ПСИХІЧНИЙ ПРИМУС, НАСИЛЬСТВО ЯК ОБСТАВИНА, ЩО ВИКЛЮЧАЄ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

dc.contributor.authorСобко, Ганна Миколаївна
dc.contributor.authorSobko, Hanna
dc.date.accessioned2022-09-01T06:12:13Z
dc.date.available2022-09-01T06:12:13Z
dc.date.issued2019
dc.description.abstractСтаттю присвячено змінам у кримінальному законодавстві України, які сталися у зв’язку з прийняттям чинного Кримінального кодексу України, торкнулися й регу- лювання питань психічного насильства. Введенням ст. 40 КК України законодавець випередив науку, оскільки серйозного доктринального підґрунтя цього питання досі не було. Враховуючи це, у вказаній роботі вибудовуватимуться спроби дати важливі визначення психічному примусу в сенсі ст. 40 КК України, переборному і непере- борному примусам, юридичній і фактичній підставам примусу, правомірній шкоді та ін. Також важливо описати місце примусу як обставини, що виключає злочинність діяння, у кримінальному праві і його правову природу. Сьогодні відсутні будь-які фундаментальні дослідження, в яких комплексно роз- глядалось би питання ролі психічного примусу та насильства саме як обставини, що виключає злочинність діяння. Ч. 1 ст. 40 КК України визначає, що не є зло- чином дія або бездіяльність, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Ч. 2 цієї статті вказує на другий вид примусу – психічний. У свою чергу під психічним примусом розуміється погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної або моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу, тощо) з метою спонукати її вчинити злочин. Питання про кримінальну відповідальність особи у разі наявності переборного примусу та психічного примусу вирішується за правилами, які визначені нормою кримінального законодавства про крайню необхідність. Незважаючи на істотну розробленість поняття примусу та його видів, викли- кає зауваження взагалі розмежування примусу на фізичний та психічний. На нашу думку, примус може бути лише психічним. Він може бути підкріплений фізичним насильством. Але якщо є лише насильство, то це не фізичний примус, а саме фізичне насильство. Changes in the criminal legislation of Ukraine, which occurred in connection with the adoption of the current Criminal Code of Ukraine, also touched upon the regulation of issues of mental violence. Introduction of Art. 40 of the Criminal Code of Ukraine, the legislator outstripped science, since there was still no serious doctrinal basis for this issue. Taking into account this, in this work, attempts will be made to give important definitions of mental coercion in the sense of Art. 40 of the Criminal Code of Ukraine, overcome and irresistible coercion, legal and factual grounds for coercion, lawful harm, etc. It is also important to describe the place of coercion as a circumstance that excludes the crime of an act, in criminal law and its legal nature. Today, there are no fundamental researches in which the question of the role of mental coercion and violence as a circumstance precluding the crime of an act would be comprehensively addressed. Ч. 1 ст. 40 of the Criminal Code of Ukraine determines that action or inaction is not a crime, which caused damage to law-protecting interests, was committed under the direct influence of physical coercion, as a result of which a person could not manage his actions. Part 2 of this article points to the second type of coercion – mental. In turn, psychological coercion refers to the threat of physical abuse or physical or moral harm (eg, the threat of killing, destroying or damaging property, disseminating information that reproaches a person, etc.) in order to induce him to commit a crime. The question of the criminal liability of a person in the case of excessive coercion and mental coercion is decided by the rules defined by the norm of criminal legislation on the urgency. Despite the substantial development of the notion of coercion and its types, there is a general remark of the distinction between coercion and physical and mental. In our opinion, coercion can only be mental. It can be backed up by physical violence. But if there is only violence, then this is not physical coercion, namely physical violence.uk_UA
dc.identifier.citationСобко Г.М. ПСИХІЧНИЙ ПРИМУС, НАСИЛЬСТВО ЯК ОБСТАВИНА, ЩО ВИКЛЮЧАЄ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ.Юридичний бюлетень: наук. журн. / редкол.: О.Г. Предместніков та ін. – Одеса: ОДУВС, 2019. Вип. 9. С. 251 - 258.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.oduvs.edu.ua/handle/123456789/2933
dc.publisherОдеса: ОДУВС; Херсонський факультет.uk_UA
dc.subjectфізичний примус, психічний примус, фізичне насильство, нефі- зичне насильство, крайня необхідність, кримінальна відповідальність.uk_UA
dc.subjectphysical coercion, mental coercion, physical violence, non-physical violence, extreme necessity, criminal liability.uk_UA
dc.titleПСИХІЧНИЙ ПРИМУС, НАСИЛЬСТВО ЯК ОБСТАВИНА, ЩО ВИКЛЮЧАЄ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯuk_UA
dc.title.alternativeMENTAL PRIMUS, VIOLENCE AS A CIRCUMSTANCES, WHICH EXCLUDES ANY CRIMEuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
36Собко.pdf
Розмір:
181.81 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: