ЕКСПЕРТ З ПИТАНЬ ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: НОВЕЛА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
Вантажиться...
Файли
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет.
Анотація
У статті визначено поняття, організація та реалізація експерта з питань права.
Висвітлена проблематика розвитку та ефективність функціонування системи інсти-
туту експерта з питань права та проаналізовано правову структуру реалізації такої
діяльності.
Детальному аналізу піддано наявні недоліки та суперечності правової регламента-
ції використання фахової думки експерта в частині невизначеності ступеня обов’яз-
ковості висновку експерта з питань права як процесуального документа.
Авторами проаналізовано ефективність та доцільність даного інституту, оскільки,
з одного боку, діяльність експерта з питань права спрощує механізм застосування
положень іноземного законодавства та міжнародної судової практики,а з іншого боку,
суперечить принципу «jus novit curia» (суд знає право).
В результаті дослідження даної теми виявлено недосконалість інституту експерта
з питань права в цивільному судочинстві. Особливу увагу приділено законодавчим
прогалинам у вимогах до експерта з питань права, а саме відсутності норм, які б
давали чіткі відповіді на питання щодо «визнаності» фахівця у галузі права. Зокрема,
які умови визнання особи, а також хто повинен визнавати особу, як фахівця в галузі
права. Для врегулювання даного питання, внесено пропозицію створити Єдиний реє-
стр експертів з питань права, наведено приклади можливих критеріїв визначеності
як фахівця в галузі права. Також в ході дослідження виявлено правову колізію щодо
визнання висновку експерта, як доказу, з аналізу норм ЦПК України та Закону Укра-
їни «Про міжнародне приватне право».
Доведено, що висновки експерта у галузі права мають рекомендаційний характер
для суду, є письмовою думкою визнаного науковця (вченого) в певній галузі права
та поділяються на дві групи: 1) висновки щодо застосування аналогії (права чи закону);
2) висновки щодо встановлення змісту норм іноземного права в контексті ст. 8 Закону
України «Про міжнародне приватне право». Обґрунтовано тезу, що суд має право
посилатися в судовому рішенні на висновок експерта в галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, але має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань. The article defines the concept, organization and implementation of a legal expert. The
problems of development and efficiency of functioning of the system of the institute of the expert
on the law are covered and the legal structure of realization of such activity is analyzed.
The existing shortcomings and contradictions of the legal regulation of the use of the expert
opinion in terms of uncertainty of the degree of obligation of the opinion of the expert on
the law as a procedural document are subjected to a detailed analysis.
The authors have analyzed the effectiveness and expediency of this institution, because,
on the one hand, the work of a legal expert simplifies the mechanism of application of foreign
law and international jurisprudence, and on the other hand, contradicts the principle of "jus
novit curia" (court knows the law).
In the course of a detailed study of this topic, the imperfection of the Institute of expert
of law in civil justice was identified. Particular attention in the study is paid to the legislative
gaps in the requirements of the expert on the law, namely the lack of norms that would give
clear answers to the question of “recognition” of a specialist in the field of law. In particular,
what the conditions for recognizing a person as a specialist in the field of law are, and who
has to recognize a person as a specialist in the field of law. To resolve this issue, the proposal
to create the Unified Register of Legal Experts is introduced; examples of possible criteria
of definition as a specialist in the field of law are given. The study also revealed a legal
conflict over the recognition of the expert's opinion as evidence on the analysis of the CPC
of Ukraine and the Law of Ukraine "On Private International Law".
It is proved that the conclusions of the expert in the field of law are advisory in nature,
are the written opinion of a recognized scientist (scientist) in a particular field of law and are
divided into two groups: 1) conclusions on the application of the analogy of law; 2) conclusions
on clarifying the content of foreign law. The argument that the court has the right to refer in
a court decision to the expert's opinion in the field of law as a source of information contained
in it, but must draw independent conclusions on the relevant issues is substantiated.
Опис
Ключові слова
експерт з питань права, спеціальні знання, висновок в галузі права, аналогія закону, аналогія права, законодавство іноземних держав, права та обов’язки експерта з питань права., law expert, specialist knowledge, conclusion in the field of law, analogy of law, analogy of right, legislation of foreign states, expert’s rights and obligations.
Бібліографічний опис
Устюжанінова О.Т., Гресько М.О. ЕКСПЕРТ З ПИТАНЬ ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: НОВЕЛА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД. Юридичний бюлетень: наук. журн. / редкол.: О.Г. Предместніков та ін. – Одеса: ОДУВС, 2022. Вип. 24. С. 70 - 75.