Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.oduvs.edu.ua/handle/123456789/1758
Title: Механізм виявленя та подолання неправдивих показань неповнолітнього підозрюваного під час допиту
Other Titles: Mechanism for detecting and overcoming false testimony of a juvenile suspect during interrogation
Authors: Проданець, Наталія Миколаївна
Prodanets, Nataliia
Горбаньов, Ігор Миколайович
Horbanov, Ihor
Keywords: допит, неповнолітній підозрюваний, психологічний контакт, неправдиві показання, слідчий, тактичний прийом.
interrogation, juvenile suspect, psychological contact, false testimony, investigator, tactics.
Issue Date: 2021
Publisher: Одеса: ОДУВС
Citation: Проданець Н.М., Горбаньов І.М. Механізм виявленя та подолання неправдивих показань неповнолітнього підозрюваного під час допиту // Південноукраїнський правничий часопис. 2021. № 1. С. 193 - 198.
Abstract: Автором розглянуто загальні аспекти механізму виявлення та подолання неправдивих показань неповнолітнього підозрюваного. Проаналізовано і доповнено наукові здобутки щодо ознак брехні неповнолітнього підозрюваного; визначено факти, які свідчать про надання неправдивих показань, а також схематично зображено алгоритм формування неправдивих показань неповнолітнього підозрюваного. Наголошено, що зазвичай неповнолітній підозрюваний, на відміну від дорослого, не в повному обсязі розуміє, в якому кримінальному правопорушенні він підозрюється та яке значення і наслідки мають його показання. Також у неповнолітніх досить своєрідно розвинена уява. Тому навіть за умови логічно побудованих показань та впевненості в сказаному слідчому не варто розраховувати на щирість та істинність. Автор виділяє основні напрями діагностування слідчим неправдивих показань неповнолітнього підозрюваного (тактичний – використання маскувальних властивостей, жестів, міміки; слуховий – зміна тембру голосу, інтонації, частота пауз; візуальний –пітливість, почервоніння, постукування та ін.). Якщо слідчий розуміє, що неповнолітній підозрюваний налаштований давати неправдиві показання, автор пропонує застосувати такі тактичні прийоми: використання невимушеної бесіди; використання особистих якостей неповнолітнього; використання прийому першого враження; використання факту несподіванки; використання відволікаючого фактора; використання довільного викладу інформації; використання ігрової форми впливу; використання позиції довіри; використання графічних зображень; використання прийому різкого припинення неправди. Важливо звертати увагу на рівень інтелектуального розвитку неповнолітнього підозрюваного. Адже особа під час допиту, ухиляючись від надання правдивих показань, залежно від розумових здібностей здатна до маніпуляції, зверхності, всезнайства, що супроводжується почуттям дорослості, або ж, навпаки, особа володіє обмеженим словниковим запасом, невпевнена в собі, пригнічена та непослідовна. Урахування рівня розвитку дає змогу помітити здібності та вилучити під час спілкування з нею достовірну інформацію. Таким чином, застосування слідчим тактичних прийомів має бути гнучким та різноманітним, легко переходити з одного в інший. The author considers the general aspects of the mechanism of detection and overcoming of false testimony of a juvenile suspect. Analyzed and supplemented the scientific achievements regarding the signs of lying of a minor suspect; the facts testifying to giving of false testimony are defined, and also the algorithm of formation of false testimony of the minor suspect is schematically represented. It is emphasized that usually, a juvenile suspect, unlike an adult, often does not fully understand in which criminal offense he is suspected and what is the significance and consequences of his testimony. Also, minors have a rather peculiar imagination. Therefore, even with logically constructed testimony and confidence in what is said, the investigator should not count on sincerity and truthfulness. The author identifies the main areas of diagnosis by investigators of false testimony of a minor suspect (tactical – the use of camouflage properties, gestures, facial expressions; auditory – change the tone of voice, intonation, frequency of pauses; visual – sweating, redness, tapping, etc.). If the investigator understands that the juvenile suspect is set to give false testimony, the author suggests the use of the following tactics: the use of casual conversation; use of personal qualities of a minor; use of first impression reception; use of the fact of surprise; use, a distraction; use of arbitrary presentation of information; use of the game form of influence; use of the position of trust; use of graphic images; the use of the technique of abrupt cessation of untruth. It is important to pay attention to the level of intellectual development of the juvenile suspect. After all, a person during interrogation, evading to give true testimony, depending on mental abilities is capable of manipulation, arrogance, omniscience, accompanied by a sense of adulthood, or vice versa – a person has limited vocabulary, insecure, depressed and inconsistent. Taking into account the level of development makes it possible to notice the ability and extract reliable information from it during communication. Thus, the use of tactics by investigators should be flexible and diverse, easy to move from one to another.
URI: http://dspace.oduvs.edu.ua/handle/123456789/1758
Appears in Collections:Південноукраїнський правничий часопис

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
105.pdf667,04 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.