МІНІСТЕРСТВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Тарас ВАЙДА Юрій КОЛОМІЄЦЬ Сергій ЖУКОВСЬКИЙ Ірина ЗАЛЄВСЬКА ПРОТИМІННА ДІЯЛЬНІСТЬ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПОЛІЦІЇ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Навчальний посібник для курсантів, студентів та слухачів закладів вищої освіти МВС України Одеса-2025 1 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Одеський державний університет внутрішніх справ Тарас ВАЙДА Юрій КОЛОМІЄЦЬ Сергій ЖУКОВСЬКИЙ Ірина ЗАЛЄВСЬКА ПРОТИМІННА ДІЯЛЬНІСТЬ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПОЛІЦІЇ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Навчальний посібник для курсантів, студентів та слухачів закладів вищої освіти МВС України Одеса-2025 2 УДК 351.753.6-047.27 Рекомендовано до друку Вченою радою Одеського державного університету внутрішніх справ (протокол № 11 від 26 серпня 2025 року) Вайда Т.С., Коломієць Ю.М., Жуковський С.В., Залєвська І.І. Протимінна діяльність: забезпечення національної безпеки підрозділами поліції та цивільного захисту : навчальний посібник [для курсантів, студентів та слухачів ЗВО МВС України]. Одеса: ОДУВС, 2025. 320 с. Рецензенти: – КОМІСАРОВ Олександр Геннадійович, т.в.о. заступника директора навчально- наукового інституту поліцейської діяльності з освітньої та науково-дослідної діяльності Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, полковник – ФУРСА Вадим Вікторович, завідувач кафедри тактико-спеціальної підготовки навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності Національної поліції України Дніпровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент, майор поліції – ШЕВЧУК Олександр Русланович, фахівець служби безпеки The HALO Trust Ukraine, кандидат наук з державного управління У навчальному посібнику розглянуто порядок оперативного реагування органів та підрозділів Національної поліції та цивільного захисту на повідомлення про виявленні підозрілі (вибухонебезпечні) предмети. Розкрито алгоритми проведення працівниками підрозділів правоохоронних органів нетехнічного обстеження територій, імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами. Наведено довідкові тактико-технічні характеристики засобів ведення війни: 1) ручних гранат; 2) інженерних, реактивних, гранатометних і підствольних боєприпасів та боєприпасів до РСЗВ; 3) авіаційних бомб та вибухників до них; 4) артилерійських (фугасних, осколочних, осколково-фугасних, бронебійних, бетонобійних, хімічних та запалювальних) снарядів, шрапнелей та картечі; 5) мінометних мін. Проведено класифікацію їх видів, розглянуто призначення та потенційні уражаючі фактори. Приділено увагу ідентифікації саморобних вибухових пристроїв, охарактеризовано їх основні елементи та надано рекомендації щодо дотримання заходів безпеки при їх виявленні й знешкодженні. Видання призначено для здобувачів вищої освіти (спеціальності 262 Правоохоронна діяльність та 081 Право), посібник стане в пригоді науково-педагогічним працівникам профільних кафедр закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання МВС України, поліцейським у системі занять зі службової підготовки, працівникам ВТС НПУ й фахівцям піротехнічних підрозділів ДСНС. Навчальний посібник обговорено на міжкафедральному засіданні кафедри професійних та спеціальних дисциплін інституту права та безпеки та кафедри тактико-спеціальної та спеціальної фізичної підготовки факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності Національної поліції України Одеського державного університету внутрішніх справ (протокол № 8/10 від 08 серпня 2025 року) ISBN _____________ © ОДУВС, 2025 © Вайда Т.С., Коломієць Ю.М., Жуковський С.В., Залєвська І.І., 2025 3 ЗМІСТ стор. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . 5 ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 ТЕМА 1. Порядок оперативного реагування територіальних органів та підрозділів Національної поліції на повідомлення про виявлення вибухонебезпечних предметів . . . . . . . . . . . . 16 ТЕМА 2. Порядок дій правоохоронців (підрозділів цивільного захисту) під час отримання повідомлення про виявлення підозрілого предмету та заходи безпеки при його ідентифікації . . . . . . . . 44 ТЕМА 3. Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту нетехнічного обстеження територій, імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами . . . . . . . . . . 72 ТЕМА 4. Порядок складання звітної документації за результатами проведення ідентифікації вибухонебезпечних предметів. Навчання населення ризикам, пов'язаним із поводженням з вибухонебезпечними предметами . . . . . . . . . . . . . . . 84 ТЕМА 5. Види, класифікація, загальні відомості та тактико- технічні характеристики ручних гранат . . . . . . . . . . . . . 98 ТЕМА 6. Види, класифікація, загальні відомості та тактико- технічні характеристики інженерних боєприпасів . . . . . . . . . 110 ТЕМА 7. Класифікація авіаційних бомб та вибухників до них . . 132 ТЕМА 8. Загальні відомості про артилерійські снаряди, мінометні міни та реактивні боєприпаси, їх види та класифікація . . . . . . . 154 ТЕМА 9. Загальні відомості про фугасні, осколочні, осколково- фугасні снаряди та шрапнелі, бронебійні снаряди та картечі, бетонобійні, хімічні та запалювальні снаряди . . . . . . . . . . 172 ТЕМА 10. Загальні відомості про гранатометні і підствольні боєприпаси, їх види та класифікація . . . . . . . . . . . . . . 197 ТЕМА 11. Види боєприпасів до реактивних систем залпового вогню. Вибухники та трубки до них . . . . . . . . . . . . . . . 216 4 ТЕМА 12. Загальні відомості, види, класифікація та основні елементи саморобних вибухових пристроїв . . . . . . . . . . . . 235 ПІСЛЯМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259 ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 262 ГЛОСАРІЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 271 ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 288 Додаток 1. Зразок форми акта перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 288 Додаток 2. Вибухонебезпечність вибухових матеріалів за категоріями відповідно до їх якісного стану та дії правоохоронців- вибухотехніків при поводженні з ними . . . . . . . . . . . . . 290 Додаток 3. Зразок форми акта знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують . . . . . . . . . 294 Додаток 4. Алфавітний перелік деяких небезпечних вантажів . 297 Додаток 5. Завдання для перевірки знань з тематики протимінної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 304 Примітка: Нумерація фотографій, рисунків та таблиць проводиться в кожній темі окремо. В якості ілюстрацій у посібнику використано фотографії та рисунки з відритих джерел, інтернет-ресурсів ДСНС, НПУ та ін. 5 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АЗС – автозаправні станції АРМ «диспетчер» (поліц.) – автоматизоване робоче місце старшого інспектора з особливих доручень, старшого інспектора, інспектора чергової частини (ситуаційного відділу) управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП, які уповноважені на здійснення управління нарядами поліції, у тому числі за допомогою АРМ «диспетчер» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» АРМ «оператор «102» (поліц.) – автоматизоване робоче місце працівника підрозділу «102» АС – артилерійський снаряд БЗТ снаряди – бронебійно-запалювально-трасуючі снаряди БМП – бойова машина піхоти БРМД – балістична ракета малої дальності ВЗВ – вибухонебезпечні залишки війни Військ. – військовий ВНП – виявлення вибухонебезпечних предметів (залежно від контексту) ВНП – вибухонебезпечні предмети (залежно від контексту) ВР – вибухова речовина ВТС – вибухотехнічна служба Національної поліції України ГРПП – група реагування патрульної поліції ГУНП – Головне управління Національної поліції (в областях) ДОАЗОР (поліц.) – Департамент організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України ДСНС – Державна служба України з надзвичайних ситуацій ЗІЗ – засоби індивідуального захисту ЗКР – зенітна керована ракета ЗСУ – Збройні Сили України Індекс ГРАУ (військ.) – система умовного цифро-літерного позначення зразків озброєння та військової техніки, що присвоюється Головним ракетно- артилерійським управлінням (ГРАУ) Міноборони СРСР та рф ІПНП (поліц.) – інформаційно-телекомунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» КБМ – конструкторське бюро машинобудування КОБ – кумулятивно-осколковий бойовий елемент КСВП – керований саморобний вибуховий пристрій Л П – лінії елеропередач МВС – Міністерство внутрішніх справ України ММ – мінометна міна НВБ – вибухові боєприпаси, які не вибухнули НС – надзвичайна ситуація НТО – нетехнічне обстеження 6 НПУ – Національна поліція України НРВНП – навчання населення ризикам, пов'язаним із поводженням з вибухонебезпечними предметами ОЗТ снаряди – осколково-запалювально-трасуючі снаряди ОТР – оперативно-тактична ракета ОФ снаряд – осколочно-фугасний снаряд Поліц. – поліцейський Постріл ОФЗ – осколково-фугасно-запалювальний снаряд РСЗВ – реактивна система залпового вогню Рос. – російський СВП – саморобний вибуховий пристрій СОГ – слідчо-оперативна група СОП – стандартна операційна процедура СПБ (з рос. самоприцеливающийся боевой лемент) – бойовий елемент самостійного прицілювання ТВП – територіальний (відокремлений) підрозділ поліції УВТС (поліц.) – Управління вибухотехнічної служби (у складі поліції особливого призначення) центрального органу управління НПУ УОАЗОР (поліц.) – правління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП ЦЗ – цивільний захист ШІ – штучний інтелект 7 ВСТУП На прикладі звільнених Збройними Силами України окремих регіонів України від російських загарбників (Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Київська, Харківська, Чернігівська та ін. області) можна констатувати, що війська окупантів під час тимчасового захоплення ними цих території зазвичай мінують рубежі оборони, підступи до військових об’єктів (аеродромів, штабів і місць дислокації особового складу, навколишню місцевість біля складів боєприпасів і баз паливно-мастильних матеріалів тощо). При відступі диверсійно-розвідувальні групи супротивника та його спеціальні військові підрозділи також заміновують існуючі транспортні комунікації (автодороги, залізниці), придатні ділянки для можливого переміщення військових підрозділів ЗСУ чи місцевого населення (польові дороги, стежки, річки тощо), зручні місця для потенційної зупинки та зосередження військ і техніки, інженерні споруди (мости, тунелі, греблі), промислові підприємства, об’єкти паливопостачання (склади та паливні пункти, трубопроводи, АЗС тощо), об’єкти електропостачання (Л П, трансформаторні підстанції тощо), інфраструктуру зв’язку (телевізійні та радіовишки, супутникові антени, кабельні канали та ін.), енергогенеруючі об'єкти (гідроелектростанції, теплоелектростанції, водопостачання) та ін., тим самим створюючи перешкоди як для оперативного переслідування українськими військами окупаційних підрозділів країни-агресора, так і спричинюючи додаткові відтерміновані ураження саморобними вибуховими пристроями цивільного населення, сповільнюючи відновлення на звільнених територіях нормального життя (повернення населення, ведення землеробства, розвиток інфраструктури та рекреації тощо). Отже, на звільненій від ворога місцевості виникає забруднена вибухонебезпечними предметами (далі – ВНП) територія (акваторія) – вибуховими матеріали промислового призначення та саморобного виготовлення (саморобними вибуховими пристроями, розтяжками), боєприпасами, що містять вибухові речовини, а також біологічні та хімічні речовини – бомби і боєголовки; керовані і балістичні ракети; артилерійські, мінометні, ракетні боєприпаси і набої до стрілецької зброї; усі міни, торпеди і глибинні бомби; піротехнічні вироби військового та спеціального призначення; касетні бомби і касети; електричні вибухові пристрої; ворожі дрони та інші предмети, що є вибухонебезпечними за своєю природою. Деякі з них, що були виявлені місцевими жителями у місцях ведення минулих бойових дій, можуть зберігатися окремими громадянами, які не знають їх небезпечних уражаючих властивостей. Більшість мін, які виявлені під час гуманітарного розмінування в Україні, – радянського виробництва, зокрема ПФМ-1, ПМН, ОЗМ, ТМ, а також сучасні російські або імпровізовані вибухівки (саморобні вибухові пристрої, далі – СВП), створені, в тому числі, на 3D-принтерах. Американських мін в Україні виявлено не було. Варто зазначити, що рф не є державою-учасницею Конвенції про 8 заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення 1 (Оттавської конвенції – уточнено нами), країна-агресорка з 2014 року широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни в Україні. З 2022 року масове використання Росією таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора. У зв’язку з цим українська держава тимчасово (до моменту повного припинення збройної агресії російської федерації проти України) зупинила дію вище зазначеної Конвенції, участь у котрій обмежувала право України на самооборону – у такий спосіб повернуто право використовувати і виробляти протипіхотні міни, що є важливим елементом інженерного захисту ЗСУ на полі бою. За інформацією Національного органу з питань протимінної діяльності, площа територій України, які можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними залишками війни, зменшилася у 2024 році на 17 000 км² та на сьогодні становить 139 000 км². Таким є результат спільної роботи операторів протимінної діяльності й підрозділів розмінування Сил безпеки та оборони 2 . Протягом минулого (2024 – уточнено нами) року було обстежено та очищено від вибухонебезпечних предметів 3 152,52 км 2 земель сільськогосподарського призначення, з яких розміновано понад 2 500 км 2 . За інформацією керівника Програми протимінної діяльності Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні П. Геслопа, нині понад 20 % території України вважається потенційно забрудненою ВНП. У таких районах проживає більше 6 млн осіб 3 . Від початку повномасштабного вторгнення Росії зафіксовано понад 812 інцидентів, пов’язаних із мінами та нерозірваними боєприпасами. За його словами, під час російської війни проти України було випущено щонайменше 12 млн одиниць боєприпасів. Якщо врахувати, що 10 % з них не спрацювали, то в землі може залишатися 1,2 млн одиниць нерозірваних снарядів. П. Геслоп також вказав на низьку якість зброї РФ, зокрема з Північної Кореї, яка часто має до 40 % відмов і залишається важливим чинником забруднення. Тому показник нерозірваних вибухових матеріалів може бути набагато вищим. За результатами реалізації Плану виконання заходів з гуманітарного розмінування деокупованих територій України у 2024 році нетехнічне обстеження проведено у 165 громадах в межах 7 областей, що перевищило 1 Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення : Закон України від 15 липня 2025 року № 4519-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4519-20#n2 (дата звернення: 19.07.2025). 2 Площа територій України, потенційно забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами, зменшилась на 17 000 км² у 2024 році. URL: https://mod.gov.ua/news/ploshha- teritorij-ukrayini-potenczijno-zabrudnenih-minami-ta-vibuhonebezpechnimi-predmetami- zmenshilas-na-17-000-km-u-2024-roczi (дата звернення: 19.07.2025). 3 ООН: Мінне забруднення України - глобальна проблема, що впливає на безпеку й світові ціни. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne- zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html (дата звернення: 19.07.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4519-20#n2 https://mod.gov.ua/news/ploshha-teritorij-ukrayini-potenczijno-zabrudnenih-minami-ta-vibuhonebezpechnimi-predmetami-zmenshilas-na-17-000-km-u-2024-roczi https://mod.gov.ua/news/ploshha-teritorij-ukrayini-potenczijno-zabrudnenih-minami-ta-vibuhonebezpechnimi-predmetami-zmenshilas-na-17-000-km-u-2024-roczi https://mod.gov.ua/news/ploshha-teritorij-ukrayini-potenczijno-zabrudnenih-minami-ta-vibuhonebezpechnimi-predmetami-zmenshilas-na-17-000-km-u-2024-roczi https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne-zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne-zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html 9 заплановане майже в 3 рази. При цьому було ідентифіковано 2 291 ділянку імовірно чи фактично забруднених територій загальною площею 302,9 км². Деякі аналітики називають Україну найбільш замінованою країною у світі. За відомчою статистикою НПУ МВС України, від 24 лютого 2022 року – початку повномасштабного вторгнення військ країни-агресора – фахівці вибухотехнічної служби (далі – ВТС) Національної поліції України загалом обстежили та розмінували понад 45 тисяч гектарів земель, здійснили понад 106 тисяч виїздів на місця обстрілів та небезпечних знахідок, вилучили (знищили або передали Силам оборони) майже 370 тисяч вибухонебезпечних предметів, майже 17 тонн вибухових речовин. 13 червня поліцейські-вибухотехніки святкують День створення вибухотехнічної служби НПУ – складного і ризикованого напряму правоохоронної діяльності 4 . Вибухотехнічні підрозділи були утворені в системі МВС у 1995 році та функціонували в складі кспертної служби МВС України, а у 2015 році, під час реформування та реорганізації міліції в поліцію в системі Національної поліції України була створена вибухотехнічна служба НПУ. Головне гасло цієї професії – «Без права на помилку»! В умовах мирного життя також трапляються випадки правопорушень (злочинів), вчинення яких пов’язано із застосуванням злочинцями вибуховонебезпечних предметів. Отже, працівники поліції мають бути обізнаними з особливостями проведення спеціалістами-вибухотехніками НПУ огляду місця події, пов’язаного з використанням вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують. У відповідності до статті 4 «Національні інтереси України у сфері протимінної діяльності» Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» 5 державна політика України у сфері протимінної діяльності визначається та реалізується на основі пріоритетності національних інтересів України у сфері протимінної діяльності. Національними інтересами України у сфері протимінної діяльності є: 1) забезпечення безпеки населення та його життєдіяльності; 2) мінімізація негативного впливу вибухонебезпечних предметів, їх знешкодження, видалення, знищення та утилізації на довкілля та господарську діяльність; 3) запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов’язаних із небезпекою вибухонебезпечних предметів, загибелі та травмуванню людей внаслідок таких подій; 4 Іван Вигівський вручив нагороди працівникам вибухотехнічних підрозділів Нацполіції. URL: https://npu.gov.ua/news/ivan-vyhivskyi-vruchyv-nahorody-pratsivnykam- vybukhotekhnichnykh-pidrozdiliv-natspolitsii (дата звернення 13.06.2025). 5 Про протимінну діяльність в Україні : Закон України від 6 грудня 2018 року № 2642-VIII (із змінами станом на 01.01.2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-viii#Text (дата звернення: 20.05.2025). https://npu.gov.ua/news/ivan-vyhivskyi-vruchyv-nahorody-pratsivnykam-vybukhotekhnichnykh-pidrozdiliv-natspolitsii https://npu.gov.ua/news/ivan-vyhivskyi-vruchyv-nahorody-pratsivnykam-vybukhotekhnichnykh-pidrozdiliv-natspolitsii https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-viii#Text 10 4) забезпечення гарантій реалізації права людини і громадянина на достовірну інформацію про наявність загрози для життя і здоров’я на територіях та об’єктах, забруднених та (або) імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами; 5) додержання та виконання міжнародних зобов’язань України у сфері протимінної діяльності. Під розмінуванням (гуманітарним) нами розуміється у відповідності до визначення цього терміну в Законі України «Про протимінну діяльність в Україні» 6 «комплекс планових заходів, що проводяться з метою ліквідації небезпеки, пов'язаної з мінами і вибухонебезпечними предметами (далі – ВНП), та включають нетехнічне та технічне обстеження, маркування і складання карт території, очищення забрудненої території, підготовку документації після розмінування, надання інформації щодо протимінної діяльності та передачу очищеної території». До проведення розмінування (гуманітарного розмінування) залучаються фахівці з розмінування операторів протимінної діяльності – уповноважених підрозділів центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, у тому числі міжнародних та іноземних, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності. Зокрема, сьогодні проводять значну роботу з розмінування звільнених територій: – сапери ЗСУ; – спеціалісти Державної спеціальної служби транспорту; – піротехніки Державної служби України з надзвичайних ситуацій; – фахівці вибухотехнічної служби Національної поліції України; – інші оператори протимінної діяльності, в тому числі міжнародні організації (The HALO Trust Ukraine тощо). Нині у структурі МВС України – в лавах ДСНС, Нацполіції та Національній гвардії – працюють близько 2 000 саперів. Наразі планується збільшити їх кількість до 2800 осіб. За минулий рік (2024 рік – уточнено нами) було підготовлено майже 1000 фахівців з розмінування. Крім того, ДСНС щоденно залучає близько 400 одиниць різної відповідної техніки 7 . В цілому в Україні сьогодні (станом на липень 2025 року – уточнено нами) працюють 23 акредитовані державні структури, які займаються розмінуванням. Знешкодження ВНП передбачає спеціальні дії щодо блокування або нейтралізації виконавчих механізмів підривників цього предмета (вилучення з нього підривників, вилучення ВНП з місця встановлення), котрі спрямовані на приведення його у безпечний стан, що виключає можливість його 6 Про протимінну діяльність в Україні : Закон України від 6 грудня 2018 року № 2642-VIII (із змінами станом на 01.01.2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-viii#Text (дата звернення: 20.05.2025). 7 Борзова Я. Понад чверть території України забруднена вибуховими пристроями, - ДСНС. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/ponad-chvert-teritoriyi-ukrayini-zabrudnena- 1712234287.html (звернення: 20.07.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-viii#Text https://www.rbc.ua/rus/news/ponad-chvert-teritoriyi-ukrayini-zabrudnena-1712234287.html https://www.rbc.ua/rus/news/ponad-chvert-teritoriyi-ukrayini-zabrudnena-1712234287.html 11 ненавмисного вибуху. Як окремий процес гуманітарного розмінування слід розглядувати знищення ВНП – переведення його у недієздатний (безпечний) стан шляхом підриву, спалювання, механічного чи іншого повного або часткового руйнування з обов’язковим дотриманням вимог протимінної діяльності та запобіганням і мінімізацією негативних для населення, інфраструктури та довкілля наслідків. Проблема забруднення українських територій мінами та іншими вибухонебезпечними предметами є не лише локальною загрозою для України, а й чинником впливу на глобальні ціни на продовольство та енергоносії. Загальна вартість розмінування України становитиме мільярди доларів – це можуть бути десятки, а то й сотні мільярдів 8 . ВНП можуть мати різне призначення, різноманітну форму, принцип дії тощо. У загальному випадку – це вибухові матеріали промислового призначення та саморобного виготовлення, боєприпаси, що містять вибухові речовини, а також біологічні та хімічні речовини: бомби і боєголовки; керовані і балістичні ракети; артилерійські, мінометні, ракетні боєприпаси і боєприпаси до стрілецької зброї; усі міни, торпеди і глибинні бомби; піротехнічні вироби військового та спеціального призначення; касетні бомби і касети; електричні вибухові пристрої; саморобні вибухові пристрої та інші предмети, що є вибухонебезпечними за своєю природою. У зв’язку із тим, що найбільш розповсюджені випадки пошкодження транспортних засобів та людських жертв серед цивільного населення часто пов’язані з ВНП (самовільне користуванням особами нерозмінованою місцевістю), розглянемо більш детально особливості гуманітарного розмінування звільнених від окупантів територій України як першочергового завдання по відновлення на них життєдіяльності громадян. Питання гуманітарного розмінування, порядок дій правоохоронних органів при виявленні вибухонебезпечних матеріалів, їх документування регламентується низкою нормативно-правовоих актів. Правову основу протимінної діяльності (стаття 2 ЗУ «Про протимінну діяльність в Україні») становлять: – Конституція України; – положення міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України – Конвенція про захист цивільного населення під час війни (1949); Додатковий протокол до Женевських конвенцій (1949), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I); Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію (1980), Протокол ІІ з правками про заборону або обмеження застосування 8 ООН: Мінне забруднення України - глобальна проблема, що впливає на безпеку й світові ціни. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne- zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html (дата звернення: 19.07.2025). https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne-zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne-zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html 12 мін, мін-пасток та інших пристроїв з поправками (1996), що додається до цієї Конвенції; Протокол V про вибухонебезпечні предмети – наслідки війни (2003) цієї Конвенції; – Закон України «Про протимінну діяльність в Україні» (визначає правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні та особливості державного регулювання у відповідній сфері); – інші закони України (Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс цивільного захисту України, Закони України «Про Національну поліцію», «Про судову експертизу» та ін.); – постанови Верховної Ради України, прийняті відповідно до Конституції та законів України; – укази Президента України; – акти Кабінету Міністрів України: «Про утворення Національного органу з питань протимінної діяльності» (постанова КМУ від 10 листопада 2021 р. № 1207), «Про затвердження Порядку ведення обліку операторів протимінної діяльності» (постанова КМУ від 3 листопада 2021 р. № 1150), «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні» (постанова КМУ від 29 вересня 2021 р. № 1020), «Про затвердження Правил позначення небезпек, пов’язаних з мінами та вибухонебезпечними предметами – наслідками війни» (постанова КМУ від 17 квітня 2019 р. № 372), «Про затвердження Порядку утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин» (постанова КМУ від 7 червня 2006 р. № 812), «Про реалізацію експериментального проекту щодо сертифікації операторів протимінної діяльності та процесів протимінної діяльності» (постанова КМУвід 2 лютого 2024 р. № 123), «Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення обов’язкової сертифікації механізованих засобів розмінування (гуманітарного розмінування), пов’язаних з ними виробів, компонентів та обладнання» (постанова КМУ від 8 березня 2024 р. №271), «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (постанова КМУ від 18 березня 2022 р. № 314). Зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2026 роках» 9 від 28 червня 2024 року № 616-р. Зокрема, ця Стратегія є довгостроковим програмним документом, що визначає проблеми, які становлять загрозу національній безпеці через забруднення вибухонебезпечними предметами територій України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також основні напрями і завдання державної політики у сфері протимінної діяльності та шляхи реалізації національних інтересів України у сфері протимінної діяльності, що визначаються відповідними стратегічними цілями; 9 Про схвалення Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2026 роках : розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року № 616-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616-2024-%D1%80#Text (дата звернення: 08.08.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616-2024-%D1%80#Text 13 – інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України. В Україні діють нормативні документи у сфері протимінної діяльності (національні стандарти), що розробляються з урахуванням положень міжнародних стандартів протимінної діяльності та чинного законодавства і є обов’язковими в ході виконання заходів з протимінної діяльності. Законом України «Про Національну поліцію» 10 (далі – НПУ) передбачено серед основних завдань цього правоохоронного органу забезпечення публічної безпеки і порядку (стаття 2). Пункти 6, 10, 21, 22, 24 статті 23 «Основні повноваження поліції» вище зазначеного нормативно-правового акту визначено наступні завдання, при виконанні яких в правоохоронній діяльності органів та підрозділів поліції можуть траплятися випадки припинення правопорушень, пов’язаних з ВНП: – здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності; – вживання заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; – здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ; – здійснення у визначеному законом порядку приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин; – сприяння забезпеченню відповідно до закону правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості та ін. У відповідності до вимог п. 2 статті 18 ЗУ «Про Національну поліцію» «поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Поряд з нормативно-правовою базою чинного законодавства, норми якої чітко регламентують дії органів поліції та цивільного захисту, питання застосування боєприпасів та ідентифікації вибухонебезпечних предметів знаходить відображення у наукових працях низки вітчизняних вчених. 10 Про Національну поліцію : Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII (із змінами в редакції від 16.08.2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 (дата звернення: 28.04.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 14 Зокрема, вивченням тактико-технічних характеристик бойового озброєння сектору безпеки і оборони вивчали такі науковці, як: – О.М. Смирнов, О. О. Бондаренко, О. В. Бондарь, Г.В. Іванець, В. В. Матухно, С. Д. Гассієв, Д. В. Поліщук, І.І. Попов, І.О. Толкунов, М. М. Удянський (Харків, НУЦЗУ, 2019, 2023); – С.П. Корнійчук, О.В. Турінський, Г.В. Пєвцов та ін. (Харків, ХНУПС, 2020); – О.Л. Глушкевич, Ю.І. Пушкарьов та ін. (Суми, 2003); – О.Г. Водчиць, C.Н. Єгоров, В.М. Павільч (Київ, НАУ, 2008); – Д.В. Дерігін (Київ, 2016); – О.М. Дробан, П.П. Ткачук, П.М. Євдокімов, О.Г. Якубовський (Львів, 2012); – І.С. Кравчук, О.О. Постніков (2001); – фахівціі Центру розмінування (Кам'янець-Подільський, 2012); – О. Р. Шевчук (служба безпеки представництва «The HALO Trust» в Україні) та ін. Разом з тим, як показують результати гуманітраного розмінування (нетехнічного обстеження) уражених значних площ звільнених від країни- агресорки українських територій внаслідок бойових дій в умовах сучасної російсько-української війни, різноманіття номенклатури застосовуваних країною-агресоркою боєприпасів відрізняється від тих видів, які використовувались у Другій світовій війні. Такий стан справ гуманітарного розмінування вимагає додаткового оновлення не тільки нормативно-правової бази протимінної діяльності чинного законодавства, а й перегляду існуючих підходів у роботі органів поліції та цивільного захисту, активного проведення агітаційно- просвітницької роботи з наченнням щодо ставлення до ВНП – заходів у сфері протимінної діяльності, спрямованих на заклик до заборони їх використання та зміну суспільної думки у відношенні до принципів гуманності. Основні виклики у сфері розмінування, зокрема – це брак персоналу, значна міграція населення, нестача фінансування, нерегулярна допомога донорів. За словами П. Геслопа, донори пообіцяли понад 1 млрд доларів на протимінну діяльність, але потрібно в рази більше 11 . У пропонованому навчальному посібнику в доступній формі розкрито алгоритм дій працівників ВТС НПУ та фахівців піротехнічних відділв ДСНС при отриманні повідомлень про виявленні підозрілі предмети, охарактеризовано ТТХ сучасних вибухонебезпечних засобів ведення бойових дій та наведено зовнішні ознаки (зображення), які дозволяють правоохоронцям їх впевнено ідентифікувати. Наведена інформація з цих питань допоможе здобувачам вищої освіти, поліцейським та працівикам підрозділів цивільного захисту краще зрозуміти 11 ООН: Мінне забруднення України – глобальна проблема, що впливає на безпеку й світові ціни. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne- zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html (дата звернення: 19.07.2025). https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne-zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4001207-oon-minne-zabrudnenna-ukraini-globalna-problema-so-vplivae-na-bezpeku-j-svitovi-cini.html 15 сутність навчального матеріалу та ефективно використовувати набуті знання під час забезпечення правоохоронцями публічної безпеки (порядок реагування на повідомлення про виявлені підозрілі предмети, дотримання алгоритму дій під час ідентифікації вибухонебезпечних матеріалів, врахування заходів особистої безпеки на місці події та під час перевезення ВНП). Будемо вдячними за корисні критичні зауваження до пропонованого видання, а також за конструктивні пропозиції щодо подальшого удосконалення змісту й структури навчального посібника з тематики протимінної діяльності для здобувачів вищої освіти в системі організації освітнього процесу у ЗВО МВС України. 16 Тема 1. ПОРЯДОК ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ТА ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ НА ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ 1. Загальні положення законодавства щодо організації протимінної діяльності органів та підрозділів НПУ Протимінна діяльність правоохоронних органів та підрозділів розуміється як застосування комплексу заходів, спрямованих на захист національних інтересів України, а також на зменшення та усунення наслідків негативного впливу ВНП на соціально-економічні умови життєдіяльності населення та довкілля 12 . Основними цілями протимінної діяльності в Україні згідно статті 3 «Цілі та засади протимінної діяльності в Україні» Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» є: 1) зменшення ризиків, які можуть виникати внаслідок підриву вибухонебезпечних предметів, до безпечного для життя і здоров’я населення рівня, що дасть змогу використовувати природні ресурси очищених від вибухонебезпечних предметів територій у господарських цілях; 2) мінімізація та відвернення загроз настання нещасних випадків від несанкціонованого поводження з вибухонебезпечними предметами; 3) зниження соціальної напруженості серед населення, яке проживає на територіях або поблизу територій, забруднених вибухонебезпечними предметами; 4) збереження і забезпечення відтворення унікальних екосистем у межах територій, забруднених вибухонебезпечними предметами, без залучення додаткових інвестицій. Основними засадами протимінної діяльності в Україні є: 1) пріоритетність захисту прав, законних інтересів, життя і здоров’я людини, довкілля, ресурсів держави та забезпечення національної безпеки при здійсненні заходів у сфері протимінної діяльності; 2) забезпечення верховенства права у сфері протимінної діяльності; 3) додержання законності у сфері протимінної діяльності; 4) забезпечення рівності прав суб’єктів господарювання у сфері протимінної діяльності; 5) державне регулювання у сфері протимінної діяльності; 6) державна підтримка протимінної діяльності, залучення національних і іноземних інвестицій та допомоги у сфері протимінної діяльності; 7) послідовність формування державної політики у сфері протимінної діяльності; 12 Про протимінну діяльність в Україні : Закон України від 6 грудня 2018 року № 2642-VIII (із змінами станом на 01.01.2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-viii#Text (дата звернення: 20.05.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-viii#Text 17 8) ефективне використання науково-технічного потенціалу України у сфері протимінної діяльності в інтересах національної економіки та безпеки населення; 9) запобігання проявам корупції у сфері протимінної діяльності; 10) забезпечення відкритості і доступності інформації у сфері протимінної діяльності; 11) забезпечення демократичного контролю у сфері протимінної діяльності; 12) сприяння міжнародному співробітництву, збереження та розвиток міжнародних зв’язків у сфері протимінної діяльності з урахуванням національних інтересів. Основними складовими протимінної діяльності в Україні (стаття 5 «Основні складові протимінної діяльності в Україні» ЗУ «Про протимінну діяльність в Україні» є: 1) інформування про небезпеки від вибухонебезпечних предметів та навчання з попередження ризикам, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами; 2) розмінування (гуманітарне розмінування); 3) надання допомоги постраждалим особам та здійснення заходів щодо їх реабілітації; 4) знищення надлишкових боєприпасів, боєприпасів непридатних для подальшого використання та зберігання, а також боєприпасів, що підлягають знищенню відповідно до міжнародних зобов’язань; 5) агітаційно-просвітницька робота щодо незастосування протипіхотних мін. Об’єктами протимінної діяльності є: 1) вибухонебезпечні предмети, що підпадають під дію Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»; 2) обладнання та процеси, що використовуються у сфері протимінної діяльності; 3) імовірно забруднені та забруднені вибухонебезпечними предметами території, акваторії та об’єкти інфраструктури. Суб’єктами протимінної діяльності є: 1) національний орган з питань протимінної діяльності; 2) уповноважені органи виконавчої влади у сфері протимінної діяльності, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; 3) центр протимінної діяльності та центр гуманітарного розмінування; 4) оператори протимінної діяльності. Заходи з розмінування виконуються із залученням фахівців з розмінування (стаття 7 ЗУ «Про протимінну діяльність в Україні»), вимоги до яких визначаються національними стандартами. Життя, здоров’я та працездатність фахівців у сфері протимінної діяльності, які залучаються операторами протимінної діяльності до виконання заходів у сфері протимінної діяльності, можуть бути застраховані за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України «Про страхування» (страхування від 18 нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання))13 . Порядок та умови такого страхування можуть визначатися національним органом з питань протимінної діяльності за погодженням з Національним банком України. Фахівці з розмінування, винні у порушенні законодавства у сфері протимінної діяльності, несуть відповідальність згідно із законом. Фінансування заходів протимінної діяльності у відповідності до вимог статті 8 «Джерела фінансування протимінної діяльності» ЗУ «Про протимінну діяльність в Україні» здійснюється у межах бюджетних призначень, затверджених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Для фінансування заходів протимінної діяльності можуть залучатися фінансові ресурси донорів, включаючи міжнародну технічну допомогу, поворотну та безповоротну фінансову допомогу міжнародних організацій, благодійну допомогу, а також інші види допомоги, не заборонені законодавством України. Зокрема, міжнародні партнери передали Україні з лютого 2024 року пасажирські й розмінувальні автомобілі, міношукачі, саперні набори, роботів-саперів та інше необхідне обладнання на понад 470 млн євро. На лінії бойового зіткнення є гостра потреба в техніці для розчищення загороджувального мінування ворога та здійснення власних мінувань. Для вирішення цих проблем у лютому 2024 року в межах роботи Контактної групи з питань оборони України була створена Коаліція з розмінування України, що стала однією з восьми коаліцій спроможностей, роботу якої очолюють і координують Литва та Ісландія. Коаліція з розмінування за кількістю учасників є найбільшою серед коаліцій спроможностей, до неї входять 22 держави 14 . Проєкт Програма розвитку ООН (UNDP) в Україні фінансується урядами Бельгії, Данії, Іспанії, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Республіки Корея, Великої Британії, Франції, Хорватії, 13 Про страхування : Закон України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX (в редакції від 01.01.2025). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text (дата звернення: 20.06.2025). 14 Коаліція з розмінування вже передала Україні обладнання майже на пів мільярда євро – посол Литви. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4000742-koalicia-z- rozminuvanna-vze-peredala-ukraini-obladnanna-majze-na-piv-milarda-evro-posol-litvi.html (дата звернення: 19.07.2025). Фото 1. Засіб для розмінування ARMTRAC 400 (Англія) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4000742-koalicia-z-rozminuvanna-vze-peredala-ukraini-obladnanna-majze-na-piv-milarda-evro-posol-litvi.html https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4000742-koalicia-z-rozminuvanna-vze-peredala-ukraini-obladnanna-majze-na-piv-milarda-evro-posol-litvi.html 19 Швейцарії, Швеції 15 . Однією із приватних компаній, які спеціалізуються на знешкодженні вибухонебезпечних предметів, є Armtrac Limited (базується в графстві Кембриджшир у Східній Англії) – розробляє і виробляє лінійку броньованих механічних машин для розмінування Armtrac, призначених для роботи на територіях, забруднених наземними мінами та іншими вибухонебезпечними предметами, що не вибухнули, а також для проведення технічної розвідки в операціях зі звільнення земельних ділянок. Засіб для розміновування Armtrac 400 – найбільша і найпотужніша модель в лінійці Armtrac 16 . Завдяки 3-метровому ротору з гідравлічним приводом він здатен очищати приблизно 3 000 квадратних метрів на годину (залежно від рельєфу місцевості та досвіду оператора). З ефективною глибиною обробітку 35 см Armtrac 400 здатен знищувати та витримувати 10- кілограмові протитанкові міни. Armtrac 400 повністю дистанційно керується на відстані до 1000 метрів, що дозволяє оператору залишатися на безпечній відстані, зберігаючи при цьому 100% контроль над усіма функціями машини, або ж завдяки повністю броньованій, звукоізольованій кабіні з кондиціонером (яка витримує постріл з кулі НАТО в упор), оператор може вести детальний огляд операцій з розмінування з висоти пташиного польоту в повному комфорті та безпеці. Залучені від донорів фінансові ресурси зараховуються у спеціальний фонд державного бюджету за відповідними бюджетними програмами. Фінансові ресурси, що надаються донорами безпосередньо операторам протимінної діяльності (крім організацій, установ та підприємств, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) з метою виконання заходів у сфері протимінної діяльності на території України, зарахуванню до державного бюджету не підлягають та використовуються такими операторами за напрямами, погодженими з національним органом з питань протимінної діяльності. Замість прямого фінансування донори можуть здійснювати фінансування заходів протимінної діяльності в натуральній формі. Фінансування в натуральній формі може включати в себе направлення спеціалістів, надання обладнання, матеріалів, засобів для виконання національної програми протимінної діяльності. Для розмінування використовуються сучасні технології, зокрема супутникові зйомки, дрони, ШІ тощо. Кількість механізованих машин зросла з менш як 10 до майже 200. Заходи з протимінної діяльності, що здійснюються уповноваженими підрозділами центральних органів виконавчої влади, фінансуються за рахунок бюджетних призначень, встановлених законом про Державний 15 Проєкт протимінної діяльності в Україні. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/projects/proyekt-protyminnoyi-diyalnosti-v-ukrayini (дата звернення: 08.08.2025). 16 Обладнання для розмінування та утилізації боєприпасів. Продукція ARMTRAC. URL: https://armtrac.com.ua/products.html (дата звернення: 20.07.2025). https://www.undp.org/uk/ukraine/projects/proyekt-protyminnoyi-diyalnosti-v-ukrayini https://armtrac.com.ua/products.html 20 бюджет України на відповідний рік для таких центральних органів виконавчої влади. У відповідності до статті 9 «Облік операторів протимінної діяльності» ЗУ «Про протимінну діяльність в Україні» порядок обліку суб’єктів господарювання і неприбуткових підприємств, установ та організацій, які мають право на провадження видів господарської діяльності у сфері протимінної діяльності та отримали сертифікат відповідності у встановленому законодавством порядку, його ведення та доступу до відомостей обліку операторів протимінної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. Допомога постраждалим особам у відповідності до статті 10 «Допомога постраждалим особам» ЗУ «Про протимінну діяльність в Україні» включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами. Організаційно-правові засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків визначає Закон України «Про екстрену медичну допомогу» 17 . Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує: 1) надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України; 2) проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається); 3) позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості; 4) виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». 17 Про екстрену медичну допомогу: Закон України від 5 липня 2012 року № 5081-VI (із змінами та доповненнями станом на 01.01.2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17/page1#Text (дата звернення: 01.04.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17/page1#Text 21 2. Дії працівників органів/підрозділів поліції при виявленні вибухових матеріалів та/або отриманні інформації про вибухонебезпеку від інших осіб У структурі центрального органу управління Нацполіції України функціонують департаменти, яким безпосередньо підпорядковані територіальні підрозділи з повноваженнями щодо роботи із ВНП: – Управління вибухотехнічної служби (у складі поліції особливого призначення, далі – УВТС)), основними завданнями якого є: 1) у межах визначеної законодавством України компетенції здійснення розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів (вибухових матеріалів), а також конструктивно схожих на них предметів, у тому числі ВНП, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами, щодо яких є підстави вважати, що вони є предметами, знаряддями чи засобами вчинення адміністративних або кримінальних правопорушень; 2) здійснення техніко- криміналістичного забезпечення огляду місця події та спеціальних вибухотехнічних робіт за фактами скоєння вибухів, надходження повідомлень про виявлення підозрілих ВНП, загрозу вибуху. УВТС відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції: 1) здійснює оперативне інформування керівництва Національної поліції України та органів державної влади про стан виконання завдань, що належать до компетенції УВТС; 2) здійснює в установленому порядку приймання, облік, зберігання, використання штатних вибухових матеріалів та вилучених ВНП, спеціального обладнання, засобів індивідуального захисту, приладів та іншого захисного спорядження; 3) організовує та здійснює в межах компетенції координацію діяльності підрозділів вибухотехнічної служби територіальних органів Національної поліції України; 4) здійснює в межах компетенції безперервний моніторинг, збір, оцінку, аналіз інформації про кримінальні правопорушення або події, пов’язані із застосуванням (використанням) ВНП, обмін цією інформацією в установленому порядку з органами (підрозділами) Національної поліції України; 5) бере участь у забезпеченні публічної безпеки і порядку, зокрема шляхом огляду приміщень і територій, місць проведення масових заходів на предмет виявлення ВНП; 6) організовує і проводить навчання, тренінги, інструкторсько- методичні, навчальні збори з працівниками структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних органів Національної поліції України, інших органів державної влади, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування з питань виявлення та подальшого поводження з ВНП; 22 7) бере участь у встановленому порядку в інформуванні населення з питань вибухобезпеки; 8) уживає в межах компетенції заходів щодо розвитку службової кінології з метою забезпечення підрозділів вибухотехнічної служби службовими собаками, які використовуються під час проведення спеціальних вибухотехнічних робіт; 9) здійснює збір, узагальнення, обробку та аналіз технічної інформації, зміст якої пов’язаний з процесами виготовлення, розповсюдження і незаконного застосування (використання) ВНП; 10) розробляє у визначеному порядку форми статистичної звітності з питань, що належать до компетенції УВТС; 11) розробляє в межах компетенції проєкти нормативно-правових актів, опрацьовує розроблені іншими органами державної влади проєкти нормативно-правових актів, уносить пропозиції керівництву Національної поліції України щодо вдосконалення нормативного забезпечення службової діяльності УВТС та підрозділів вибухотехнічної служби; 12) розробляє пропозиції щодо норм належності штатних вибухових матеріалів, спеціальних, технічних засобів та обладнання для забезпечення діяльності УВТС та підрозділів вибухотехнічної служби; 13) розробляє методичні рекомендації, посібники та інші засоби методичного забезпечення діяльності структурних підрозділів УВТС та підрозділів вибухотехнічної служби, бере участь у здійсненні науково- технічної діяльності; 14) забезпечує у визначеному порядку відбір, розстановку, переміщення та створення резерву кадрів УВТС; 15) здійснює вивчення та впровадження в подальшу діяльність УВТС та підрозділів вибухотехнічної служби передового досвіду правоохоронних органів іноземних держав у сфері забезпечення вибухобезпеки, у тому числі радіаційної, хімічної та біологічної безпеки, вдосконалює форми і методи практичної роботи з проведення спеціальних вибухотехнічних робіт; 16) здійснює в межах компетенції організаційні заходи щодо забезпечення УВТС та підрозділів вибухотехнічної служби спеціальними технічними засобами та обладнанням (зокрема вибухотехнічним), уживає заходів щодо забезпечення своєчасного їх технічного обслуговування та ремонту; 17) розглядає за дорученням керівництва Національної поліції України звернення і запити громадян, народних депутатів України, адвокатські запити та запити на інформацію, вивчає публікації і повідомлення в засобах масової інформації з питань, що належать до компетенції УВТС; 18) організовує та здійснює діловодство в УВТС; 19) взаємодіє у визначеному порядку з органами (підрозділами) Національної поліції України, органами державної влади, органами місцевого самоврядування підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, а також з 23 правоохоронними органами іноземних держав і міжнародними організаціями з питань, що належать до компетенції УВТС; 20) проводить очищення місцевості (об’єктів) від ВНП на територіях розміщення військових частин, установ, вищих військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за зверненням їх керівництва; 2. Виконує інші функції, які випливають з покладених на УВТС завдань та визначені законодавством України. 3. Покладення на УВТС обов’язків, що не належать або виходять за межі його компетенції, не допускається; – відділ організації кінологічної діяльності. Основними завданнями кінологів поліції є: 1) участь у забезпеченні публічної безпеки і порядку; 2) участь в охороні прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) участь у протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законодавством, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або інших надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Серед функцій кінологів поліції є їх участь зі службовими собаками в складі слідчо-оперативних груп під час проведення оглядів місць подій, заходів з припинення злочинів, пошуку та затримання злочинців, виявлення вибухових речовин, зброї, набоїв і наркотичних засобів, трупів, стріляних гільз, інших предметів, що можуть використовуватись як речовий доказ, припинення кримінальних правопорушень, забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, охорони об’єктів і територій державної, приватної та інших форм власності, а також установлення місцезнаходження безвісти зниклих та безвісно відсутніх» 18 ; – управління контролю за обігом зброї. Відділ контролю за обігом зброї Національної поліції України є структурним підрозділом центрального органу управління поліції, який у межах компетенції організовує та забезпечує виконання Національною поліцією України покладених на неї законодавством України повноважень з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок, та на які поширюється дія дозвільної системи та здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система. 18 Про затвердження Інструкції з організації діяльності кінологічних підрозділів Національної поліції України : наказ МВС України від 01.11.2016 № 1145. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1544-16#Text (дата звернення: 02.06.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1544-16#Text 24 Інструкція про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах НПУ та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України 19 (далі – МВС) визначає порядок поводження з вибуховими матеріалами особами, які проходять службу в НПУ (далі – працівники поліції), судовими експертами кспертної служби МВС України. При виявленні вибухонебезпечних матеріалів (отриманні інформації про їх виявлення від інших осіб) працівники територіальних органів та підрозіділв поліції діють у відповідності до Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України 20 . Спеціальні вибухотехнічні роботи здійснюють спеціалісти- вибухотехніки НПУ. Проведення судових експертиз за експертною спеціальністю «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху» (далі – вибухотехнічні експертизи) здійснюють судові експерти- вибухотехніки. Спеціалісти-вибухотехніки НПУ залучаються для здійснення огляду місця події, а також для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт та для надання технічної допомоги під час проведення експертних експериментів, експериментальних вибухів, експериментальних випробувань, відбирання проби вибухової речовини, як спеціалісти в кримінальному провадженні відповідно до статті 71 Кримінального процесуального кодексу України. У правоохоронній діяльності трапляються випадки припинення поліцейськими правопорушень, при вчиненні котрих злочинці використовують вибухові речовини та/або посягають на них (викрадають, знищують, приводять у стан, який є непридатним для їх подальшого використання за призначенням, тощо). У цій ситуації працівники поліції територіальних органів/підрозділів поліції та їх посадові особи, уповноважені на приймання і реєстрацію заяв і повідомлень про правопорушення або події та реагування на них діють у відповідності до вимог Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України 21 . 19 Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах кспертної служби Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України від 19.08.2019 р. № 691. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1081-19#Text (дата звернення: 18.05.2025). 20 Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах кспертної служби Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України від 19.08.2029 року № 691. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1081-19#Text (дата звернення: 01.06.2025). 21 Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України : наказ МВС від 27.04.2020 року № 357 (в редакції від 14.06.2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#Text (дата звернення: 29.04.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1081-19#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1081-19#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#Text 25 З метою отримання телекомунікаційних послуг і оперативного реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події як кінцеве обладнання в органах (підрозділах) поліції використовуються телефони (стаціонарні, мобільні), радіостанції, планшетні пристрої та інші засоби зв'язку. Строк оперативного інформування обчислюється з моменту надходження до органів (підрозділів) поліції первинних відомостей (повідомлення телефоном або іншими видами зв'язку, усної чи письмової заяви, матеріалів з інших правоохоронних органів тощо) про вчинення правопорушення або виникнення події. З урахуванням отриманої від заявника (інших джерел) інформації про вид, ступінь тяжкості, стадію та наслідок правопорушення або події, їх завершеності (закінченості), часу, який минув після вчинення правопорушення або виникнення події, місця перебування правопорушника та його суспільної небезпеки, заяви (повідомлення) поділяються на такі, що: 1) мають високий ступінь загрози особам та поліцейським (повідомлення категорії «Альфа»); 2) потребують негайного оперативного реагування (повідомлення категорії «Бета»); 3) відпрацьовуються в звичайному режимі (повідомлення категорії «Гамма»); 4) не потребують оперативного реагування (повідомлення категорії «Дельта»). До заяв і повідомлень з високим ступенем загрози особам та поліцейським (повідомлення категорії «Альфа») належать: 1) повідомлення осіб, у змісті яких наявна інформація про злочини, які тривають і вчиняються із застосуванням (використанням) вогнепальної зброї, вибухових пристроїв або/та речовин (інших пристроїв, що можуть завдати фізичну шкоду правопорушнику та особам, які його оточують, а також про перебування (місцезнаходження, переховування) осіб, які їх скоїли, та вчинення ними збройного опору; 2) повідомлення, за якими введено поліцейські операції «Сирена», «Грім», «Заручник». До заяв і повідомлень, які потребують негайного реагування (щойно вчинені або тривають) (повідомлення категорії «Бета»), належать повідомлення осіб, у змісті яких наявна інформація про правопорушення або події за умови, якщо: – на час отримання повідомлення вони тривають, тобто відбуваються (продовжуються) в реальному часі; – з часу їх учинення до моменту отримання повідомлення минуло не більше 15 хвилин (правопорушення, яке щойно вчинене). З урахуванням географічних, демографічних, економічних, соціальних та інших особливостей населеного пункту, місцевості та/або місця вчиненого правопорушення або події, а також криміногенної ситуації в регіоні (районі, 26 місцевості) за рішенням начальника ГУНП (особи, яка виконує його обов'язки) зазначений час може бути збільшено; – наявна інформація про місцезнаходження особи, яка причетна до вчинення правопорушення або події; – особи, які постраждали внаслідок правопорушень (подій) та/або нещасних випадків, перебувають у безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я, і потребують невідкладної допомоги поліції (далі – особи, які потребують допомоги) – незалежно від часу, який минув з моменту їх учинення до отримання поліцейськими (працівниками поліції) такого повідомлення. До заяв і повідомлень, які відпрацьовуються в звичайному режимі (повідомлення категорії «Гамма»), належать повідомлення осіб, у змісті яких наявна інформація про правопорушення або події, які вчинені за відсутності умов, передбачених пунктами 6-8 розділу I «Загальні положення» Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України. До заяв і повідомлень, які не потребують оперативного реагування (повідомлення категорії «Дельта»), належать: – заяви і повідомлення, у змісті яких відсутні будь-які ознаки правопорушення, а реагування на них не належить до повноважень поліції, звернення носять довідково-консультативний характер; – матеріали органу досудового розслідування поліції або інших правоохоронних органів, заяви про вчинені правопорушення або події, що надійшли до поліції поштою та не потребують невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на місце події з метою припинення правопорушення, збереження слідів злочину, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції. Заяви і повідомлення, які не потребують оперативного реагування (повідомлення категорії «Дельта»), визначаються диспетчером. Так, у відповідності до розділу IV «Терористичний акт або злочин із застосуванням вибухівки» Алгоритму орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби додатку 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 4 розділу II) посадові особи, уповноважені на приймання і реєстрацію заяв і повідомлень про правопорушення або події та реагування на них повинні: – з'ясувати: 1) час, місце та характер об'єкта, де стався вибух (вулиця, будівля, транспортний засіб тощо), наявність і вид охорони. Зазначену інформацію невідкладно надати диспетчеру для організації негайного реагування; 2) кількість потерпілих, їх установчі дані, стан та місцезнаходження. За необхідності викликати бригаду екстреної медичної допомоги; 3) масштаби руйнувань, заподіяної шкоди (попередні або офіційні наслідки, хто їх повідомив), наявність пожежі, запаху газу тощо; 4) наявність 27 і місце перебування очевидців, можливі дані про правопорушників; 5) у разі затримання правопорушників – їх установчі дані (чи притягувалися раніше до кримінальної відповідальності); 6) установчі дані та місце перебування заявника; – зареєструвати повідомлення в установленому порядку; – негайно після отримання повідомлення: 1) направити на місце події СОГ та інші наряди поліції; 2) направити на місце події представників вибухотехнічного підрозділу, кінологічної служби (за необхідності). У разі виникнення затримки в прибутті на місце події працівників вибухотехнічного підрозділу (відпрацювання іншого місця події тощо) повідомити про це чергового Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України та (за можливості) залучити фахівців з іншого ГУНП; 3) доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня, згодом подати детальну інформацію про вжиті заходи та їх результати; 4) за необхідності викликати на місце вибуху бригаду екстреної медичної допомоги, а також працівників рятувальних та аварійних служб; 5) повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) Служби безпеки України (далі – СБУ) та Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС), інших органів державної влади та місцевого самоврядування; 6) за необхідності організувати направлення на місце події додаткових нарядів поліції для оточення (огородження) небезпечної ділянки; 7) організувати виклик на місце події керівників та матеріально відповідальних осіб об'єкта, на якому стався вибух; 8) якщо внаслідок вибуху (терористичного акту) настали тяжкі наслідки, у тому числі зруйновано чи пошкоджено будівлі, загинули (залишилися в небезпечному для життя чи здоров'я стані) люди, отримали тілесні ушкодження троє і більше осіб, припинено енерго-, тепло-, водопостачання, перервано виробничий, навчальний процеси, залежно від зміни обстановки (ужитих заходів) додатково інформувати чергову службу вищого рівня. У відповідності до розділу V «Анонімне повідомлення про закладення вибухівки» Алгоритму орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби додатку 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 4 розділу II) посадові особи, уповноважені на приймання і реєстрацію заяв і повідомлень про правопорушення або події та реагування на них повинні: – негайно після отримання повідомлення з будь-якого джерела про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності або можливе вчинення терористичного акту: 1)доповісти начальникові органу поліції, особі, яка виконує його обов'язки, або відповідальному від керівництва органу поліції; 2) організувати направлення на місце події нарядів поліції; 28 3) поінформувати чергового територіального підрозділу СБУ, керівників чи відповідальних працівників підрозділів кіберполіції, карного розшуку, вибухотехнічної служби, інших підрозділів поліції для здійснення в межах компетенції перевірки об'єктивності, достовірності отриманого повідомлення та збирання додаткової інформації щодо його суті; – у разі отримання від начальника органу поліції, особи, яка виконує його обов'язки, або відповідального від керівництва органу поліції вказівки щодо організації реагування на повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності або можливе вчинення терористичного акту необхідно: 1) направити на місце події СОГ та інші наряди поліції; 2) направити на місце події представників вибухотехнічного підрозділу та кінологічної служби; 3) повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування; – у разі отримання інформації про загрозу вибуху на особливо важливих об'єктах та об'єктах критичної інфраструктури невідкладно інформувати оперативного чергового ДОАЗОР для доповіді Голові Національної поліції України або особі, яка виконує його обов'язки; – у разі отримання телефоном повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності або можливе вчинення терористичного акту необхідно: 1) уважно вислухати повідомлення, розмову із заявником вести в уповільненому темпі, не перебиваючи його, але дотримуватися методу перепитування, посилаючись на незадовільну якість зв'язку. З метою встановлення абонентського номера телефону, місця, із якого веде розмову заявник, а також отримання якісного матеріалу для подальшого фоноскопічного дослідження можна застосувати метод уточнень, наприклад: де зараз знаходиться вибуховий пристрій; коли він має спрацювати; який він має вигляд; якого типу (саморобний, міна, граната тощо); яким способом він буде підірваний; хто його встановив; з якою метою встановлений (мотиви: помста, вимагання тощо); 2) спробувати запропонувати заявнику якусь альтернативу його діям, поставити кілька запитань, які примусять особу замислитися і висловити ще декілька думок (наприклад, поцікавитися: «Ви вважаєте, що Ваше повідомлення має підґрунтя?» або «Що Ви пропонуєте, щоб не допустити вибуху?» тощо). І лише наприкінці розмови спробувати поцікавитися анкетними даними особи, яка телефонує. При цьому краще використовувати звернення у формі, яка спонукала б заявника до добровільних дій (наприклад: «Чи не могли б Ви назвати своє прізвище?», «Ви вважаєте за доцільне назвати своє прізвище та адресу?» тощо); 3) якщо реєстратор мовленнєвої інформації не працює, точно зафіксувати слова особи, яка телефонує. Під час розмови звернути увагу на: стан заявника, за можливості – його вік; інтонацію (спокійна, погрозлива, попереджувальна, тиха, криклива тощо); дефекти мовлення (картавість, 29 шепелявість, заїкання інші особливості мовлення); шуми, що супроводжували розмову (шум листя, води, транспорту, радіо та інше). У відповідності до розділу VI «Виявлення вибухонебезпечних предметів (речовин, механізмів)» Алгоритму орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби додатку 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 4 розділу II) посадові особи, уповноважені на приймання і реєстрацію заяв і повідомлень про правопорушення або події та реагування на них, повинні: – з'ясувати: 1) час, місце та обставини виявлення вибухонебезпечних предметів (під час розкопок, ремонтно-будівельних робіт, оранки тощо), їх зовнішні ознаки; 2) установчі дані та місце перебування заявника; 3) попередити заявника про категоричну заборону торкатися виявлених предметів, а коли їх знайдено під час проведення будь-яких робіт, – про негайне їх припинення і виведення з цього місця людей, а також про недопущення на місце події до прибуття поліцейських людей, транспорту, тварин тощо; – негайно після отримання повідомлення: 1) зареєструвати повідомлення у визначеному порядку; 2) направити на місце події СОГ та інші наряди поліції, представників вибухотехнічного підрозділу; 3) доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня, пізніше подати детальну інформацію про вжиті заходи та їх результати; 4) повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) СБУ та ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування. У відповідності до розділу XII «Групове порушення публічного (громадського) порядку або хуліганство із застосуванням зброї» Алгоритму орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби додатку 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 4 розділу II) посадові особи, уповноважені на приймання і реєстрацію заяв і повідомлень про правопорушення або події та реагування на них, повинні: – з'ясувати: 1) час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення; 2) установчі дані правопорушників, їх прикмети, місце перебування, шляхи можливого відходу та місця появи (переховування), наявність зброї, транспортних засобів (кількість, марка, модель, номерний знак), чи перебували вони на момент учинення злочину в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; 3) наявність потерпілих, їх установчі дані, стан здоров'я, місце перебування; 4) установчі дані та місце перебування заявника (якщо він не є потерпілим). Спробувати вмовити заявника простежити за діями правопорушників до прибуття поліцейських; – зареєструвати повідомлення в установленому порядку; 30 – негайно направити на місце події найближчі наряди поліції, дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці) для організації оточення небезпечної зони. Звернути увагу на дотримання заходів особистої безпеки; – негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня; – негайно направити на місце події: 1) СОГ; 2) групу захоплення органу (підрозділу) поліції, екіпіровану автоматичною зброєю, пістолетами, спецзасобами, засобами індивідуального захисту та активної оборони, мегафоном, освітлювальними засобами, переносними радіостанціями; 3) групу документування протиправних дій, оснащену відеотехнікою та фотоапаратурою; – повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування; – за необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги; – якщо кримінальне правопорушення вчинено на підприємстві, в установі, організації, гуртожитку тощо, викликати на місце події представників їх адміністрації; – якщо правопорушники з місця події зникли, з'ясувати в потерпілих (очевидців) їх прикмети та шляхи можливого відходу. Силами нарядів поліції, направлених на місце події, організувати переслідування та затримання правопорушників; – за необхідності, за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції увести в дію один зі спеціальних оперативних планів і діяти згідно з цим планом та за вказівками керівника поліцейської операції; – надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати. У відповідності до розділу XIX «Крадіжка зброї, вибухових… речовин» Алгоритму орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби додатку 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 4 розділу II) посадові особи, уповноважені на приймання і реєстрацію заяв і повідомлень про правопорушення або події та реагування на них, повинні: – з'ясувати: 1) час, місце та обставини кримінального правопорушення; 2) установчі дані потерпілого (заявника), керівника та матеріально відповідальної особи підприємства, установи, організації; 3) найменування, адресу, належність об'єкта злочинного посягання, його відповідність вимогам збереження таких речовин, вид охорони, наявність та стан охоронної сигналізації; 4) у разі викрадення вогнепальної зброї та бойової техніки – їх належність, кількість, марку, модель, номер, рік випуску, наявність та 31 кількість боєприпасів та вибухових матеріалів, форму упаковки; 5) заподіяні матеріальні збитки (за попередніми даними заявника); 6) кількість правопорушників, їх прикмети, які сліди могли залишитися на одязі та тілі правопорушників, якщо зникли, шляхи можливого відходу та місця появи (переховування); 7) у разі затримання правопорушників – їх установчі дані (якщо правопорушники військовослужбовці – номер військової частини, військове звання, з якого часу на службі, посаді); – попередити заявника про збереження на місці події обстановки та слідів кримінального правопорушення; – зареєструвати повідомлення в установленому порядку; – негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці); – негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня; – орієнтувати на розшук правопорушників та викраденого наряди поліції всіх видів, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції. Організувати перекриття можливих шляхів відходу правопорушників і місць їх появи (переховування); – повідомити чергових прокуратури та територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників медичних закладів; – викликати керівників (матеріально відповідальних осіб) об'єкта, де вчинено кримінальне правопорушення, з метою встановлення розміру заподіяних збитків та детального опису викраденого; – за необхідності, за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції увести в дію один зі спеціальних оперативних планів і діяти згідно з цим планом та за вказівками керівника поліцейської операції; – про крадіжку зброї поінформувати працівника дозвільної системи (кримінальної поліції) органу (підрозділу) поліції, відповідального за формування інформаційних ресурсів обліку зброї системи ІПНП; – надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати. У відповідності до розділу XXI «Надходження сигналу «Тривога» зі складу вибухових речовин і матеріалів…» Алгоритму орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби додатку 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 4 розділу II) у разі надходження такого сигналу … посадові особи, уповноважені на приймання і реєстрацію заяв і повідомлень про правопорушення або події та реагування на них територіального органу/підрозділу поліції повинні: 32 1) негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції, озброєні автоматичною зброєю та екіпіровані спецзасобами, засобами індивідуального захисту та активної оборони; 2) зареєструвати отриманий сигнал у встановленому порядку; 3) при встановленні факту вчинення кримінального правопорушення негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня; 4) далі, залежно від ситуації, діяти згідно з вимогами розділу ІІІ «Організація роботи підрозділів ГУНП та їх посадових осіб, уповноважених на приймання і реєстрацію заяв і повідомлень про правопорушення або події та реагування на них» Інструкції та розділу ХVIII «Крадіжка» Алгоритму орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби додатку 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України. Порядок дій диспетчера після отримання повідомлення про правопорушення або подію, що віднесені до категорії «Альфа»: 1) диспетчер до прибуття на місце події керівника органу, підрозділу поліції або іншої особи, відповідальної за організацію та координацію проведення першочергових заходів та невідкладних слідчих (розшукових) дій або проведення спеціальної (поліцейської) операції, не очікуючи надходження уточнених відомостей, негайно (не пізніше однієї хвилини) в системі ІПНП призначає та направляє на місце події наряди (наряд) поліції, насамперед поліцейських підрозділів поліції особливого призначення (інших нарядів поліції, спеціально створених для реагування на правопорушення або подію з високим ступенем загрози поліцейським). Їх кількість визначається з урахуванням наявної чисельності нарядів, виду, тяжкості та обставин правопорушення або події, а також іншої інформації про осіб, які його вчинили; 2) інформує оперативного чергового ГУНП про отримання повідомлення про правопорушення або подію вказаної категорії, відомі обставини їх учинення. Підтримує постійний зв'язок з черговою службою ГУНП та ТВП щодо обміну інформацією про правопорушення та необхідності залучення до реагування на цю подію додаткових сил поліції, інших підрозділів поліції, у тому числі спеціальних, підготовки орієнтувань тощо; 3) перевіряє зміст і повноту інформації про правопорушення або подію, за потреби з'ясовує в заявника додаткові відомості; 4) за наявності технічної можливості самостійно або за допомогою працівників інших підрозділів виводить на відеостіну (монітор) зображення з камер відеонагляду з місця події, прилеглої території; 5) визначає ймовірні напрямки руху транспортного засобу з особами, які вчинили правопорушення, оцінює час із моменту його вчинення та ставить 33 завдання нарядам поліції з визначенням меж блокування населених пунктів, міст, районів, областей, а також маршрутів патрулювання; 6) контролює, у тому числі за допомогою можливостей системи ІПНП, своєчасне отримання завдань нарядами поліції, їх прибуття на місце події (в інші місця, визначені диспетчером та/або оперативним черговим) та маршрут руху, виконання поставлених завдань; 7) у разі відсутності вільного наряду поліції невідкладно (залежно від виду та тяжкості правопорушення або події знімає з обслуговування необхідну кількість нарядів поліції, залучених до реагування на події некримінального характеру або які не становлять значної суспільної небезпеки, та направляє їх для реагування на правопорушення або подію; 8) орієнтує в системі ІПНП, а також за допомогою засобів радіозв'язку або телефоном (використовуючи селектор) наряди поліції та оперативних чергових інших підрозділів поліції (у тому числі суміжних областей - у разі вчинення правопорушень або подій у районах, що межують з іншими регіонами) про обставини вчинення правопорушення або події, прикмети правопорушників та напрямки їх відходу, марку, колір, номерний знак (якщо відомо) транспортного засобу, який викрадено чи використовується зловмисниками; 9) уживає заходів щодо направлення на місце події СОГ, працівників підрозділу кінологічної діяльності та/або вибухотехнічної служби, за потреби повідомляє підрозділи екстреної допомоги населенню за скороченим номером «112» («101», «103», «104»); 10) за необхідності залучає до реагування на повідомлення про правопорушення або подію наряди поліції із суміжних територій, які знаходяться найближче до місця події; 11) здійснює управління залученими до оперативного реагування на повідомлення нарядами поліції (поліцейськими) з метою виявлення ТЗ та затримання осіб, які ним керують; 12) інформує наряди поліції про результати перевірок за інформаційними ресурсами системи ІПНП стосовно особи, що здійснила виклик наряду поліції, або інших можливих учасників правопорушення або події (наявність у власності зареєстрованої зброї, перебування в розшуку, категорію особи тощо); 13) з урахуванням наявної інформації про обставини правопорушення або події та осіб, які його вчинили, а також пропозицій поліцейських (їх керівників), які виконують завдання диспетчера, здійснює управління (маневрування) силами й засобами поліції з метою: – підготовки до проведення спеціальних (поліцейських) операцій (у разі введення їх у дію); – проведення пошукових заходів, спрямованих на виявлення (встановлення місцезнаходження) та затримання підозрюваних осіб або їх переслідування; 34 – перекриття (блокування) ймовірних шляхів відходу та місць можливого перебування або появи підозрюваних осіб, а також недопущення сторонніх осіб до визначеної поліцейськими території; – перевірки осіб, які перебувають на місці події або прилеглій до неї території, а також у місцях можливого перебування або появи зловмисників; – установлення очевидців правопорушення або події, виявлення слідів та знарядь злочину, викраденого майна, інших речей, що можуть сприяти встановленню осіб, які його вчинили; 14) постійно підтримує зв'язок із залученими нарядами поліції (поліцейськими), СОГ, координує та контролює виконання ними поставлених завдань з реагування на правопорушення або подію. Своєчасно доводить до них наявну інформацію про обставини правопорушення або події та осіб, які причетні до їх учинення, додатково наголошує на дотриманні поліцейськими заходів особистої безпеки; 15) подає оперативному черговому ГУНП (для подальшої доповіді начальникові ГУНП або особі, яка його заміщує) пропозиції щодо введення в дію поліцейських (спеціальних) операцій («Грім», «Заручник», «Перехват», «Сирена»); 16) при введенні в дію поліцейської (спеціальної) операції («Грім», «Заручник», «Перехват», «Сирена») за дорученням оперативного чергового або керівника ситуаційного центру ГУНП здійснює маневрування (управління) силами та засобами поліції, контролює своєчасність виставлення постів та заслонів, періодично вибірково перевіряє обізнаність нарядів поліції, зокрема тих, які несуть службу на стаціонарних постах (дорожніх станціях патрульної поліції) та автошляхах, щодо прикмет злочинців, розшукуваного автомототранспорту, а також виконує інші їх вказівки. 3. Особливості проведення огляду місця події спеціалістами- вибухотехніками Національної поліції України, пов’язаного з використанням вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують До подій, пов’язаних з використанням вибухових матеріалів, належать: – повідомлення про підготовку вибуху; – виявлення вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують; – учинення вибуху. Працівники поліції, які безпосередньо беруть участь в огляді місця події, пов’язаного з використанням вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, а також які залучені до забезпечення та проведення огляду чи оточення зовнішньої небезпечної зони, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (бронежилети, захисні шоломи тощо) 22 . 22 Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах кспертної служби Міністерства внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 19.08.2029 року № 691. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1081-19#Text (дата звернення: 01.06.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1081-19#Text 35 Безпосередній пошук вибухових матеріалів під час огляду місця події за фактом отримання повідомлення про підготовку вибуху проводять спеціалісти-вибухотехніки НПУ за участю кінолога зі спеціальним службовим собакою. Форми та методи реагування на зазначене повідомлення, у тому числі рішення про залучення спеціалістів-вибухотехніків НПУ, інших підрозділів поліції та потребу проведення евакуаційних заходів, визначаються керівником підрозділу поліції, ураховуючи обставини реальної загрози безпеці людей, інформацію, яка надійшла в повідомленні про підготовку вибуху, кількість та вид об’єктів можливого вчинення правопорушення (з урахуванням інформації, отриманої від підрозділів поліції). Наряд патрульної поліції та слідчо-оперативна група поліції (далі – СОГ) після прибуття на місце події і попереднього з’ясування обставин за рішенням керівника підрозділу поліції проводять евакуацію людей на безпечну відстань (на відкритій місцевості – не менше ніж на 100 м, у будівлі – на 50 м від неї або на максимально можливу відстань з урахуванням характеру місцевості), та забезпечують охорону місця події. Вимоги спеціалістів-вибухотехніків НПУ на місці події щодо визначення небезпечних зон для людей, безпечної поведінки та поводження з вибуховими матеріалами є обов’язковими для всіх працівників поліції. Спеціалісти-вибухотехніки НПУ приступають до виконання спеціальних вибухотехнічних робіт тільки після евакуації людей та залишення небезпечної зони всіма членами СОГ, пов’язаної з використанням вибухових матеріалів або предметів, що їх нагадують. Доступ до ділянки місцевості, приміщення, транспортних засобів надається лише після завершення їх обстеження спеціалістами-вибухотехніками НПУ та складення акта перевірки об’єкта на наявність вибухових матеріалів (додаток 1 Інструкції) (далі – Акт перевірки об’єкта). За наявності інформації про можливий час вибуху спеціальні вибухотехнічні роботи припиняють за 15 хв до ймовірного часу вибуху й відновлюють не раніше ніж через 30 хв після нього. Забороняється втручатися в дії спеціалістів-вибухотехніків НПУ та відвертати їх увагу під час безпосереднього розряджання, руйнування або знищення вибухових матеріалів, а також давати доручення щодо прискорення проведення спеціальних вибухотехнічних робіт. У випадках виявлення вибухових матеріалів (за наявності ознак кримінального правопорушення) до участі в їх вилученні та подальших діях з ними обов’язково залучаються спеціалісти-вибухотехніки НПУ. Усі дії спеціалістів-вибухотехніків НПУ, що стосуються проведення спеціальних вибухотехнічних робіт з рентгенографування, розряджання, руйнування, знищення, переміщення вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, фіксуються відеозаписом, який долучається до протоколу слідчої (розшукової) дії. Вилучені вибухові матеріали повинен оглянути спеціаліст-вибухотехнік НПУ для визначення категорії вибухонебезпечності та надання рекомендацій 36 щодо подальшого поводження з ними з метою приведення вибухових матеріалів у стан, що дозволяє їх перевезення, зберігання, дослідження. З метою приведення вибухових матеріалів у стан, що дозволяє їх перевезення, зберігання, дослідження, після встановлення категорії вибухонебезпечності за якісним станом спеціалістами-вибухотехніками НПУ проводяться дії, визначені в Розподілі вибухонебезпечності вибухових матеріалів за категоріями відповідно до їх якісного стану та дії щодо поводження з ними (додаток 2 Інструкції) (далі – Розподіл вибухонебезпечності). Визначення категорій предметів, які не містять вибухових речовин, не проводиться й у документах такі предмети позначаються як «безпечні». Рішення про подальше поводження (розряджання, руйнування або знищення) щодо виявлених вибухових матеріалів приймають спеціалісти- вибухотехніки НПУ за узгодженням зі слідчим (старшим СОГ). Залучення спеціалістів-вибухотехніків НПУ здійснюється лише за наявності ознак кримінального правопорушення, що передбачає призначення вибухотехнічної експертизи за виявленими вибуховими матеріалами. З метою забезпечення можливості проведення експертизи проводиться комплекс заходів, спрямованих на збереження криміналістичних слідів та ідентифікаційних ознак вибухових матеріалів. У разі виявлення боєприпасів, саморобних вибухових пристроїв чи інших вибухових матеріалів, категорія вибухонебезпечності яких не дозволяє їх надання на експертизу без знешкодження (руйнування), спеціалісти- вибухотехніки НПУ проводять спеціальні вибухотехнічні роботи зі знешкодження (руйнування) таких предметів. Під час прийняття рішення щодо порядку поводження з вибухонебезпечними предметами збереження життя й здоров’я спеціалістів-вибухотехніків НПУ є пріоритетом. У разі виявлення вибухових пристроїв, установлених для замінування об’єктів, будівель, транспортних засобів тощо, за можливості проводиться їх фотофіксація до підриву (або до демонтажу) на місці встановлення з використанням масштабної лінійки. Під час фотозйомки фіксуються зовнішній вигляд небезпечного предмета, маркувальні позначки на його поверхні, інші характерні ознаки. Інформація щодо виду вибухової речовини (у разі застосування), якою було знищено вибуховий пристрій, її кількості, способу знищення (руйнування, розрядження) вибухового пристрою, його геометричних параметрів (до знищення), масштабовані зображення зовнішнього вигляду, рентгенівські знімки конструкції вибухового пристрою, маркувань, характерних ознак, вигляду місця вибуху зазначаються в протоколі огляду чи оформлюються додатками до протоколу огляду. Слідчий, який проводить огляд, уживає необхідних заходів зі збереження фото- та відеоматеріалів огляду в електронній формі та надає їх разом з іншими потрібними матеріалами судовим експертам-вибухотехнікам у разі призначення експертизи. Після проведення робіт зі знешкодження (руйнування) вибухонебезпечного предмета та вилучення його залишків складається акт 37 знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують (додаток 3 Інструкції) (далі – Акт знищення). Якщо залишки після знищення (знешкодження) не становлять небезпеки, про це обов’язково зазначається в Акті знищення. Якщо серед залишків наявні вибухові матеріали, які належать до категорії «надзвичайно небезпечні», процедура знешкодження (руйнування) продовжується. Якщо серед залишків наявні вибухові матеріали, категорія вибухонебезпечності яких дозволяє їх подальше перевезення, зберігання та дослідження, на такі вибухові матеріали (у том