12.00.09 кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Криміналістичне дослідження об’єктів з ознаками вогнепальної зброї
    (Одеса: ОДУВС; Луган. держ. у-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка, 2021) Соколов, Олексій Сергійович; Sokolov, Oleksii
    На основі вивчення законодавства, методик проведення судових експертиз, літературних джерел, результатів узагальнення експертної практики та експериментів у дисертації проведено комплексне дослідження об’єктів з ознаками вогнепальної зброї, призначених для ураження цілей, але не віднесених виробником до вогнепальної зброї, таких як стартові та газові пістолети та револьвери, вогнепальна зброя замаскована під вихолощену та деактивовану вогнепальну зброю, пістолети та револьвери під патрони Флобера тощо. Розглянуті особливості експертного дослідження таких виробів під час вирішення класифікаційних, діагностичних та ідентифікаційних питань. Узагальнено способи кримінального маскування вогнепальної зброї під вироби, за обіг яких не передбачена кримінальна відповідальність. Досліджені найбільш проблемні питання, які виникають під час криміналістичного дослідження вищевказаних об’єктів, та запропоновані способи їх вирішення. Узагальнені недоліки методичного забезпечення криміналістичного дослідження таких виробів та запропоновані шляхи його удосконалення. Розглянуті поширені способи саморобного відновлення деактивованої та вихолощеної вогнепальної зброї для стрільби штатними патронами та сліди, які при цьому утворюються. Проведено аналіз механізму слідоутворення на кулях та гільзах, відстріляних з пристроїв з ознаками вогнепальної зброї, призначених для ураження цілей, але не віднесених виробником до вогнепальної зброї, та проведено його порівняння зі слідами на кулях та гільзах, відстріляних з штатної вогнепальної зброї, яка має аналогічні конструктивні особливості слідоутворюючих поверхонь. Наведено приклади застосування такої зброї в злочинних цілях. Досліджено основні положення директив, регламентів та інших правових актів Європейського Союзу, що стосуються сфери обігу об’єктів з ознаками вогнепальної зброї, а також проведено їх порівняльний аналіз з положеннями існуючих національних нормативно-правових актів, що регулюють сферу обігу цивільної зброї в Україні. Розглянуто основні вимоги європейського законодавства з контролю за обігом зброї, які є обов’язковими для імплементації в національне законодавство країн-членів і країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Проведено порівняльний аналіз положень українського та європейського законодавств, що стосуються категорій забороненої зброї і зброї, цивільний обіг яких обмежено. Запропоновано кращі рішення гармонізації українського національного законодавства в сфері контролю над стрілецькою зброєю і легким озброєнням, відповідно до права Європейського Союзу. На основе изучения законодательства, методик проведения судебных экспертиз, литературных источников, результатов обобщения экспертной практики и экспериментов в диссертации проведено комплексное исследование объектов с признаками огнестрельного оружия, предназначенных для поражения целей, но не отнесенных производителем к огнестрельному оружию, таких как стартовые и газовые пистолеты и револьверы, огнестрельное оружие, замаскированное под выхолощенное и деактивированное огнестрельное оружие, пистолеты и револьверы под патроны Флобера и др.Рассмотрены особенности экспертного исследования таких изделий при решении классификационных, диагностических и идентификационных вопросов. Рассмотрены способы маскировки огнестрельного оружия под изделия, за оборот которых не предусмотрена уголовная ответственность. Исследованы наиболее проблемные вопросы, возникающие при криминалистическом исследовании вышеуказанных объектов, и предложены способы их решения. Обобщены недостатки методического обеспечения криминалистического исследования таких изделий и предложены пути их совершенствования. Рассмотрены распространенные способы самодельного восстановления деактивированного и выхолощенного огнестрельного оружия для стрельбы штатными патронами и следы, которые при этом образуются. Проведен анализ механизма следообразования на пулях и гильзах, отстрелянных из устройств с признаками огнестрельного оружия, предназначенных для поражения целей, но не отнесенных производителем к огнестрельному оружию, и проведено их сравнение со следами на пулях и гильзах, отстрелянных из штатного огнестрельного оружия, саналогичнымиконструктивнымиособенностямиследообразующихповерхностей. Приведены примеры применения такого оружия в преступных целях. Исследованы основные положения директив, регламентов и других правовых актов Европейского Союза, касающихся сферы оборота объектов с признаками огнестрельного оружия, а также проведен их сравнительный анализ с положениями существующих национальных нормативно-правовых актов, регулирующих сферу оборота гражданского оружия в Украине. Рассмотрены основные требования европейского законодательства по контролю за оборотом оружия, которые являются обязательными для имплементации в национальное законодательство стран-членов и стран-кандидатов на вступление в Европейский Союз. Проведен сравнительный анализ положений украинского и европейского законодательств, касающихся категорий запрещенного оружия и оружия, гражданский оборот которого ограничен. Предложено лучшее решение гармонизации украинского национального законодательства в сфере контроля над стрелковым оружием и легким вооружением, в соответствии с правом Европейского Союза. In the dissertation on the basis of studying of the law, methods of carrying out of judicial examinations, literary sources, results of generalization of expert practice and experiments the complex research of objects with features of firearms intended for the defeat of purposes, but not related to the firearms, such as starting and gas, was carried out pistols and revolvers, firearms disguised as firearms fired and deactivated, pistols and revolvers under Flaubert's cartridges, etc. The peculiarities of expert study of such products in solving classification, diagnostic and identification issues are considered. There are generalized methods of criminal concealment of firearms for products for which illicit trafficking does not provide for criminal liability. The most problematic issues that arise during their forensic research of the above objects are investigated and the ways to solve them are suggested. The shortcomings of the methodological support of forensic research of such products are summarized and the ways of its improvement are suggested. Common ways of self-made restoration of deactivated and emptied firearms for firing ammunition and the traces that are formed are considered. The mechanism of trace formation on bullets and shells fired from devices with firearms features intended for the purpose but not related to firearms was analyzed and its comparison with the marks on bullets and shells fired from regular firearms having similar constructions with similar constructions. Examples of the use of such weapons for criminal purposes are given. The main provisions of the directives, regulations and other legal acts of the European Union concerning the sphere of circulation of objects with firearms characteristics are investigated, as well as their comparative analysis with the provisions of the existing national normative legal acts regulating the sphere of circulation of civilian weapons in Ukraine. The main requirements of the European legislation on the control of arms trafficking, which are obligatory for the implementation in the national legislation of the member and candidate countries for accession to the European Union, are considered. The comparative analysis of the provisions of the Ukrainian and European legislation concerning the categories of illicit weapons and weapons, whose civilian circulation is restricted, is carried out. The best solutions are proposed to harmonize Ukrainian national legislation in the field of control of small arms and light weapons, in accordance with the law of the European Union.
  • Документ
    Законність та обґрунтованість рішень судді у стадії підготовчого провадження в кримінальному процесі України
    (Одеса: ОДУВС, 2020) Замкова, Яна Василівна; Zamkova, Yana
    Дисертація присвячена теоретичним та практичним проблемам законності та обґрунтованості рішень судді у стадії підготовчого провадження в кримінальному процесі України. В роботі досліджуються історичний досвід виникнення та реформування цієї стадії кримінального процесу. Зроблено ґрунтовний аналіз сучасного кримінально-процесуального законодавства зарубіжних кран, зокрема, тих, що входили до Співдружності незалежних держав (СНД), які після розпаду СРСР прийняли нові кримінально-процесуальні кодекси. Запропоновано використовувати досвід деяких з цих держав, щодо удосконалення стадії підготовчого провадження, зокрема, республіки Білорусь, Молдови, Казахстану, Російської Федерації, в яких закріплено чіткий перелік питань, які суд з’ясовує при попередньому розгляді справи. Визначено, що рішення судді у стадії підготовчого провадження мають відповідати основним вимогам, які пред’являються до усіх рішень у кримінальному процесі, а саме, вимогам законності, обґрунтованості і вмотивованості. Наведена класифікація рішень, що приймаються суддею у стадії підготовчого провадження, і правові якості рішень судді про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про затвердження угод, про зупинення та закриття кримінального провадження, про направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності, про витребування висновку органу пробації. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства України, які регламентують вимоги щодо якості процесуальних рішень у цій стадії кримінального процесу. В диссертации на монографическом уровне рассмотрены теоретические и практические проблемы законности и обоснованности решений судьи в подготовительном производстве. В работе исследованы генезис возникновения, развития и реформирования этой стадии уголовного процесса. Автором произведен анализ законодательства зарубежных государств, в частности тех, что входили в состав Содружества независимых государств (СНГ), которые после распада СССР приняли новые уголовно-процессуальные кодексы. Предложено использовать опыт некоторых их этих государств (Республик Беларуси, Молдовы, Казахстана, Российской Федерации), в совершенствовании уголовно-процессуального законодательства, которое регулирует порядок подготовительного производства, а именно закрепить в УПК Украины четкий перечень вопросов, которые разрешает суд при предварительном рассмотрении дела. Автором сделан вывод, что подготовительное производство является самостоятельной стадией уголовного процесса, а не составляющей частью стадии судебного производства в суде первой инстанции, как это закреплено в УПК Украины 2012 года. Определено, что решения в подготовительном производстве должны соответствовать основным требованиям, которые предъявляются ко всем решениям в уголовном процессе, а именно требованиям законности, обоснованности и мотивированности. Доказана необходимость реформирования процессуального порядка завершения досудебного расследования, предложено возложить на органы расследования систематизацию и оформление материалов досудебного расследования, составления обвинительного акта, в котором стороной обвинения необходимо дать глубокий и логичный анализ собранных доказательств, а стороне защиты предоставить возможность в случае несогласия с обвинительным актом составить мотивированное защитительное заключение, и обязать органы расследования направлять в суд все материалы досудебного расследования. В работе приведена классификация решений, которые принимаются судьей в подготовительном производстве, рассмотрены правовые качества решений судьи о возвращении обвинительного акта прокурору, об утверждении сделок в уголовном производстве, об определении подсудности, о возможности приостановления производства в связи с болезнью или розыском обвиняемого, о назначении дела к судебному рассмотрению, по существу. Автором обоснована необходимость расширения полномочий суда в подготовительном производстве, именно: принимать решение о продлении, изменения, отмены меры пресечения; о назначении экспертизы, о возможности возвращения обвинительного акта прокурору на дополнительное расследование в случае ошибочной квалификации действий обвиняемого и существенной неполноты досудебного расследования по ходатайству одной или обеих сторон В связи с тем, что п. 6 ч. 1 ст. 303 УПК Украины предусматривает возможность обжалования в подготовительном производстве действий или бездействий следователя, или прокурора по обеспечению безопасности участников процесса, а УПК Украины 2012 года не содержит норм, регламентирующих основания и порядок обеспечения таких мер, в диссертации обоснована необходимость дополнения УПК Украины параграфом 7 главы 3 «Обеспечение безопасности лиц, принимающих участие в уголовном судопроизводстве». В работе обосновано, что данные о личности подозреваемого/обвиняемого должен собирать исследовать следователь во время досудебного расследования, что является его обязанностью и входит в предмет доказывания, предусмотренный п. 4 ч. 1 ст. 91 УПК Украины, а не орган пробации, созданный для социальной адаптации уже осужденных к наказанию лиц. Приобщение к делу заключения органа пробации перед судебным рассмотрением нарушает право обвиняемого на защиту. Поэтому предложено исключить их из КПК Украины п. 6 ч. 3 ст. 314 и ст. 314-1, а также из ч. 1 ст. 6 Закона Украины «Про пробацию». The dissertation at the monograph level considers theoretical and practical problems of legitimacy and validity of the judge’s decisions in preparatory proceedings. The research investigates genesis of emergence, development and reforming of this stage of criminal procedure. The author has analyzed legislation of foreign states, inter alia, those included in the Commonwealth of Independent States (CIS), which adapted new criminal procedural codes after disintegration of the Soviet Union. It is proposed to use the experience of some of these countries (Republics of Belorussia, Moldova, Kazakhstan, Russian Federation) in improvement of the criminal-procedural legislation, which regulates the process of preparatory proceedings, namely to fix in the Criminal Procedure Code of Ukraine the exact list of issues to be solved by a court of law in preliminary consideration of the case. The author makes a conclusion that preparatory proceedings are an independent part of criminal procedure, and not a constituent part of the judicial procedure stage in a court of first instance as it is determined in the Criminal Procedure Code of Ukraine of 2012. It is defined that decisions in preparatory proceedings should correspond to the basic requirements set for all the decisions in criminal procedure, namely the requirements of legitimacy, validity and motivation. The necessity to reform the procedure of completing pre-trial investigation has been proved, it is proposed to assign to investigative bodies the duties of systematization and processing the materials of pre-trial investigation, compiling an indictment, in which the prosecution should give deep and logical analysis of the collected evidence, and the defense, in case it does not agree with the indictment, should be provided with the opportunity to compose a motivated defensive statement, and investigative bodies should be obligated to present all pre-trial investigation materials to court. The research provides a classification of the decisions made by the judge in preparatory proceedings, considers legal qualities of the judge’s decisions dealing with return of the indictment to the prosecutor, approval of deals in criminal proceedings, defining jurisdiction, possibility to suspend proceedings due to illness or search for the accused, scheduling judicial consideration of the case on the merits. The author substantiates the necessity to extend the court’s powers in preparatory proceedings, namely: to provide the court with the right to initiate making decisions to prolong, change, revoke a constraint measure; to appoint a forensic examination; to return the indictment to the prosecutor in case of erroneous definition of the accused person’s actions. As item 6, part 1, article 303 of the Criminal Procedure Code of Ukraine envisages possibility in preparatory proceedings to appeal against actions or omissions to act by an investigator or a prosecutor which concern safety of the participants in a procedure, and the Criminal Procedure Code of Ukraine of 2012 does not contain norms, regulating the grounds and rules ensuring such measures, the dissertation substantiates the necessity to supplement the Criminal Procedure Code of Ukraine with paragraph 7 of chapter 3 “Ensuring safety of the persons taking part in criminal procedure”. The research determines that data referring to the person of the suspect/accused should be collected and studied by the investigator in pre-trial investigation which is his duty and is included in the subject of proof, envisaged by item 4, part 1, article 91 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, and not a probation body, created for social adaptation of the already convicted persons. Attaching to the case the conclusion of a probation body before trial violates the right of the accused to defense. That is why it is proposed to eliminate item 6, part 3, article 314 and article 314-1 from the Criminal Procedure Code of Ukraine, and part 1, article 6 from the Law of Ukraine “On probation”.