Перегляд за Автор "Устюжанінова, Ольга Тарасівна"
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументForeign experience of involving citizens in combating criminal offenses(Journal of law and political sciences, 2021) Ivanyshchuk, Andriy; Іваніщук, Андрій; Kuzmenko, Yuliia; Кузьменко, Юлія Василівна; Solovei, Oleksii; Соловей, Олексій Миколайович; Ustiuzhaninova, Olha; Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Dmytrenko, Natalia; Дмитренко, НаталіяСтаття присвячена вивченню зарубіжної практики публічної участі у боротьбі з кримінальними правопорушеннями. Висвітлено досвід США, Німеччини, Великої Британії, Китаю, Канади та ін. країн, виявлено переваги громадської діяльності в даній сфері. Звернено увагу на найпоширеніші форми участі громадськості за кордоном – патрулювання; надання інформації про злочинців або факти вчинених правопорушень; участь в антикорупційних заходах; допомога в ресоціалізації правопорушників; надання допомоги потерпілим; посилення безпеки власного майна; участь в інформаційних антикриміногенних заходах. Таким чином, окреслені переваги залучення громадськості до запобігання злочинності, виходячи із зарубіжної практики в цій сфері, можна поділити на дві групи: основні та додаткові. Основними перевагами є: зменшення злочинності і правопорушень; підвищення безпеки районах міст; зниження страху громадян перед злочинністю; посилення сервісної функції в органах поліції щодо жителів територіальних громад; покращення партнерства поліції з громадою. Додаткові переваги надають такі види діяльності: поглиблення демократизації суспільства; змінення психології місцевих жителів у напрямі зміцнення почуття єдності, толерантності, ввічливості та соціальної відповідальності; збільшення довіри громадян до поліції. На сьогодні цей показник використовується і в нашій державі, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 2015 р., пропонується оцінити ступінь ефективності роботи поліції громадянам. The article is devoted to the study of foreign practice of public involvement in combating criminal offenses. The experience of the USA, Germany, Great Britain, China, Canada is considered and the advantages of such public activity are revealed. Attention is paid to the most common forms of public participation abroad - patrolling; providing information about criminals or facts of committed crimes; participation in anti-corruption measures; assistance in resocialization of offenders; providing assistance to victims of crime; strengthening the security of own property; participation in information anticriminogenic measures. Thus, regarding the benefits of public involvement in crime prevention, based on foreign practice in this area, they can be divided into two groups: basic and additional. The main advantages are: reduction of crime and delinquency; improving security in relevant areas of cities; reducing citizens' fear of crime; strengthening the service function of police bodies in relation to residents of territorial communities; improving police partnerships with the public. Additional advantages of such activities are: deepening the democratization of society; changing the psychology of local residents in the direction of strengthening the sense of unity, tolerance, courtesy and social responsibility; increasing citizens’ trust in the police. By the way, according to the latest indicator, according to the Law of Ukraine "On the National Police" of 2015, it is proposed to assess the degree of efficiency of the police in our country.
- ДокументВплив державної політики у сфері виконання покарань на кримінально-виконавчі засади функціонування державної кримінально-виконавчої служби України(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2022) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, OlhaУ статті визначено проблематику державної політики у сфері виконання покарань. Авторами проаналізовано завдання, які покладені в основу політики у сфері вико- нання кримінальних покарань і пробації з виділенням основних напрямів її рефор- мування, а саме: повна демілітаризація пенітенціарної системи, удосконалення мето- дик індивідуальної роботи із засудженими з метою їх ресоціалізації, реформування кадрової політики органів та установ виконання покарань, оптимізація фінансування реформи до меж, необхідних для виконання поставлених завдань. У результаті дослідження даної теми виявлено недосконалість інституту органів пенітенціарної системи та їх організаційно-правового забезпечення. Оптимізацію кримінально-виконавчої політики як процес приведення її до оптимального стану необхідно розглядати у двох аспектах, а саме: оптимізація кримінально-виконавчої політики на стадії її формування та на стадії її реалізації. Доведено, що сучасний стан кримінально-виконавчої діяльності, яка набула кри- тичного характеру, потребує втручання та спільних зусиль усіх суб’єктів криміналь- но-виконавчих правовідносин. The article defines the issues of state policy in the field of execution of punishments. The authors have analyzed the tasks that are the basis of the policy in the field of execution of criminal punishments and probation with the selection of the main directions of its reforming, such as: complete demilitarization of the penitentiary system, improvement of methods of individual work with convicts for the purpose of their resocialization, reform of the personnel policy of bodies and establishments for execution of punishments, optimization of financing of the reform to the limits necessary for the fulfillment of the assigned tasks. As a result of the study of this topic, the imperfection of the institution of the bodies of the penitentiary system and their organizational and legal support was revealed. Optimization of the criminal-executive policy as a process of bringing it to an optimal state must be considered in two aspects, namely: optimization of the criminal-executive policy at the stage of its formation and at the stage of its implementation. It has been proven that the current state of criminal-executive activity, which has acquired a critical character, requires the intervention and joint efforts of all subjects of criminalexecutive legal relations.
- ДокументДержавна кримінально-виконавча служба України: теорія і практика(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2021) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, Olha; Шкута, Олег Олегович; Shkuta, OlehМонографія присвячена дослідженню функціонування Державної кримінальновиконавчої служби України. У роботі досліджено кримінально-виконавчі засади функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України. Сформульовано поняття, розкрито зміст функціонування та фактори впливу на функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України. З’ясовано сучасний стан та запропоновано шляхи вдосконалення Державної кримінальновиконавчої служби України. Для науковців, викладачів, курсантів (студентів) і слухачів юридичних навчальних закладів, персоналу органів і установ Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань. The monograph is dedicated to the study of the functioning of the State Criminal Enforcement Service of Ukraine. The article examines the criminal-executive principles of the functioning of the State Criminal-Executive Service of Ukraine. The concept is formulated, the content of the functioning and the influencing factors on the functioning of the State Criminal Enforcement Service of Ukraine are revealed. The current state is clarified and ways to improve the State Criminal Enforcement Service of Ukraine are proposed. For scientists, teachers, cadets (students) and students of legal educational institutions, personnel of bodies and institutions of the Ministry of Justice of Ukraine in the field of execution of criminal punishments.
- ДокументЕКСПЕРТ З ПИТАНЬ ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: НОВЕЛА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2022) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, Olha; Гресько, Мирослава Олександрівна; Hresko, MyroslavaУ статті визначено поняття, організація та реалізація експерта з питань права. Висвітлена проблематика розвитку та ефективність функціонування системи інсти- туту експерта з питань права та проаналізовано правову структуру реалізації такої діяльності. Детальному аналізу піддано наявні недоліки та суперечності правової регламента- ції використання фахової думки експерта в частині невизначеності ступеня обов’яз- ковості висновку експерта з питань права як процесуального документа. Авторами проаналізовано ефективність та доцільність даного інституту, оскільки, з одного боку, діяльність експерта з питань права спрощує механізм застосування положень іноземного законодавства та міжнародної судової практики,а з іншого боку, суперечить принципу «jus novit curia» (суд знає право). В результаті дослідження даної теми виявлено недосконалість інституту експерта з питань права в цивільному судочинстві. Особливу увагу приділено законодавчим прогалинам у вимогах до експерта з питань права, а саме відсутності норм, які б давали чіткі відповіді на питання щодо «визнаності» фахівця у галузі права. Зокрема, які умови визнання особи, а також хто повинен визнавати особу, як фахівця в галузі права. Для врегулювання даного питання, внесено пропозицію створити Єдиний реє- стр експертів з питань права, наведено приклади можливих критеріїв визначеності як фахівця в галузі права. Також в ході дослідження виявлено правову колізію щодо визнання висновку експерта, як доказу, з аналізу норм ЦПК України та Закону Укра- їни «Про міжнародне приватне право». Доведено, що висновки експерта у галузі права мають рекомендаційний характер для суду, є письмовою думкою визнаного науковця (вченого) в певній галузі права та поділяються на дві групи: 1) висновки щодо застосування аналогії (права чи закону); 2) висновки щодо встановлення змісту норм іноземного права в контексті ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право». Обґрунтовано тезу, що суд має право посилатися в судовому рішенні на висновок експерта в галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, але має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань. The article defines the concept, organization and implementation of a legal expert. The problems of development and efficiency of functioning of the system of the institute of the expert on the law are covered and the legal structure of realization of such activity is analyzed. The existing shortcomings and contradictions of the legal regulation of the use of the expert opinion in terms of uncertainty of the degree of obligation of the opinion of the expert on the law as a procedural document are subjected to a detailed analysis. The authors have analyzed the effectiveness and expediency of this institution, because, on the one hand, the work of a legal expert simplifies the mechanism of application of foreign law and international jurisprudence, and on the other hand, contradicts the principle of "jus novit curia" (court knows the law). In the course of a detailed study of this topic, the imperfection of the Institute of expert of law in civil justice was identified. Particular attention in the study is paid to the legislative gaps in the requirements of the expert on the law, namely the lack of norms that would give clear answers to the question of “recognition” of a specialist in the field of law. In particular, what the conditions for recognizing a person as a specialist in the field of law are, and who has to recognize a person as a specialist in the field of law. To resolve this issue, the proposal to create the Unified Register of Legal Experts is introduced; examples of possible criteria of definition as a specialist in the field of law are given. The study also revealed a legal conflict over the recognition of the expert's opinion as evidence on the analysis of the CPC of Ukraine and the Law of Ukraine "On Private International Law". It is proved that the conclusions of the expert in the field of law are advisory in nature, are the written opinion of a recognized scientist (scientist) in a particular field of law and are divided into two groups: 1) conclusions on the application of the analogy of law; 2) conclusions on clarifying the content of foreign law. The argument that the court has the right to refer in a court decision to the expert's opinion in the field of law as a source of information contained in it, but must draw independent conclusions on the relevant issues is substantiated.
- ДокументМЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2019) Шкута, Олег Олегович; Shkuta, Oleh; Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, OlhaУ статті розкрито методологічні засади функціонування Державної криміналь- но-виконавчої служби України. Установлено, що вироблення методологічних засад функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України у сфері виконання покарань на науковій основі сприяє комплексному та системному її дослідженню, а також створює переду- мови конструктивного розв’язання таких завдань, як визначення стану дослідження функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України, розкриття методологічних засад дослідження її функціонування тощо. У статті підтверджено той факт, що в процесі дослідження функціонування Дер- жавної кримінально-виконавчої служби України однією з умов її підвищення та засто- сування на практиці норм кримінально-виконавчого законодавства є обов’язкове про- гнозування наслідків такої діяльності й прийняття відповідних рішень по суті. При цьому серед комплексу методів, що використовуються в кримінально-виконавчих дослідженнях функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України, особливе місце посідає підвищення її якості у сфері виконання покарань. Доведено, що методологія цього наукового пошуку не тільки й не стільки створює ефективні та оптимальні умови для пізнання змісту об’єкта і предмета дослідження, а і є необхідним елементом удосконалення функціонування Державної криміналь- но-виконавчої служби України на сучасному етапі її реформування та розвитку. Надано авторське визначення методології дослідження функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України як певної системи наукового знання про методи, прийоми й засоби, які становлять комплекс апробованих на практиці най- більш раціональних шляхів функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України у сфері виконання покарань. The article describes the methodological foundations of the functioning of the State Criminal Enforcement Service of Ukraine. The author has established that elaboration of methodological bases of functioning of the State Penal and Execution Service of Ukraine in the sphere of punishment execution on a scientific basis promotes to carry out complex and systematic research of it, and also creates preconditions for constructive solution of such tasks as: determination of the state of study of functioning of the State Penal Enforcement Service Ukraine, disclosure of methodological bases of research of its functioning, etc. In this article it is confirmed that in the process of investigation of the functioning of the State Internal Affairs Service of Ukraine, one of the conditions for its enhancement and the application of the rules of penal law in practice is the obligatory forecasting of the consequences of such activity and making the relevant decisions on the merits. At the same time, among the complex of methods used in criminal-law investigations of the functioning of the State Internal Affairs Service of Ukraine, special attention is given to improving its quality in the sphere of punishment execution. It is proved that the methodology of this scientific search not only creates not only effective and optimum conditions for understanding the content of the object and object of research, but is also a necessary element for improving the functioning of the State Criminal Enforcement Service of Ukraine at the present stage of its reform and development. The author defines the methodology of researching the functioning of the State Penal Enforcement Service of Ukraine as a certain system of scientific knowledge about the methods, techniques and tools that make up the complex of the most rational ways of functioning of the State Penal Enforcement Service of Ukraine in the sphere of execution of sentences.
- ДокументМодернізація кримінально-виконавчого законодавства як передумова функціонування державної кримінально-виконавчої служби України(Одеса: ОДУВС, 2022) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, OlhaУ статті проаналізовано концепції реформування кримінально-виконавчої системи України, котрі заклали кримінально-виконавчі засади для утворення у 2005 р. Дер- жавної кримінально-виконавчої служби України. Зазначено, що з метою підвищення ефективності роботи кримінально-виконавчої системи в Україні у сфері виконання покарань було створено ДДУПВП; це надало змогу виконати зобов’язання, взяті Укра- їною при вступі до Ради Європи, та рекомендації експертів Ради Європи щодо при- пинення всіх зв’язків із військовими, міліцією й демілітаризації кримінально-вико- навчої системи та передати всі її функції управління в одне відомство. Констатовано, що проведена реорганізація спростила систему управління кримінально-виконавчою системою, яка стала більш гнучкою, оперативною, дієвою завдяки концентрації всіх сил та засобів в одному відомстві. Детальному аналізу піддано концептуальні передумови формування кримінально-ви- конавчих засад функціонування ДКВС України в частині реалізації основних заходів за конкретним напрямом реформування кримінально-виконавчої системи України. Доведено, що складовими частинами розбудови кримінально-виконавчої системи України з моменту здобуття незалежності до прийняття Закону України «Про Дер- жавну кримінально-виконавчу службу України» стали: вступ України до Ради Європи (1995 р.); прийняття Конституції України (1996 р.); утворення ДДУПВП (1998 р.) та виведення його зі складу МВС України (1999 р.); прийняття нового КК України (2001 р.); прийняття КВК України (2003 р.); прийняття низки галузевих законів («Про попереднє ув’язнення» (1993 р.), «Про державний захист працівників суду і правоохо- ронних органів» (1993 р.), «Про загальну структуру і чисельність кримінально-вико- навчої системи України» (2000 р.) та ін.). The concepts of reforming the criminal-executive system of Ukraine, which laid the criminal-executive foundations for the creation of the State Criminal-Executive Service of Ukraine in 2005 are analyzed in the article. It is noted that in order to improve the efficiency of the criminal-executive system in Ukraine in the field of execution of punishments, the SDUPEP was created; this made it possible to fulfill the obligations taken by Ukraine upon joining the Council of Europe and the recommendations of the Council of Europe experts regarding the termination of all ties with the military, the police and the demilitarization of the criminal-executive system and to transfer all its management functions to one department. It was established that the reorganization has simplified the management system of the criminal-executive system, which has become more flexible, operative, and effective due to the concentration of all forces and means in one department. The conceptual prerequisites for the formation of the criminal-executive principles of the functioning of the SCES of Ukraine in terms of the implementation of the main measures in the definite direction of the reform of the criminal-executive system of Ukraine were subjected to a detailed analysis. It has been proven that the components of the development of the criminal-executive system of Ukraine from the moment of gaining independence to the adoption of the Law of Ukraine ‘On the State Criminal-Executive Service of Ukraine’ were: Ukraine’s accession to the Council of Europe (1995); adoption of the Constitution of Ukraine (1996); creation of the DDUPVP (1998) and its withdrawal from the MIA of Ukraine (1999); adoption of the new Criminal Code of Ukraine (2001); adoption of the CEC of Ukraine (2003); adoption of a number of branch laws (‘On pre-trial detention’ (1993), ‘On state protection of court and law enforcement officers’ (1993), ‘On the general structure and number of the criminalexecutive system of Ukraine’ (2000 ) etc.).
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК ТА ЖІНОК, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ ВІКОМ ДО ТРЬОХ РОКІВ: ПРАВОВІ АСПЕКТИ(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2022-10-19) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, OlhaАвторкою констатується, що підстава звільнення від відбування покарання вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до трьох років, є варіативною. Для випадків, коли жінка відбуває громадські роботи або виправні роботи, єдиною й достатньою підставою є настання її вагітності. Для випадків же відбування засудженою обмеження волі або позбавлення волі на строк до п’яти років така підстава складається з двох обов’язкових елементів, кожен з яких є альтернативним. Першим елементом є або настання вагітності, або народження дитини. Другим елементом – наявність у засудженої сім’ї або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або наявність у неї можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини. The author states that the grounds for exempting a pregnant woman or a woman with a child under the age of three from serving a sentence are variable. In cases where a woman performs community service or correctional work, the only and sufficient reason is the onset of her pregnancy. For cases of occurrence to a convicted person of restriction of liberty or deprivation of liberty for a term of up to five years, this ground consists of two mandatory elements, each of which is an alternative. The first element is either the onset of pregnancy or the birth of a child. The second element is the presence of the convict's family or relatives, which gave consent to live together with her, or she has the opportunity to independently provide appropriate conditions for raising a child.
- ДокументПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ(Lisbon, Portugal. International Science Group, 2023-03-14) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, Olha; Ворогушина, Аліна Олександрівна; Vorohushyna, AlinaНа переконання авторів, диференційований та індивідуальний підхід до процесу виправлення засуджених підвищує ефективність цього процесу та сприяє успішному досягненню мети кримінального покарання. According to the authors, a differentiated and individual approach to the process of correction of convicts increases the effectiveness of this process and contributes to the successful achievement of the goal of criminal punishment.
- ДокументПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПОЛІЦЕЙСЬКИХ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2020-05-29) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, OlhaНа власну думку авторки дослідження, необхідно збільшити роль практичної підготовки у навчальному процесі, широко використовувати обчислювальну техніку, інформаційні технології,інтерактивні та віртуальні тренажери, що дозволить стандартизувати і чітко окреслити специфіку підготовки кадрів у ВНЗ зі специфічними умовами навчання. According to the author of the study, it is necessary to increase the role of practical training in the educational process, to widely use computing equipment, information technologies, interactive and virtual simulators, which will allow to standardize and clearly outline the specifics of personnel training in universities with specific training conditions.
- ДокументПсихолого-педагогічні проблеми розвитку морально-етичної та професійної культури працівників правоохоронних органів(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2019-10-31) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, Olha
- ДокументІНДИВІДУАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ВЧИНЕННЮ ЗАСУДЖЕНИМИ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕННЬ(Одеса: ОДУВС, 2022-02-11) Устюжанінова, Ольга Тарасівна; Ustiuzhaninova, OlhaНа підставі викладеного пропонуються наступні індивідуальні заходи запобігання вчиненню засудженими до позбавлення волі кримінальних правопорушень:постановка на профілактичний облік засу- джених, схильних до вчинення в місцях несвободи нове кримінальне правопорушення; залучення для виявлення таких засуджених гласного та негласного апарату установи виконання покарань, розвідувальні опитування засуджених із числа близьких зв’язків профілактуємої особи; здійснення цензури кореспонденції не тільки самого засудженого, а і родичів та близьких осіб до його оточення. On the basis of the above, the following individual measures are proposed to prevent criminal offenses committed by persons sentenced to imprisonment: registration of convicts who are prone to commit a new criminal offense in places of detention; involvement of the public and private apparatus of the penitentiary institution to identify such convicts, intelligence interviews with convicts from among the close relations of the person being prevented; censorship of correspondence not only of the convict, but also of relatives and close friends.