Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 1923
- ДокументОсмислення медіації як позасудової процедури урегулювання цивільно-правових та трудових спорів(Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, 2024) Магновський, Ігор Йосифович; Mahnovskyi, IhorМета. Метою роботи є проведення аналізу осмислення медіації як особливої позасудової процедури урегулювання цивільно-правових та трудових спорів. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У процесі дослідження визнано, що серед практики поширення, яка витребувана часом, дієвих інструментів на основі безпечного примирення та взаємовигідної згоди, що вирізняються своєю гнучкістю, позасудових, самостійних, альтернативних способів урегулювання цивільно-правових і трудових спорів та конфліктів, у вітчизняному юридичному механізмі забезпечення прав людини дедалі більшого поширення набуває медіація. Становлення, адаптація і розвиток медіації в Україні супроводжуються національним характером та особливостями, що сприятиме, зважуючи на стандарти у даній царині зарубіжного досвіду, виробленню відповідних власних професійних підходів та компетентностей задля ефективності правового регулювання процедури її застосування. Наукова новизна. У процесі дослідження, на основі узагальнення позитивного досвіду, доведено значимість та ефективність медіації як особливої позасудової процедури урегулювання на основі мирного вирішення та згоди цивільно-правових і трудових спорів. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час розробки пропозицій щодо вдосконалення юридичного механізму позасудової процедури урегулювання цивільно-правових і трудових спорів. Purpose. The purpose of the work is to analyze the understanding of mediation as a special out-of-court procedure for the settlement of civil and labor disputes. Methodology. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions and recommendations. The following methods of scientific reseach have been implemented: terminological, logical-semantic, functional, system-structural, logical-normative. Results. In the research process, it was recognized that among the practice of dissemination, which is demanded by time, effective tools based on safe reconciliation and mutually beneficial agreement, which are distinguished by their flexibility, extrajudicial, independent, alternative ways of settling civil and labor disputes and conflicts, in the domestic legal mechanism of ensuring human rights, mediation is becoming more and more widespread. The formation, adaptation and development of mediation in Ukraine are accompanied by national character and features, which will contribute, taking into account the standards in this field of foreign experience, to the development of appropriate professional approaches and competencies for the effectiveness of the legal regulation of the procedure for its application. Originality. In the process of research, based on the generalization of positive experience, the importance and effectiveness of mediation as a special out-of-court settlement procedure based on peaceful resolution and ag-reement of civil and labor disputes has been proven. Practical significance. The results of the research can be used in law- making and law-enforcement activities during the development of proposals for improving the legal mechanism of the out-of-court procedure for the settlement of civil and labor disputes.
- ДокументГлобалізація як складова сучасного державотворення: теоретико-правовий аспект(Наукові праці НУ ОЮА, 2024) Магновський, Ігор Йосифович; Mahnovskyi, IhorThe article is devoted to the theoretical and legal aspect of understanding the essence of globalization in the context of modern state formation. Attention is focused on the role, features and significance of globalization, taking into account the positive and negative factors of this process in the development of one’s own national states. The diversity of interpretations and corresponding scientific views regarding the concept of globalization, due to the complexity and specificity of this phenomenon, is noted. Attention is focused on the objective and subjective side of globalization, where the objective side is caused by economic, cultural and other factors of modern reality and reflects the corresponding processes of a long-term nature, which ultimately lead to the formation of a global system of human society and the development of various subsystems that provide its life activity and functioning (science, education, politics, etc.); instead, the subjective aspect of globalization, on the contrary, reflects the desire of individual participants of the world economy and politics to use the objective processes of globalization and their consequences in their own interests, to direct them in the desired direction. Such an important feature of globalization is indicated as its continuity, which means that no country in the world can be completely isolated from the consequences of the globalization process. The special significance of modern legal (legal) globalization as a special socio-legal regulator, which provides the necessary regulatory and organizing influence on society, where the ideas of democratization 94 Наукові праці НУ ОЮА and the rule of law are becoming extremely popular and widely spread, is emphasized. It is concluded that globalization is a complex, multi-faceted and multi-level process, which is distinguished by its universal nature, rapidly overcomes international borders and penetrates into all spheres of social life and leaves an imprint on the development of state formation. It has been established that in the conditions of globalization, outlining the prospects and determining the ways of state-legal development of any society requires an understanding and selection of the main factors of the specified process for their effective implementation in the sustainable rise of countries, thereby conditioning and encouraging the need to unite the joint efforts of national states to overcome negative phenomena of a global scale, while avoiding unacceptable aspects for their own state formation. Стаття присвячена висвітленню у теоретико-правовому аспекті осмислення сутності глобалізації у контексті сучасного державотворення. Акцентовано увагу на ролі, особливостях та значенні глобалізації, з урахуванням позитивних та негативних чинників даного процесу у розбудові власних національних держав.
- ДокументСучасний стан нормативно-правового забезпечення міграційної політики України в умовах воєнного стану(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024) Ізбаш, Катерина Сергіївна ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1855-1383; Izbash, Kateryna ; Деревянкін, Сергій Леонідович; міграція, державна політика, міграційна політика, законодавство, воєнний стан, правовий режим. migration, state policy, migration policy, legislation, martial law, legal regime.Статтю присвячено дослідженню нормативно-правового забезпечення міграційної політики в умовах дії правового режиму воєнного стану. Досліджено етимологію поняття «міграція» та «міграційна політика». Міграційну політику розглянуто у широкому і вузькому значенні. Проаналізовано погляди вчених з питань державної міграційної політики. Міграційна політика в наукових працях сучасних дослідників трактується досить широко і являє собою особливий вид діяльності держави, спрямований за допомогою різних важелів і методів на управління міграційними процесами.The article is devoted to the study of regulatory and legal support of migration policy under the conditions of the legal regime of martial law. The etymology of the concepts «migration» and «migration policy» has been studied. Migration policy is considered in a broad and narrow sense. The views of scientists on the issues of state migration policy are analyzed. Migration policy in the scientific works of modern researchers is interpreted quite broadly and represents a special type of state activity aimed at managing migration processes with the help of various levers and methods.
- ДокументЩодо правової природи та поняття мирової угоди(Правовий часопис Донбасу, 2024) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, NataliiaСтаття присвячена дослідженню одного зі способів завершення розгляду справи в суді – мировій угоді. А саме – її правовій природі через її розкриття ознак, які в подальшому дозволяють удо- сконалити підхід до дефініції досліджуваного явища. Актуальність обраної теми зумовлена як розвитком інституту альтернативного вирішення спорів в України зокрема, так і тією кризою, яка сформувалась та поглибилась у національній судовій системі. У національному праві дослі- дження даного питання відбувається здебільшого в межах процесуального права. Попри це, нау- ковці говорять ще про те, що мировій угоді притаманні ознаки і матеріального права. При цьому, вони спираються саме на форму досягнення згоди сторонами спору. Наведене, на думку автора, обмежує розуміння мирової угоди та можливості її застосування при вирішення конфлікту. В ході дослідження правової природи мирової угоди обґрунтована недоцільність виокремлення її ознак, як засобу врегулювання спору, який регламентується нормами матеріального та процесуального права окремо. Автором у статті виділені ознаки мирової угоди. Керуючись виокремленими озна- ками, запропоновано розширити поняття мирової угоди та виокремлені дефініції у широкому та вузькому значенні. Так, мирова угода у вузькому розумінні – це вид процесуальної угоди, укладання якої регулюється нормами процесуального права та яка встановлює порядок врегулювання спору, що переданий сторонами на вирішення суду, шляхом досягнення згоди про предмет спору на будь- якій стадії судового розгляду справи, яка затверджується судом. А мирова угода у широкому розу- мінні – це альтернативний спосіб вирішення спору, засобами, погодженими сторонами, резуль- тати якого фіксуються в угоді, зміст та форма якої визначається сторонами спору. Розширення розуміння та способів застосування мирової угоди в юридичній практиці дозволить сторонам кон- флікту отримати додаткові можливості при вирішенні спорів. The article is devoted to the study of one of the ways of concluding the case in court – a settlement agreement. The relevance of the chosen topic is determined both by the development of the institution of alternative dispute resolution in Ukraine in particular, and by the crisis that has formed and deepened in the national judicial system. A settlement agreement can be concluded at any stage of court proceedings, namely in the court of first instance, in appeal, cassation, and in the process of executing a court decision. At the same time, in national law, the study of this institute takes place mostly within the limits of procedural law. Despite this, scientists also say that the peace agreement also has characteristics of substantive law. At the same time, they rely precisely on the form of agreement reached by the parties to the dispute. In the opinion of the author, the above limits the understanding of the settlement agreement and the possibility of its application in resolving the conflict. In the course of the research, the inexpediency of distinguishing the signs of a settlement agreement as an institution of substantive and procedural law separately was substantiated. The author highlights the following signs of a settlement agreement: it is a method of alternative dispute resolution; the resolution of the dispute in this way is possible either in legal proceedings or in bankruptcy cases; can be concluded at any stage of court proceedings; concluded in writing and approved by the court; the resolution approving the settlement agreement is an executive document; cannot be invalidated. Guided by the above-mentioned features, it is proposed to expand the concept of settlement agreement and the defined definitions in a broad and narrow sense. Thus, a settlement agreement in the narrow sense is an institution of procedural law, the norms of which establish the procedure for settling a dispute submitted by the parties to the court, by reaching an agreement on the subject of the dispute and concluding an agreement at any stage of the trial of the case, which is approved by the court. A settlement agreement in a broad sense is an alternative way of resolving a dispute by means agreed by the parties, the results of which are fixed in an agreement, the content and form of which are determined by the parties to the dispute. Expanding the understanding and ways of applying the settlement agreement in legal practice will allow the parties to the conflict to gain additional opportunities in resolving disputes.
- ДокументІмунітет суддів у кримінальному процесі: теоретико-правовий аналіз(Правовий часопис Донбасу, 2019) Ганенко, Ігор Сергійович; Hanenko, IhorУ статті розглянуто актуальні питання реалізації суд дівського імунітету у кримінальному провадженні. Розглянуто актуальні та ключові, на думку автора, норма тивні критерії цього різновиду імунітету. Зосереджено увагу на змістовній складовій імунітету суддів у кримі нальному провадженні, наголошено на актуальних пи таннях формування його змісту в межах кримінального процесу. Проаналізовано сучасні нормативні критерії регламентації суддівського імунітету в національному кримінальному процесі та в законодавстві іноземних держав. За пропоновано авторську точку зору стосовно подальших змін до чинного кримінального процесуального законодавства. The article deals with topical issues of the exercise of judicial immunity in criminal proceedings. The author examines the author's positions of other scholars on the particular features of the exercise of judges’ immunity in national criminal proceedings. The author emphasized that judicial immunity as a specific phenomenon in criminal proceedings represents certain guarantees of representatives of the judicial corps, which in turn will ensure the uninterrupted activity of the entire judicial system, excluding the possibility of any negative influence on the activity of judges in criminal proceedings. The author supports the position of scholars who consider the fact of the existence of judicial immunity in criminal proceedings as a necessary criterion for modern criminal procedural validity, while providing additional guarantees to judges ensuring their independence is in no way a violation of the principle of participants’ equality in criminal proceedings. The author of the article focuses on the proper competence of the current High Council of Justice in granting permission to prosecute a judge. This is first of all ensured by the specifics of the formation of this collegial body, since its formation involves not only the representatives of the judicial corps, which according to positive affects the fairness and objectivity of its decisions. The article focuses on changes to the current law regarding the detention of a judge in criminal proceedings. The author emphasized that law enforcement agencies should have the power to detain a judge without the consent of the High Council of Justice in the event of a judge being detained during or immediately after committing a crime, regardless of its gravity.