Перегляд за Автор "Barba, V.Ie."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументПоняття публічної безпеки і порядку як об'єкта взаємодії територіальних підрозділів Національної поліції з органами місцевого самоврядування(Одеса: ОДУВС, 2018) Барба, В.Є.; Barba, V.Ie.У статті досліджено появу у законодавчому обігу нового терміносполучення «публічна безпека і порядок». Визначено зміст цього поняття як об’єкту взаємодії територіальних підрозділів Національної поліції з органами місцевого самоврядування. Наголошено на проблемних питаннях, які виникають внаслідок одночасного застосування вказаного терміносполучення і понять «громадська безпека» і «громадський порядок» у нормативно-правових актах. Досліджувану правову колізію породили квапливі реформи правоохоронної системи, у результаті чого в нормативно-правових актах України одночасно стали вживатися вказані терміносполучення, а подекуди й ототожнення, що призвело до правового колапсу, зокрема у застосуванні досліджуваного терміно-сполучення в нормативно-правових актах щодо взаємодії територіальних підрозділів Національної поліції з органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку. З метою урегулювання цієї законодавчої колізії запропоновано авторське визначення поняття «публічної безпеки і порядку», обґрунтована необхідність внесення змін до законодавства щодо закріплення у нормативно-правових актах України цієї правової категорії. The article examines the emergence in the legislative circulation of the new term “public security and order”, its actual concept as an object of interaction of territorial units of the National Police with local self-government bodies, problem-atic issues of application in normative legal acts along with the notions of “public safety” and “public order”. The investigated legal conflict has generated rush reforms of the law-enforcement system, as a result, in the normative legal acts of Ukraine at the same time began to use the indicated terms, and sometimes and the identification, which led to a legal collapse, in particular, the application of the term terminology in the regulatory legal acts on the interaction of the territorial units of the National police with local self-government bodies in the field of ensuring public safety and order. In order to resolve this legislative conflict, an author’s definition of the concept of “public security and order” was proposed, and the necessity of amending the legislation on the consolidation of this legal category in normative legal acts of Ukraine was substantiated. В статье исследовано появление в законодательном обращении нового термина «публичная безопасность и порядок». Определено содержание этого понятия как объекта взаимодействия территориальных подразделений Национальной полиции с органами местного самоуправления. Поднимаются проблемные вопросы, которые возникают при одновременном использовании указанного термина и понятий «общественная безопасность» и «общественный порядок» в нормативно-правовых актах. Исследуемую правовую коллизию породили спешные реформы правоохранительной системы, в результате чего в нормативно-правовых актах Украины одновременно стали употребляться указанные термины, а кое-где и их отождествление, что привело к правовому коллапсу, в частности, в применении исследуемого термина в нормативно-правовых актах относительно взаимодействия территориальных подразделений Национальной полиции с органами местного самоуправления в сфере обеспечения публичной безопасности и порядка. С целью урегулирования данной законодательной коллизии предложено авторское определение понятия «публичной безопасности и порядка», обоснована необходимость внесения изменений в законодательство относительно закрепления в нормативно-правовых актах Украины этой правовой категории.
- ДокументЩОДО ПИТАННЯ ДОПУСТИМОСТІ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ(Одеса: ОДУВС, 2023) Барба, В.Є.; Barba, V.Ie.Проаналізовано проблемні питання, що стосу- ються визнання доказів недопустимими в кримі- нальному провадженні. Визначено, що питання сто- совно визнання доказів недопустимими є однією з ключових проблем кримінального процесу, яка має як теоретичне, так і практичне значення. Дослі- джено питання допустимості доказів та визначено необхідність нормативного закріплення на підставі диференційованого підходу до наслідків порушень кримінально-процесуального закону під час збирання доказів шляхом поділу їх на істотні (безумовна недо- пустимість доказів) та не істотні (можливість від- новлення допустимості доказів). Звернуто увагу на недосконалість нормативного закріплення основних концепцій визнання доказів недопустимими в Кримі- нальному процесуальному кодексі України, що потре- бує детального опрацювання. Проаналізовано сутність концепції «плодів отру- єного дерева» на основі судової практики Верховного Суду України та правових позицій Європейського суду з прав людини. Зокрема проаналізовано прави- ла-винятки з концепції «плодів отруєного дерева»: «незалежного джерела», «неминучого виявлення», «очищення від бруду», «нешкідливої помилки» та «виключення доброчесності». Висвітлено про- блему відсутності єдності у практиці застосування вказаних правил-винятків через невизначеність застосування у національному кримінальному про- цесі та запропоновано шляхи її вирішення. Зазначено, що їх застосування потребує всебічного дослідження з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, адже їх необґрунтоване застосування може призвести до порушення прав і свобод особи та до несправедливого судового розгляду в цілому. Констатовано, що концепція, яка лежить в основі правил щодо допустимості доказів виходить з розу- міння, що в центрі уваги при вирішенні питання про допустимість доказів, мають знаходитись права та свободи особи, а також виправданість їх обме- ження державою, а критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної неза- конним шляхом. Problematic issues related to recognition of evidence as inadmissible in criminal proceedings are analyzed. It was determined that the issue of recognizing evidence as inadmissible is one of the key problems of the criminal process, which has both theoretical and practical significance. The issue of admissibility of evidence was investigated and the need for regulatory consolidation was determined based on a differentiated approach to the consequences of violations of the criminal procedural law during the collection of evidence by dividing it into essential (unconditional inadmissibility of evidence) and non-essential (possibility of restoring admissibility of evidence). Attention was drawn to the imperfection of the normative consolidation of the main concepts of recognizing evidence as inadmissible in the Criminal Procedure Code of Ukraine, which requires detailed elaboration. The essence of the concept of "fruits of a poisoned tree" is analyzed based on the judicial practice of the Supreme Court of Ukraine and the legal positions of the European Court of Human Rights. In particular, the rules-exceptions to the concept of "fruit of the poisoned tree" were analyzed: "independent source", "inevitable detection", "cleansing from dirt", "harmless mistake" and "exclusion of integrity". The problem of the lack of unity in the practice of applying the specified rules-exceptions due to the uncertainty of their application in the national criminal process is highlighted, and ways of solving it are proposed. It is noted that their application requires a comprehensive study taking into account the circumstances of a specific criminal proceeding, because their unjustified application can lead to a violation of the rights and freedoms of a person and to an unfair trial in general. It was established that the concept underlying the rules regarding the admissibility of evidence is based on the understanding that the focus of attention when deciding the issue of admissibility of evidence should be the rights and freedoms of the individual, as well as the justification of their restriction by the state, and the criterion for classifying the evidence as "fruits of the poisoned trees" there are sufficient grounds to believe that the relevant information would not have been obtained in the absence of information obtained illegally.