repository.title.prefixbrowse.title.page

Перегляд за Автор "Sirko, Viktoriia"

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

ADMINISTRATIVE AND LEGAL STATUS OF A VOLUNTEER ORGANIZATION
(Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2021) Sirko, Viktoriia; Сірко, Вікторія Сергіївна
The article is devoted to the study of volunteering, in particular the imperfections of the legal framework of Ukraine in relation to volunteer organizations. The study of aspects of volunteering on the example of the experience of European countries can become a scientific basis for further study of this phenomenon and will develop effective ways to involve volunteers in the implementation of volunteer assistance. Стаття присвячена дослідженню волонтерства, зокрема, недосконалості правової бази України щодо волонтерських організацій. Вивчення аспектів волонтерства на прикладі досвіду європейських країн може стати науковою базою для подальшого вивчення цього явища та дозволить розробити ефективні засоби залучення волонтерів до здійснення волонтерської допомоги. Статья посвящена исследованию волонтерства, в частности несовершенству правовой базы Украины в отношении волонтерских организаций. Изучение аспектов волонтерства на примере опыта европейских стран может стать научной базой для дальнейшего изучения этого явления и позволит разработать эффективные способы привлечения волонтеров к осуществлению волонтерской помощи.
Human principles of law as a universal normative framework
(CUESTIONES POLÍTICAS, 2022) Matviichuk, Anatolii; Shcherbak, Viktor; Sirko, Viktoriia; Сірко, Вікторія Сергіївна; Malieieva, Hanna; Leheza, Yevhen
The object of the research was the disclosure of universal human principles of law as a universal normative framework. It has been investigated that the term “principle” is used in several meanings: 1) in the main framework of the original ideas that are characterized by universality, of general meaning and higher imperative, and reflect the essential provisions of theory, doctrine, science, system of domestic and international law for a political, state or public organization; 2) in the inner conviction of a person, which determines his attitude to reality, ideas and social activities. The methodological basis of the research is presented as comparative-legal and systematic analysis, formal-legal method, method of interpretation, hermeneutic method, as well as methods of analysis and synthesis. By way of conclusion, it has been investigated that universal human principles of law are based on such diverse rights (principles of their concentrated development) as: humanism, all of which are used on the grounds of the dignity of the person and his fundamental rights and freedoms.
Адміністративно-правове забезпечення волонтерської діяльності в Україні
(Одеса: ОДУВС, 2018) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
У дисертації, з використанням сучасних методів пізнання, здобутків вітчизняної і зарубіжної правничої науки, а також чинного законодавства України та міжнародних документів, розкрито поняття та ознаки адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності в Україні. Досліджено ґенезу правового забезпечення волонтерської діяльності в Україні та виділено три історичних етапи: 1) від 996 року (видання Статуту «Про десятини, суди та людей церковних» князем Володимиром Святославовичем) до 1918 року (Жовтневий переворот); 2) від 1918 року до 1991 року (часи перебування України в складі СРСР); 3) від 1991 року до теперішнього часу (часи Незалежної України), кожен з яких має свої особливості та нормативно-правове забезпечення волонтерської діяльності. Встановлено, що перший етап характеризується концентрацією благодійної діяльності в лавах держави та церкви, прийняттям нормативних актів, що забезпечують доброчинну діяльність (в тому числі й волонтерську); другий – відсутністю нормативного забезпечення доброчинної (волонтерської діяльності); третій етап – закріплення на законодавчому рівні як благодійної так і волонтерської діяльності; прийняття статутного законодавства у цій сфері; сприяння з боку державних і недержавних органів волонтерській діяльності. На основі аналізу нормативних та доктринальних джерел проаналізовані поняття волонтер, благодійна діяльність, волонтерська діяльність. Запропоновано та обґрунтовано внесення змін до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Доведено, що адміністративно-правове забезпечення волонтерської діяльності становить собою діяльність, спрямовану на впорядкування процесів надання допомоги як відносно конкретної особи, групи осіб так і державним органам, організаціям і навіть державі. Взаємодія публічних та приватноправових елементів утворюють міцну основу для функціонування організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Аргументовано, що при цьому необхідно досягти такого співвідношення публічного та приватного права у регулюванні волонтерської діяльності, щоб забезпечити їх рівне представлення, запобігти появі суперечностей, створити механізм адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності, щоб узгодити приватні інтереси волонтерів, суб’єктів отримання допомоги, інтересам держави та суспільства в цілому. Узагальнено наукові погляди на поняття забезпечення, правове забезпечення, адміністративно-правове забезпечення, на підставі чого сформульовано визначення механізму адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності, під яким слід розуміти систему адміністративно-правових засобів, із використанням яких держава упорядковує суспільні відносини, що склалися у сфері волонтерської діяльності, з метою забезпечення можливостей реалізації волонтерськими організаціями, організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, та волонтерами їх доброчинної діяльності та забезпечення їх прав, свобод та законних інтересів. До елементів механізму адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності віднесено: 1) норми права, що містяться у різних нормативно-правових актах, які регулюють волонтерську діяльність; 2) акти застосування правових норм; 3) тлумачення адміністративних приписів у цій сфері як процес доведення та уточнення їх змісту; 4) адміністративно-правові відносини, які базуються на адміністративно-правових нормах та виникають і здійснюються на їх основі; 5) адміністративні процедури діяльності суб'єктів публічної адміністрації у сфері забезпечення волонтерської діяльності, наприклад, надання дозволу на пересування за межі України волонтерам; 6) контроль та нагляд за законністю волонтерської діяльності. Визначено мету адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності в Україні, яка проявляється у: 1) створенні належних умов для функціонування волонтерської діяльності; 2) розробці належної нормативно-правової бази; 3) контролі та нагляді за додержанням волонтерами, волонтерськими організаціями та організаціями і установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, законодавства та притягнення винних до відповідальності. Доведено, що функції адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності – це напрями діяльності органів влади та місцевого самоврядування щодо ефективного функціонування волонтерських організацій, організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Встановлено, що до функцій адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності належать: а) організаційна (закріплення процедури діяльності волонтерів, підготовка та видання нормативної документації тощо); б) координаційна (спільна діяльність органів влади і волонтерів); в) контрольна (визначення стану дотримання нормативних положень); г) регулятивна (центральний орган виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності регулює порядок створення організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів, їх функціонування та припинення діяльності). Проаналізовано та надано визначення суб’єктів адміністративно-правового забезпечення у сфері волонтерської діяльності – це система органів державної влади та місцевого самоврядування, які відповідно до покладених на них завдань і функцій здійснюють виконавчо-розпорядчий вплив у сфері створення умов для ефективної діяльності волонтерів та організацій і установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів. З урахуванням результатів аналізу наукових праць, а також положень законодавчих та підзаконних актів констатуємо, що за характером і правовою природою повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері волонтерської діяльності об’єктивуються у виданні нормативно-правових та індивідуальних адміністративних актів; укладенні адміністративних договорів; учиненні інших юридично значущих адміністративних дій; здійсненні матеріально-технічних операцій. Виділено два рівні суб’єктів влади, що здійснюють адміністративно-правове забезпечення волонтерської діяльності: 1) суб’єкти, повноваження яких визначені Конституцією України (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України); 2) суб’єкти, повноваження яких визначені Законами України та іншими нормативно-правовими актами (центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування). Доведено, що до форм публічного адміністрування у сфері волонтерської діяльності належить: 1) видання нормативно-правових актів у сфері організації діяльності конкретної волонтерської організації; 2) видання індивідуальних адміністративних актів; 3) укладення адміністративних договорів; 4) укладення та ратифікація міжнародних договорів щодо співпраці та вивчення міжнародного досвіду волонтерської діяльності; 5) вчинення інших юридично значущих дій на основі закону або на основі підзаконного нормативно-правового акту управління. Наголошено, що методи публічного адміністрування у сфері волонтерської діяльності – це сукупність різноманітних способів, прийомів та засобів здійснення безпосереднього й цілеспрямованого впливу державних органів (посадових осіб) та органів місцевого самоврядування на діяльність волонтерів, організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів, та волонтерських організацій на підставі закріпленої за ними компетенції, у встановлених межах і відповідній формі. Аналіз правового забезпечення волонтерської діяльності в іноземних державах надає можливість визначити три підходи щодо правового забезпечення волонтерської діяльності: 1) країни із загальнозаконодавчим закріпленням норм правового забезпечення волонтерської діяльності (Німеччина, Болгарія, Косово та ін.); 2) закріплення адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності спеціальними нормативно-правовими актами (Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія та ін.); 3) країни, де норми щодо забезпечення волонтерської діяльності не закріплені в жодному нормативному акті (Великобританія, Албанія, Туреччина, Швеція). Звернено увагу на те, що в державах, на нормативному рівні яких волонтерська діяльність не визначена, волонтерські організації сприймаються як органи самоврядування, тому їм дозволено регулювати свою діяльність і внутрішні справи самостійно. Підкреслено, що всі умови участі у волонтерській діяльності в різних країнах світу залежать від правил саморегулювання організації, а також угоди між волонтером та волонтерською організацією. Запропоновано на підставі досвіду правового забезпечення волонтерської діяльності таких країн як США, Молдова, Німеччина, Швеція, Великобританія, внести зміни до законодавства України та застосовувати цей досвід у діяльності волонтерів. Надано конкретні пропозиції щодо удосконалення національного законодавства у сфері адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності в Україні. In the dissertation, using modern methods of cognition, achievements of domestic and foreign legal science, as well as current legislation of Ukraine and international documents, the concept and features of administrative and legal support of volunteer activity in Ukraine are revealed. The genesis of the legal provision of volunteer activity in Ukraine was identified and three historical stages were distinguished: 1) from 996 (the publication of the Statute "On the tithe, the courts and the people of the church" by Prince Volodymyr Sviatoslavich) until 1918 (the October coup); 2) from 1918 to 1991 (the time of Ukraine's stay in the USSR); 3) from 1991 to the present time (the time of Independent Ukraine), each of which has its own peculiarities and normative and legal support for volunteer activity. It was established that the first stage is characterized by concentration of charitable activities in the ranks of the state and the church, adoption of normative acts that provide charitable activities (including volunteers); the second is the lack of normative provision of charity (volunteer activity); the third stage - fixing on the legislative level both charitable and volunteer activities; adoption of statutory legislation in this area; assistance from state and non-governmental bodies of volunteer activity. On the basis of analysis of normative and doctrinal sources, the concept of volunteer, charitable work, volunteer activity is analyzed. The amendments to the Law of Ukraine "On charitable activity and charitable organizations" are proposed and substantiated. It is proved that the administrative and legal support of volunteer activity is an activity aimed at streamlining the processes of assistance as a relatively specific person, group of persons and state bodies, organizations and even the state. The interaction of public and private law elements forms a solid foundation for the functioning of organizations and institutions involved in volunteering. It is argued that at the same time, it is necessary to achieve such a ratio of public and private law in the regulation of volunteer activities in order to ensure their equal representation, to prevent the emergence of contradictions, to create a mechanism for the administrative and legal provision of volunteer activities in order to reconcile the private interests of volunteers, interests of the state and society as a whole. The scientific views on the concept of provision, legal support, administrative and legal provision are generalized, on the basis of which the definition of the mechanism of administrative and legal provision of volunteer activity is formulated, which should be understood as the system of administrative and legal means, with which the state organizes the social relations that have developed in the field volunteering activities, in order to provide opportunities for volunteer organizations, organizations and institutions involved in their activities to be implemented. volunteers and volunteers of their charitable activities and ensure their rights, freedoms and legitimate interests. The elements of the mechanism of administrative and legal provision of volunteer activity include: 1) the norms of law contained in the various regulations governing volunteering activities; 2) acts of application of legal norms; 3) the interpretation of administrative regulations in this area as a process of proof and clarification of their content; 4) administrative-legal relations, which are based on administrative-legal norms and arise and are carried out on their basis; 5) administrative procedures for the activities of public administration entities in the field of volunteering, for example, granting permission to travel outside Ukraine volunteers; 6) control and supervision of the legality of volunteering activities. The purpose of administrative and legal support of volunteer activity in Ukraine is determined, which is manifested in: 1) creating the proper conditions for the functioning of volunteer activity; 2) the development of a proper regulatory framework; 3) control and oversee the compliance of volunteers, volunteer organizations and organizations and institutions involved in volunteering activities, legislation and prosecution. It is proved that the functions of administrative and legal support of volunteer activity are directions of activity of authorities and local self-government on the effective functioning of volunteer organizations, organizations and institutions that involve volunteers in their activities. Established that the functions of administrative and legal support volunteer activities include: a) organizational (consolidating the procedure of volunteers, preparation and publication of normative documentation, etc.); b) coordination (joint activities of government bodies and volunteers); c) control (determining the state of compliance with the regulations); d) Regulatory (the central executive body in the field of volunteer activity regulates the procedure for the establishment of organizations and institutions that involve volunteers in their activities, their functioning and termination of activities). The analysis and definition of the subjects of administrative and legal support in the field of volunteer activity is analyzed and is provided - a system of bodies of state power and local self-government, which, in accordance with the tasks and functions assigned to them, carry out executive and administrative influence in the sphere of creation of conditions for effective activity of volunteers and organizations. and institutions that engage volunteers in their activities. Taking into account the results of the analysis of scientific works, as well as the provisions of legislative and subordinate acts, we state that by the nature and legal nature of the powers of state authorities and local self-government in the sphere of volunteer activity are objectified in the publication of normative and legal and individual administrative acts; conclusion of administrative contracts; making other legally significant administrative actions; realization of material and technical operations. Two levels of the authorities that carry out the administrative and legal support of volunteer activity are identified: 1) the subjects of whose powers are defined by the Constitution of Ukraine (Verkhovna Rada of Ukraine, the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine); 2) whose subjects are determined by the Laws of Ukraine and other normative-legal acts (central and local executive bodies and local self-government bodies). It is proved that the forms of public administration in the field of volunteer activity are: 1) publication of regulatory and legal acts in the field of the organization of the activity of a specific volunteer organization; 2) the publication of individual administrative acts; 3) the conclusion of administrative contracts; 4)the conclusion and ratification of international agreements on cooperation and the study of international experience in volunteering; 5) the commission of other legally significant actions on the basis of the law or on the basis of the by-law normative-legal act of management. It is stressed that the methods of public administration in the sphere of volunteer activity are a set of various methods, methods and means of direct and targeted influence of state bodies (officials) and local governments on the activities of volunteers, organizations and institutions involved in volunteering activities, and volunteer organizations on the basis of their competencies, within the established limits and in the appropriate form. An analysis of the legal framework for volunteering in foreign countries provides the opportunity to identify three approaches to the legal provision of volunteering: 1) countries with a general legislative consolidation of voluntary activities (Germany, Bulgaria, Kosovo, etc.); 2) the consolidation of administrative and legal provision of volunteer activity by special legal acts (Hungary, Czech Republic, Slovakia, Slovenia, etc.); 3) countries where norms for providing volunteering are not enshrined in any normative act (Great Britain, Albania, Turkey, Sweden). Attention is drawn to the fact that volunteer organizations are perceived as bodies of self-government in the states, at the normative level of which volunteering is not defined, so they are allowed to regulate their activities and internal affairs independently. It is emphasized that all conditions for participation in volunteering activities in different countries of the world depend on the rules of self-regulation of the organization, as well as agreements between the volunteer and the volunteer organization. Proposed on the basis of the experience of legal support of volunteer activities of such countries as the USA, Moldova, Germany, Sweden, Great Britain, to make changes to the legislation of Ukraine and apply this experience in the activities of volunteers. Concrete proposals on improving the national legislation in the field of legal support of volunteer activity in Ukraine are provided.
Аналіз суб'єктів забезпечення адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в Україні
(Одеса: ОДУВС, 2017) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
У статті розглядається компетенції центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій в сфері адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності. Проаналі-зовано законодавчі та відомчі нормативно-правові акти, що визначають роль органів державної влади в забезпеченні діяльності волонтерських організацій. Сформульовано пропозиції щодо визначення рівнів ієрархічності відповідних суб’єктів. В статье рассматриваются компетенции центральних органов исполнительной власти и местных государственных администраций в сфере административно-правового регулирования волонтерской деятельности. Проанализировано законы и подзаконные нормативно-правовые акты определяющие роль органов исполнительной власти в обеспечения деятельности волонтерських организаций. Разработано предложения выделения уровней иерархии соответствующих субъектов. The article deals with the competence of the central executive authorities and local state administrations in the field of administrative and legal regulation of volunteer activity. The laws and subordinate regulatory legal acts that determine the role of executive bodies in ensuring the activities of volunteer organizations are analyzed. The proposals for the allocation of levels of hierarchy of relevant subjects have been developed.
Взаємодія волонтерських організацій з органами влади під час воєнного стану в Україні
(Адміністративне право і процес, 2023) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia; Боксгорн, Анастасія Вікторівна; Bokshorn, Anastasiia
Метою статті визначено питання захисту населення від шкідливого та дратівливого впливу шуму на вулично-дорожні мережі населених пунктів та забезпечення належного контролю за додержанням тиші в громадських місцях та безпеки дорожнього руху. Дана стаття зобов’язана висвітлити питання адміністративно-правового регулювання використання працівниками Національної поліції України технічних засобів щодо захисту громадян від шкідливого впливу шуму системи випускання відпрацьованих газів двигуна транспортних засобів. Методи. У статті використано загально-наукову методологію проведення правових досліджень, включаючи порівняльно-правовий, системно-структурний, аналізу й синтезу, дедукції та індукції та інші методи наукового пізнання. Їхнє використання дало змогу визначити та проаналізувати поточний стан нормативно-правового регулювання використання поліцією технічних засобів фіксації правопорушень. The purpose of the article is to protect the population from the harmful and irritating effects of noise on the street and road networks of settlements and to ensure proper control over the observance of silence in public places and road safety. This article is obliged to highlight the issue of administrative and legal regulation of the use by employees of the National Police of Ukraine of technical means to protect citizens from the harmful effects of the noise of the engine exhaust gas emission system vehicles.
ВОЛОНТЕРСТВО ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ: ПРАВА ТА ГАРАНТІЇ
(Одеса: ОДУВС, 2023) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
Стаття присвячена вивченню правового статусу волонтерів, які займаються допомогою та підтримкою в умовах війни. Робота розглядає законодавчі акти та міжнародні норми, які визначають права та обов'язки волонтерів, а також аналізує зміни та проблеми в правовому регулюванні волонтерської діяльності. Дослідження розкриває важливі аспекти правового захисту волонтерів під час війни. Аналізуються права волонтерів на безпеку, недоторканість та соціальний захист, а також гарантії їхньої діяльності, включаючи свободу вибору та організації волонтерських проектів. Досліджується взаємодія волонтерів з органами влади та військовими структурами, а також механізми надання юридичної та медичної допомоги волонтерам. Автор приділяє увагу змінам та проблемам в правовому регулюванні волонтерської діяльності під час війни. Аналізуються законодавчі недоліки та прогалини, які можуть обмежувати права та можливості волонтерів, а також перешкоджати їхній ефективній діяльності. Дослідження спрямоване на визначення пропозицій щодо поліпшення законодавчої бази та забезпечення більшої правової захищеності волонтерів під час війни. Це дослідження має важливе значення для розуміння та покращення правового статусу волонтерів під час війни в Україні. Враховуючи постійну динаміку ситуації в бойовій зоні, аналізується актуальність і потреба у вдосконаленні законодавства для забезпечення ефективної діяльності волонтерів. Дослідження висвітлює ключові проблеми, з якими стикаються волонтери під час війни. Це включає в себе недостатню координацію та співпрацю між органами влади та волонтерськими організаціями, недостатню фінансову підтримку, а також недостатність правових механізмів для захисту волонтерів в разі порушення їхніх прав та безпеки. Автор зауважує необхідність вдосконалення правового регулювання волонтерської діяльності під час війни. Пропонуються рекомендації щодо розробки та прийняття нових законів, які б забезпечували більшу правову захищеність волонтерів та сприяли більш ефективній організації їхньої діяльності. Також розглядаються важливі аспекти співпраці між волонтерами, владою та військовими структурами з метою покращення координації та спільної дії. The article is dedicated to studying the legal status of volunteers engaged in assistance and support during armed conflict. The work examines legislative acts and international norms that define the rights and obligations of volunteers, as well as analyzes changes and problems in the legal regulation of volunteer activities. The research reveals important aspects of legal protection for volunteers during war. The rights of volunteers to safety, inviolability, and social protection are examined, as well as guarantees for their activities, including freedom of choice and organization of volunteer projects. The interaction of volunteers with authorities and military structures is explored, along with mechanisms for providing legal and medical assistance to volunteers. The author pays attention to the changes and problems in the legal regulation of volunteer activities during war. Legislative shortcomings and gaps that may limit the rights and opportunities of volunteers, as well as hinder their effective activities, are analyzed. The research aims to identify proposals for improving the legislative framework and ensuring greater legal protection for volunteers during war. This study is of great importance for understanding and improving the legal status of volunteers during war in Ukraine. Considering the ongoing dynamics of the situation in the conflict zone, the relevance and need for legislation improvement to facilitate effective volunteer activities are examined. The research highlights key issues faced by volunteers during war. This includes insufficient coordination and cooperation between authorities and volunteer organizations, inadequate financial support, as well as a lack of legal mechanisms for protecting volunteers in case of rights and safety violations. The author emphasizes the need for improving the legal regulation of volunteer activities during war. Recommendations are proposed for the development and adoption of new laws that would ensure greater legal protection for volunteers and facilitate more effective organization of their activities. Important aspects of collaboration between volunteers, authorities, and military structures are also discussed to enhance coordination and joint action.
Дезінформація під час російсько-української війни
(Одеса: ОДУВС, 2022) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
Метою статті є розгляд поняття дезінформа- ції як впливу на суспільство та наслідки, до яких це призводить, методів дезінформації. Після роз- гляду проблеми у національних законодавчих нор- мах запропоновано можливі напрями вдосконалення законодавства, спрямованого на забезпечення без- пеки в інформаційній сфері України. Мета дезінфор- мації – привернути увагу, маніпулювати думкою, навіть може бути для отримання прибутку. Нині дезінформація супроводжується фальсифікованими, вирваними з контексту висловами, фото або відео. Основними місцями поширення дезінформації є інтер- нет-простір, телебачення, радіоканали та соціальні мережі. Використовуються сотні фейкових облікових записів у соціальних мережах і десятки фіктивних новинних сайтів для поширення дезінформації краї- ною-агресором РФ. Російсько-українська інформаційна війна – комплекс заходів, постійно здійснюваних урядовими та неурядо- вими організаціями Росії та України в інформаційному просторі України, Росії, інших країн та міжнародних організацій, спрямованих на отримання стратегіч- но-політичних переваг шляхом деморалізації або вве- дення в оману суперника, та протидії заходам іншої сторони у глобальному протистоянні Росії і України, а також протистоянні Росії. Інформаційний вплив може бути настільки потужним, що за його допо- могою можна не лише змінювати настрої українців, а й навіть впливати на суспільства Європи та США. У березні 2022 року під час російського вторгнення ProPublica повідомила про, можливо, перший випадок хибної операції з дезінформації. Були виявлені відео- записи, які нібито демонстрували дезінформацію про проведені страйки в Україні, цю інформацію потім «розвінчали» як якусь іншу подію за межами України. Така дезінформація викликала плутанину та пом’якшила вплив на російську громадськість від реальних кадрів російських ударів в Україні, коли вони зрештою вийшли повз контрольовані Росією ЗМІ. The purpose of the article is to consider the concept of disinformation as an influence on society and the consequences it leads to, methods of disinformation. Consider problems in national legislative norms, suggest possible ways of improving legislation aimed at ensuring security in the information sphere of Ukraine. The purpose of disinformation is to attract attention, manipulate opinion, and may even be for profit. Today, disinformation is accompanied by falsified, out-of-context statements, photos or videos. The main places of dissemination of disinformation are the Internet, television, radio channels and social networks. Hundreds of fake accounts in social networks and dozens of fake news sites are used to spread disinformation about the aggressor country of the Russian Federation. The Russian-Ukrainian information war is a set of measures constantly carried out by governmental and non-governmental organizations of Russia and Ukraine in the information space of Ukraine, Russia, other countries and international organizations, aimed at obtaining strategic and political advantages by demoralizing or misleading the opponent and countering the measures of the other party in the global confrontation between Russia and Ukraine, as well as the confrontation with Russia. Informational influence can be so powerful that with its help it is possible not only to change the mood of Ukrainians, but also to influence the societies of Europe and the USA. In March 2022, during the Russian invasion, ProPublica reported what may have been the first case of a botched disinformation operation. Video recordings were discovered that allegedly showed misinformation about the strikes created in Ukraine, which were later “debunked” as some other event outside of Ukraine. Such disinformation caused confusion and softened the impact on the Russian public of actual footage of Russian strikes in Ukraine when they eventually leaked through the Russiancontrolled media.
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ДІТЕЙ
(Одеса: ОДУВС, 2020-11-06) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
Проаналізовані деякі питання застосування профілактичних заходів щодо дітей. Some issues of the application of preventive measures for children are analyzed.
ДОСВІД СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇН ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ
(Одеса: ОДУВС, 2022-12-16) Хілобок, Д.Р.; Khilobok, D.R.; Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
Проаналізовані питання зарубіжного досвіду запобігання та протидії корупції. Issues of foreign experience in preventing and countering corruption are analyzed.
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Адміністративна відповідальність»
(Одеса: ОДУВС, 2023) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia; Денисова, Аліна Володимирівна; Denysova, Alina
В конспекті лекцій передбачений короткий зміст теоретичного курсу, в якому викладено основні моменти адміністративної відповідальності, значна увага приділена новітнім ідеям, які є в сучасному законодавстві. Адміністративна відповідальність відіграє важливу роль у становленні та розбудові правової держави, адже адміністративні правопорушення є найбільш частими правопорушеннями. Підготовлений конспект лекцій розроблений відповідно до вимог, що пред’являються до такого рівня методичних матеріалів, відповідають сучасним тенденціям професійної діяльності поліцейських, є актуальними і можуть бути рекомендовані для використання в практичній діяльності поліції та в навчальному процесі в навчальних закладах МВС України.
ОСОБЛИВОСТІ ВОЛОНТЕРСТВА В ЗОНІ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ
(Одеса: ОДУВС, 2022-04-29) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
В цілому, можна говорити, що кожна людина, яка займається благодійною діяльністю керується своїми особистими внутрішніми мотивами. На жаль, поки що питання мотивації волонтерів, які пра- цюють для підтримки української армії, не досліджене емпірично. Можливо, це буде зроблено в май- бутньому, коли збройний конфлікт буде розв’язано. Отже, в сучасності волонтерська діяльність є ду- же важливим аспектом для повноцінної роботи держави, адже новий волонтерський рух показав, що може бути підтримкою країни в кризові ситуації. Основою волонтерської діяльності є добровільність та безкорисливість волонтерів, а також їх гуманістичні цінності в поєднанні активних зусиль, які по- кладаються на вирішення суспільних проблем. In general, it can be said that every person engaged in charitable activities is guided by his personal inner motives. Unfortunately, the issue of motivation of volunteers who work to support the Ukrainian army has not been studied empirically yet. Perhaps this will be done in the future when the armed conflict is resolved. So, nowadays, volunteer activity is a very important aspect for the full-fledged work of the state, because the new volunteer movement has shown that it can support the country in crisis situations. The basis of volunteering is the voluntariness and selflessness of volunteers, as well as their humanistic values in a combination of active efforts that focus on solving social problems.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДІАЦІЇ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ
(Одеса: ОДУВС, 2019-05-30) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
Автором проведено аналіз перспектив розвитку медіації в адміністративному праві. The author analyzed the prospects for the development of mediation in administrative law.
ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ПРАВООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
(Одеса: ОДУВС, 2020-03-26) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
Автором доводиться, що сутність правоохоронної функції держави полягає у забезпеченні точного і повного здійснення правових розпоряджень всіма учасниками правових відносин усередині держави, залученні до юридичної відповідальності правопорушників та у захисті прав і свобод громадян, які цього потребують. The author proves that the essence of the law enforcement function of the state is to ensure the exact and complete implementation of legal orders by all participants in legal relations within the state, to bring offenders to legal responsibility and to protect the rights and freedoms of citizens who need it.
Права людини: загальні поняття та судова практика
(Одеса: ОДУВС, 2020) Томіна, Вікторія Юріївна; Tomina, Viktoriia; Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia; Пашаєв, Арзу Закір огли; Pashaiev, Arzu Zakir Ohly
У методичних рекомендаціях розглянуто: поняття прав людини; права людини в історичному аспекті; образ людини в концепції прав людини; основні обов’язки людини і громадянина; система захисту прав людини на національному та міжнародному рівнях; інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; роль Європейського суду прав людини в механізмі захисту прав і свобод людини та практика застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розраховано на науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та практичних працівників Національної поліції України. Methodological recommendations consider: the concept of human rights; human rights in a historical aspect; the image of a person in the concept of human rights; basic duties of a person and a citizen; the system of human rights protection at the national and international levels; Institute of the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine on Human Rights; the role of the European Court of Human Rights in the mechanism of protection of human rights and freedoms and the practice of applying the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. It is intended for scientific and pedagogical workers of higher education institutions and practical workers of the National Police of Ukraine.
ПРОБЛЕМАТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ
(Одеса: ОДУВС, 2021-04-30) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
На думку авторки дослідження, буде доцільно використати досвід зарубіжних країн, визначити мету заходів впливу та правові наслідки. Тому важливим моментом є вдосконалення законодавства в цій сфері. According to the author of the study, it will be appropriate to use the experience of foreign countries, to determine the purpose of influence measures and legal consequences. Therefore, an important point is to improve the legislation in this area sphere
Проблематика Національної гвардії під час патрулювання міста
(Одеса: ОДУВС, 2019) Томіна, Вікторія Юріївна; Сірко, Вікторія Сергіївна; Tomina, Viktoriia; Sirko, Viktoriia
У науковій статті розглядаються питання взаємодії Національної гвардії України та Національної поліції України. На підставі аналізу законодавства України зроблено висновок про проблематику Національної гвардії України під час патрулювання міста. В умовах глобалізованого світу і динамічних якісних змін у службово-бойовій та оперативно-службовій діяльності Національної гвардії України актуалізовано протиріччя між потребою держави в офіцерських кадрах, здатних удосконалювати свою професійну підготовку, самостійно приймати обґрунтовані рішення в процесі військово-професійної діяльності, і відсутністю фундаментальних і прикладних наукових досліджень професійної підготовки в теорії і практиці вищої військової освіти. The scientific article deals with the interaction of the National Guard of Ukraine and the National Police of Ukraine. On the basis of the analysis of the legislation of Ukraine the conclusion was made about the problems of the National Guard of Ukraine during patrolling the city. The history of the troops of the National Guard of Ukraine dates back to 1991. One of the reasons for the creation in 1991, on the basis of units of the Internal Guard of the Ministry of Internal Affairs of the USSR, was the need to have military units in case of refusal of the Armed Forces to swear allegiance to the Ukrainian people. Interestingly, participation in public order was added to the National Guard only in 1993, although in Soviet times the Internal Troops, among other things, patrolled cities and dispersed demonstrations. In the conditions of the globalized world and dynamic qualitative changes in the service, combat and operational activity of the National Guard of Ukraine, the contradictions between the need of the state in officer cadres capable of improving their professional training, making informed decisions in the process of military and professional activity are actualized, applied research of vocational training in the theory and practice of higher military education. After the victory of the Revolution of Dignity, the Verkhovna Rada on March, 13 in 2014 less than for a half a hour accepted for basis and on the whole the draft of Law “On the National Guard of Ukraine” [3], as a result of which it developed the Internal Base of the National Guard of Ukraine. Presently National Guard of Ukraine counts 50 thousands of servicemen, but to patrolling about 2 thousands are attracted only. Patrols of the National Guard of Ukraine, as well as before, during duties operatively submit the leader of organ of Police, on territory of maintenance of which they carry service. From August, 1 in 2019 the independent patrolling began by National Guardsmen, which is carried out with participation of the Police. Two years ago, a bill No. 6556 was introduced to parliament, which provided for the approaching of the National Guard of Ukraine to Police officers. The initiative met with resistance from experts and human rights activists and was sent to the dustbin of history. Experts explain the necessity of the bill simply: in 2015, the National Guardsmen were given certain functions, but they were not given sufficient powers to perform them qualitatively. The National Guard of Ukraine should support the functioning of law enforcement agencies. The central functions of the National Guard of Ukraine are the separate rule of law and the protection of the indigenous borders, which correspond to terrorist activity. One of the main tasks of the National Guard is to protect strategic infrastructure – airports, stadiums (during these or mass events), diplomatic agents, security services, or special crossings of convicts. On August 1, 2019, military servicemen of the National Guard are engaged to strengthen public order, to respond promptly to reports of criminal offenses, to prevent destabilization of the operational situation, to commit illegal actions in the territory of our country. During patrolling of cities, servicemen of the National Guard of Ukraine are obliged to: 1) to provide protection and protection of life, rights, freedoms and legitimate interests of citizens, society and the state against criminal and other unlawful encroachments; 2) to take part in ensuring public safety and public order, including during meetings, rallies, street campaigns, demonstrations, other mass events; 3) to take measures aimed at prevention, detection of criminal (administrative) offenses; 4) to provide protection of public authorities, implementation of measures of state protection of public authorities and officials, as well as to participate in the protection of public order during official visits and other events with the participation of officials of Ukraine and foreign states subject to state protection in the territory Ukraine; 5) perform the tasks of territorial defense [3].
Проблемні питання притягнення до адміністративної відповідальності під час воєнного стану в Україні
(Право та державне управління, 2023) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
Ця наукова стаття аналізує адміністративну відповідальність, яка є формою юридичної відповідальності та передбачає притягнення особи до відповідальності за порушення адміністративного правопорядку чи адміністративних норм. Це може включати в себе порушення адміністративних правил, норм або обов’язків, визначених законом. 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в країні в умовах загрози національній безпеці чи загальному порядку [2]. У воєнний стан може бути внесено певні обмеження і зміни у нормальному функціонуванні суспільства. У таких умовах можуть виникати адміністративні правопорушення, що визначаються порушенням адміністративних норм під час воєнного стану. Необхідність адаптації до нової реальності спонукає до нововведень, і насамперед у законодавстві. На період дії воєнного стану в країні можуть обмежуватися конституційні права та свободи громадян. Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до винних адміністративних стягнень; право притягати до адміністративної відповідальності належить державним органам та їхнім посадовим особам; існує особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності і т. ін. Підставою для адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення, тобто порушення законодавства незначної тяжкості, яке не несе великої загрози правопорядку, суспільному устрою чи правам інших осіб. Адміністративні правопорушення ідентифікуються за наявністю ознак: факт дії або бездіяльності; заподіяння шкоди чи збитків; протиправність дій, що підтверджується нормами законодавства ( КУпАП). This scientific article analyzes administrative responsibility, which is a form of legal responsibility and involves holding a person accountable for violating administrative law or administrative norms. This may include a violation of administrative rules, norms or obligations defined by law. On February 24, 2022, in connection with the military aggression of the Russian Federation against Ukraine, the decree of the President of Ukraine No. 64/2022 introduced martial law from 05:30 on February 24, 2022 for a period of 30 days. Martial law is a special legal regime that is introduced in the country under conditions of threat to national security or general order. Certain restrictions and changes in the normal functioning of society may be introduced in martial law. In such conditions, administrative offenses may arise, which are determined by the violation of administrative norms during martial law. The need to adapt to the new reality prompts innovations, primarily in legislation. During the period of martial law in the country, the constitutional rights and freedoms of citizens may be limited. Administrative liability consists in the application of culpable administrative fines; the right to bring to administrative responsibility belongs to state bodies and their officials; there is a special procedure for bringing to administrative responsibility, etc. The basis for administrative liability is an administrative offense, that is, a violation of the legislation of minor severity, which does not pose a great threat to law and order, social order, or the rights of other persons. Administrative offenses are identified by the presence of signs: fact of action or inaction; causing damage or loss; the illegality of actions, which is confirmed by the norms of legislation.
РОЗШИРЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ НАЦПОЛІЦІЇ НА ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
(Одеса: ОДУВС, 2022-10-28) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
В умовах війни поліцейські отримали додаткові повноваження щодо захисту свого життя та здоров’я, захисту інших осіб. З ведення активних бойових дій відбувається розширення повноважень правоохоронних органів, що викликане потребами забезпечення правового режиму, стабілізації ситуації в країні, забезпечення громадського порядку та ін. During the war, police officers received additional powers to protect their lives and health, and to protect other persons. From the conduct of active hostilities, there is an expansion of the powers of law enforcement agencies, which is caused by the need to ensure the legal regime, stabilize the situation in the country, ensure public order, etc.
Роль Європейського Суду з прав людини у захисті та розвитку прав людини в Європі
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Денисова, Аліна Володимирівна; Denysova, Alina; Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
Ця наукова стаття присвячена аналізу ролі Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) у системі захисту та розвитку прав людини в Європі. Вона висвітлює важливі аспекти діяльності Суду, включаючи його структуру, процедури та вплив на національні правові системи. Стаття розкриває еволюцію Європейського Суду з прав людини від його створення до сьогодення, висвітлюючи ключові етапи його діяльності та вплив на правову практику країн-членів. Особлива увага приділяється ролі, яку відіграє ЄСПЛ у забезпеченні захисту прав людини, вирішенні суперечок між державами та приватними особами, а також встановленні нових стандартів та інтерпретації прав людини. Особлива увага приділяється визначенню впливу рішень ЄСПЛ на національні правові системи та стандарти прав людини. Стаття досліджує механізми виконання рішень Суду та їхній вплив на захист прав громадян Європейського союзу. Автор розглядає також критику, яку ЄСПЛ отримує від окремих країн чи політичних груп, а також можливі шляхи подальшого розвитку і удосконалення діяльності Суду. Ця стаття спрямована на поглиблене розуміння ролі Європейського Суду з прав людини у сучасному європейському правовому просторі та наукове обгрунтування необхідності подальшого зміцнення його статусу та функцій у системі захисту прав людини в Європі. Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) є важливим органом у системі захисту прав людини в Європі та відіграє ключову роль у сучасному європейському правовому просторі. Розуміння його ролі стає особливо важливим у зв'язку зі складністю та динамікою правових відносин у сучасному світі. ЄСПЛ забезпечує ефективний механізм захисту прав людини для кожного індивіда, незалежно від його статусу, релігії, національності чи інших характеристик. Це робить його надзвичайно важливим для забез печення справедливості та рівноправ'я у сучасному суспільстві. This scientific article is devoted to the analysis of the role of the European Court of Human Rights (ECHR) in the system of protection and development of human rights in Europe. It highlights important aspects of the Court's work, including its structure, procedures and impact on national legal systems. The article reveals the evolution of the European Court of Human Rights from its creation to the present, highlighting the key stages of its activity and its impact on the legal practice of member states. Particular attention is paid to the role played by the ECHR in ensuring the protection of human rights, resolving disputes between states and private individuals, and establishing new standards and interpretations of human rights. Particular attention is paid to determining the impact of ECHR decisions on national legal systems and human rights standards. The article examines the mechanisms of execution of the Court's decisions and their impact on the protection of the rights of citizens of the European Union. The author also considers the criticism that the ECHR receives from individual countries or political groups, as well as possible ways of further development and improvement of the Court's activities. This article is aimed at an in-depth understanding of the role of the European Court of Human Rights in the modern European legal space and scientific justification of the need to further strengthen its status and functions in the system of human rights protection in Europe. The European Court of Human Rights (ECHR) is an important body in the human rights protection system in Europe and plays a key role in the modern European legal space. Understanding its role becomes especially important in connection with the complexity and dynamics of legal relations in the modern world. The ECHR provides an effective mechanism for the protection of human rights for every individual, regardless of their status, religion, nationality or other characteristics. This makes it extremely important to ensure justice and equality in modern society.

Перегляд за Автор "Sirko, Viktoriia"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування