safety rules in production activities, which causes significant environmental damage (or creates a risk of its occurrence); crimes consisting in violation of the rules of environmental protection in production activities, which causes significant damage to the environment (or creates a danger of its occurrence). The analysis of relevant criminal law norms from the standpoint of a systemic approach makes it possible to assign this category of crimes to relatively independent groups and substantiate the author’s point of view regarding the qualification of crimes against environmental safety. The conclusions indicate that environmental disasters are a major problem in Ukraine today. In this connection, criminal law norms are introduced.
Документ
Типові позитивні слідчі ситуації, які виникають в процесі розслідування кримінальних правопорушень, вчинених дітьми
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Волошанівська, Тетяна Володимирівна; Voloshanivska, Tetiana
В статті розглядаються типові позитивні слідчі ситуації, які виникають в процесі розслідування кримінальних правопорушень, вчине них дітьми. Вказується, що слідчі ситуації є достатньо широкою криміналістичною категорією, яка надає можливість вирішувати низку тактичних та методологічних завдань. Визначення типових слідчих ситуацій відбувається на першому етапі досудового розслідування, що зумовлено потребою у встановленні наступних дій та алгоритму всього розслідування. Звертається увага на те, що типові слідчі ситуації є достатньо динамічним феноменом, який залежить як від виду кримінального правопорушення, яке було вчинено, так і від факультативних ознак його об’єктивної сторони та особи кримінального правопорушника. На сьогоднішній день вченими було сфор мовано більш-менш єдину структуру універсальних типових слідчих ситуацій, які можуть використовуватись незалежно від наведених вище особливостей. Водночас, подія кожного суспільно небезпечного діяння потребує індивідуального підходу, який має використову ватись зокрема і безпосередньо в ході проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Підсумовується, що до сучасних ознак типових слідчих ситуацій може бути віднесено: 1) типова слідча ситуація утворює криміналістичне підґрунтя для реа лізації кримінальних процесуальних заходів забезпечення досудового розслідування та результативності кримінального провадження; 2) типова слідча ситуація є динамічним феноменом, який залежить від виду кримінального правопорушення, факультативних ознак його об’єктивної сторони, особи кримінального правопорушника та етапу досудового розслідування; 3) типова слідча ситуація знаходиться в одній площині із обставинами, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, оскільки вона спрямована на їх відтворення та об’єктивізацію; 4) через об’єктивізацію обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні забезпечується процес пізнання та доказування. The article examines typical positive investigative situations that arise in the process of investigating criminal offenses committed by children. It is indicated that investigative situations are a sufficiently broad forensic category that provides an opportunity to solve a number of tactical and methodological tasks. The determination of typical investigative situations takes place at the first stage of the pre-trial investigation, which is due to the need to determine the next actions and the algorithm of the entire investigation. Attention is drawn to the fact that typical investigative situations are a fairly dynamic phenomenon that depends both on the type of criminal offense that was committed, and on the optional features of its objective side and the identity of the criminal offender. To date, scientists have formed a more or less unified structure of universal typical investigative situations that can be used regardless of the above features. At the same time, the occurrence of each socially dangerous act requires an individual approach, which should be used in particular and directly during investigative (search) and covert investigative (search) actions. It is concluded that the following can be attributed to the modern signs of typical investigative situations: 1) a typical investigative situation forms a forensic basis for the implementation of criminal procedural measures to ensure pre-trial investigation and the effectiveness of criminal proceedings; 2) a typical investigative situation is a dynamic phenomenon that depends on the type of criminal offense, optional features of its objective side, the person of the criminal offender and the stage of the pre-trial investigation; 3) a typical investigative situation is on the same plane as the circumstances to be established in criminal proceedings, as it is aimed at their reproduction and objectification; 4) through the objectification of circumstances to be established in criminal proceedings, the process of knowledge and proof is ensured.