ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УСИНОВЛЕННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ДЕЯКИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет.
Анотація
У статті наголошується, що інститут усиновлення дітей є найбільш вдалою та життєво необхідною можливістю влаштування дітей, які втратили батьків через невідомі, а інколи й досить складні життєві обставини. Констатується, що загальна картина усиновлень, а також влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених бать- ківського піклування, у сімейні форми виховання останні кілька років постійно знижується. Визначено, що серед причин такого явища є також і недосконалий механізм його правового регулювання. Розглянуто правові й організаційні засади усиновлення в Україні. Визначено особливості процедури усиновлення. Докладно проаналізовано підстави та порядок зміни особистих і майнових прав та обов’язків при усиновленні. Визначено, що в українському законодавстві норма, яка встанов- лює вік дитини, з якого вона може дати згоду на її усиновлення, досить розмита і потребує вдосконалення. Описано випадки, коли усиновлення провадиться без згоди дитини. Досліджено правові аспекти усиновлення і його правове регулю- вання за законодавством зарубіжних країн. На підставі вивчення порівняльно-пра- вових аспектів законодавства зарубіжних країн та України зроблено висновок про те, що кожна країна розробляє власні правові норми щодо усиновлення, важливі та необхідні для українського законодавства. Проведеним порівняльним аналізом доведено необхідність запровадження позитивного досвіду зарубіжних країн із метою вдосконалення національного законодавства. Зокрема, пропонується запози- чити норму німецького права про підвищення вікового цензу для усиновлювачів до 30 років. Позитивно оцінюється норма законодавства Італії щодо права усиновленої дитини після досягнення двадцятип’ятирічного віку отримати інформацію щодо її походження і відомостей про своїх біологічних батьків. Обґрунтовується необхід- ність внесення змін до ст. 211 та ст. 212 СК України щодо визначення осіб, котрі не можуть бути усиновлювачами. The article notes that the institution of child adoption is currently a good opportunity to place children who have lost their parents. The overall picture of adoptions, as well as the placement of orphans in family forms of upbringing, has been steadily declining over the past few years. Among the reasons for this phenomenon is the imperfect mechanism of its legal regulation. The legal and organizational foundations of adoption in Ukraine are considered. The features of the adoption procedure are determined. The grounds and procedure for changing personal and property rights and obligations during adoption are analyzed in detail. The Ukrainian legislation needs to be improved by the norm that establishes the age of the child from which she can consent to his adoption. Cases are described when adoption is carried out without the consent of the child. The legal aspects of adoption and its legal regulation under the legislation of foreign countries have been investigated. The comparative legal aspects of the legislation of foreign countries and Ukraine have been studied. A comparative analysis was carried out, the necessity of introducing the positive experience of foreign countries in order to improve national legislation was proved. It is proposed to borrow the norm of German law on raising the age limit for adoptive parents up to 30 years. The norm of Italian legislation on the right of an adopted child upon reaching the age of twenty-five to receive information about his origin and information about his biological parents is positively assessed. The necessity to amend Art. 211 and Art. 212 of the Family Code of Ukraine regarding the definition of persons who cannot be adoptive parents.
Опис
Ключові слова
захист прав дітей, правове регулювання, усиновлення, усиновлювач, порівняльно-правовий аналіз., protection of children’s rights, legal regulation, adoption, adoptive parent, comparative legal analysis.
Бібліографічний опис
Калаянов Д., Іванова М. Правове регулювання усиновлення за законодавством України та деяких зарубіжних країн // Юридичний бюлетень. 2020. Випуск 17. С. 70 - 77.