Перегляд за Автор "Tarasenko, Lidiia"
Зараз показуємо 1 - 18 з 18
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументГОЛОДОМОР 1932–1933 РР. ЯК ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ОДИН ІЗ НАЙТЯЖЧИХ ЗЛОЧИНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПАРТІЇ(Одеса: ОДУВС, 2020) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia; Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaУ статті досліджено одну з найтрагічніших сторінок нашої історії ХХ століття – Голодомор 1932–1933 рр. Зазначається, що ця спланована проти українського селянства акція повинна була ліквіду- вати основу української нації і національного відро- дження, унеможливити протистояння радянській владі. За роки непу (1921–1929) українське селянство через свою ментальність та економічні можливості змогло значно відродитися, стало заможним (мірою того часу, звичайно). Але більшовикам потрібно було контролювати ресурси селян, неп було згор- нуто, та почалася епоха колективізації, яка супро- воджувалася насильницькими хлібозаготовленнями, розкуркулюванням, терором тощо. Найактивніший спротив чинила Україна, яка мала досвід творення власної державності в попередній період. А найбільш дієвим засобом боротьби проти національного руху був терор голодом, «досвід» якого більшовики набули в період голодомору 1921–1923 рр. Наведено приклади наслідків, які мав Голодомор 1932–1933 рр. для нашого народу, звернуто увагу на те, що саме державна пар- тія стала організатором геноциду українців. Автори відзначають, що остаточну цифру заги- блих від голоду встановити дуже важко. Оскільки є як прямі, так і непрямі людські втрати від голоду. Проте точно відомо, що це мільйони людей. У статті зазначається, що люди гинули не тому, що бракувало продовольчих ресурсів, а тому, що все вирощене ними збіжжя влада силоміць забрала. Автори зазначають, що радянська влада нама- галася зробити все, щоб викреслити навіть згадки про Голодомор із суспільної свідомості. Більше того, заперечувала сам факт голоду, забороняла відкрито говорити про голод у СРСР. Лише за горбачовської гласності науковці, громадськість отримали змогу повернутися до цієї проблеми та досліджувати її. Аналіз тих подій переконливо свідчить, що в україн- ському селі мали місце всі елементи політики гено- циду, що був свідомо організований державною пар- тією. The authors examines one of the most tragic historical periods of the twentieth century – Ukrainian Famine – the Holodomor of 1932–1933. It is noted that it was a planned action against the Ukrainian peasantry to destroy the basis of the Ukrainian nation, eliminate national revival and prevent the opposition to the Soviet government. During the years of NEP (1921–1929), the Ukrainian peasantry due to its mentality and economic opportunities, was able to revive significantly and became wealthy (by the standards of the time, of course). But the Bolsheviks needed to control the resources of the peasants, the NEP was collapsed and the era of collectivization began, which was accompanied with forced grain harvesting, dekulakization, terror, and so on. The most active opposition was made by Ukraine, which had the experience of its own statehood in the previous period. And the most effective means of combating the national movement was famine terror, the experience of which the Bolsheviks gained during the Holodomor of 1921–1923. Famine became a weapon of mass destruction against Ukrainians. Examples of the consequences of the Holodomor of 1932–1933 for our people are given. The attention is drawn to the fact that the party, which was at the head of state, became the organizer of the genocide of Ukrainians. The authors note that the final number of deaths from hunger is very difficult to establish. Because there are both direct and indirect human losses from hunger. However, it is well known that this is a huge number, millions of people. The article notes that people died not because of lack of food resources, but because the authorities forcibly took away all the grain they grew. The authors note that the Soviet authorities tried to do everything possible to erase even the mention of the Holodomor from the public consciousness. Moreover, she denied the very fact of the famine and forbade talking openly about the famine in the USSR. Only with Gorbachev's publicity did scientists and the public have the opportunity to return to this problem and study it. Analysis of those events convincingly shows that all elements of the policy of genocide, which was deliberately organized by the state party, took place in the Ukrainian countryside.
- ДокументДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРНОЇ ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО КОРІННІ НАРОДИ УКРАЇНИ»(Одеса: ОДУВС, 2023-02-24) Тарасенко, Владислав Єгорович; Тarasenko, Vladyslav; Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaУнаслідок тривалого часу перебування Криму під російською окупацією проблеми в культурній сфері накопичуються все більше, а їхнє вирішення в період деокупації буде залежати від чітко визначеної ефективної державної політики щодо корінних народів, гарантій реалізації їхніх етнокультурних і конфесійних потреб, адже ці питання завжди є «лакмусовим папірцем», що визначає безпековий стан суспільства і держави. As a result of the long stay of Crimea under Russian occupation, problems in the cultural sphere are accumulating more and more, and their solution during the de-occupation period will depend on a clearly defined effective state policy towards indigenous peoples, guarantees of the realization of their ethno-cultural and religious needs, because these issues are always a "litmus test ", which determines the security state of society and the state.
- ДокументМ.Міхновський як один з основоположників новітнього українського самостійництва, "Апостол української державності"(Одеса: ОДУВС, 2019) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaСтаття присвячена Миколі Міхновському, який розглядав українську національну ідею, як самодостатню, відокремлену від загальноросійської. The article is devoted to Mykola Mikhnovsky, who considered the Ukrainian national idea as self-sufficient, separated from the Russian one.
- ДокументНаймана праця в сільському господарстві Донбасу в роки нової економічної політики(Запорізький національний університет. Юридичний факультет, 2019) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaУ статті досліджуються особливості використання найманої праці в сіль- ському господарстві Донбасу в роки нової економічної політики. Найм робочої сили на селі радянський уряд дозволив навесні 1925 р., до того наймана праця в сільському господарстві приховувалася як її здавцями, так і наймачами. Автор зазначає, що відносини найму робочої сили на селі, які існува- ли майже до кінця 20-х років, серед іншого сприяли в цілому значному зростанню сільськогосподарського виробництва, укріпленню заможних господарств, були, за визначенням більшовиків, однією з ознак «курку- ля-експлуататора». Із початком «наступу на куркуля» та колективізацією відбувалося поступове скорочення та заборона найму робочої сили. The article investigates the peculiarities of the use of hired farmwork in Donbas agricultural sector during the years of an economic policy. The consequences of the hostilities, the economic policy of the Bolsheviks in agricultural sector, detached from the realities of life, caused a catastrophic downward tendency in the marketability of agricultural production. A new vector of the economy development has made it possible to prevent agriculture from a complete degradation. In particular, the return to agriculture of such elements of a market economy as renting land and the use of hired labour, though under the control of state bodies, opened some opportunities for the individual peasant economy development, led to the rapid expansion of the peasant’s entrepreneurial activity. The author points out that the private hired farmwork in agriculture, along with the lease of land until 1925, was concealed by both those who gave it for a rent and those who rented it. Only in the spring of 1925 did the Soviet government finally allowed the recruitment of labor in the countryside and the removal of restrictions on the seasonality of its use during the harvesting period. The need for hired farmwork in peasant farms depended on many factors: land security, the ratio of prices to agricultural and industrial products, yields, tax rates, state baking policies, etc. It has been pointed out that there was a big difference between supply and demand for labour in Donbas agriculture. Therefore, a significant number of peasants had to find employment beyond their agricultural activities. Unlike other regions, the industrial development of Donbas allowed to take over excess peasant farmwork. In 1925 labor relations in the countryside were allowed by the state party and were growing until the late 1920s. With the onset of the «onslaught» and collectivization, there was a gradual reduction and prohibition of hired farmwork.
- ДокументНАЦІОНАЛІЗМ І ДЕРЖАВНА САМОСТІЙНІСТЬ У РОЗУМІННІ М. МІХНОВСЬКОГО(Одеса: ОДУВС, 2020-03-26) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaВисвітлюються погляди М. Міхновського щодо націоналізму і державної самостійності. The views of M. Mikhnovsky regarding nationalism and state independence are highlighted.
- ДокументОренда землі в селах Донбасу в роки нової економічної політики (1921-1928 рр.)(ЗНУ, 2014) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaУ статті йдеться про значення здавання й оренди землі для індивідуальних господарств і соціального розшарування селянства Донбасу в роки непу. В перші роки радянської влади земельна оренда була заборонена. Але умови для орендних відносин зберігалися. Оренда була важливим засобом використання земель, які не оброблялися, хоча числилися за хліборобами, котрі не могли їх обробити, оскільки не мали сільськогосподарського реманенту. Важливим було привести у відповідність лишки живого та мертвого реманенту, які малися здебільшого в заможного селянства, з землею, що отримала біднота, але не мала засобів для її обробітку, потрібно було легалізувати орендні відносини. Це й було здійснено партійно-радянським керівництвом навесні 1922 р. В статье идет речь о значении сдавания и аренды земли для индивидуальных хозяйств и расслоения крестьянства Донбасса в годы нэпа. В первые годы советской власти аренда земли была запрещена. Но условия для арендных отношений сохранялись. Аренда была важным способом использования земель, которые не обрабатывались, хотя числились за хлеборобами, которые не могли их обработать, поскольку не имели сельскохозяйственного инвентаря. Для того, чтобы привести в соответствие излишки живого и мертвого инвентаря, который имелся преимущественно у зажиточного крестьянства, с землей, которую получила беднота, но не имела средств для ее обработки, необходимо было легализовать арендные отношения. Это и было осуществлено партийно-советским руководством весной 1922 г. The article is about the importance of handing in and lease land for individual households and stratification of the peasantry in the Donbas during the New Economic Policy (NEP). In the first years of Soviet power land lease was banned. But the conditions for the lease remained. Rent was an important means of land use that has not been treated, but was listed by farmers who could not process them because they do not have agricultural implements. To align residues living and dead stock, which had mainly wealthy peasants, and land, which received poor, but do not have the means to its cultivation, it was necessary to legalize leases. This was done the party and the Soviet leadership in the spring of 1922.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВОТВОРЧОЇ ТА ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ (1648–1657 РР.)(Одеса: ОДУВС, 2022) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, Lidiia; Шевчук, Вікторія Вікторівна; Shevchuk, ViktoriiaУ статті йдеться про появу на теренах Речі Посполитої в ході Національно-визвольної війни укра- їнського народу середини XVII ст. нової держави укра- їнців із принципово відмінними від інших держав полі- тичними і соціальними інститутами. Генератором державотворчих і правотворчих процесів був перший гетьман Української козацької держави, політик, пол- ководець і дипломат, провідник Національно-визволь- них змагань 1648–1657 рр. Богдан Хмельницький. Зазначено, що в процесі вироблення власної дер- жавної програми Богдан Хмельницький пройшов шлях від ідеї козацької автономії до намагання реалізу- вати програму створення незалежної національної держави, що, врешті-решт, виявилося безуспішним унаслідок прорахунків гетьмана в питаннях внутріш- ньої політики та зрадницької позиції Кримського ханства щодо України. Указано, що це підштовхнуло гетьмана до укладення договору з Росією щодо пере- ходу України під протекторат російського царя. Зазначено, що Хмельницький уважав Козацьку державу спадкоємицею кордонів, традицій та куль- тури Київської Русі, відстоював генетичний зв’язок козацької державності з державністю княжої доби, ідею соборності утворюваної держави в єдності всіх її етнічних земель та ідею незалежності. Указано, що у міру звільнення українських земель від польського панування новоутворена українська державність набувала ознак держави, та названо ці ознаки. Розглянуто, окрім державотворчої, правотворча діяльність Богдана Хмельницького, який розумів, що нова держава вимагала власної правової системи та формування національного права. Зазначено, що програма державного будівництва Богдана Хмельницького мала в пріоритеті націо- нальні інтереси українського народу, цілісність тери- торіального та політичного простору, консолідова- ність влади і суспільства, що є вельми актуальним і сьогодні. The article deals with the appearance on the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth during the National Liberation War of the Ukrainian people in the middle of the XVII century. new state of Ukrainians with fundamentally different from other states political and social institutions. The first hetman of the Ukrainian Cossack state, politician, military leader and diplomat, leader of the National Liberation Struggle of 1648–1657, Bohdan Khmelnytsky, was the generator of state-building and law-making processes. It is noted that in the process of developing his own state program Bohdan Khmelnytsky went from the idea of autonomy for the Cossack region to an attempt to implement an independent nation-state program, which ultimately failed due to miscalculations of the hetman in domestic policy and treacherous position of the Crimean Khanate. It is stated that this prompted the hetman to conclude an agreement with Russia on the transition of Ukraine to the protectorate of the Russian tsar. The article notes that Khmelnytsky considered the Cossack state the heir to the borders, traditions and culture of Kievan Rus, defended the genetic link of Cossack statehood with the statehood of the princely era, defended the idea of unity of the formed state in the unity of all its ethnic lands. It is pointed out that as the Ukrainian lands were liberated from Polish rule, the new Ukrainian state acquired the characteristics of a state, and these characteristics are called. In addition to state-building, the law-making activity of Bohdan Khmelnytsky, who understood that the new state required its own legal system and the formation of national law, is considered. As a result, it is noted that the program of state building of Bohdan Khmelnytsky was in the best national interests of the Ukrainian people, the integrity of the territorial and political space, the consolidation of government and society, which is relevant today.
- ДокументПРАВОВЕ ТА СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ БАТРАЦТВА В СЕЛАХ ДОНБАСУ В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (У КОНТЕКСТІ ПОВСЯКДЕННОСТІ)(Львів: ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка., 2020) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia; Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaУ статті досліджуються особливості правового та соціального становища батрацтва Донбасу в роки нової економічної політики, його праці та побуту. У часи непівських пе-ретворень розпочалися значні зрушення в соціальній структурі селянства. Особливості земельної політики радянської держави цього періоду, зокрема легалізація оренди землі та найманої праці в сільськогосподарському виробництві, відкрили певні можливості для розвитку індивідуального селянського господарства, причому дозволялося певне зростання капіталістичних елементів села під контролем державних органів. Проте, з ін-шого боку, погіршувалося економічне становище маломіцних господарств, унаслідок чого сформувалася досить складна соціальна категорія сільського населення, яке жило за рахунок продажу своєї праці, – батрацтво. У статті, серед іншого, використано документи та матеріали, що зберігалися в Дер-жавному архіві Донецької області та Державному архіві Луганської області і зараз, із ві-домих причин, є недоступними для вивчення. During the NEP reforms significant changes began in the social structure of peasantry. The peculiarities of the Soviet state’s land policy of this period, in particular, legalization of land lease and wage labor, certain opportunities appeared for development of individual peasant farming, and certain growth of capitalist elements of village was allowed under the state bodies’ control. On the other hand, economic situation of poor households worsened, which resulted in formation of a rather complex social category of rural population, which lived on the sale of their labor, farm work. In the Donbass the number of farm laborers in agricultural production was relatively small. However, not only landless, but also land-poor peasants with a crop of 1 to 4 dessiatines turned to servile labor as a source of income. Their total in 1923 was 47.8% of the total of Ukrain-ian peasantry, and in 1928 it was 33.1%, that is, there was a huge army of the rural population, which needed systematic work outside their own farm. The article states that based on seasonal nature of agricultural production, as well as economic necessity, employers hired farm laborers for annual, temporary, day and piecework work. It means that almost always the salary was given to the farm laborers in exterior and the quality of products, things, etc. was not specified anywhere. Signing up a contract, the subsistence minimum was not taken into account so the majority of farm laborers did not provide themselves for the winter. Attention is drawn to the fact that the working and living conditions of the farm laborers were very difficult. The features of the social position of the servants of Donbass during the years of New Economic Policy, their work and life are explored in the article. In 1925 labor relations in the countryside were allowed by the state party and were grow-ing until the late 1920s. With the onset of the "onslaught" and collectivization, there was a grad-ual reduction and prohibition of hired farmwork.
- ДокументПравове і соціальне становище батрацтва в селах Донбасу в роки нової економічної політики (у контексті повсякденності)(Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, 2020) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia; Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaУ статті досліджуються особливості правового та соціального становища батрацтва Донбасу в роки нової економічної політики, його праці та побуту. У часи непівських пе-ретворень розпочалися значні зрушення в соціальній структурі селянства. Особливості земельної політики радянської держави цього періоду, зокрема легалізація оренди землі та найманої праці в сільськогосподарському виробництві, відкрили певні можливості для розвитку індивідуального селянського господарства, причому дозволялося певне зростання капіталістичних елементів села під контролем державних органів. Проте, з ін-шого боку, погіршувалося економічне становище маломіцних господарств, унаслідок чого сформувалася досить складна соціальна категорія сільського населення, яке жило за рахунок продажу своєї праці, – батрацтво. У статті, серед іншого, використано документи та матеріали, що зберігалися в Дер-жавному архіві Донецької області та Державному архіві Луганської області і зараз, із ві-домих причин, є недоступними для вивчення. During the NEP reforms significant changes began in the social structure of peasantry. The peculiarities of the Soviet state’s land policy of this period, in particular, legalization of land lease and wage labor, certain opportunities appeared for development of individual peasant farming, and certain growth of capitalist elements of village was allowed under the state bodies’ control. On the other hand, economic situation of poor households worsened, which resulted in formation of a rather complex social category of rural population, which lived on the sale of their labor, farm work. In the Donbass the number of farm laborers in agricultural production was relatively small. However, not only landless, but also land-poor peasants with a crop of 1 to 4 dessiatines turned to servile labor as a source of income. Their total in 1923 was 47.8% of the total of Ukrainian peasantry, and in 1928 it was 33.1%, that is, there was a huge army of the rural population, which needed systematic work outside their own farm. The article states that based on seasonal nature of agricultural production, as well as economic necessity, employers hired farm laborers for annual, temporary, day and piecework work. It means that almost always the salary was given to the farm laborers in exterior and the quality of products, things, etc. was not specified anywhere. Signing up a contract, the subsistence minimum was not taken into account so the majority of farm laborers did not provide themselves for the winter. Attention is drawn to the fact that the working and living conditions of the farm laborers were very difficult. The features of the social position of the servants of Donbass during the years of New Economic Policy, their work and life are explored in the article. In 1925 labor relations in the countryside were allowed by the state party and were growing until the late 1920s. With the onset of the "onslaught" and collectivization, there was a gradual reduction and prohibition of hired farmwork.
- ДокументПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ(Одеса: ОДУВС, 2018-03-30) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaАвторка стверджує,що захист прав дитини – це те, про що в суспільстві слід сьогодні гучно говорити вголос. Знати про права дитини потрібно для того, щоб знати, як їх захищати і як їх не порушувати. Адже діти –одна з найбільш незахищених категорій українців. Забезпечення прав дітей потребує консолідації зусиль органів державної влади і місцевого самоврядування, громадськості, а також підвищення рівня поінформованості дітей та дорослих про існуючі механізми і можливості захисту конституційних прав та свобод дитини; запровадження єдиної загальнодержавної програми виховання підростаючого покоління; розробки та впровадження системи організації дозвілля дітей, доступної для кожної дитини; забезпечення державної підтримки діяльності дитячих організацій; підвищення відповідальності за порушення прав дитини. The author claims that the protection of children's rights is something that should be loudly talked about in society today. It is necessary to know about the rights of the child in order to know how to protect them and how not to violate them. After all, children are one of the most unprotected categories of Ukrainians. Ensuring children's rights requires consolidation of the efforts of state authorities and local governments, the public, as well as raising the level of awareness of children and adults about the existing mechanisms and opportunities for protecting the constitutional rights and freedoms of the child; introduction of a unified national program for the education of the younger generation; development and implementation of a system for organizing children's leisure time available to every child; provision of state support for the activities of children's organizations; increasing responsibility for violations of children's rights.
- ДокументПроблеми реалізації прав дитини в умовах сучасної України(Одеса: ОДУВС, 2018) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaУ статті розглядаються проблеми охорони і захисту прав дитини, що є надзвичайно актуальними в епоху глобалізаційних процесів для всіх країн світу. The article examines the problems of protection and protection of children's rights, which are extremely relevant in the era of globalization processes for all countries of the world.
- ДокументПроцесуальні форми взаємодії оперативних підрозділів з органами досудового розслідування Національної поліції України в сучасних умовах протидії злочинності(Одеса: ОДУВС, 2021) Грекова, І.В.; Hrekova, I.V.; Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaСтаття присвячена дослідженню сучасного стану взаємодії оперативних підрозділів з органами досудового розслідування Національної поліції України під час розслідування кримінальних правопорушень в умовах чинного кримінального процесуального законодавства. З’ясовуються зміст та сутність взаємодії, визначаються її основні форми. Зазначено, що процесуальна форма взаємодії здійснюється відповідно до положень КПК України в межах кримінального провадження. На підставі аналізу основних положень кримінального процесуального кодексу України, які стосуються правових відносин оперативних підрозділів з органами досудового розслідування, визначено їх процесу- альні форми взаємодії. Вони передбачають виконання оперативним підрозділом слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій за дорученням слідчого; передачу слідчому матеріалів оперативно-розшукової діяльності за фактами кримінальних правопорушень задля початку досудового розслідування та використання їх як доказів у кримінальному провадженні; участь працівників оперативних підрозділів у проведенні окремих слідчих (розшукових) дій; вжиття заходів щодо встановлення місця знаходження підозрюваної особи після зупинення досудового розслідування. Звертається увага на те, що взаємодія між слідчим та оперативними підрозділами поліції може бути як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду матеріалів кримінальних проваджень. Вона проявляється у виконанні ухвал суду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій задля встановлення обставин або перевірки обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, а також щодо розшуку обвинуваченого, який ухиляється від суду. pre-trial investigation bodies, operative subdivisions, court, criminal proceedings, procedural form of interaction, investigative (investigative) action, covert investigative (investigative) action, investigator’s order, court decision.
- ДокументПрояви корупції та хабарництва в українському селі в роки нової економічної політики (на прикладі селянських господарств Донбасу)(ЗНУ, 2015) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaНа прикладі селянських господарств Донбасу досліджується питання використання українським селянством нелегітимних засобів вирішення проблем на селі в роки нової економічної політики. Незважаючи на залучені ринкові механізми, реформи більшовицького керівництва в аграрній сфері були половинчастими та обмеженими, тому створювали багато перешкод на шляху розвитку селянських господарств. Оскільки приватновласницькі інтереси селян винищити було неможливо, вони, не дивлячись ні на що, задовольнялися різними шляхами, формуючи при цьому тіньові ринки та пов’язану з ними корупцію. До підкупу, хабарництва, як засобів вирішення певної справи на свою користь, вдавалися частіше заможні селяни, нерідко середняки, а також частина бідноти. У свою чергу, представники влади, зловживаючи службовим становищем та отримуючи від селян «подяку», позитивно вирішували питання. На примере крестьянских хозяйств Донбасса исследуется проблема использования украинским крестьянством нелегитимных способов решения проблем в селе в годы новой экономической политики. Несмотря на привлеченные рыночные механизмы, реформы большевистского руководства в аграрной сфере были 12 половинчатыми и ограниченными, поэтому создавали много препятствий на пути развития крестьянских хозяйств. Поскольку частнособственнические интересы крестьян уничтожить было невозможно, они, несмотря ни на что, удовлетворялись различными путями, формируя при этом теневые рынки и связанную с ними коррупцию. К подкупу, взяточничеству, как средствам решения определенного дела в свою пользу, обращались часто зажиточные крестьяне, нередко середняки, а также часть бедноты. В свою очередь, представители власти, злоупотребляя служебным положением и получая от крестьян «благодарность», положительно решали вопрос. On example of Donbass farms the problem of the use of Ukrainian peasantry illegitimate means of solving problems in rural areas during the New Economic Policy. Despite involved market mechanisms, reforms of the Bolshevik leadership in agriculture were half-hearted and limited, so creating many obstacles to the development of farms. Since the interests of farmers to destroy private property was impossible, they are, no matter what, were satisfied in different ways, thus forming a shadow markets and the related corruption. By giving bribes as a way of solving a particular case in their favor, resorted increasingly wealthy farmers, often middle, and part of the poor. In turn, government officials, abuse of authority and receiving from the peasants 'gratitude' positively solved problems.
- ДокументРИМСЬКИЙ СТАТУТ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ ЯК ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА(Одеса: ОДУВС, 2022-12-09) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaРатифікація Римського Статуту Міжнародного кримінального суду для України є наразі надзвичайно актуальною. А створення та діяльність Міжнародного кримінального суду в цілому допоможе забезпечити невідворотність покарання, буде сприяти міжнародному миру і безпеці, підвищенню загального рівня права в світовому співтоваристві. The ratification of the Rome Statute of the International Criminal Court is currently extremely relevant for Ukraine. And the creation and operation of the International Criminal Court as a whole will help ensure the inevitability of punishment, will contribute to international peace and security, increase the general level of law in the world community.
- ДокументРозвиток української національної ідеї в працях М. Міхновського(Одеса: ОДУВС, 2019) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaУ статті автор висвітлює погляди основоположника та лідера українського самостійництва Миколи Міхнов- ського щодо сутності та реалізації української національ- ної ідеї. Автор зазначає, що гасла, проголошувані Міхнов- ським, вносили революційний перелом у політичну думку української інтелігенції наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., оскільки ідея самостійності української держави не в’яза- лася з законами суспільної еволюції, а обґрунтовувалася Міх- новським з огляду на історичні традиції української нації, її інстинкту самозбереження, невіддільних прав україн- ського народу на незалежне життя. Державну самостій- ність М. Міхновський вважав головною умовою існування нації, а національну незалежність – національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин. Автором підкреслю- ється, що, на думку Міхновського, головною причиною нещастя нашої нації є брак націоналізму, тобто національ- ної свідомості, самоповаги, власної гідності, гордості тощо в українському суспільстві, що є надзвичайно актуальним і в наші дні. Міхновський вважав, що, уникаючи національ- ного шовінізму пануючих націй, треба плекати здоровий націоналізм поневолених народів, бо саме він є джерелом творчості і тільки в ньому знаходяться зародки народної свободи і ясного майбутнього. In the article the author studies the views of the founder and leader of Ukrainian independence Mykola Mikhnovskyi on the essence and realization of the Ukrainian national idea. The author notes that the slogans proclaimed by Mikhnovskyi made a revolutionary turning point in the political thought of the Ukrainian intelligentsia in the late 19th - early 20th centuries, since the idea of the Ukrainian state independence did not comply with the laws of social evolution but was justified by Mikhnovskyi based on the historical traditions of the Ukrainian nation, its instinct for self-preservation, the inherent rights of the Ukrainian people to independent life. State independence was considered as the main condition for the existence of a nation, and national independence as a national model in the field of international relations. The author emphasizes that, according to Mikhnovskyi, the main cause of our nation’s misfortune is the lack of nationalism, i.e. national consciousness, self-respect, self-esteem, pride, etc. in Ukrainian society, which is extremely relevant nowadays. Mikhnovskyi believed that in order to avoid the national chauvinism of the ruling nations, a healthy nationalism of the enslaved peoples should be nurtured because it is the source of creativity that gives the beginning for national freedom and a clear future. The author emphasizes that Mikhnovskyi viewed the Ukrainian national idea as self-sufficient, separate from the all-Russian one, considered it necessary for Ukraine to gain political independence and achieve unity without regard to possible conflicts and, as soon as possible, the leadership of the Ukrainian intellectual elite in the fight (if necessary) for state independence. Mykola Mikhnovskyi never renounced his ideas and did not serve the Bolsheviks even when repentant statements and cooperation with the Bolsheviks were made by such prominent Ukrainian figures as Volodymyr Vinnychenko, Mikhail Hrushevskyi, and hundreds of other party colleagues.
- ДокументСелянські промисли як одне з джерел стороннього заробітку селянства Донбасу в 20-і рр. ХХ ст.(Запорізький національний університет, 2017) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, LidiiaАвтор досліджує джерела сторонніх заробітків селянства Донбасу в роки непу, коли недостатність засобів до існування та нагальна потреба певним чином зміцнити своє господарство спонукала селян поряд із працею в землеробстві та тваринництві займатися різними промислами, отримуючи при цьому додаткові заробітки. Робота на рудниках і заводах, на лініях залізниць, рибальство, самостійні селянські промисли, кустарні промисли тощо були джерелами сторонніх заробітків селян. До сторонніх заробітків у різній мірі вдавалися представники усіх селянських прошарків. Без них скрутно було обійтися бідняцьким, а нерідко й середняцьким господарствам. Заможні ж господарства вдавалися до сторонніх заробітків у тому разі, коли їм це приносило значний прибуток. Автор исследует источники дополнительных заработков крестьян Донбасса в годы непа, когда недостаток средств к существованию и острая необходимость определенным образом укрепить свое хозяйство вынуждали крестьян наряду с трудом в земледелии и животноводстве заниматься различными промыслами, получая при этом дополнительный заработок. Работа на рудниках и заводах, на железной дороге, самостоятельные крестьянские промыслы, кустарные промыслы были источниками посторонних заработков крестьян. К ним в различной степени обращались представители всех крестьянских слоѐв. Без них трудно было обойтись бедняцким, а нередко и середняцким хозяйствам. Зажиточные хозяйства обращались к дополнительным заработкам в том случае, когда это приносило им значительную прибыль. The author examines the sources of additional earnings Donbass peasants during NEPl, when the lack of means of livelihood and urgent need in certain ways to strengthen their economy forced the peasants along with their labor in agriculture and livestock husbandry to be engaged in various trades, while receiving additional income. Work in the mines and factories, on the railway, independent peasant crafts, handicrafts were the sources of outsider earnings peasants. The representatives of all the peasants‘ layers had addressed to these earings. It was difficult to exist without them for poor and often mid-peasants. Wealthy farms turned to earning extra money in the case, when it had brought them considerable profit.
- ДокументСТРАХУВАННЯ СУДНА У ТОРГОВЕЛЬНОМУ МОРЕПЛАВСТВІ ЯК СКЛАДНИК МОРСЬКОЇ БЕЗПЕКИ(2021-12-23) Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, Lidiia; Тарасенко, Владислав Єгорович; Tarasenko, Vladyslav
- ДокументТеорія та практика побудови і розвитку демократичної, соціальної, правової держави в Україні у контексті євроінтеграції(Одеса: РВВ ОДУВС, 2021) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Магновський, Ігор Йосифович; Тарасенко, Лідія Борисівна; Бутирін, Євген Олександрович; Шевчук, Вікторія Вікторівна; Березовенко, Любов Сергіївна; Matvieieva, Liliia; Mahnovskyi, Ihor; Tarasenko, Lidiia; Butyrin, Yevhen; Shevchuk, Viktoriia; Berezovenko, LiubovМонографія є комплексним дослідженням, із точки зору теорії та практики сучасного державотворення, побудови і розвитку демократичної, соціальної, правової держави в Україні у контексті євроінтеграційних процесів, з урахуванням глобальних змін, що зумовлюють трансформацію у політичній системі суспільства. Представлена робота характеризується достатньою науковою новизною і має теоретичне та практичне значення. Буде цікавою та корисною для студентів, аспірантів, викладачів, а також усіх бажаючих та небайдужих, хто цікавиться власним розвитком української державності. The monograph is a comprehensive study, in terms of theory and practice of modern statehood, building and developing a democratic, social, legal state in Ukraine in the context of European integration processes, taking into account global changes leading to transformation in the political system. The presented work is characterized by sufficient scientific novelty and has theoretical and practical significance. It will be interesting and useful for students, graduate students, teachers, as well as all those who are interested and interested in their own development of Ukrainian statehood.