Кримінально-правові та кримінологічні основи протидії психічному насильству
Вантажиться...
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: ОДУВС; Державний науково-дослідний інститут МВС України
Анотація
Наукову роботу присвячено комплексному та всебічному дослідженню
кримінально-правових та кримінологічних основ протидії кримінальним
правопорушенням, вчиненим шляхом застосування психічного насильства.
Системний аналіз наукових джерел та нормативно-правових актів за
темою дослідження засвідчив брак комплексних досліджень та вивчення
поняття і змісту психічного насильства, що й визначає актуальність та новизну
даної роботи.
Проаналізовано світоглядні філософсько-правові концепції щодо
пізнання феномену психічного насильства, розкрито його соціокультурні та
юридико-психологічні риси. Здійснено періодизацію історичного розвитку
поняття «насильство», зокрема виокремлено й охарактеризовано шість періодів.
Проведено ґрунтовний історико-правовий і порівняльний кримінально-
правовий аналіз та встановлено, що виникнення поняття насильства та його
законодавче регламентування сягає глибини віків і збігається з рівнем розвитку
людської цивілізації. Синтезовано власне визначення насильства.
Сформовано розуміння того, що кожен прояв фізичного насильства
неодмінно несе в собі і психічну травму, а психіка в її біологічному сенсі є
предметом психічного насильства, який визнається продуктом, що не існує і не
може існувати поза і окремо від свого органу. Також надано умовну класифікацію психічного насильства на інформаційне та неінформаційне. Серед
іншого розкрито взаємовплив та взаємозв’язок двох видів насильства –
фізичного і психічного. Проведено власну систематизацію підходів розуміння
психічного насильства в юридичній науці. У зв’язку з відсутністю однозначного
розуміння і трактування змісту такого кримінального поняття, як психічне насильство, розроблено його авторське визначення та проаналізовано його
зміст і форми.
Надано загальну характеристику предмета й об’єкта кримінального
правопорушення та встановлено, що в контексті саме психічного насильства
розмежування цих двох складових є дуже дискусійним питанням.
Дістали подальшого розвитку такі дискусійні питання:
– чітке визначення сутності психіки (оскільки такого немає ні в медицині,
ні в психіатрії та психології, що в свою чергу викликає складнощі в
юриспруденції);
– так звана психофізіологічна проблема (стосується взаємозв’язку
психічного і фізіологічного);
– співвідношення понять «психологічне здоров’я» та «психічне здоров’я»
(для використання цих термінів у науці кримінального права).
Наголошено, що об’єктивними ознаками психічного насильства є фізичні
процеси злочинної поведінки, направлені на внутрішній стан (психіку особи)
зовнішніми чинниками.
Як приклад розглянуто справи з єдиного реєстру судових рішень.
Акцентовано увагу на розмежуванні насильства на фізичне та нефізичне.
Запропоновано авторське визначення терміна «нефізичне насильство» та
виокремлено його найзагальніші ознаки. Проаналізовано психічний вплив, який став невід’ємним атрибутом
людського життя, зокрема правомірність його використання. Встановлено чітке
розмежування між поняттями «потреба», «мотив», «мета» на прикладі окремих
кримінальних правопорушень, які вчиняються із застосуванням психічного
насильства. Саме меті та мотиву злочинної поведінки приділено найбільшу
увагу. Запропоновано удосконалену класифікацію видів мотивів насильницьких
кримінальних правопорушень. Акцентовано увагу на меті саме психічного
насильства та його цілях.
Досліджено поняття та об’єкт гіпнозу, методи, за допомогою яких
здійснюється вплив, а також маніпуляцію як засіб впливу на свідомість людини та його соціальну складову. Охарактеризовано етапи життєвого циклу
маніпуляцій від зародження до саморуйнування.
Визначено проблемні питання сутності та кваліфікації гіпнозу в
кримінальному праві, надано оцінку відсутності законодавчого врегулювання
питання кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення,
вчинені за допомогою гіпнозу. Обґрунтовано необхідність доповнення
постанови Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ ще одним
способом вчинення злочинів проти власності – гіпнозом.
Надано загальну характеристику різновидам психічного насильства.
Дається всебічне уявлення про такі поняття як обман, вимога і погроза.
Досліджено обставини, що виключають злочинність діяння. Автором
проведено порівняння суб’єкта, суб’єктивних та об’єктивних ознак психічного
примусу та непереборного фізичного примусу, які хоча і дещо схожі за
об’єктивними ознаками, проте мають суттєві відмінності. Зокрема
аргументовано розмежування примусу на фізичний та психічний. Також
здійснено структурний аналіз та порівняння кримінального законодавства
України та зарубіжних країн, на підставі чого виокремлено підходи до
законодавчого закріплення психічного примусу.
Обґрунтовано доцільність удосконалення чинного кримінального
законодавства, що дозволить розмежувати фізичне та нефізичне насильство.
Проаналізовано співвідношення понять «примус» та «примушування». Визначено відмінності примусу від спонукання та крайньої необхідності та
виокремлено специфічні ознаки примушування, у тому числі порівняно примус
та необхідну оборону, а також поняття «примушування» та «спонукання».
Сформовано уявлення про загальні та особливі ознаки погрози, з-поміж
них виокремлено додаткові ознаки. Охарактеризовано реальність погроз,
виходячи з їх суб’єктивного сприйняття потерпілим і винним, а також
об’єктивного прояву. За результатами аналізу кримінально-правової
відповідальності за погрози зазначено про необхідність виокремлення погрози
у самостійний склад злочину. Запропоновано доповнити санкціями (наприклад, позбавлення волі) відповідні статті у зв’язку з наявністю розриву у покаранні
(санкції ч. 1 ст. 129 КК України).
Проведено власну систематизацію різновидів психічного насильства, які
застосовуються під час вчинення кримінальних правопорушень проти
громадської безпеки та проти власності. Охарактеризовано всі склади
кримінальних правопорушень проти громадської безпеки та проти власності,
які містять різновиди психічного насильства. Проаналізовано обліковані
кримінальні правопорушення за відповідними статтями Кримінального кодексу
України з 2017 по 2019 роки по областях. Здійснено моніторинг та досліджено
судову статистику щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб за
вчинення таких правопорушень проти громадської безпеки та проти власності
із застосуванням психічного насильства. Запропоновано визначити психічне
здоров’я громадян обов’язковим додатковим об’єктом кримінальних
правопорушень, передбачених статтями 187, 189, 190, 195, 257, 258, 258¹, 258²,
258⁴, 259, 262, 265, 266 КК України.
Надано оновлене бачення механізму злочинної поведінки та встановлено,
що агресія є його базовим елементом. Запропоновано заходи
загальносоціального, спеціально-кримінологічного та індивідуального характеру, спрямовані на усунення причин та умов, що сприяють вчиненню
кримінальних правопорушень. Визначено авторську інтерпретацію структури
механізму психічного впливу. Оцінено вплив маніпуляційних технологій на
покоління молодих людей.
Сформовано уявлення про поняття «детермінація психічного
насильства», а також причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних
правопорушень шляхом застосування психічного насильства. Окреслено
оновлене бачення такого виду психічного насильства, як мобінг, зокрема
визначено способи його вчинення, суб’єктивний склад та мотиви вчинення,
акцентовано увагу на відсутності його криміналізації. Здійснено порівняльний
аналіз національного законодавства та законодавства закордонних країн у сфері
протидії мобінгу та заходів протидії такому насильству. Подано уявлення про поняття жертви та проведено класифікацію типів
жертв за відповідними критеріями, серед іншого – статус жертви та
потерпілого. Проаналізовано соціально-психологічну сукупність рис осіб, які
підпадають під віктимізацію.
Досліджено поняття, сутність та суб’єктивний склад булінгу, зокрема
надано оцінку цькуванню, як виду адміністративного та кримінального
правопорушення. Проведено анкетування неповнолітніх та вчителів стосовно
розуміння психічного насильства, булінгу, вчинення психічного насильства та
протидії такому. Підготовлено альтернативні пропозиції вдосконалення
законодавства з питань виховання, перевиховання, соціалізації підлітків,
потерпілих від психічного насильства, та запропоновано криміналізувати
булінг, який вчиняється організатором або активним учасником та призводить
до тяжких наслідків.
Розроблено та обґрунтовано пріоритетні напрями запобігання психічному
насильству в Україні. Згідно з аналізом кримінальних норм зарубіжного
законодавства виокремлено тенденції захисту від насильства. Розглянуто
інформаційно-психологічну безпеку особистості та інформаційну безпеку
держави. Дістало подальшого розвитку уявлення про форми та способи
забезпечення інформаційної безпеки громадян України. Підкреслено
необхідність законодавчого врегулювання запобігання: нанесенню шкоди здоров’ю людини (не лише фізичному, а й моральному) та настанню
негативних наслідків; синдрому залежності від інформації; маніпуляціями
суспільною думкою; порушенню важливих інтересів громадян, суспільства та
держави.
Розкрито комплекс державних та суспільних заходів, що реалізуються
через органи державної влади та спрямовуються на нейтралізацію, усунення й
блокування факторів, які зумовлюють вчинення кримінального
правопорушення, предметом якого є психічне насильство. Проаналізовано
спеціально-кримінологічні заходи протидії психічному насильству, що
здійснюються спеціальними суб’єктами з метою усунення та нейтралізації
безпосередніх криміногенних детермінантів, а також індивідуально-виховні заходи протидії, здійснювані через індивідуальний вплив на свідомість
суб’єктів.
Виокремлено групи заходів протидії психічному насильству, які
охоплюють: інформаційні заходи; заходи усунення дефектів соціалізації осіб;
заходи контролю; заходи щодо виховання та віктимологічної профілактики
вчинення психічного насильства.
Запропоновано доповнити закон України про кримінальну
відповідальність ч. 2 ст. 172, де передбачити кримінальну відповідальність за
вчинення мобінгу.
Удосконалено підхід щодо формування термінологічного апарату
Кримінального кодексу України, зокрема проаналізовано нове для нашого
законодавця поняття «насильницькі злочини». The scientific work is devoted to a comprehensive and scrupulous study of
criminal law and criminological foundations of combating criminal offenses
committed through the use of mental violence.
Systematic analysis of scientific sources and regulations on the research topic
showed the lack of comprehensive research and study of the concept and content of
mental violence, which determines the relevance and novelty of the work.
Worldview philosophical and legal concepts on the knowledge of the
phenomenon of mental violence have been analyzed, its socio-cultural and legalpsychological
features have been revealed. The periodization of the historical
development of the concept of «violence» has been carried out, in particular, six
periods have been singled out and characterized. A thorough historical and legal and
comparative criminal law analysis has been conducted and it has been established
that the emergence of the concept of violence and its legislative regulation comes
from the depths of centuries and coincides with the level of development of human
civilization. The own definition of violence has been synthesized.
It has been determined the understanding that every manifestation of physical
violence necessarily carries a mental trauma, and the psyche in its biological sense is
the subject of mental violence, which is recognized as a product that does not exist and can not exist outside and separately from his body. The conditional division of
mental violence into informational and non-informational has been also carried out.
Among other things, the interaction and correlation between two types of violence –
physical and mental – has been revealed. The own systematization of approaches of
understanding of mental violence in legal science has been carried out. Due to the
lack of unambiguous understanding and interpretation of the content of such a criminal concept as mental violence, its author’s definition has been developed and
its content and forms have been analyzed.
The general characteristics of the subject and object of the criminal offense
have been determined and it has been established that in the context of mental
violence the distinction between these two components is a very debatable issue.
The following discussion issues have been further development:
– a clear definition of the essence of the psyche (because there is no such thing
in medicine, nor in psychiatry and psychology, which in turn causes difficulties in
jurisprudence);
– the so-called psychophysiological problem (concerning the correlation of
mental and physiological);
– the correlation between the concepts of «psychological health» and «mental
health» (for the use of these terms in the science of criminal law).
It has been noticed that the objective signs of mental violence were the
physical processes of criminal behavior, aimed at the internal state (psyche of the
person) by external factors.
As an example, cases from the unified register of court decisions have been
considered. The distinction between physical and non-physical violence has been
accented. The author’s definition of the term «non-physical violence» has been
offered and its most general features have been singled out. The psychological impact that has become an integral attribute of human life,
in particular the legitimacy of its use, has been analyzed. The clear distinction
between the concepts of «need», «motive», «purpose» on the example of individual
criminal offenses committed with the use of mental violence has been established.
The purpose and motive of criminal behavior have been given the most attention. An
improved, classification types of motives for violent criminal offenses have been
proposed. Attention has been focused on the motives of mental violence and its goals.
The concept and object of hypnosis, methods by which the influence is carried
out, as well as manipulation as a means of influencing human consciousness and its
social component have been studied. The stages of the life cycle of manipulations
from nucleation to self-destruction have been characterized. The problematic issues of the essence and qualification of hypnosis in criminal
law have been identified, the assessment of the lack of legislative regulation of the
issue of criminal liability for criminal offenses committed with the help of hypnosis
has been assessed. The necessity of supplementing the decision of the Plenum of the
Supreme Court of Ukraine on criminal cases with another way of committing crimes
against property – hypnosis – has been substantiated.
A general characteristic of the types of mental violence has been given. A
comprehensive picture of such concepts as deception, demand and threat is being
given.
The circumstances that exclude the criminality of the act have been
investigated. The author compared the subject, subjective and objective signs of
mental coercion and irresistible physical coercion, which, although somewhat similar
in objective terms, but have significant differences. In particular, the division of
coercion into physical and mental has been argued. A structural analysis and
comparison of the criminal legislation of Ukraine and foreign countries has been also
carried out, on the basis of which the approaches to the legislative consolidation of
mental coercion have been singled out. The expediency of improving the current criminal legislation, which will
distinguish between physical and non-physical violence, has been substantiated. The
correlation between the concepts of «force» and «coercion» has been analyzed. The
differences between coercion and motivation and extreme necessity have been
determined and specific features of coercion have been singled out, including
comparison of force and necessary defense, as well as the concepts of force
«coercion» and «motivation».
The idea of general and special signs of threat has been formed, from them
additional signs have been singled out. The reality of the threats has been
characterized based on their subjective perception by the victims and perpetrators, as
well as their objective manifestation. According to the results of the analysis of
criminal responsibility for threats, it has been indicated that it was necessary to
separate the threat into an independent corpus delicti. It has been proposed to
supplement the relevant articles with sanctions (for example, imprisonment) in connection with the existence of a gap in punishment (sanctions under Part 1 of
Article 129 of the Criminal Code of Ukraine).
The own systematization of the types of mental violence, which are used
during the commission of criminal offenses against public safety, has been carried
out. All components of criminal offenses against public safety and against property,
which contain types of mental violence, have been characterized. The accounted
criminal offenses under the relevant articles of the Criminal Code of Ukraine from
2017 to 2019 by regions have been analyzed. Judicial statistics on criminal
prosecution of persons for committing such offenses against public safety and against
property with the use of mental violence have been monitored and studied. It has
been proposed to determine the mental health of citizens as a mandatory additional
object of criminal offenses under Articles 187, 189, 190, 195, 257, 258, 258, 258,
258, 259, 262, 265, 266 of the Criminal Code of Ukraine.
An updated vision of the mechanism of criminal behavior has been provided
and it has been established that aggression was its basic element. Measures of general
social, special criminological and individual nature have been proposed, aimed at
eliminating the causes and conditions that contribute to the commission of criminal
offenses. The author’s interpretation of the structure of the mechanism of mental
influence has been determined. The impact of manipulative technologies on
generations of young people has been estimated. The idea of the concept of «determination» of mental violence has been
formed, as well as the causes and conditions that contribute to the commission of
criminal offenses through the use of mental violence. An updated vision of such a
type of mental violence as mobbing has been outlined, in particular, the methods of
its commission, the subjective composition and motives for its commission have been
determined, and the lack of criminalization has been emphasized. A comparative
analysis of national and foreign legislation in the field of combating mobbing and
measures to combat such violence has been determined.
An idea of the concept of victim has been given and the types of victims have
been classified according to the relevant criteria, including the status of the victim
and the sufferer. The socio-psychological set of traits of persons who fall under victimization has been analyzed.
The concept, essence and subjective composition of bullying have been
studied, in particular, the assessment of harassment as a type of administrative and
criminal offense has been given. A survey of minors and teachers has been conducted
regarding the understanding of mental violence, bullying, committing mental
violence and counteracting it. Alternative proposals have been prepared: to improve
the legislation on education, re-education, socialization of adolescents victims of
mental violence, and it has been proposed to criminalize bullying, which is
committed by the organizer or active participant and leads to serious consequences.
Priority areas for prevention of mental violence in Ukraine have been
developed and substantiated. According to the analysis of criminal norms of foreign
legislation, the tendencies of protection against violence haven been singled out. The
information and psychological security of the individual and the information security
of the state have been considered. The idea of forms and methods of ensuring
information security of citizens of Ukraine has neen further developed. The need to
pass a law to prevent: harm to human health (not only physical but also moral) and
the occurrence of negative consequences; information dependence syndrome;
manipulation of public opinion; violation of important interests of citizens, society
and the state. A set of state and public measures implemented through public authorities and
aimed at neutralizing, eliminating and blocking the factors that determine the
commission of a criminal offense, the subject of which is mental violence has been
defined. The special criminological measures of counteraction to mental violence
have been carried out by the special subjects for the purpose of elimination and
neutralization of direct criminogenic determinants, and also the individual
educational measures of counteraction have been carried out through individual
influence on consciousness of subjects.
Groups of measures to combat mental violence have been identified, which
include: information measures; measures to eliminate defects in the socialization of
persons; control measures; measures for education and victimological prevention of
mental violence. It has been proposed to make responsibility to the Criminal Code of Ukraine
for mobbing in part 2 of Art. 172.
The approach to the formation of the terminological apparatus of the Criminal
Code of Ukraine has been improved, in particular, new for our legislation «violent
crimes».
Опис
Ключові слова
психічне насильство, детермінанти насильства, фізичне та нефізичне насильство, соціально-психологічний вплив, домашнє насильство, сутність психічного насильство, психічне насильство як кримінально-правова категорія, інформаційна безпека, психічне насильство над неповнолітніми, булінг, mental violence, determinants of violence, physical and nonphysical violence, socio-psychological impact, domestic violence, the essence of mental violence, mental violence as a criminal category, information security, mental abuse of minors; bullying
Бібліографічний опис
Собко Г.М. Кримінально-правові та кримінологічні основи протидії психічному насильству : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Ганна Миколаївна Собко; Одеськ. держ. ун-т внутр. справ.; Держ. наук.- дослід. інст. МВС України. - Одеса, 2020. - 791 с.