repository.title.prefixbrowse.title.page

Перегляд за Автор "Sukhanova, Daria"

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

The rule of law principle in the practice of the ECtHR and national courts
(Amazonia Investiga Journal, 2022) Pavliuchenko, Yuliia; Pysarieva, Ella; Turchenko, Olha; Sukhanova, Daria; Skrypnyk, Daria
The study aims to reveal the constituent elements of the rule of law (RL), highlighted by the case law of the European Court of Human Rights and individual national courts. It also analyses the feasibility of implementing and consolidating such isolation as a way to overcome the declarative nature of the RL. The versatility of the meanings and content of this principle, its declarative nature of existence and consolidation gives rise to a number of issues, the absence of a solution to which is primarily manifested by the presence of negative consequences in practice, in particular, according to the generally recognized selection of the components of the principle of the RL (PRL), it is advisable and relevant to study official interpretations of the RL. The aim of the work is to identify some fundamental interpretations of the PRL to overcome its declarativeness. The methodological basis of the work consists of the following methods: dialectical, epistemological, functional, axiological, comparative legal method, method of system-structural analysis, method of generalization. The main conclusions are that the interpretation of the RL by the relevant judicial bodies reveals and consolidates the multifaceted content of this principle, but the lack of systematization of such interpretation’s risks creating complications in its application. Дослідження направлене на розкриття складових елементів принципу верховенства права, виділених практикою Європейського суду з прав людини та окремих національних судів, а також аналіз доцільності здійснення та закріплення такого виокремлення як способу подолання декларативного характеру принципу верховенства права. Багатогранність значень та змісту вказаного принципу, його декларативний характер існування та закріплення породжує низку питань, відсутність вирішення яких в першу чергу проявляється наявністю негативних наслідків на практиці, зокрема, щодо загальновизнаного виокремлення складових принципу верховенства права, у зв’язку з чим доцільним та актуальним вбачається вивчення офіційних тлумачень принципу верховенства права. Мета роботи полягає у виявленні окремих основоположних тлумачень принципу верховенства права для подолання його декларативності. Методологічна основа роботи складається з наступних методів: діалектичних, гносеологічний, функціональний, аксіологічний, порівняльно-правовий методи, метод системно-структурного аналізу, метод узагальнення. Основні висновки полягають в тому, що тлумачення відповідними судовими органами принципу верховенства права розкриває та закріплює багатоаспектний зміст вказаного принципу, проте відсутність систематизації таких тлумачень ризикує створити ускладнення в його практичному застосуванні.
Визначеність права як складник верховенства права та техніко-юридичні засоби її забезпечення
(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 2023) Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria
Стаття присвячена дослідженню поняття визначеність права та характеристики особливостей техніко-юридичних засобів її забезпечення. У дослідженні проаналізовано сутність, становлення та еволю- цію, сучасне розуміння принципу правової визначеності як однієї з найважливіших складових верховенства права, його співвідношення з іншими спорідненими поняттями. Невизначеність не завжди є відсутністю правового регулювання. Бувають ситуації, в яких, навпаки, шкідлива або зайва визначеність. Однак набагато простіше домогтися невизначеності права, ніж забезпечити його визначеність. Тому обговорення техніко-правових засобів у науковій літературі ведеться переважно в контексті підвищення або забезпечення визначеності права. Послідовне дотримання принципу правової визначеності сприяє впевненості людини у своєму стабільному правовому становищі, у формуванні власної правової поведінки зі зрозумілою перспективою, сталості та несуперечливості всієї правової системи. Автор ставить перед собою мету класифі- кувати ці технічні та юридичні засоби. Використовуючи формально-юридичний метод, у статті проаналізовано правові інструменти, що знижують рівень невизначеності права. В результаті пропонується розділити всі засоби забезпечення визначеності в залежності від того, що мається на увазі під правовою невизначеністю (невизна- ченість регульованої ситуації або самого правового регулювання: нормативного або індивідуального). У статті обґрунтовано висновок, що більшість техніко-правових засобів (оціночні поняття, принципи, поєднання диспозитивних та імперативних норм, абсолютно та стосовно певних елементів, колізійні приписи, можливість застосування права за аналогією, винятками) використовуються для підтримки оптимального балансу визначеності і невизначеності, і лише деякі з них (юридичні визначення і правові конструкції) за своєю суттю покликані усунути невизначеність. Визначення і конструкції можуть виконувати цю функцію тільки в тому випадку, якщо вони нерозривно пов’язані один з одним. Правова конструкція та юридичні визначення є засобами, які відіграють головну роль у забезпеченні визначеності права. При цьому юридична конструкція виступає критерієм якості юридичного визначення. Звичайно, ці два засоби юридичної техніки не збігаються між собою. Але в ідеалі дизайн повинен бути настільки продуманим, щоб його можна було «скласти» в чітке визначення. Кількість елементів юридичної конструкції, відображених у визначенні, має бути мінімально необхідним і достатнім, щоб визначення не було переван- тажене зайвою інформацією, а будівництво повністю відповідало законодавству. The uncertainty is not always the lack of the legal regulation. There are situations when, on the contrary, the excessive certainty is harmful. In this scientific work, the author has studied such a constituent element the concept of the «rule of law» as legal certainty. However, to achieve the uncertainty of law is much easier than to ensure its certainty. Therefore, the discussion of technical legal means in the scientific literature is conducted primarily in the context of raising or ensuring the certainty of law. The author classifies these technical legal means. Using the formal and legal method, the author analyzes the legal instruments that reduce the level of law uncertainty. As a result, it is proposed to divide these instruments depending on what is understood by law uncertainty (the uncertainty of a regulated situation or the regulation itself: the normative or individual one). Most technical legal means (estimative concepts, principles, and the combinations of dispositive and peremptory norms, of absolutely and relatively certain elements, conflict norms, the possibility of applying analogy of law, exceptions) are used to maintain the optimal balance of certainty and uncertainty. Some means (legal definitions and legal structures) are naturally designed to eliminate uncertainty. To perform this function the legal definitions and structures must be inextricably linked with each other. Research analyzes essence, formation, evolution, and modern understanding of the principle of legal certainty as one of the most important components of the rule of law, its relation to other similar concepts; basic requirements of the principle of legal certainty for rule-making and law enforcement, and particularly for litigation practice. The research was a basis for the proposal of a combined scientific and methodological approach to understanding the principle of legal certainty as a comprehensive concept including many aspects, which consists of constituent sub- principles and classification of requirements for rule-making and law enforcement.
ВИКОРИСТАННЯ ПРЕЗУМПЦІЙ У МІЖНАРОДНОМУ НОРМАТИВНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МОРСЬКОЇ БЕЗПЕКИ
(2021-12-23) Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria
Основні напрями змін в духовному вимірі (складнику) правової системи України, спричинені вступом України до Європейського Союзу
(Актуальні проблеми держави і права, 2023) Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria
Наукову статтю присвячено характеристиці питання вступу України до Європейського Союзу як основного завдання, яке на теперішній час стоїть перед нашою державою. Особливу увагу приділено висвітленню основних напрямів змін в духовному вимірі правової системи України, спричинені вступом України в Європейський Союз. У статті розглянуто питання світоглядної, духовно-культурної спорідненості України та європейської спільноти, ціннісних засад і органічного зв’язку української та західноєвропейської ідентичності. Саме надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, актуалізує питання реформування нормативних актів в національному законодавстві. Обґрунтовано природу та специфікику правових цінностей у контексті взаємодії правових систем. Здійснено аналіз основних європейських правових цінностей як орієнтирів реформування правової системи України, які набули нормативного закріплення в основоположних нормативно-правових актах Ради Європи та Європейського Союзу. The scientific article is devoted to the characteristics of the issue of Ukraine's accession to the European Union as the main task currently facing our state. Special attention is paid to highlighting the main directions of changes in the spiritual dimension of the legal system of Ukraine, caused by Ukraine's accession to the European Union. The article examines the issue of worldview, spiritual and cultural kinship between Ukraine and the European community, value foundations and organic connection of Ukrainian and Western European identity. It is granting Ukraine the status of a candidate for joining the European Union that actualizes the issue of reforming normative acts in the national legislation. The nature and specificity of legal values in the context of the interaction of legal systems is substantiated. An analysis of the main European legal values as guidelines for the reform of the legal system of Ukraine, which have acquired normative consolidation in the fundamental legal acts of the Council of Europe and the European Union, has been carried out. In this context and taking into account the prospects of Ukraine's accession to the EU, the European values enshrined in Art. 2 of the EU Treaty.
Соціальний конфлікт в контексті нової реальності
(Одеса: ОДУВС, 2021) Балтаджи, Поліна Миколаївна; Baltadzhy, Polina; Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria
Конфлікт є об’єктивною умовою розвитку цивілізації, це специфічний тип взаємодії, що полягає в зіткненні інтересів суб’єктів суспільних відносин. Конфлікти супроводжують людство протягом всієї історії і знайшли висвітлення в історичній літературі всіх країн і народів. Соціальний конфлікт, як одне з характерних явищ розвитку суспільства, охоплює різноманітний спектр протиріч навколишньої реальності. В основу виникнення і розвитку будь-якого соціального протиріччя покладено об’єктивну суперечність між протиборчими силами. Соціальний конфлікт має не тільки об’єктивну сторону, де конфлікт розглядається як соціальне протиріччя на стадії розв’язання, а й суб’єктивну сторону, тобто особистісні властивості учасників конфлікту, які спонукають останніх вступати в конфліктну взаємодію та впливають на їхню поведінку в конфлікті. Під соціальним конфліктом слід розуміти будь-яку взаємодію сторін, що зумовлена протилежністю їх ціннісних установок і встановлених норм поведінки. Соціальні наслідки конфліктів, їх функціональна спрямованість знаходяться в центрі уваги філософів, соціологів, конфліктологів. Наслідки конфліктів стимулюють вчених до пошуків причин виникнення, умов ескалації конфліктів, розробки технологій запобігання і врегулювання соціальних конфліктів. Розуміння соціального конфлікту стає можливим завдяки врахуванню таких обставин: по-перше, сутність цього явища визначається інтрапсихічними процесами і чинниками, які виникають або відбуваються у свідомості людини; по-друге, генезис і властивості цього феномену розкриваються передусім у ситуативному контексті; по-третє, для оцінки такого явища недостатньо знань про внутрішні, особистісні особливості людини, зовнішні фактори чи об’єктивні характеристики ситуації, необхідним є розуміння його суб’єктивної інтерпретації учасниками конфліктної взаємодії. Різноманітність змісту правових конфліктів припускає використання різних способів і форм їх розв’язання, які утворюють певну систему розв’язання правових конфліктів. Альтернативні форми розв’язання конфліктів покликані нівелювати недоліки юрисдикційного способу розв’язання спорів і характеризуються гнучкістю, простотою та оперативністю. Вони не зменшують значущості інституту юстиції як основного механізму захисту прав людини від неправомірних дій, доповнюють його, а отже, мають розвиватися разом із цим інститутом. Conflict is an objective condition for the development of civilization; it is a specific type of interaction consisting in the clash of interests of the subjects of social relations. Conflicts have accompanied humanity throughout history and are reflected in the historical literature of all countries and peoples. Social conflict as one of the characteristic phenomena of societal development encompasses a diverse range of contradictions in the surrounding reality. The emergence and development of any social contradiction is based on an objective contradiction between opposing forces. Social conflict has not only an objective side, where the conflict is seen as a social contradiction at the stage of resolution, but also a subjective side, i.e. a conflict. Social conflict should be understood as any interaction between the parties, caused by the opposing of their values and established norms of behaviour. Social effects of conflicts, their functional orientations are in the center of attention of philosophers, sociologists, conflictologists. Consequences of conflicts makes scientists find reasons of appearance, conditions of escalation of conflicts, development of the technologies of prevention and regulation of social conflicts. Conflict, as a socio-legal and psychological phenomenon, reflects economic, political, ideological, cultural, ethical and other factors of public life. The diverse content of legal conflicts implies the use of different modes and forms of conflict resolution, which form a system of legal conflict resolution. Alternative forms of conflict resolution are designed to compensate for the disadvantages of the jurisdictional mode of dispute resolution and are characterised by flexibility, simplicity and speed. They do not diminish the importance of the institution of justice as the main mechanism for protecting human rights from unlawful acts; they complement it and should therefore be developed in conjunction with it. Alternative forms of resolving legal conflicts are designed to eliminate the shortcomings f the jurisdictional way of resolving disputes and are characterized by flexibility, simplicity and efficiency.
Стаття 9 Конвенції про геноцид як підстава юрисдикції Міжнародного Суду ООН
(Одеса: ОДУВС, 2023-06-16) Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria
У статті констатується, що завдяки існуванню Конвенції про геноцид Міжнародний Суд ООН є ефективним механізмом забезпечення відповідальності держав за геноцид. Підставою здійснення Міжнародним Судом ООН юрисдикції щодо злочину геноциду згідно з Конвенцією є «компромісна умова» статті 9. Встановлено, що юрисдикція Міжнародного Суду ООН поширюється на держави, які, по-перше, отримали доступ до Суду згідно зі статтею 35 Статуту, а по-друге, прийняли юрисдикцію Суду, ставши стороною Конвенції про геноцид, якщо при цьому вони не вносили застереження до статті 9 Конвенції, яке виключає юрисдикцію Міжнародного Суду ООН. The jurisdiction of the International Court of Justice over genocide it is claimed that due to the application of «compromissory clause» of Article 9 of the Genocide Convention, the International Court of Justice is the effective mechanism of the realization of state responsibility for genocide. Jurisdiction of the International Court of Justice extends upon states, which received the access to the Court according to Article 35 as well as 12 accepted the jurisdiction of the Court while becoming party to the Genocide Convention, on the condition that they did not make a reservation to the Article 9 excluding Court`s jurisdiction.
Юридична безпека особи: історія, теорія та законодавство
(Одеса: ОДУВС, 2021) Бабенко, Андрій Миколайович; Babenko, Andrii; Борисова, Олеся Олегівна; Borysova, Olesia; Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria; Шаповалова, Інна Олександрівна; Shapovalova, Inna
У статті досліджено поняття «безпека» в історичному та теоретичному аспектах, проведено аналіз сучасного вітчизняного законодавства на предмет наявності визначення понять різних видів безпеки. Виявлено, що нині найбільша увага законодавця та теоретиків сконцентрована на питанні національної безпеки, до складу якої науковці включають такі її види: інформаційну, економічну, фінансову, екологічну, державну, громадську та інші. Проте Конституція України не тільки наголошує на захисті національних інтересів, а також проголошує найвищою цінністю безпеку людини. Саме на одному з видів безпеки особистості автори і вирішили сконцентрувати свою увагу. Юридична безпека особи як самостійна правова категорія, на нашу думку, має право на існування, адже вона повністю відповідає ціннісним основам, закладеним Конституцією, та актуалізується на тлі євроінтеграційних процесів, які проходить наша держава. Саме тому питання дотримання і розширення прав людини, їх ефективного захисту, профілактики порушень – це частина загальної європейської політики та одне із першочергових завдань для українського законодавця. Потреби українського суспільства в підвищенні рівня безпеки та її гарантій є високими. Автори переконані, що сама дефініція «юридична безпека особи» та її повна розроблена концепція може зайняти своє місце в юридичній доктрині, отримавши більше уваги з боку науковців та теоретиків права, адже вона органічно вписується в загальну концепцію прав людини, має наголос на необхідності посилення позицій законності та реалізації цього принципу (принципу законності) в повній мірі всіма інституціями державної влади та посадовими особами. У статті представлено авторське визначення поняття «юридична безпека особи», виокремлено її ознаки, висловлено думку про співвідношення понять «правова безпека» та «юридична безпека». У статті також висловлено ідею про необхідність створення стратегії юридичної безпеки особи в Україні. The article researches the concept of “security” in historical and theoretical aspects, analyzes the current domestic legislation for the definition of different types of security. It reveals that currently the major attention of legislators and theorists is focused on “national security”, which includes its other types: informational, economic, financial, environmental, state, public and others. However, the Constitution of Ukraine emphasizes the protection not only of national interests, but also proclaims human security as the highest value. The authors decided to focus on one particular type of personal security. We consider that the judicial security of a person, as an independent legal category, has the right to exist, as it fully complies with the values established by the Constitution and is relevant against the background of European integration processes that our country is undergoing. Since the issues of observance and expansion of human rights, their effective protection and prevention of violations make a part of the general European policy. Because the issues of observance and expansion of human rights, their effective protection, prevention of violations are part of the general European policy and one of the priority tasks for the Ukrainian legislator. And the needs of Ukrainian society in improving security and its guarantees are high. Therefore, the definition of “judicial security of the person” and its full concept can take its place in legal doctrine, receiving more attention from scientist and theorists of law. After all, it fits organically into the general concept of human rights, emphasizes the need to strengthen the rule of law and implement this principle (the principle of legality) in full by all institutions of state power and officials. The article presents the author’s definition of “judicial security of a person”, highlights its features, expresses the opinion on the correlation between the concepts of “legal security” and “judicial security”, and expresses the idea on the need to create the Strategy of judicial personal security in Ukraine.
Юридична майстерність: американський підхід до підготовки майбутніх працівників
(Київський університет права НАН України та Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011) Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria
У статті досліджено існуючі курси та дисципліни, що викладають на юридичних факультетах американських університетів. Зокрема розглянуто перелік дисциплін, що мають стосунок до юридичної техніки, юридичної майстерності та практичних навичок майбутніх працівників. Проаналізовано сучасний досвід та інновації у підготовці майбутніх юристів у США. The article examines the existing courses and disciplines taught at law schools in American universities. In particular, the list of disciplines related to legal techniques, legal skills and practical skills of future employees is considered. The current experience and innovations in the training of future lawyers in the United States are analyzed.
Юридична природа нетипових правових приписів
(Одеса: ОДУВС, 2018) Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria
У науковій статті досліджується феномен нетипо-вих правових приписів у механізмі правового регулювання. Аналізуються проблеми теорії і практики застосування норми права та правового припису, проводиться аналіз позиції вчених про їх види. Також у статті розглядається внутрішня будова правових приписів та обґрунтовуються положення про необхідність їх класифікації Визначається характер співвідношення та взаємодії правового припису з прийомами юридичної техніки. Формулюються висновки про те, що норма права та правовий припис взаємодіють як зміст та форма, ціле та частина. In the scientific article the phenomenon of atypical legal prescriptions in the mechanism of legal regulation is investigated. The problems of theory and practice of application of the norm of law and legal prescriptions are analyzed, an analysis of the position of scientists about their types is carried out. Also, the article considers the internal structure of legal regulations. An analysis of the positions of scientists regarding the essence of atypical legal requirements is carried out. Аtypical legal requirements should be separated from the rules of law. In modern legal doctrine, atypical legal prescriptions are interpreted mainly through the prism of the atypical element of the system of law. An attitude is expressed mainly in the fact that they are deprived of the traditional logic of the rule of law, by virtue of which they appear compositionally imperfect, structurally incomplete. Аtypical legal prescriptions regarding the norm of law and the system of law are of subsidiary nature, they serve as the circumstances contributing to the composition of the law, and also connects all its elements to a single integrity. The character of the relationship and interaction of the atypical legal prescriptions with the legal technique is determined. The conclusions are drawn that the norm of law and legal prescription interact as content and form, whole and part. Unusual regulatory requirements are extremely numerous in nature and con-tent, and they are also diverse in purpose. In the process of considering the legal nature of atypical legal prescriptions, a special place is the stage of isolation and systematization of the latter. The position that the problem of classification of atypical legal prescriptions remains unresolved to the end is characterized. To date, in domestic law there is no single classification of atypical legal prescriptions. In general, the operation of atypical legal regulations provides a general predictability of the mechanism of legal regulation of the legal system, and therefore promotes the freedom of action of subjects of law. В научной статье исследуется феномен нетипичных правовых предписаний в механизме правового регулирования. Анализируются проблемы теории и практики применения нормы права и правового предписания, проводится анализ позиций ученых об их видах. Также в статье рассматривается внутреннее строение правовых предписаний и обосновываются положения о необходимости их классификации. Определяется характер соотношения и взаимодействия правового предписания с приемами юридической техники. Формулируются выводы о том, что норма права и правовое предписание взаимодействуют как содержание и форма, целое и часть.
Історико-теоретичний аналіз правової фікції у західній науці
(Одеса: НУ "ОЮА", 2012) Суханова, Дар'я Сергіївна; Sukhanova, Daria
В даній статті автор звертає увагу на проблемні моменти, пов'язані з існуванням та функціонуванням правових фікцій. Розглядається історіографія правових фікцій. Визначаються основоположні праці по дослідженню правових фікцій в західній науці в різні історичні періоди. Виділяються різні підходи до правової природи фікцій на різних стадіях їх розвитку. In this article, the author draws attention to the problematic issues related to the existence and functioning of legal fiction. The historiography of legal fictions is considered. Fundamental works on the study of legal fiction in Western science in different historical periods are identified. There are different approaches to the legal nature of fiction at different stages of their development.

Перегляд за Автор "Sukhanova, Daria"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування