Наукова мовна культура юриста-викладача у професійній діяльності закладу вищої освіти
Вантажиться...
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Запоріжжя: Класичний приватний університет
Анотація
Авторка статті розкриває сутність поняття «культура» взагалі та «наукова мовна культура»
зокрема. Визначає її роль у професійній діяльності юриста-викладача закладу вищої освіти, адже
юридична діяльність (правоохоронна діяльність чи юридична) відрізняється від науково-педагогіч-
ної діяльності закладу вищої освіти. І, головне, від науково-педагогічних працівників вимагаються
навички наукової праці, насамперед уміння швидко орієнтуватися в потоках інформації й будувати
нові моделі – як пізнавальні, так і прагматичні. Водночас загострюється увага до мовної культури
науково-педагогічних працівників.Сьогодні культура виступає одним із фундаментальних понять соціально-гуманітарного пізнанняй налічує кілька сотень визначень та їхніх змістових рівнів. Культуру розглядають як історично конкретний феномен, як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством, як специфічний спосіб людської діяльності (правоохоронної, педагогічної, медичної тощо). Культуру варто розглядати як наскрізну характеристику всієї соціальної системи, вона є суттєвою ознакою суспільства загалом, соціальних, професійних і національних спільнот, групи людей та окремої людини. Термін «культура української мови» має кілька визначень. Паралельно з терміном «культура української мови» вживають термін «культура мовлення». Ці терміни співвідносяться між собою, так само як мова (загальне) і мовлення (конкретне). Не менш важливими водночас є ґрунтовна мовно-комунікативна підготовка, вільне послуговування нормативною національною науковою мовою в усіх підстилях письмової та усної форм. Вони є складниками високої культури наукової мови, яку ми розуміємо як нормативне застосування наукової мови в усній і писемній, діалогічній і монологічній формах, високий рівень мовно-комунікативної культури.
Отже, основні мовні засоби наукової мови спрямовані на інформування та пізнання й характе-
ризуються значною кількістю наукової термінології, уживанням суто наукової фразеології, стійких
термінологічних словосполук, наявністю дієслівних форм; значну роль відіграють дієприслівникові та
дієприкметникові звороти, які додатково окреслюють дії, предмети та явища, переважанням різно-
типних складних речень, стандартних виразів (кліше). The essence of the concept of “culture” in general and “scientific language culture” and its role in the
professional activity of a law-lecturer in a higher educational establishment are revealed directly in the article.
Since legal activity or law enforcement activity differs from scientific and pedagogical activity, scientific and
pedagogical specialists are required to have scientific work skills, first of all, the ability to quickly navigate
information flows and build new models – both cognitive and pragmatic. Simultaneously attention is paid to the
language culture of scientific and pedagogical specialists.
Today, culture is one of the fundamental concepts of socio-humanitarian cognition and has several hundred
definitions and their content levels. Culture is considered as a historically specific phenomenon, as a set
of material and mental values created by mankind, as a specific way of human activity (law enforcement,
pedagogical, medical, etc.). Culture should be considered as a cross-cutting characteristic of the entire social
system, it is an essential feature of society as a whole, social, professional and national communities, groups
of people and individuals.
The term “culture of the Ukrainian language” has several definitions. In parallel with the term “culture of
the Ukrainian language”, the term “culture of speech” is used. These terms relate to each other in the same
way as language (general) and speech (specific). Equally important, however, is a thorough linguistic and
communicative training, free use of the normative national scientific language in all substyles of written and
oral forms. They are components of a high culture of scientific language, which we understand as the normative
use of scientific language in oral and written, dialogical and monologue forms, a high level of linguistic and
communicative culture.
Thus, the main linguistic means of scientific language are aimed at informing and cognition and are
characterized by a significant amount of scientific terminology, the use of purely scientific phraseology, set
terminological phrases, the presence of verb forms; a significant role is played by adverbial and adjective
inversions, which additionally outline actions, objects and phenomena, the predominance of various complex
sentences, standard expressions (clichés).
Опис
Ключові слова
культура, наукова мовна культура, юрист – науково-педагогічний працівник, юрист-викладач, заклад вищої освіти., culture, scientific language culture, law-scientific pedagogical specialists, law-lecturer, higher educational establishment.
Бібліографічний опис
Тягнирядно Є.В. Наукова мовна культура юриста-викладача у професійній діяльності закладу вищої освіти // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 74. Т. 3. С. 170 - 173.