EMERGENCIES: THEORETICAL-METHODOLOGICAL AND LEGAL APPROACHES TO DEFINITION AND CLASSIFICATION

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg
Анотація
The article analyzes the concept of emergencies as a real manifestation of dangers that have significant consequences, significantly affect the economy, politics, social life in a given area. Doctrinal and normative definitions of emergencies are analyzed, it is concluded that the classifier, regardless of the causes of emergencies, uses a narrow understanding of their impact in terms of objects related to civil protection. It is noted that emergencies are divided by the nature of the origin of events into: man-made nature; natural character; social nature; military nature. Based on the analysis of normative legal acts of national and international legislation, it is established that the normative consolidation of international emergencies has not been directly reflected in the current legislation of Ukraine. The expediency of normative-legal consolidation of the concept of "emergency" is proved, which should become a unifying category, which can denote special, crisis, extraordinary conditions and circumstances that become the basis for emergency legal regimes and laid down in the modern concept of emergency legal regimes. In addition, at the legislative level, this will ensure the unity of the normative interpretation of such circumstances and conditions. В предлагаемой статье проанализировано понятие чрезвычайных ситуаций в режиме реального проявления опасностей, которые имеют значительные последствия, существенно влияют на экономику, политику, социальную жизнь на определенной территории. Выделены фактические и юридические признаки чрезвычайных ситуаций, которые их характеризуют. Отмечено, что чрезвычайные ситуации делятся по характеру происхождения событий на: техногенного характера; природного характера; социально-политического характера; военного характера. Доказана целесообразность методологического и нормативного использования понятия «чрезвычайная ситуация», как унифицирующей категории, которой могут быть обозначены особые, кризисные, экстраординарные условия и обстоятельства, являющиеся одним из оснований для введения чрезвычайных правовых режимов. Кроме того, на законодательном уровне это обеспечит единство нормативного толкования таких обстоятельств и условий. Предложено авторское определение гибридной чрезвычайной ситуации и дополнения в Классификатор чрезвычайных ситуаций. У пропонованій статті проаналізовано поняття надзвичайних ситуацій у режимі реального прояву небезпек, які мають значні наслідки, що суттєво впливають на економіку, політику, соціальне життя на певній території. Виділено фактичні та юридичні ознаки надзвичайних ситуацій, які їх характеризують. Зазначено, що надзвичайні ситуації поділяються за характером походження подій: техногенного характеру; природного характеру; соціально-політичного характеру; воєнного характеру. Доведено доцільність методологічного та нормативного використання поняття «надзвичайна ситуація», як уніфікуючої категорії, якою можуть бути позначені особливі, кризові, екстраординарні умови та обставини, що є однією з підстав для запровадження надзвичайних правових режимів. Крім того, на законодавчому рівні це забезпечить єдність нормативного тлумачення таких обставин та умов. Запропоновано авторське визначення гібридної надзвичайної ситуації та доповнення до Класифікатора надзвичайних ситуацій.
Опис
Ключові слова
emergencies, emergency conditions, emergency measures, force majeure, legal facts, classifier, чрезвычайные ситуации, чрезвычайные условия, чрезвычайные меры, чрезвычайные правовые режимы, классификация, надзвичайні ситуації, надзвичайні умови, надзвичайні заходи, надзвичайні правові режими, класифікація
Бібліографічний опис
Teteriatnyk Н. EMERGENCIES: THEORETICAL-METHODOLOGICAL AND LEGAL APPROACHES TO DEFINITION AND CLASSIFICATION // European Reforms Bulletin: international scientific peer-reviewed journal: Grand Duchy of Luxembourg. 2019. № 2. P. 79 - 82.