Перегляд за Автор "Батиргареєва, Владислава Станіславівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз сучасної криміногенної ситуації в Україні як інформаційна модель для розробки стратегії зменшення можливостей вчинення злочинів
    (Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», 2020) Батиргареєва, Владислава Станіславівна; Batyrhareieva, Vladyslava; Бабенко, Андрій Миколайович; Babenko, Andrii
    У підґрунті процесу розробки ефективної стратегії зменшення можливостей вчинення злочинів має знаходитися інформаційна модель наявної криміногенної ситуації. Цією моделлю охоплюються як кількісно-якісні показники злочинності, так і визначальні закономірності її розвитку й відтворення. Метою статті є ретельний аналіз криміногенної ситуації, що склалася в Україні в останні роки і що визначає характер злочинності. Завдяки такому аналізу стає можливим створення цілісної інформаційної моделі існування й розвитку злочинних проявів у країні, що братиметься до уваги під час розробки відповідних стратегій запобігання злочинності. У ході дослідження застосовано діалектичний, порівняльний, аналітичний, статистичні та інші методи обробки й аналізу наявного матеріалу. Установлено, що напружена соціально-економічна та воєнно-політична обстановка в Україні викликала появу нових трендів у кримінальному «бутті» нашої держави. Це знайшло свій прояв, по-перше, у кардинальній зміні структури злочинності; по-друге, у погіршенні її якісних характеристик; по-третє, у крміналізації цілої низки нових суспільно небезпечних діянь, які раніше не вважалися злочинами; по-четверте, у реєстрації правоохоронними органами злочинних діянь, які у минулому взагалі не були відомі українському суспільству. Перед вітчизняною криміно-логічної наукою постає завдання постійного моніторингу розвитку криміногенної ситуації в Україні з тим, щоб завчасно опрацювати ефективні способи та засоби стабілізації цієї несприятливої ситуації. The complex process of developing effective measures covered by the strategy to reduce the possibility of committing crimes should be based on an objective information model of the existing criminal situation in the country. In turn, this information model includes, first, quantitative and qualitative indicators of crime, the main source of which is official criminal law statistics, and, secondly, contains information about the established by theoretical analysis determining the patterns of development and reproduction of criminal reality. At the same time, the task of this information model is to create predictive scenarios of possible options for further development of the criminal situation both in the country as a whole and in its individual regions. The purpose of this article is an in-depth analysis of quantitative and qualitative indicators of the criminal situation in Ukraine over the past seven to eight years. Such an analysis of the main types of criminal manifestations allows us to determine the nature of modern crime, to identify the most unfavorable trends in its development. This analysis makes it possible to create a complete detailed information model of the existence and development of criminal manifestations in the country, which should always be taken into account when developing appropriate crime prevention strategies. This is the link between criminological theory and practice. During the research, the authors applied dialectical, comparative, analytical, statistical, and other methods of processing and analyzing statistical material that characterizes the state of crime in Ukraine. The study found that the difficult socio-economic and militarypolitical situation that has been observed in Ukraine in recent years has contributed to the emergence of a number of new trends in the criminal reality of our state. These new trends are reflected in the following: the structure of crime has changed dramatically due to the prevalence of so-called crimes of aggression (violent, self-serving and violent crime, crimes against personal freedom, public safety, etc.); the quality of crime indicators has deteriorated due to an increase in the proportion of serious and especially serious crimes; a number of new socially dangerous acts that were not previously considered crimes have appeared in the criminal code; law enforcement agencies register criminal acts in large numbers, as in the past they were not known to the Ukrainian society at all; and so on. In connection with the above, the main conclusion is made that the national criminological science faces the task of systematic monitoring of the development of the criminal situation in Ukraine in order to work out in advance effective ways and means to stabilize this unfavorable situation.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив установ виконання покарань і попереднього ув'язнення на криміногенну ситуацію в Україні
    (2020) Батиргареєва, Владислава Станіславівна; Batyrhareieva, Vladyslava; Бабенко, Андрій Миколайович; Babenko, Andrii
    Вже давно відзначено, що установи кримінально-виконавчої системи та попереднього ув’язнення здійснюють неабиякий вплив на стан злочинності, зокре ма й рецидивної, у тих регіонах, де вони розташовані. Проте і досі той факт, що зазначені установи сприяють створенню специфічного криміногенного фону, який негативно позначається на криміногенній обстановці в тих чи інших адміністративно-територіальних одиницях, не підтверджується математичними розрахунками і методом картографування. Метою статті є доведення шляхом математичного аналізу із відображенням на відповідних картах залежності таких параметрів, як установи виконання покарань і попереднього ув’язнення, зокрема, їх кількість, з одного боку, та інтенсивність злочинності загалом окремих її видів – з другого боку, у розрізі конкретних адміністративно-територіальних одиниць. З’ясовано, що між кількістю установ виконання покарань в області і загальною кількістю вчинених злочинів коефіцієнт кореляції становить 0,98, а коефіцієнт кореляції із рецидивними злочинами – 0,99. Тобто цей показник наближається до одиниці, що свідчить про стійкий зв’язок, а також про наявність сильної кореляційної залежності між наведеними показниками. При цьому робиться висновок, що найвища інтенсивність загальної та рецидивної злочинності спостерігається у східних, південних і центральних регіонах України, що корелює з розміщенням значної кількості місць несвободи саме у цих місцевостях. Наголошується, що виявлена залежність стає особливо помітною у розрізі міст та районів окремих областей. Особливу увагу у статті приділено основним передавальним ланкам кримінального зараження певних регіонів. До таких, зокрема, належать: концентрація кримінальних елементів у районах розміщення установ виконання покарань, що звільнилися з місць позбавлення або обмеження волі; кримінальна субкультура як матеріальний і духовний субстрат злочинної ідеології; установлення протиправних, “виробничих” зв’язків місцевого населення з установами виконання покарань. Крім того, наводяться деякі аргументи щодо повернення до Кримінального кодексу України поняття особливо небезпечного рецидивіста, адже лише невідворотність покарання та тривала ізоляція подібних осіб може захистити суспільство від все нової і нової кримінальної загрози з їхнього боку та обмежити вплив, який вони чинять на нестійких членів суспільства у разі свого перебування на свободі. It has long been noted that facilities of the penal correction system and pre-trial detention facilities have a considerable impact on the crime situation, including recidivism, in the regions where they are located. However, even to this day, the fact that these facilities are contributive to the emergence of a specific criminal background negatively affecting the crime situation in certain administrative territorial areas, is not confirmed by mathematical calculations and mapping methods. The purpose of the article is to prove, by mathematical analysis with respective mapping, the interdependence of such parameters as penitentiary and pre-trial detention facilities, in particular, their number, on the one part, and the intensity of crime in general and its specific types in particular, on the other part, in the context of specific administrative territorial areas. It is established that the correlation coefficient between the number of penitentiary facilities in a region and the total number of crimes committed is 0.98, and the correlation coefficient for recidivism crimes is 0.99. In other words, this indicator is approaching one, and this indicates stable relationship, as well as the presence of strong correlation dependence between these indicators. At the same time, the author concludes that the highest intensity of general crime and recidivism is recorded in the eastern, southern and central regions of Ukraine, and this correlates with a significant number of imprisonment facilities located particularly in these areas. It is emphasized that the revealed dependence becomes especially noticeable in the context of towns and districts of particular oblasts. The article gives special consideration to the main links transmitting criminal infection in certain regions. These include, in particular, concentration of persons with criminal record who were released from facilities of imprisonment or restraint in areas where penitentiary facilities are located; criminal subculture as a material and spiritual substrate of criminal ideology; and establishment of illegal, “entrepreneurial” links between local population and penitentiary facilities. Furthermore, the author gives some arguments in favor of bringing back of the concept of a particularly dangerous recidivist to the Criminal Code of Ukraine, because only the inevitability of punishment and prolonged isolation of such persons can protect society from an ever-new criminal threat on their part and limit the influence they have on unstable members of society in the event when they are out of prison.