State Registration of the Royal Privileges of Lishnia Monastery in Peremyśl Town Acts (the second half of the 17th – first half of the 18th century)
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk
Анотація
The purpose of the study is to find out the significance of royal privileges registration in Przemyśl town court acts for determining the property and legal status of Lishnia monastery. The scientific novelty of the research consists in the analysis of the found copies of royal privileges and compilation of their registration list. The research methodology is based on the use of an analytical and synthetic criticism of historical documents. The comparison methods of various copies of royal privileges, which have survived to our time and were included into the town act books during different historical periods, have been used. The Conclusion. Thus, at the end of the 17th century the monastery filvarok of Lishnia monastery took on a clear outline. Owing to the royal privileges, economic support was created for the operation of the monastery. The privileges analyzed by us, in addition to the economic component, contained the issue of regulating the administrative management of the monastery. After all, the abode under consideration was located on the lands that were part of the royal dining estates of Sambir economy. Accordingly, the royal right of patronage and the right of submission extended to the monastery. Since, as evidenced by the privileges, the kings not only granted land for the monastic filvark, but also approved the abbots of the monasteries. However, with the formation of the Holy Intercession Province (1739) and the withdrawal of the Union monasteries from the jurisdiction of the local bishops, the Polish kings, as well as the local nobility, lost the right to approve the abbots of the monasteries, and instead, they retained the right of the colliers – the granting of various economic rights and freedoms (the right to cut down the forest, milling, innkeeping, salt making, provision of soil, buildings, etc.). The appointment of abbots was transferred to the competences of provincial administration (archabbot and four advisers). The state registration of the royal privileges granted to Lishnia monastery in Przemyśl town court act books gave them legal validity for the protection of their property rights. The discovery and study of these privileges allows modern researchers to outline the material foundations of the monastery’s existence, determine its abbots, and trace the legal relations of church institutions with secular authorities. It was determined that in the absence of primary monastery foundation documentation, royal privileges as act sources recorded information about the monastery existence. Мета дослідження – розкрити значення реєстрації королівських привілеїв у Перемишльських гродських судових актах для визначення майнового і правового становища Лішнянського монастиря. Наукова новизна дослідження вбачається у віднайдені копій королівських привілеїв та укладенні їхнього реєстраційного списку. Методологія дослідження – базується на використанні аналітичної та синтетичної критики історичних документів. Використано методи співставлення та порівняння різних копій королівських привілеїв, які збереглися до нашого часу і в різні історичні періоди вносилися до гродських актових книг. Висновки. На кінець XVII ст. монастирський фільварок Лішнянського монастиря набрав чіткого окреслення. Завдяки королівським привілеям було створене економічне підґруття для функціонування обителі. Розглянуті нами привілеї, окрім економічної складової, містили в собі питання про регулювання адміністративного управління монастирем. Адже розглядувана нами обитель була розташована на ґрунтах, які входили до складу королівських столових маєтків Самбірської економії. Відповідно на монастир поширювалося королівське право патронату та право подання. Оскільки, як засвідчують привілеї, королі не тільки надавали ґрунти для монастирського фільварку, але й затверджували настоятелів монастирів. Проте із утворенням Святопокровської провінції (1739 р.) та виходом унійних монастирів із юрисдикції місцевих єпископів польські королі, як і місцева шляхта, втратили право затверджувати настоятелів обителей, а натомість за ними збережено право коляторів – надання різних економічних прав і вольностей (право вирубу лісу, млинарства, корчмарства, солеваріння, надання ґрунтів, будівель тощо). Призначення ігуменів переходило до компетенцій провінційної управи (протоігумена та чотирьох консульторів). Державна реєстрація королівських привілеїв наданих Лішнянському монастиреві у Перемишльських гродських судових актових книгах надавала їм правової чинності для захисту своїх майнових прав. Віднайдення та опрацювання цих привілеїв дозволяє сучасним дослідникам окреслити матеріальні засади існування обителі, визначити її настоятелів та простежити юридично-правові відносини церковних інституцій із світськими органами влади. Встановлено, що за умов відсутності первинної монастирської фундаційної документації королівські привілеї як актові джерела фіксували відомості про існування обителі.
Опис
Ключові слова
royal chancellery, privilege, monastery, town act books, obliata, register of
documentation. королівська канцелярія, привілей, монастир, гродські актові книги, облята, реєстр документації.
Бібліографічний опис
Stetsyk, Yu. & Bolhar, O. (2023). State Registration of the Royal Privileges of Lishnia Monastery in Peremyśl Town Acts (the second half of the 17th – first half of the 18th century). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 28, 29–37. doi: 10.24919/2519-058X.28.287557