Форми вини кримінальних правопорушень проти правосуддя, передбачених статтями 371–373 КК України
Вантажиться...
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Публічне право
Анотація
Статтю присвячено характеристиці суб’єктивній стороні кримінальних правопо-
рушень передбачених статтями 371–373 КК України, зокрема їх формам вини. Визна-
чено, що ці кримінальні правопорушення вчиняються з прямим умислом, однак таке
положення щодо цього потребує відповідного осмислення та конкретизування.
Зазначено, що з урахуванням законодавчого положення важливе місце для право-
застосовної практики має висновок, що встановлювати форму і вид вини слід з ураху-
ванням психічного ставлення особи щодо суспільно небезпечних наслідків вчиненого
діяння (дії або бездіяльності). Без встановлення їх ставлення неможливо правильно
визначити форму і вид вини. З прямим умислом основні склади цих кримінальних правопорушень вчиняються
саме тоді, коли суб’єкт бажає спричинити шкоду об’єкту (потерпілому), тобто тим
суспільним відносинам (законним інтересам під час здійснення правосуддя), які охо-
роняються законом про кримінальну відповідальність. В усіх інших випадках він діє з
прямим умислом щодо діяння і необережно відносно настання суспільно небезпечних
наслідків (змішана форма вини) або невинно. Наявність же непрямого умислу у цих
кримінальних правопорушеннях з теоретичної точки зору не слід виключати.
При конкретизації визначеного умислу суб’єкт (дізнавач, слідчий або інша упов-
новажена на те особа) бажає досягнути конкретних суспільно небезпечних наслідків і
саме таких (наприклад, поєднання завідомо незаконного тримати під вартою з завідомо
незаконним притягненням до кримінальної відповідальності і при цьому використо-
вуючи незаконні методи під час допиту спричиняє тяжкі наслідки – смерть, тілесні
ушкодження, банкрутство тощо). При невизначеному (неконкретизованому) умислу,
суб’єкта влаштовують будь-які із можливих суспільно небезпечних наслідків (характер
та ступень тяжкості спричиненої шкоди не мають значення).
Умисел заздалегідь обміркований є найбільш характерним для цих криміналь-
них правопорушень. Щодо умислу, який раптово виник (афективний), – це ситуаційне
бажання вчинити конкретне кримінальне правопорушення.
Поряд з цим, змішану форму вини не слід виключати, і вона має місце лише у
тих випадках кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 371–373 КК України,
де є у наявності два якісно відмінних видів за характером і ступенем суспільної небез-
печності наслідків, одних і тих же дій суб’єкта та його різного психічного ставлення до
кожного з цих наслідків і це характерно саме для кваліфікованих складів кримінальних
правопорушень. The article is devoted to the characteristics of the subjective side of criminal offenses
provided for in articles 371–373 of the Criminal Code of Ukraine, in particular, their forms
of guilt. It has been determined that these criminal offenses are committed with direct intent,
but such a provision in this regard requires appropriate elaboration and specification.
It is noted that, taking into account the legislative provision, an important place for law
enforcement practice is the conclusion that the form and type of guilt should be established
taking into account the mental attitude of the person regarding the socially dangerous
consequences of the committed act (action or inaction). Without establishing their attitude,
it is impossible to correctly determine the form and type of guilt.
With direct intent, the main components of these criminal offenses are committed
precisely when the subject wants to cause harm to the object (the victim), that is, to those
social relations (legitimate interests during the administration of justice) that are protected
by the law on criminal liability. In all other cases, he acts with direct intent regarding the act
and recklessly regarding the occurrence of socially dangerous consequences (mixed form of
guilt) or innocently. The presence of indirect intent in these criminal offenses should not be
excluded from a theoretical point of view.
When specifying the determined intention, the subject (investigator, investigator or
other authorized person) wants to achieve specific socially dangerous consequences and
precisely such (for example, a combination of known illegal detention with known illegal
prosecution and at the same time using illegal methods under the time of interrogation
causes serious consequences – death, bodily harm, bankruptcy, etc.). With an unspecified
(unspecified) intention, the subject is subjected to any of the possible socially dangerous
consequences (the nature and degree of severity of the harm caused is irrelevant). Premeditated intent is the most characteristic of these criminal offenses. Regarding the
intention that suddenly arose (affective), it is a situational desire to commit a specific criminal
offense.
Along with this, the mixed form of guilt should not be excluded, and it takes place only in
those cases of criminal offenses provided for in art. 371–373 of the Criminal Code of Ukraine,
where there are two qualitatively different types in terms of the nature and degree of social
danger of the consequences of the same actions of the subject and his different mental attitude
to each of these consequences, and this is characteristic of qualified criminal offenses.
Опис
Ключові слова
форми вини, прямий умисел, непрямий умисел, визначений уми- сел, умисел заздалегідь обміркований, змішана форма вини., forms of guilt, direct intent, indirect intent, determined intent, premeditated intent, mixed form of guilt.
Бібліографічний опис
Воронцов А.В. Форми вини кримінальних правопорушень проти правосуддя, передбачених статтями 371–373 КК України. Публічне право. 2022. № 4 (48). С. 145-151.