Наукова мовна культура юриста-викладача у професійній діяльності закладу вищої освіти

dc.contributor.authorТягнирядно, Євгенія Василівна
dc.contributor.authorTiahnyriadno, Yevheniia Vasylivna
dc.date.accessioned2022-01-10T12:11:12Z
dc.date.available2022-01-10T12:11:12Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractАвторка статті розкриває сутність поняття «культура» взагалі та «наукова мовна культура» зокрема. Визначає її роль у професійній діяльності юриста-викладача закладу вищої освіти, адже юридична діяльність (правоохоронна діяльність чи юридична) відрізняється від науково-педагогіч- ної діяльності закладу вищої освіти. І, головне, від науково-педагогічних працівників вимагаються навички наукової праці, насамперед уміння швидко орієнтуватися в потоках інформації й будувати нові моделі – як пізнавальні, так і прагматичні. Водночас загострюється увага до мовної культури науково-педагогічних працівників.Сьогодні культура виступає одним із фундаментальних понять соціально-гуманітарного пізнанняй налічує кілька сотень визначень та їхніх змістових рівнів. Культуру розглядають як історично конкретний феномен, як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством, як специфічний спосіб людської діяльності (правоохоронної, педагогічної, медичної тощо). Культуру варто розглядати як наскрізну характеристику всієї соціальної системи, вона є суттєвою ознакою суспільства загалом, соціальних, професійних і національних спільнот, групи людей та окремої людини. Термін «культура української мови» має кілька визначень. Паралельно з терміном «культура української мови» вживають термін «культура мовлення». Ці терміни співвідносяться між собою, так само як мова (загальне) і мовлення (конкретне). Не менш важливими водночас є ґрунтовна мовно-комунікативна підготовка, вільне послуговування нормативною національною науковою мовою в усіх підстилях письмової та усної форм. Вони є складниками високої культури наукової мови, яку ми розуміємо як нормативне застосування наукової мови в усній і писемній, діалогічній і монологічній формах, високий рівень мовно-комунікативної культури. Отже, основні мовні засоби наукової мови спрямовані на інформування та пізнання й характе- ризуються значною кількістю наукової термінології, уживанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполук, наявністю дієслівних форм; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково окреслюють дії, предмети та явища, переважанням різно- типних складних речень, стандартних виразів (кліше). The essence of the concept of “culture” in general and “scientific language culture” and its role in the professional activity of a law-lecturer in a higher educational establishment are revealed directly in the article. Since legal activity or law enforcement activity differs from scientific and pedagogical activity, scientific and pedagogical specialists are required to have scientific work skills, first of all, the ability to quickly navigate information flows and build new models – both cognitive and pragmatic. Simultaneously attention is paid to the language culture of scientific and pedagogical specialists. Today, culture is one of the fundamental concepts of socio-humanitarian cognition and has several hundred definitions and their content levels. Culture is considered as a historically specific phenomenon, as a set of material and mental values created by mankind, as a specific way of human activity (law enforcement, pedagogical, medical, etc.). Culture should be considered as a cross-cutting characteristic of the entire social system, it is an essential feature of society as a whole, social, professional and national communities, groups of people and individuals. The term “culture of the Ukrainian language” has several definitions. In parallel with the term “culture of the Ukrainian language”, the term “culture of speech” is used. These terms relate to each other in the same way as language (general) and speech (specific). Equally important, however, is a thorough linguistic and communicative training, free use of the normative national scientific language in all substyles of written and oral forms. They are components of a high culture of scientific language, which we understand as the normative use of scientific language in oral and written, dialogical and monologue forms, a high level of linguistic and communicative culture. Thus, the main linguistic means of scientific language are aimed at informing and cognition and are characterized by a significant amount of scientific terminology, the use of purely scientific phraseology, set terminological phrases, the presence of verb forms; a significant role is played by adverbial and adjective inversions, which additionally outline actions, objects and phenomena, the predominance of various complex sentences, standard expressions (clichés).uk_UA
dc.identifier.citationТягнирядно Є.В. Наукова мовна культура юриста-викладача у професійній діяльності закладу вищої освіти // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 74. Т. 3. С. 170 - 173.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.oduvs.edu.ua/handle/123456789/1409
dc.publisherЗапоріжжя: Класичний приватний університетuk_UA
dc.subjectкультура, наукова мовна культура, юрист – науково-педагогічний працівник, юрист-викладач, заклад вищої освіти.uk_UA
dc.subjectculture, scientific language culture, law-scientific pedagogical specialists, law-lecturer, higher educational establishment.uk_UA
dc.titleНаукова мовна культура юриста-викладача у професійній діяльності закладу вищої освітиuk_UA
dc.title.alternativeScientific language culture of the lawyer-teacher in the professional work of the institution of higher educationuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Стаття_Тягнирядно_(2).pdf
Розмір:
207.12 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: