12.00.09 кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Процесуальний порядок звільнення від кримінальної відповідальності
    (Одеса: ОДУВС, 2018) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
    У роботі запропоновано вперше розглядати інститут звільнення від кримінальної відповідальності як таке соціально-правове явище, яке є результатом досить тривалих теоретичних дискусій, правозастосовного досвіду, постійного реформування та удосконалення законодавства, ефективність якого передбачає узгодженість правових положень, чіткість систематизації та виокремлення певної сукупності процесуальних норм, в яких би були відтворені особливості різних видів звільнення від кримінальної відповідальності (загальні, спеціальні, умовні тощо), враховувалися вікові особливості неповнолітніх (що доведено на виявлених прикладах недоліків законодавства). Доведено важливість процесуальної складової в понятті звільнення від кримінальної відповідальності, що відтворюється у таких його ознаках (крім урегульованості нормами КПК) - відмова держави від засудження особи, яка втратила попередню суспільну небезпечність; відмова від застосування щодо неї заходів примусу кримінально-правового та кримінально-процесуального характеру; здійснення звільнення на підставі ухвали суду про закриття кримінального провадження та звільнення підозрюваного (обвинуваченого) від відповідальності. кримінальної Пропонується розглядати «процесуальний звільнення від порядок кримінальної відповідальності» як певну системну сукупність правових норм, спрямованих на реалізацію підстав застосування звільнення від кримінальної відповідальності, визначених у КК; в яких визначено (регламентовано) послідовність дій (етапів) кримінального провадження; визначені межі досудового розслідування, його мінімально можливий обсяг; процесуальний статус суб’єктів кримінально-процесуальних відносин з приводу реалізації звільнення від кримінальної відповідальності; вимоги до змісту та форми рішень, які приймаються на різних етапах реалізації інституту звільнення від кримінальної відповідальності Обґрунтовано необхідність законодавчого визначення різного процесуального порядку застосування звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням ПЗВХ та звільнення від покарання із застосуванням ПЗВХ, що сприятиме розмежуванню їхньої правової сутності та єдиного розуміння та тлумачення у правозастосуванні. В работе предложено впервые рассматривать институт освобождения от уголовной ответственности как такое социально-правовое явление, которое является результатом достаточно длительных теоретических дискуссий, правоприменительного опыта, постоянного реформирования и совершенствования законодательства, эффективность которого предусматривает согласованность правовых положений, четкость систематизации и выделения определённой совокупности процессуальных норм, в которых бы были воспроизведены особенности различных видов освобождения от уголовной ответственности (общие, специальные, условные и т.д.), учитывались возрастные особенности несовершеннолетних (что доказано на выявленных примерах недостатков законодательства). Доказана важность процессуальной составляющей в понятии освобождения от уголовной ответственности, воспроизводится в таких его признакам (кроме урегулированной нормами УПК) - отказ государства от осуждения лица, которое утратило прежнюю общественную опасность; отказ от применения в отношении него мер принуждения уголовно-правового и уголовно-процессуального характера; осуществление освобождения на основании решения суда о закрытии уголовного производства и освобождения подозреваемого (обвиняемого) от уголовной ответственности. Предлагается рассматривать «процессуальный порядок освобождения от уголовной ответственности» как некую системную совокупность правовых норм, направленных на реализацию оснований применения освобождения от уголовной ответственности, определённых в УК; в которых определены (регламентированы) последовательность действий (этапов) уголовного производства; определены границы досудебного расследования, его минимально возможный объем; процессуальный статус субъектов уголовно-процессуальных отношений по поводу реализации освобождение от уголовной ответственности; требования к содержанию и форме решений, принимаемых на различных этапах реализации института освобождения от уголовной ответственности Обоснована необходимость законодательного определения различного процессуального порядка применения освобождения от уголовной ответственности с применением ПМВХ и освобождения от наказания с применением ПМВХ, что будет способствовать разграничению их правовой сущности и понимание и толкования в правоприменении. There is proposed, for the first time, to consider the institute of releasing from criminal responsibility as a socio-legal phenomenon which is the result of long enough theoretical discussions, law enforcement experience, constant reformation and improvement of legislation, the effectiveness of which provides for the harmonization of legal provisions, the clarifying of systematization and emphasizing of a certain set of procedural norms, in which the features of different types of release would be reproduced. There was proved the importance of the procedural component in the notion of releasing from criminal responsibility, reproduced in such features (other than the settlement of the norms of the CPC) - the refusal of the state to condemn the person who lost the former social danger; refusal to apply coercive measures of criminal law and criminal procedure to him/her; realization of the release on the basis of a court decision on the closure of criminal proceedings and the release of a suspect (accused) from criminal responsibility. It is proposed to consider the "procedural order for releasing from criminal responsibility" as a kind of systemic set of legal norms aimed at the implementation of the grounds for releasing from criminal responsibility defined in the Criminal Code; in which the sequence of actions (stages) of a criminal proceeding is defined (regulated); the boundaries of the pre-trial investigation and its minimum possible volume are determined; procedural status of subjects of criminal-procedural relations as to the implementation of releasing from criminal responsibility; requirements to the content and form of decisions taken at various stages of the institution's implementation of the principle of releasing from criminal responsibility. The necessity of the legislative definition of different procedural orders for the application of releasing from criminal responsibility using some compulsory measures and releasing from punishment with the use of compulsory educational measures is substantiated, which will contribute to the delimitation of their legal nature, understanding and law interpretation applying.
  • Документ
    Тимчасове вилучення майна (кримінальний процесуальний аспект)
    (Одеса: ОДУВС, 2017) Горошко, Валентина Валентинівна; Horoshko, Valentyna Valentynivna
    Здійснено перше у вітчизняній науці комплексне дослідження теоретичних, нормативно-правових та організаційних засад тимчасового вилучення майна в кримінальному провадженні. Визначено стан наукової розробки проблеми, охарактеризовано історичні аспекти виникнення та розвитку інституту тимчасового вилучення майна в кримінальному провадженні, з’ясовано його сутність та визначено види. Висвітлено сучасний стан застосування тимчасового вилучення майна під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій та при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження. Розглянуто правові підстави та типові ситуації тимчасового вилучення майна, виділено його кримінальні процесуальні форми та розкрито організаційні засади. На підставі розкриття теоретичних, нормативно-правових та організаційних засад здійснено концептуалізацію тимчасового вилучення майна в кримінальному провадженні. Обґрунтовано юридичне значення та визначено правові наслідки тимчасового вилучення майна. Проведено первое в отечественной науке комплексное исследование теоретических, нормативно-правовых и организационных основ временного изъятия имущества в уголовном производстве. Определено состояние научной разработки проблемы временного изъятия имущества в уголовном производстве. Охарактеризованы исторические аспекты возникновения и развития института временного изъятия имущества в уголовном производстве. Выяснена сущность и определены виды временного изъятия имущества в уголовном производстве. Раскрыто соотношение между временным изъятием имущества и изъятием имущества на основании постановления следственного судьи, что имеет место при проведении обыска и во время проведения временного доступа к вещам и документам. Освещено современное состояние применения временного изъятия имущества при проведении отдельных следственных (розыскных) действий и при применении мер обеспечения уголовного производства. Рассмотрены правовые основания и типичные ситуации временного изъятия имущества в уголовном производстве. Обосновано, что правовые основания временного изъятия имущества, определенные в ч. 2 ст. 167 УПК Украины, являются нормативным отражением тех типичных ситуаций, в которых осуществляется временное изъятие имущества в деятельности органов предварительного расследования при задержании лица по подозрению в совершении уголовного преступления, проведения осмотра и обыска. Выделено уголовные процессуальные формы временного изъятия имущества в уголовном производстве. Раскрыто организационные основы временного изъятия имущества в уголовном производстве. На основании раскрытие теоретических, нормативно-правовых и организационных основ осуществлено концептуализацию временного изъятия имущества в уголовном производстве. Обосновано существование в рамках уголовного процессуального права самодостаточного правового института «временного изъятия имущества», состоящего из совокупности норм, регулирующих вопросы изъятия имущества в досудебном расследовании без постановления следственного судьи с последующим решением вопроса об аресте имущества или его возвращения лицу, у которого оно было изъято. Обоснованно юридическое значение и определены правовые последствия временного изъятия имущества в уголовном производстве. Доказана необходимость унификации правовых предписаний, касающихся временного изъятия имущества, и изложения их в отдельной главе УПК Украины, в частности Главе 16 «Временное изъятие имущества», содержащей основания, порядок и вопросы прекращения временного изъятия имущества. Обосновано, что указанная глава КПК Украины нуждается в дополнении перечнем тех вещей и документов, которые не считаются временно изъятым имуществом, и на которые не распространяется требование о необходимости решения вопроса об аресте имущества или его возвращения. The comprehensive research in the theoretical, normative, legal and organizational principles of temporary seizure of property in criminal proceedings was carried out first in domestic science. The state of the scientific development of the problem is determined, historical aspects of the origin and development of the institute of temporal seizure of property in criminal proceedings are characterized, its essence and certain types are determined. The current state of application of temporary seizure of property during the conduct of separate investigative (search) actions and application of measures for ensuring criminal proceedings is highlighted. The legal grounds and typical situations of temporal seizure of property are considered, their criminal procedural forms are allocated and organizational principles are revealed. On the basis of the disclosure of theoretical, regulatory and organizational principles, the conceptualization of the temporary seizure of property in a criminal proceeding was implemented. Legal validity is substantiated and the legal consequences of temporary seizure of property are determined.