Перегляд за Автор "Veselova, Liliia"

Зараз показуємо 1 - 11 з 11
  • Ескіз
    Документ
    ADMINISTRATIVE AND LEGAL PROTECTION IN THE FIELD OF CYBER SECURITY
    (Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2019) Veselova, Liliia
    The article analyzes the provisions of administrative and legal protection in the field of cybersecurity. It is said that in the conditions of modern state formation, the development of the system of protection of human rights and freedoms, protection of public relations in the state is an integral part of the national policy of developed countries. Attention is drawn to the fact that the effectiveness of such a policy depends on the ability of the governments of the countries to correctly and timely choose the mechanisms for its implementation taking into account the growing role of the security character of modern civilizational development. The article focuses on regulatory acts which form the legal basis for ensuring cybersecurity in Ukraine. When considering the issue of administrative and legal protection in the field of cybersecurity, the author considers it incorrect to identify such concepts as "security" and "protection". Thus, the concepts of "protection" and "protecting" are related as a whole and a part. For this reason, the article argues that protection and protecting cyber security rights are inseparable concepts that aim to secure the rights of cyberspace actors. But the term "protection of cybersecurity" is broader than the term "protecting of cybersecurity." Summarizing the scientific views, the author concludes that the administrative and legal protection in the field of cybersecurity is an administrative and legal phenomenon, the content of which is based on the orderly rules of the administrative law of activity of the subjects of cybersecurity, aimed at ensuring the rights and freedoms of citizens, societies and states in cyberspace, preventing their violation, detection of cybercrime and restoration of violated rights, freedoms and legitimate interests of persons exercised by administrative means and the possibility of applying administrative coercive measures and bringing those responsible to administrative liability. В статье анализируются положения административно-правовой охраны в сфере обеспечения кибербезопасности. Говорится, что в условиях современного государства, развитие системы охраны прав и свобод человека, охраны общественных отношений в государстве является неотъемлемой составляющей национальной политики развитых стран. В статье делается акцент на нормативно-правовых актах. которые составляют правовую основу обеспечения кибербезопасности Украины. Автор статьи при рассмотрении вопроса об административно-правовой охране в сфере обеспечения кибербезопасности считает некорректным отожествление таких понятий, как «охрана» и «защита», считая, что понятия «охрана» и «защита» соотносятся как целое и часть. Именно поэтому, в статье утверждается, что охрана прав в сфере кибербезопасности и защита этих же прав – это неразрывные понятия, направленные на обеспечение прав субъектов отношений в киберпространстве. Но термин «охрана прав в сфере кибербезопасности» является более широким по сравнению с термином «защита прав в сфере кибербезопасности». Подытоживая, автор статьи делает вывод о том, что административно-правовая охрана в сфере обеспечения кибербезопасности – это административно-правовое явление, содержание которого базируется на упорядоченной нормами административного права деятельности субъектов обеспечения кибербезопасности, направленной на обеспечение прав и свобод граждан, общества и государства в киберпространстве, предотвращение их нарушения, выявленние киберпреступлений и восстановления нарушенных прав, свобод и законных интересов лиц, осуществляемых средствами административного права с возможностью применения мер административного принуждения и привлечения виновных к административной ответственности. У статті аналізуються положення адміністративно-правової охорони у сфері забезпечення кібербезпеки. Йдеться про те, що в умовах сучасної держави, розвиток системи охорони прав і свобод людини, охорони суспільних відносин у державі є невід'ємною складовою національної політики розвинених країн. У статті наголошується на нормативно-правових актах. які становлять правову основу забезпечення кібербезпеки України. Автор статті при розгляді питання про адміністративно-правову охорону у сфері забезпечення кібербезпеки вважає некоректним ототожнення таких понять, як «охорона» та «захист», вважаючи, що поняття «охорона» та «захист» співвідносяться як ціле й частина. Саме тому, у статті стверджується, що охорона прав у сфері кібербезпеки та захист цих прав – це нерозривні поняття, спрямовані на забезпечення прав суб'єктів відносин у кіберпросторі. Але термін «охорона прав у сфері кібербезпеки» є більш широким, ніж термін «захист прав у сфері кібербезпеки». Підсумовуючи, автор статті робить висновок про те, що адміністративно-правова охорона у сфері забезпечення кібербезпеки – це адміністративно-правове явище, зміст якого базується на впорядкованій нормами адміністративного права діяльності суб'єктів забезпечення кібербезпеки, спрямованої на забезпечення прав і свобод громадян, суспільства та держави кіберпросторі, запобігання їх порушенням, виявлення кіберзлочинів та відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів осіб, які здійснюються засобами адміністративного права з можливістю застосування заходів адміністративного примусу та притягнення винних до адміністративної відповідальності.
  • Ескіз
    Документ
    ADMINISTRATIVE LEGAL STATUS OF CYBERSECURITY ENTITIES IN UKRAINE
    (Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2020) Veselova, Liliia
    The article is devoted to the consideration of the administrative and legal status of the subjects of cybersecurity of Ukraine. The analysis of the administrative-legal status is carried out on the basis of the general theoretical approach to clarifying the powers of the legal entities. It is said, that the relationship of the subjects of law with the state is manifested through the respective rights and obligations with the acquisition of the status of participants in the relationship. At the same time, the characteristic properties between the participants of the legal relationship are legally determined and individual. The issue of the content and structure of the administrative and legal status of cybersecurity entities is crucial to address the challenges of improving the organization of their activities, adjusting their place in the national cybersecurity system and improving the overall performance of the system as a whole. The solution to the problem of improving the administrative and legal status of cybersecurity entities is to find out the essence of the “legal status” category itself. The article proposes the allocation of two groups of participants in administrative relationships: individual subjects of administrative law (citizens, foreigners, stateless persons and officials); collective bodies of administrative law (public administration bodies, local self-government bodies, public organizations). It is noted that the subjects of administrative law are the actual participants in the administrative legal relations, endowed with subjective rights and legal obligations, which can be classified according to their state power. However, given the current legislation, we can say that cybersecurity entities, as subjects of administrative and legal relations, include state and local government bodies, state and non-state enterprises, institutions and organizations, citizens and other persons, who are empowered to carry out activities to protect the vital interests of the individual, society and the state in the cybersphere. In conclusion, the author proposes to divide the subjects of cybersecurity of Ukraine, according to the defined powers (rights and obligations) by the current domestic legislation and the established, administrative and legal status into four groups - general status, special status, sectoral status, individual status. Статья посвящена рассмотрению административно-правового статуса субъектов обеспечения кибербезопасности Украины. Проведен анализ административно-правового статуса на основе общетеоретического подхода к выяснению полномочий субъектов правоотношений. Говорится, что связь субъектов права с государством проявляется через соответствующие права и обязанности с приобретением ими статуса участников правоотношений. В статье предлагается выделение двух групп участников правоотношений управленческого характера: индивидуальные субъекты административного права (граждане, иностранцы, лица без гражданства и должностные лица); коллективные субъекты административного права (органы публичной администрации, органы местного самоуправления, общественные организации). Отмечается, что субъекты административного права – это фактические участники административных правоотношений, наделенные субъективными правами и юридическими обязанностями, которые могут быть классифицированы в зависимости от наличия у них государственно- властных полномочий. В заключении автор статьи предлагает субъектов обеспечения кибербезопасности Украины, согласно определенным полномочиям (правами и обязанностями) действующим отечественным законодательством и сложившимся, административно-правовым статусом разделить на четыре группы – общий статус, специальный статус, отраслевой статус, индивидуальный статус. Статтю присвячено розгляду адміністративно-правового статусу суб'єктів забезпечення кібербезпеки України. Проведено аналіз адміністративно-правового статусу на основі загальнотеоретичного підходу до з'ясування повноважень суб'єктів правовідносин. Йдеться про те, що зв'язок суб'єктів права з державою проявляється через відповідні права та обов'язки з набуттям ними статусу учасників правовідносин. У статті пропонується виділення двох груп учасників правовідносин управлінського характеру: індивідуальні суб'єкти адміністративного права (громадяни, іноземці, особи без громадянства та посадові особи); колективні суб'єкти адміністративного права (органи публічної адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські організації). Наголошується, що суб'єкти адміністративного права – це фактичні учасники адміністративних правовідносин, наділені суб'єктивними правами та юридичними обов'язками, які можуть бути класифіковані залежно від наявності у них державно-владних повноважень. Наприкінці автор статті пропонує суб'єктів забезпечення кібербезпеки України, згідно з певними повноваженнями (правами та обов'язками) чинним вітчизняним законодавством та таким, що склався, адміністративно-правовим статусом поділити на чотири групи – загальний статус, спеціальний статус, галузевий, індивідуальний статус.
  • Ескіз
    Документ
    ADMINISTRATIVE-LEGAL STATUS SUBJECTS OF ADMINISTRATIVE LEGAL RELATIONS IN THE SPHERE OF CYBER SECURITY IN UKRAINE
    (Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2019) Veselova, Liliia
    In determining the administrative and legal status of subjects of administrative and legal relations in the sphere of cyber security in Ukraine a number of legal acts related to the national (cyber) security of Ukraine were analyzed. The article also provides information on the organization of the system of subjects of cyber security in Ukraine in the table, based on the content of the Law of Ukraine "On basic principles of cyber security of Ukraine" and the Strategy of cyber security. First of all, the article analyzed the work of scientists who dealt with such a legal category as "subjects of administrative law". A comparative legal analysis of the definitions of "legal entity" and "legal entity" was carried out. Against the background of the work performed, we have provided our own interpretation of the "subjects of administrative law", by which we understand the actual participants in the administrative relationship, which are vested with subjective rights and legal responsibilities, which can be classified depending on the presence of public authorities powers. Thus, we can speak of the existence of two groups of subjects of administrative law - these are natural persons, which may include citizens, foreigners and stateless persons; legal, which include state and local authorities, enterprises, institutions, organizations, including public ones. On this basis, the article argues that cybersecurity entities include public authorities and local governments, state and non-governmental enterprises, institutions and organizations, citizens and other persons empowered to carry out security activities of vital importance. interests of the individual, society and the state in the cybernetic sphere. As a result of the study of this issue, it was suggested that under the administrative and legal status of the subjects of administrative and legal relations in the field of cyber security in Ukraine to understand the regulated at the legislative level activities of specially authorized by the state bodies empowered to apply administrative and legal measures to ensure the cyber security security of Ukraine. The conclusions are that the main burden on the implementation of the state policy in the field of cybersecurity lies with the executive authorities and law enforcement agencies, whose purpose is to implement the administrative state administration. These bodies, using their own administrative and legal status, enter into legal relations with other subjects of state-administrative activity, bodies of local self-government, public organizations and citizens. Во время рассмотрения административно-правового статуса субъектов административно-правовых отношений в сфере обеспечения кибернетической безопасности в Украине было проанализировано ряд нормативно-правовых актов, касающихся национальной (кибернетической) безопасности Украины. В статье был проведен сравнительно-правовой анализ дефиниций «субъект правовых отношений» и «субъект права». На фоне проведенной работы было предоставлено собственное толкование «субъектов административного права». Під час розгляду адміністративно-правового статусу суб'єктів адміністративно-правових відносин у сфері забезпечення кібернетичної безпеки в Україні було проаналізовано низку нормативно-правових актів щодо національної (кібернетичної) безпеки України. У статті було проведено порівняльно-правовий аналіз дефініцій «суб'єкт правових відносин» та «суб'єкт права». З огляду на проведеної роботи було надано власне тлумачення «суб'єктів адміністративного права».
  • Ескіз
    Документ
    FEATURES OF ADMINISTRATIVE-LEGAL REGULATION IN THE FIELD OF CYBER SECURITY SUPPORT
    (Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2019) Veselova, Liliia
    The article focuses on the peculiarities of administrative-legal regulation in the field of cyber security. Due to the analysis of the scientific achievements, the author generalizes and interprets administrative-legal support of cybersecurity as a purposeful imperative influence of administrative-legal norms of the current legislation on public relations on cybersecurity providing, which are aimed at using and application of special administrative-legal measures and preventive administrative measures of avoiding cybercrime. It is noted that legislation in the field of cybersecurity is, first of all, formed by a set of norms of administrative-legal regulation, which ensures the proper order in the activity of cybersecurity's entities in Ukraine. The list of existing problems affecting the administrative-legal guarantee of cyber security is proposed to include: rapid development of national information infrastructure; development of information society and ensuring free access (not always secure) to information and telecommunication systems, telecommunication services; access to up-to-date information technologies that can be used for prohibited transactions, etc. In conclusion, the central link of providing cyber defense of Ukraine was formed by means of legally defined administrative-legal mechanism for preventing illegal activities in cyberspace. The author's vision of the central place and the priority of administrative-legal mechanism is based on the priority of implementation of measures aimed at preventing cyberattacks, violating the rights and interests of citizens, society and the state in using, processing and dissemination of information in cyberspace. The activities of a wide range of government regulators and entities in implementation of state cybersecurity policies also determine administrative- legal regulation of the key legal mechanism for ensuring cybersecurity. These entities, according to the current basic law, make up the National Cybersecurity System of Ukraine, as they are empowered, function in a certain hierarchical structure and ensure a proper state of cybersecurity based on application of special administrative-legal measures. В статье рассмотрены особенности административно-правового регулирования в сфере обеспечения кибернетической безопасности. Через анализ научных наработок административистов в статье автор обобщает и трактует административно-правовое обеспечение кибербезопасности как целенаправленное императивное влияние через административно-правовые нормы действующего законодательства на общественные отношения по обеспечению кибербезопасности, которые нацелены на использование и применение специальных административно-правовых средств и административно-правовых мер во избежание правонарушений в киберпространстве. Отмечается, что законодательство в сфере обеспечения кибербезопасности, прежде всего, формируется совокупностью норм административно-правового регулирования, которыми и обеспечивается соответствующий порядок в деятельности субъектов обеспечения кибербезопасности в Украине. В перечень имеющихся проблем, которые влияют на административно-правовое обеспечение кибернетической безопасности предлагается отнести: стремительное развитие национальной информационной инфраструктуры; развитие информационного общества и обеспечения свободного доступа (всегда безопасного) в информационно- телекоммуникационные системы, телекоммуникационных услуг; доступ к современным информационным технологиям, которые могут быть использованы для запрещенных законом операций, и тому подобное. В заключении сформировано центральное звено обеспечения киберзащиты Украины путем законодательно обозначенного административно-правового механизма предотвращения противоправных действий в киберпространстве. Авторское видение центрального места и приоритетности именно административно-правового механизма базируется на первоочередности принятия мер направленных на предотвращение кибератак, нарушения прав и интересов граждан, общества и государства по использованию, обработки и распространения информации в киберпространстве. Деятельность широкого круга государственных регуляторов, субъектов по реализации государственной политики в сфере кибербезопасности также определяет административно-правовое регулирование ключевым правовым механизмом обеспечения кибербезопасности. Указанные субъекты, согласно действующему базовому закону, и составляют Национальную систему кибербезопасности Украины, так как наделены властными полномочиями, функционируют в определенной иерархической структуре отношений и обеспечивают надлежащее состояние кибербезопасности на основе применения специальных административно-правовых мер. У статті розглянуто особливості адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення кібернетичної безпеки. Через аналіз наукових напрацювань адміністративістів у статті автор узагальнює та трактує адміністративно-правове забезпечення кібербезпеки як цілеспрямований імперативний вплив через адміністративно-правові норми чинного законодавства на суспільні відносини щодо забезпечення кібербезпеки, які націлені на використання та застосування спеціальних адміністративно-правових засобів та адміністративно-правових заходів для уникнення правопорушень у кіберпросторі. Зазначається, що законодавство у сфері забезпечення кібербезпеки насамперед формується сукупністю норм адміністративно-правового регулювання, якими і забезпечується відповідний порядок у діяльності суб'єктів забезпечення кібербезпеки в Україні. До переліку наявних проблем, що впливають на адміністративно-правове забезпечення кібернетичної безпеки, пропонується віднести: стрімкий розвиток національної інформаційної інфраструктури; розвиток інформаційного суспільства та забезпечення вільного доступу (завжди безпечного) до інформаційно-телекомунікаційних систем, телекомунікаційних послуг; доступ до сучасних інформаційних технологій, які можуть бути використані для заборонених законом операцій тощо. Наприкінці сформовано центральну ланку забезпечення кіберзахисту України шляхом законодавчо зазначеного адміністративно-правового механізму запобігання протиправним діям у кіберпросторі.Авторське бачення центрального місця та пріоритетності саме адміністративно-правового механізму базується на першочерговості вжиття заходів спрямованих на запобігання кібератакам, порушення прав та інтересів громадян, суспільства та держави щодо використання, обробки та розповсюдження інформації в кіберпросторі. Діяльність широкого кола державних регуляторів, суб'єктів реалізації державної політики у сфері кібербезпеки також визначає адміністративно-правове регулювання ключовим правовим механізмом забезпечення кібербезпеки. Зазначені суб'єкти, згідно з чинним базовим законом, і складають Національну систему кібербезпеки України, оскільки наділені владними повноваженнями, функціонують у певній ієрархічній структурі відносин та забезпечують належний стан кібербезпеки на основі застосування спеціальних адміністративно-правових заходів.
  • Ескіз
    Документ
    LEGAL ASSIGNMENT OF CYBER SECURITY TERMS
    (Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2019) Veselova, Liliia
    The article analyzes the regulatory framework in cybersecurity. The problem of fixing cybersecurity terms is being raised. Summarizing the proposed definitions in the regulations and research of scientists, the author of the article on cybersecurity offers to understand the holistic system of ensuring the protection of vital interests of citizens, society and the state, as well as minimizing the likelihood of real and potential cyber threats, their consequences and society also ensuring the sustainable development of the individual, society and the state. It is said that all of the provisions in the article have important methodological content on understanding cyber security issues and not only in the context of other types of security. In turn, the difficulty in defining the concept of cyberspace causes the following problems in understanding cybersecurity and cyberwar (cyberspace wars). At the same time, with the modern technological development of the cybersphere, the methodological principles of administrative and legal support for cybersecurity require further improvement. As a result, it is noted that the national cybersecurity system depends not only on the successful work and interaction of the subjects in the specified field, including it depends on the quality filling of regulatory legal acts with a single terminology, without gaps and ambiguities that lead to inadequate legal responses . Therefore, cybersecurity is a systemic and purposeful phenomenon that provides protection, resilience and the ability to develop cyberspace entities. В статье анализируется нормативно-правовая база в сфере кибербезопасности. Раскрывается проблема по юридическому закреплению определений в сфере кибербезопасности. Обобщая предложенные определения в нормативно-правовых актах и исследованиях ученых, автор статьи под кибербезопасностью предлагает понимать целостную систему обеспечения состояния защищенности жизненно важных интересов граждан, общества и государства, а также минимизации вероятности реальных и потенциальных киберугроз, их последствий и повышения устойчивости общества в киберпространстве, а также обеспечение устойчивого развития личности, общества и государства. Говорится, что все перечисленные положения имеют важный методологический смысл в понимании проблем кибернетической безопасности и не только в контексте других видов безопасности. В свою очередь, сложности с определением понятия киберпространства обусловливают следующие проблемы в понимании кибербезопасности и кибервойны (войны в киберпространстве). Вместе с тем, в условиях современного технологического развития киберсферы, методологические основы административно-правового обеспечения кибербезопасности требуют дальнейшего совершенствования. В итоге отмечается, что национальная система кибербезопасности зависит не только от успешной работы и взаимодействия субъектов в указанной сфере, в том числе она зависит от качественного наполнения нормативно-правовых актов с одной терминологией, без коллизий и неоднозначностей, которые приводят к неадекватному реагированию правоприменителей. Поэтому, кибербезопасность является системным и целенаправленным явлением, которое обеспечивает защиту, устойчивость и способность к развитию субъектов киберпространства. У статті аналізується нормативно-правова база у сфері кібербезпеки. Розкривається проблема юридичного закріплення визначень у сфері кібербезпеки. Узагальнюючи запропоновані визначення у нормативно-правових актах та дослідженнях вчених, автор статті під кібербезпекою пропонує розуміти цілісну систему забезпечення стану захищеності життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, а також мінімізації ймовірності реальних та потенційних кіберзагроз, їх наслідків та підвищення стійкості суспільства до кіберпростору, а також забезпечення сталого розвитку особистості, суспільства та держави. Йдеться про те, що всі перелічені положення мають важливий методологічний сенс у розумінні проблем кібернетичної безпеки і не тільки в контексті інших видів безпеки. У свою чергу, складнощі з визначенням поняття кіберпростору зумовлюють такі проблеми у розумінні кібербезпеки та кібервійни (війни у ​​кіберпросторі). Разом про те, за умов сучасного технологічного розвитку кіберсфери, методологічні основи адміністративно-правового забезпечення кібербезпеки вимагають подальшого вдосконалення. У результаті наголошується, що національна система кібербезпеки залежить не лише від успішної роботи та взаємодії суб'єктів у зазначеній сфері, у тому числі вона залежить від якісного наповнення нормативно-правових актів з однією термінологією, без колізій та неоднозначностей, що призводять до неадекватного реагування правозастосовників. Тому кібербезпека є системним та цілеспрямованим явищем, яке забезпечує захист, стійкість та здатність до розвитку суб'єктів кіберпростору.
  • Ескіз
    Документ
    POWERS OF INTERNAL SECURITY DEPARTMENTS IN ADMINISTRATIVE AND LEGAL SECURITY IN THE POLICE
    (Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2021) Veselova, Liliia; Verbytskyi, Oleksii
    protection of police officers and ensuring the safety of the functioning of police bodies in general is one of the important conditions for the effective operation of the National Police. The object of this study is public relations in the field of ensuring the own safety of police officers from unlawful encroachments related to their performance of official duties. Socio-political transformations in our country and the implementation of institutional reforms in the law enforcement system necessitate an analysis of the powers of one of the leading actors in ensuring their own security in the police - internal security units. The purpose of this article is to determine the state of legal regulation of the powers of internal security units in ensuring their own security in the police, and to develop proposals for its administrative and legal improvement. To achieve this goal, general scientific and special methods of scientific research were used. According to the results of the study, it is established that the powers of the units of the Department of Internal Security in the administrative and legal support of their own security in the police can be divided into: organizational and coordination; functional and practical; control and supervision; information and analytical; preventive and preventive. It is substantiated that in order to consolidate the administrative and legal status of internal security units and improve the legal regulation of their powers in the field of ensuring their own security in the police, the Law of Ukraine "On National Police" and other departmental regulations of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine need to be amended. Мета цієї статті полягає у визначенні стану правового регулювання повноважень підрозділів внутрішньої безпеки у забезпеченні власної безпеки в органах поліції та розроблення пропозицій щодо його адміністративно-правового вдосконалення. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пошуку. за результатами дослідження встановлено, що повноваження підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки в адміністративно-правовому забезпеченні власної безпеки в органах поліції умовно можна поділити на: організаційно-координаційні; функціонально-практичні; контрольно-наглядові; інформаційно-аналітичні; превентивно-профілактичні. Обґрунтовується, що для закріплення адміністративно-правового статусу підрозділів внутрішньої безпеки та вдосконалення правового регулювання їх повноважень у сфері забезпечення власної безпеки в органах поліції до Закону України «Про Національну поліцію» та інші відомчі нормативно-правові акти МВС України слід внести низку доповнень та змін.
  • Ескіз
    Документ
    PRINCIPLES OF ACTIVITY OF AUTHORIZED SUBDIVISIONS (AUTHORIZED PERSONS) IN THE FIELD OF PREVENTION OF CORRUPTION DURING INTERACTION WITH WHISTLEBLOWERS
    (Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2021) Veselova, Liliia; Веселова, Лілія Юріївна; Zaporozhets, A. M.
    The purpose of this article is to determine the current state and principles of the activities of authorized units (authorized persons) in the field of preventing corruption when interacting with whistleblowers, and to clarify the existing problems of this activity. To achieve this goal, general scientific and special methods of scientific research were used. According to the results of the study, it was found that the high level of trust of corruption whistleblowers to authorized units (authorized persons) in this area leads to an increase in the role of social dialogue (cooperation of corruption whistleblowers with authorized units / persons). It is substantiated that in order to unite on the way to a common goal of overcoming corruption, authorized units (authorized persons) in the field of corruption prevention need to work, inter alia, to increase the level of public confidence. After all, such a principle as trust is formed by the results of work, which are positively perceived by society. Public confidence in authorized units (authorized persons) in the field of corruption prevention is an important characteristic of public relations, which also determines the effectiveness of the state anti-corruption policy and the socio-economic development of the country as a whole. Метою цієї статті є визначення сучасного стану та принципів діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) у сфері запобігання корупції при взаємодії з викривачами та з'ясування існуючих проблем зазначеної діяльності. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пошуку. За результатами дослідження встановлено, що високий рівень довіри викривачів корупції до уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) у зазначеній сфері призводить до зростання ролі соціального діалогу (співробітництва викривачів корупції з уповноваженими підрозділами/особами). Обґрунтовується, що для об'єднання на шляху до спільної мети щодо подолання корупції уповноваженим підрозділам (уповноваженим особам) у сфері запобігання корупції необхідно працювати, у тому числі над підвищенням рівня довіри суспільства. Адже такий принцип, як довіра, формується за результатами роботи, які позитивно сприймаються суспільством. Довіра суспільства до уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) у сфері запобігання корупції є важливою характеристикою суспільних відносин, від чого також залежить ефективність державної антикорупційної політики та соціально-економічного розвитку країни загалом. Целью данной статьи является определение современного состояния и принципов деятельности уполномоченных подразделений (уполномоченных лиц) в сфере предотвращения коррупции при взаимодействии с обличителями, и выяснение существующих проблем указанной деятельности. Для достижения поставленной цели использованы общенаучные и специальные методы научного поиска. По результатам исследования установлено, что высокий уровень доверия обличителей коррупции к уполномоченным подразделениям (уполномоченным лицам) в указанной сфере приводит к росту роли социального диалога (сотрудничества обличителей коррупции с уполномоченными подразделениями/лицами). Обосновывается, что для объединения на пути к общей цели по преодолению коррупции уполномоченным подразделениям (уполномоченным лицам) в сфере предотвращения коррупции необходимо работать, в том числе, над повышением уровня доверия общества. Ведь такой принцип, как доверие формируется по результатам работы, которые положительно воспринимаются обществом. Доверие общества к уполномоченным подразделениям (уполномоченным лицам) в сфере предотвращения коррупции является важной характеристикой общественных отношений, от чего также зависит эффективность государственной антикоррупционной политики и социально-экономического развития страны в целом.
  • Ескіз
    Документ
    The Relationship between Law and Order Legal Liability in the Cybernetic Field
    (Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2018) Veselova, Liliia
    The article is devoted to the consideration of the category «cybernetic rule of law». During the analysis of the “cybernetic rule of law”, its essence is revealed the question of determining the impact of legal responsibility on citizens' legal conscience and the rule of law in the cybernetic sphere is considered. Статья посвящена рассмотрению категории «кибернетический правопорядок». Во время анализа «кибернетического правопорядка» раскрывается его сущность, рассматривается вопрос по определению влияния юридической ответственности на правосознание граждан и правопорядок в кибернетической сфере. Стаття присвячена розгляду категорії "кібернетичний правопорядок". Під час аналізу «кібернетичного правопорядку» розкривається його сутність, розглядається питання щодо визначення впливу юридичної відповідальності на правосвідомість громадян та правопорядок у кібернетичній сфері.
  • Ескіз
    Документ
    Адміністративно-правові основи кібербезпеки в умовах гібридної війни
    (Одеса: ОДУВС, 2021) Веселова, Лілія Юріївна; Veselova, Liliia
    У межах об’єкта та предмета дослідження розкрито широке коло проблемних питань від методологічних засад пізнання феномену «кібербезпеки» до сучасної парадигми адміністративно-правового забезпечення кібербезпеки в умовах гібридної війни. Обґрунтовується сучасне розуміння розвитку суспільних відносин у кіберпросторі, їх дуалістичний зміст для України. Розкрито історичні аспекти формування та проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення у зазначеній сфері. Акцентовано на суттєвих правових колізіях та прогалинах вітчизняного законодавства у сфері кібербезпеки і особливо в умовах гібридної війни. Підкреслено на необхідності формування понятійно-термінологічного апарату адміністративно-правового забезпечення кібербезпеки. Змістовно розкрито юридико-функціональні аспекти формування національної системи кібербезпеки: ключові аспекти механізму застосування адміністративно-правових заходів забезпечення кібербезпеки; зміст адміністративно-правової охорони, її форми й методи у сфері забезпечення кібербезпеки; сутнісні характеристики адміністративної відповідальності у сфері забезпечення кібербезпеки; зміст та особливості адміністративно-правових відносин у сфері забезпечення кібербезпеки України; адміністративно-правовий статус суб’єктів забезпечення кібербезпеки України з виділенням проблемних питань; загальну тенденцію та особливості міжвідомчої та державно-приватної взаємодії у системі забезпечення кібербезпеки України. Обґрунтовано методологічне значення формування механізму адміністративно-правового регулювання у зазначеній сфері на основі правового врегулювання зобов’язань суб’єктів національної системи кібербезпеки щодо визначення ризиків кібербезпеки та упровадження ризик-орієнтованої стратегії кібербезпеки. Узагальнено міжнародний досвід стратегічного характеру щодо формування безпекового середовища та стійкості суспільства в умовах гібридизації міжнародних відносин та сформульовано пропозиції удосконалення адміністративно-правового забезпечення кібербезпеки в Україні. Within the object and subject of the research a wide range of problematic issues is revealed, from the methodological bases of knowledge of "cybersecurity" phenomenon to the actual paradigm of administrative-legal support of cybersecurity in the hybrid war’s context. The nowadays understanding of the development of social relations in cyberspace, their dualistic content for Ukraine is substantiated. The historical aspects of the formation are revealed and the current state of regulatory-legal support in this area is analyzed. Emphasis is placed on significant legal conflicts and gaps in domestic legislation in the field of cybersecurity and especially in hybrid war. Emphasis is placed on the need to form a conceptual and terminological apparatus of administrative-legal support of cybersecurity. The legal-functional aspects of the national cybersecurity system formation are substantially revealed: key aspects of application mechanism of administrative-legal measures to ensure cybersecurity; the content administrative-legal protection, its forms and methods in the field of cybersecurity; essential characteristics of administrative responsibility in the field of cybersecurity; content and features of administrative-legal relations in the field of cyber security of Ukraine; administrative-legal status of the subjects of cyber security of Ukraine with the allocation of problematic issues; general tendency and features of interdepartmental and public-private cooperation in the cyber security system of Ukraine. The methodological significance of the mechanism’s formation of administrative-legal regulation in this area based on legal settlement of obligations of the national cybersecurity system to identify cybersecurity risks and implement a risk-oriented cybersecurity strategy is substantiated. The international experience of strategic character concerning formation of the security environment and stability of society in the context of hybridization of international relations is generalized and offers of perfection of administrative-legal maintenance of cybersecurity in Ukraine are formulated. В рамках объекта и предмета исследования раскрыто широкий круг проблемных вопросов от методологических основ познания феномена «кибербезопасности» до современной парадигмы административно-правового обеспечения кибербезопасности в условиях гибридной войны. Обосновывается современное понимание развития общественных отношений в киберпространстве, их дуалистический смысл для Украины. Раскрыто исторические аспекты формирования и проанализировано современное состояние нормативно-правового обеспечения в указанной сфере. Акцентировано на существенных правовых коллизиях и пробелах отечественного законодательства в сфере кибербезопасности и особенно в условиях гибридной войны. Подчеркнуто необходимость формирования понятийно-терминологического аппарата административно-правового обеспечения кибербезопасности. Содержательно раскрыто юридико-функциональные аспекты формирования национальной системы кибербезопасности: ключевые аспекты механизма применения административно-правовых мер обеспечения кибербезопасности; содержание административно-правовой охраны, ее формы и методы в области обеспечения кибербезопасности; сущностные характеристики административной ответственности в сфере обеспечения кибербезопасности; содержание и особенности административно-правовых отношений в сфере обеспечения кибербезопасности Украины; административно-правовой статус субъектов обеспечения кибербезопасности Украины с выделением проблемных вопросов; общую тенденцию и особенности межведомственного и государственно-частного взаимодействия в системе обеспечения кибербезопасности Украины. Обоснованно методологическое значение формирования механизма административно-правового регулирования в указанной сфере на основе правового регулирования обязательств субъектов национальной системы кибербезопасности по определению рисков кибербезопасности и внедрения риск-ориентированной стратегии кибербезопасности. Обобщен международный опыт стратегического характера по формированию среды безопасности и устойчивости общества в условиях гибридизации международных отношений и сформулированы предложения совершенствования административно-правового обеспечения кибербезопасности в Украине.
  • Ескіз
    Документ
    Ознаки та види адміністративно-правових гарантій безпеки дорожнього руху
    (Одеса: ОДУВС, 2015) Веселова, Лілія Юріївна; Veselova, Liliia
    Стаття присвячена дослідженню поняття, ознак та змісту адміністративно-правового гарантування безпеки дорожнього руху. The article is devoted to the study of the concept, signs and content of the administrative and legal guarantee of road traffic safety.
  • Ескіз
    Документ
    ЩОДО ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ
    (Одеса: ОДУВС, 2020-03-26) Веселова, Лілія Юріївна; Veselova, Liliia
    Автор констатує, що адміністративно-правова охорона у сфері забезпечення кібербезпеки – це адміністративно-правове явище, зміст якого базується на впорядкованій нормами адміністративного права діяльності суб’єктів забезпечення кібербезпеки, що спрямована на забезпечення прав і свобод громадян, суспільства та держави у кіберпросторі, запобігання їх порушення, виявлення кіберзлочинів та відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів осіб, що здійснюються засобами адміністративного права з можливістю застосування заходів адміністративного примусу та притягнення винних до адміністративної відповідальності. The author states that administrative-legal protection in the field of cyber security is an administrative-legal phenomenon, the content of which is based on the regulated by the norms of administrative law of the activity of subjects of cyber security, which is aimed at ensuring the rights and freedoms of citizens, society and the state in cyberspace, preventing their violation, detection of cybercrimes and restoration of the violated rights, freedoms and legitimate interests of persons, which are carried out by means of administrative law with the possibility of applying measures of administrative coercion and bringing the guilty to administrative responsibility.