ТАКТИКА ДІЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СИТУАЦІЯХ З ВИСОКИМ РІВНЕМ ЗАГРОЗИ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ У ЗОНІ АКТИВНОЇ СТРІЛЬБИ

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет.
Анотація
У статті уточнено зміст категорій, котрі застосовуються для характеристики так- тики дій поліцейських в екстремальних умовах несення служби з охорони громад- ського порядку (далі – ОГП) і забезпечення публічної безпеки: 1) «зона активного вогню (стрільби)» (наявність активних прямих загроз); 2) «зона непрямої загрози» (присутність засобів контролю безпеки); 3) «високонебезпечне середовище» (наяв- ність загроз, що можуть безпосередньо або потенційно загрожувати поліцейським, фахівцям підрозділу екстреної медичної допомоги (далі – ЕМД) аб о громадянам). Розглянуто особливості надання поліцейськими й медичними працівниками підрозділу ЕМД домедичної допомоги потерпілим у зоні активної стрільби на основі певних підходів, що забезпечують безпеку рятувальників і громадян на місці події за мінімізації загроз для їхнього життя та здоров’я. Це такі заходи: 1) оцінка місця події; 2) мінімізація отримання травмованими цивільними й служ- бовими особами подальшої шкоди життю чи здоров’ю, ужиття заходів для запо- бігання травмуванню інших людей; 3) виконання завдань з ОГП та забезпечення публічної безпеки з уникненням отримання додаткових травм. Розкрито основні заходи й організаційні умови для безпечного виконання право- охоронцями (медичними працівниками) службових обов’язків у зоні прямої загрози: 1) відтермінування медичних втручань за наявності для медиків, поліцейських, співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) тощо безпосередньої загрози; 2) застосування методів пом’якшення загроз, міні- мізація ризиків для потерпілих і рятувальників; 3) відкладення заходів з медич- ного сортування потерпілих на пізніший етап надання їм домедичної допомоги; 4) встановлення пріоритетності евакуації потерпілих залежно від наявних ресур- сів; 5) мінімізація втручань медиків і працівників поліції в умовах високонебезпеч- ного середовища; 6) заохочування потерпілих до самодопомоги, інструктування сторонніх осіб для надання ними домедичної допомоги травмованим особам; 7) першочергова увага й контроль за потерпілими з артеріальними кровотечами. Надання допомоги потерпілим в ситуаціях непрямої загрози передбачає враху- вання небезпечних факторів і застосування організаційно-тактичних підходів, як-от: 1) критична оцінка оперативної ситуації на місці події; 2) забезпечення індивідуальної безпеки поліцейських і працівників бригади ЕМД (надійність засо- бів індивідуального захисту, відсутність загроз у навколишньому середовищі); 3) проведення первинного огляду потерпілих; 4) вивільнення потерпілих з-під зава- лів і їх евакуація за наявності шкідливих або небезпечних для життя чи здоров’я особи травм; 5) організація роботи пункту збору жертв (травмованих осіб); сорту- вання потерпілих. Забезпечення безпеки потерпілих і рятувальників у ситуаціях непрямої загрози передбачає таку тактику застосування першочергових організаційних заходів: 1) передбачення специфічних загроз на основі критичної оцінки оперативної ситуації на місці події; 2) забезпечення безпеки поліцейських (працівників бри- гади ЕМД) і врахування ризиків/користі від їх втручання для надання допомоги потерпілим; 3) за утворення нових ситуацій з потенційними загрозами розглядати можливість динамічної появи ризиків небезпеки в кожному окремому випадку за умови комплексного розгляду стану безпеки на місці події в цілому як для полі- цейських (фахівців підрозділу ЕМД), так і для потерпілих. Для створення безпечних умов для потерпілого важливу роль відіграють такі чин- ники: 1) відсутність гарантії повної безпеки для потерпілого за використання спеціальних сигналів автомобіля ЕМД під час транспортування особи; 2) необхід- ність дотримання автомобілем допустимої швидкості пересування; 3) стан дороги та його вплив на час транспортування; 4) повага до особи й дотримання її прав під час надання домедичної допомоги; 5) корегування алгоритму надання доме- дичної допомоги потерпілому з урахуванням його віку, захворювань, за дозу- вання препаратів тощо; 6) підтримання надійного службового зв’язку з медичним керівництвом закладу ЕМД; 7) використання повітряного транспорту для забез- печення низки переваг ЕМД: а) досягнення значного скорочення часу на перемі- щення тяжко травмованих осіб (порівняно з наземними транспортними засобами); б) забезпечення доступу до місця події у випадку неможливості застосування назем- ного транспорту через системні або логістичні проблеми; в) можливість резерву- вання окремих місць для оперативного надання ЕМД особам, які через отримані травми перебувають у критичному стані. The content of the categories that are used in characterizing the tactics of police actions in extreme conditions of service in protection of public order (hereinafter referred to as PPO) and the ensuring of public safety: 1) “zone of active fire (firing)” (presence of active direct threats); 2) “zone of indirect threats” (presence of security controls); 3) “high-risk environment” (presence of threats that may directly or potentially threaten police, professionals of emergency medical care (hereinafter referred to as EMA) or the citizens) is clarified in the article. The peculiarities of providing by the police and medical employees of EMA unit assistance to victims in the area of active firing based on the following approaches that ensure the safety of rescuers and citizens at the place of event while minimizing threats to their lives and health are considered: 1) assessment of the place of event; 2) minimizing of getting the further harm to life or health by injured civilians and officials, taking measures to prevent other people's injuries; 3) fulfillment the tasks of PPO and ensuring of public safety in case of avoiding additional injuries. The basic measures and organizational conditions for the safe performance by law enforcement (medical staff) of their duties in the direct threat zone are considered: 1) delaying of medical interventions in the presence for medical workers, police officers, employees of SES, etc. of immediate threat; 2) application of threat mitigation techniques, minimization of risks for victims and rescuers; 3) postponement of measures on medical sorting of the victims for later period of providing them with premedical assistance; 4) prioritizing of evacuation of victims depending on available resources; 5) minimizing of interventions by doctors and police officers in conditions of a highly hazardous environment; 6) encouraging victims to self-help, instructing outsiders to provide premedical care by them to injured persons; 7) urgent attention and control over the victims with arterial bleeding. Assistance to the victims in situations of indirect threat predict taking into account the following dangerous factors and applying the following organizational and tactical approaches: 1) critical assessment of the operational situation at the place of event; 2) ensuring the individual safety of police officers and EMA staff (reliability of personal protective equipment, absence of threats in the environment); 3) conducting an initial examination of the victims; 4) release of the victims from the rubble and their evacuation in the presence of dangerous to life or health of the person injurious; 5) organization of the work of the point of collection of victims (injured persons); sorting the victims. Ensuring the safety of victims and rescuers in situations of indirect threat provides the following tactics of applying first-rate organizational measures: 1) predicting specific threats based on a critical assessment of the operational situation at the place of event; 2) ensuring the safety of police officers (EMA staff) and taking into account the risks / benefits of their intervention in assisting victims; 3) in creating new situations with potential threats, consider the possibility of dynamic occurrence of risks in each individual case in conditions of a comprehensive review of the security situation at the place of event as a whole for police officers (EMA specialists) and victims. In creating safe conditions for the victim the following factors are considered: 1) the lack of a guarantee of complete safety for the victim when special signals of the EMA car are used while transporting the person; 2) the necessity of compliance by the car the permissible speed of movement; 3) taking into account the condition of the road and the impact on the time of transportation; 4) respect to a person and his rights while premedical assistance; 5) adjustment of the algorithm of providing premedical assistance to the victim taking into account his age, diseases, in dosage of drugs, etc.; 6) maintaining reliable communication with the medical management of the EMA facility; 7) the use of air transport to provide a number of benefits to EMA: a) to achieve a significant reduction in the time for the movement of seriously injured persons (comparing to land vehicles); b) providing access to the place of event in a case of inability to use ground transportation due to system or logistical problems; c) the possibility of reservation of separate places for operative provision of EMA to persons who are in a critical condition because of the injuries.
Опис
Ключові слова
публічна безпека, високий рівень загрози, активна стрільба, потерпілі особи, поліцейські заходи, працівники поліції, медичні працівники, вза- ємодія рятувальних підрозділів, екстрена медична допомога, тактика дій, заходи безпеки., public safety, high threat level, active firing, victims, police activities, police officers, medical workers, interaction of rescue units, emergency medical aid, tactics of actions, security measures.
Бібліографічний опис
Степаненко В.В., Вайда Т.С. ТАКТИКА ДІЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СИТУАЦІЯХ З ВИСОКИМ РІВНЕМ ЗАГРОЗИ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ У ЗОНІ АКТИВНОЇ СТРІЛЬБИ. Юридичний бюлетень: наук. журн. / редкол.: О.Г. Предместніков та ін. – Одеса: ОДУВС, 2019. Вип. 1. Ч. 2. С. 93 - 102.