Регіональний підхід як один із напрямів удосконалення територіального устрою України: конституційно-правовий аспект
Ескіз недоступний
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: НУ "ОЮА"
Анотація
Стаття присвячена висвітленню в конституційно-правовому аспекті регіонального підходу
реформування територіального устрою України як одного з можливих варіантів його вдо-
сконалення. Висвітлено розуміння такої багатоаспектної категорії, як регіон. З урахуванням
історичного досвіду, сучасних політичних реалій та перспектив майбутнього обґрунтовано
тенденцію щодо оптимізації територіального устрою держави, зокрема доцільності укрупнен-
ня адміністративно-територіальних одиниць шляхом утворення відповідних регіонів. Указано на історико-політичні критерії вдосконалення територіального устрою України, які засвід-
чують необхідність урахування, перш за все, етнонаціональної палітри держави. Саме тут
особливості етнічних регіонів виступають консолідуючим фактором об’єднання областей у
регіональні структури. Означено прогресивні ідеї самоуправління великих регіонів на основі
об’єднання саме в межах існуючих кордонів кількох сучасних областей, що є принциповим і
тим самим унеможливить адміністративно-територіальний колапс. Зокрема, фахівцями з ре-
гіональної економіки та економічної географії пропонується створити великі адміністративні
одиниці (близько десяти), що територіально збігаються з великими економічними районами.
Визначено територіальне укрупнення і розмежування регіональних кордонів за критеріями
їх особливостей: історико-політичні; соціально-економічні; географічні та кліматичні; етнічні
та національно-культурні. Наведено складові частини сукупного потенціалу регіону, зокрема:
трудовий, споживчий, інфраструктурний, виробничий, інноваційний, фінансовий, інститу-
ційний та природно-ресурсний, що породжують необхідність здійснення диференційованої
політики, спрямованої на соціально-економічний розвиток кожного регіону. Констатовано,
що регіоналізація територіального устрою України носить оптимізований та децентралізо-
ваний характер і дозволить ефективно здійснювати державну політику в країні в поєднанні
з розвитком самоврядування, а також забезпечить пропорційний соціально-економічний і
національно-культурний розвиток регіонів, збереже їх самобутність та забезпечить політичну
стабільність у суспільстві в цілому. Наголошується, що запровадження та розширення проце-
су регіоналізації в Україні сприятиме подальшому поглибленню демократизації суспільства,
нівелюватиме соціальну й етнонаціональну конфронтацію в державі та виведе її на новий
виток європейського розвитку. The article is devoted to the coverage in the constitutional and legal aspect of the regional
approach of reforming the territorial structure of Ukraine, as one of the possible options for
its improvement. An understanding of such a multidimensional category as the region is
highlighted. Taking into account historical experience, current political realities and prospects
of the future, the tendency to optimize the territorial structure of the state, in particular the
expediency of consolidation of administrative-territorial units through the formation of respective
regions , is substantiated . The historical and political criteria for improving the territorial
structure of Ukraine, which demonstrate the necessity to take into account, above all, the ethnonational
palette of the state, are also indicated. Here are the features of ethnic regions act as a
consolidating factor for the integration of regions into regional structures. The progressive ideas of
self-government of large regions on the basis of unification within the existing borders of several
modern regions are identified, which is fundamental and thus will not allow for administrativeterritorial
collapse. In particular, experts in regional economics and economic geography are
proposed to create large administrative units (about ten) that are territorially coinciding with large
economic areas. There are defined territorial enlargement and delimitation of regional borders
according to the criteria of their peculiarities: historical and political; socio-economic; geographical
and climatic; ethnic and national-cultural. The components of the region's aggregate potential
are presented, in particular: labor, consumer, infrastructure, production, innovation, financial,
institutional and natural resources, which create the need for differentiated policies aimed at
the socio-economic development of each region. It is stated that regionalization of the territorial
structure of Ukraine is optimized and decentralized and will allow effective implementation of
state policy in the country in combination with the development of self-government, as well as
ensure the proportional socio-economic and national-cultural development of the regions, preserve
their identity and ensure political stability in the society, as a whole. It is emphasized that the
introduction and expansion of the process of regionalization in Ukraine will further deepen the
democratization of society and counterbalance social and ethno-national confrontation in the
country and lead it to a new round of European development.
Опис
Ключові слова
регіон, територіальний устрій, адміністративно-територіальна реформа, адміністративно-територіальний поділ, регіоналізація., region, territorial structure, administrative-territorial reform, administrativeterritorial division, regionalization.
Бібліографічний опис
Магновський І.Й. Регіональний підхід як один із напрямів удосконалення територіального устрою України: конституційно-правовий аспект. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія» Том ХХІV. Одеса, 2019. С. 66–74.