ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ЗДІЙСНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ У СУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ГРУПОЮ ПРОКУРОРІВ

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет.
Анотація
У статті звернуто увагу на зміну організаційних моделей взаємодії між право- охоронними органами під час здійснення кримінального переслідування у зв’язку з реформою кримінального судочинства. Наголошено на запровадженні інновацій- ного підходу до здійснення кримінального переслідування, зокрема на можливості його здійснення групою прокурорів. Обґрунтовано, що питання взаємодії групи прокурорів залишається нормативно недостатньо врегульованим. Систематизовано останні наукові напрацювання за вказаною тематикою. Наголошено на відсутності у кримінальному процесуальному законодавстві чітких підстав та критеріїв для ство- рення групи прокурорів у межах конкретного кримінального провадження. Окрес- лено основні наукові позиції щодо функціональної спрямованості групи прокуро- рів у кримінальному провадженні. Окреслено наявні нормативні положення щодо особливостей формування та організації роботи групи прокурорів у кримінальному провадженні, зокрема проаналізовано накази Генерального прокурора України щодо організації роботи групи прокурорів у кримінальному провадженні. Обґрунтовано модель розподілу прокурорів за обвинуваченими. Визначено випадки доцільності використання такої моделі, зокрема під час розслідування кримінальних проваджень із декількома обвинуваченими та розслідування кримінальних проваджень щодо діяльності організованих злочинних угруповань. Охарактеризовано систему завдань, які вирішуються конкретним прокурором, закріпленим за обвинуваченим. Акценто- вано увагу на інформаційній взаємодії такого прокурора з іншими учасниками групи прокурорів. Обґрунтовано модель розподілу прокурорів за джерелами доказів, зокрема за дослідженням та опрацюванням речових доказів та документів як самостійних дже- рел доказів. Визначено функціональну спрямованість прокурора, закріпленого за кожним із таких джерел доказів. Визначено функціональну спрямованість та систему завдань прокурора, який закріплений за аналізом речових доказів та документів як самостійних джерел доказів. Окремо проаналізовано проблему перевірки участі понятих під час проведення слідчих дій, зокрема спростування у судових засіданнях факту їх незацікавленості у результатах розгляду кримінального провадження. The article draws attention to the change of organizational models of interaction between law enforcement agencies during the criminal prosecution in connection with the reform of criminal justice. Emphasis was placed on the introduction of an innovative approach to criminal prosecution, in particular the possibility of its implementation by a group of prosecutors. It is substantiated that the issue of interaction of the group of prosecutors remains insufficiently regulated by law. The latest scientific developments on the specified subject are systematized. It is emphasized that there are no clear grounds and criteria in the criminal procedure legislation for the establishment of a group of prosecutors within a specific criminal proceeding. The main scientific positions on the functional orientation of the group of prosecutors in criminal proceedings are outlined. The existing normative provisions on the peculiarities of the formation and organization of the work of a group of prosecutors in criminal proceedings are outlined, in particular, the orders of the Prosecutor General of Ukraine on the organization of the work of a group of prosecutors in criminal proceedings are analyzed. The model of distribution of prosecutors by accused is substantiated. Cases of expediency of using such a model have been identified, in particular during the investigation of criminal proceedings with several defendants and the investigation of criminal proceedings concerning the activities of organized criminal groups. The system of tasks which is solved by the concrete prosecutor assigned to the accused is characterized. Emphasis is placed on the informational interaction of such a prosecutor with other members of the group of prosecutors. The model of distribution of prosecutors by sources of evidence, in particular by research and processing of material evidence and documents as independent sources of evidence, is substantiated. The functional orientation of the prosecutor assigned to each of these sources of evidence is determined. The functional orientation and system of tasks of the prosecutor are determined, which is assigned to the analysis of material evidence and documents as independent sources of evidence. The problem of checking the participation of witnesses during the investigation, in particular, refuting in court the fact of their lack of interest in the results of criminal proceedings, was analyzed separately.
Опис
Ключові слова
кримінальне переслідування, судові стадії кримінального прова- дження, група прокурорів, організаційна модель, взаємодія., criminal prosecution, judicial stages of criminal proceedings, a group of prosecutors, organizational model, interaction.
Бібліографічний опис
Янкова Л.Ю. ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ЗДІЙСНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ У СУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ГРУПОЮ ПРОКУРОРІВ. Юридичний бюлетень. 2020. Випуск 17. С. 350 - 356.