Наукові статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 1864
  • Документ
    Методологія науки ювенального кримінального процесу: сучасні виклики та тенденції розвитку
    (Держава та регіони, 2023) Волошанівська, Тетяна Володимирівна; Voloshanivska, Tetiana
    В статті розглядаються сучасні виклики та тенденції розвитку методології науки ювенального кримінального процесу. Зазначено, що проблема методології науки ювенального кримінального процесу, в першу чергу, полягає у відсутності єдиного бачення подальшого її розвитку та функціонування. В умовах дії особливого правового режиму воєнного стану увага законодавця, здебільшого, зосереджується на вирішенні питань, пов’язаних із спрощенням алгоритму проведення досудового розслідування, зокрема – окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Проте, як свідчить судова практика та статистичні дані правоохоронних органів, злочинність неповнолітніх в останні роки достатньо інтенсифікувалась. Це можна пояснити як з точки зору військової агресії російської федерації, наслідком якої став економічний занепад та загострення соціальної неврівноваженості, так і тим, що діти частіше стають співучасниками кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, а також вимушеними співучасниками злочинів, які вчиняються представниками держави-агресора. Вказано на те, що метод організованих стратегій є відносно новим та достатньо цікавим методом, який може бути інтегрований в науку ювенального кримінального процесу. Зокрема, механізм його інтеграції може бути реалізований шляхом забезпечення належної кореляції між об’єктивно існуючою криміногенною ситуацією та алгоритмом унормування кримінального процесуального інструментарію впливу на дітей, які вчинили кримінальні правопорушення. Теоретично, крізь призму функціонально-цільового аналізу може бути вирішена проблема розширення глави, присвяченої особливостям кримінального провадження щодо неповнолітніх осіб. Доведено, що фактично, методологія науки ювенального кримінального процесу утворює підґрунтя, необхідне для забезпечення механізму реалізації кримінальним процесом свої безпосередніх завдань та функцій. Методологія взаємопов’язана із першим рівнем системи кримінальних процесуальних функцій, який є елементарним ступенем за значенням для досягнення мети та завдань ювенального кримінального процесу. The article examines modern challenges and trends in the development of the methodology of the science of juvenile criminal proceedings. It is noted that the problem of the methodology of the science of juvenile criminal process, first of all, is the lack of a unified vision of its further development and functioning. Under the conditions of the special legal regime of martial law, the legislator’s attention is mostly focused on solving issues related to the simplification of the pre trial investigation algorithm, in particular, individual investigative (search) and covert investigative (search) actions. However, as evidenced by judicial practice and statistical data of law enforcement agencies, juvenile delinquency has intensified in recent years. This can be explained both from the point of view of the military aggression of the Russian Federation, which resulted in economic decline and worsening social imbalance, and the fact that children more often become accomplices in criminal offenses against the foundations of national security of Ukraine, as well as forced accomplices in crimes committed by representatives of the state the aggressor It is indicated that the method of organized strategies is a relatively new and quite interesting method that can be integrated into the science of juvenile criminal proceedings. In particular, the mechanism of its integration can be implemented by ensuring a proper correlation between the objectively existing criminogenic situation and the algorithm for normalizing the criminal procedural tools of influence on children who have committed criminal offenses. Theoretically, through the prism of functional-target analysis, the problem of expanding the chapter dedicated to the peculiarities of criminal proceedings against minors can be solved. It has been proven that, in fact, the methodology of the science of juvenile criminal process forms the basis necessary to ensure the mechanism of implementation of the criminal process of its immediate tasks and functions. The methodology is interconnected with the first level of the system of criminal procedural functions, which is an elementary level in terms of importance for achieving the goal and objectives of the juvenile criminal process.
  • Документ
    Features of the subject of the crime in the case of illegal possession of vehicles
    (Visegrad Journal on Human Rights, 2021) Берназ, Павло Васильович; Bernaz, Pavlo; Ракович, Максим Миколайович; Rakovych, Maksym
    The article analyzes the problematic issues regarding the definition of a vehicle as a subject of a crime under Art. 289 of the Criminal Code of Ukraine. The author concludes that a vehicle in this sense is any vehicle that is driven by an internal combustion engine (regardless of its volume) or an electric motor with a capacity of more than 3 kW. It does not depend on the technical condition of the tool, its serviceability or malfunction. For criminal law qualification, the value of the vehicle is important, which is determined at the time of the criminal offense, taking into account its depreciation. This requires the appointment of a commodity examination during the pre-trial investigation. In order to organize a successful investigation, it is important to provide information on the characteristics of the vehicle, which should be sought immediately after the pre-trial investigation body receives a report of illegal possession. У статті аналізуються проблемні питання стосовно визначення транспортного засобу, як предмета злочину, передбаченого ст. 289 КК України. Автором робиться висновок, що транспортним засобом в даному сенсі визнається будь-який засіб пересування, який приводиться в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння (незалежно від його об’єму) або електричного двигуна потужністю понад 3 кВт. Це не залежить від технічного стану засобу, його справності чи несправності. Для кримінально-правової кваліфікації має значення вартість транспортного засобу, яка визначається на момент вчинення кримінального право порушення з урахуванням його амортизації. Для цього потрібне призначення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування. Для організації успішного розслідування важливою є інформація щодо характеристик транспортного засобу, які потрібно прагнути одержати зразу ж після надходження в орган досудового розслідування повідомлення про незаконне заволодіння ним.
  • Документ
    Боротьба з транснаціональною злочинністю як напрям забезпечення міжнародної безпеки органами внутрішніх справ України
    (Науковий вісник Херсонського державного університету, 2015) Рудой, Катерина Миколаївна; Rudoi, Kateryna
    У статті розглянуто організаційно-правові заходи боротьби з транснаціональною злочинністю як пряму забезпечення міжнародної безпеки органами внутрішніх справ. Досліджуються форми та мета діяльності міліції щодо протидії організованій злочинності. Запропоновані напрями удосконалення, діяльності органів внутрішніх справ України у сфері протидії транснаціональній злочинності в Україні та забезпеченні міжнародної безпеки. In the article the organizational and legal measures of fight are consideгed against transnational criminalir: as to direction of providing of iпtemational safety the organs of intemal affairs. Forms and methods of activity of militia are probed in relation to counteraction the organized crime. The offered directions of improvement of activity of organs of intenal affairs of Ukraine are in the field of counteraction transnational criminalit" іn Ukraine аnd providing of international safety.
  • Документ
    Роль кримінологічної інформації у забезпеченні процесу виконання - відбування покарання в Україні
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor; Дмитрієнко, Ю. С.; Dmytriienko, Yu. S.
    У даній науковій статті, на підставі з’ясування сутності та змісту кримінологічної інформації, визначено її роль у кримінально-виконавчій діяльності, проблеми реалізації у зазначеній галузі суспільних відносин та запропоновані науково обґрунтовані заходи, спрямовані на їх вирішення та удосконалення у цілому правового механізму з цього питання. Зокрема, встановлено, що у низці норм кримінально-виконавчого законодавства України закріплено конкретні положення, що безпосередньо стосуються використання у процесі виправлення та ресоціалізації засуджених кримінологічної інформації (при формуванні індивідуальних програм соціально-виховної роботи з цими особами, розробці спеціальних індивідуальних програм виховного, психотерапевтичного та корегуючого характеру; складанні індивідуальних програм підготовки засуджених до звільнення; т. ін.). Крім цього, у даній роботі акцентується увага на тих проблемах, які детермінують неповнотою, формальністю та односторонністю підходів персоналу органів та установ виконання покарань до використання кримінологічної інформації у процесі виконання – відбування покарань, що у свою чергу, сприяє вчиненню кримінальних та інших правопорушень з боку засуджених, а також знижує рівень ефективності кримінально-виконавчої діяльності. Встановлено, зокрема, що саме через зазначені прогалини щорічно суб’єктами вчинення злочинів у сфері виконання покарань стають особи, що не перебували на профілактичних обліках установ виконання покарань, тобто такі із них, щодо яких була відсутня кримінологічно значуща інформація про їх протиправні наміри і поведінку, а також їх реалізацію у певному місці, часі та обстановці. Виходячи з цього, у зазначеній науковій статті розроблені конкретні науково обґрунтовані заходи щодо вирішення зазначеної проблематики, які передбачають видозміну чинного кримінально-виконавчого законодавства України у частині реалізації визначених у ньому завдань, спрямованих на запобігання злочинам з боку засуджених та інших осіб. Визначаючи у цілому роль кримінологічної інформації у забезпеченні процесу виконання – відбування покарань в Україні, констатовано, що зазначений вид відомостей є необхідною та невід’ємною умовою ефективної реалізації на практиці як мети і завдань кримінального (ст. ст. 1, 50 КК), так і кримінально-виконавчого законодавства (ст. 1 КВК). При цьому видозміна правових норм, що стосуються даного типу інформації, є також об’єктивно обумовленою необхідністю. In this scientific article, on the basis of clarifying the essence and content of criminological information, its role in criminal enforcement activities, problems of implementation in the specified field of social relations and scientifically based measures aimed at solving them and improving the legal mechanism as a whole from this are defined question. In particular, it was established that a number of norms of the criminal law of Ukraine contain specific provisions directly related to the use of criminological information in the process of correction and resocialization of convicts (when forming individual programs of social and educational work with these persons, developing special individual programs of educational, psychotherapeutic and of a corrective nature, drawing up individual programs for the preparation of convicts for release, etc.). In addition, this work focuses attention on those problems that determine the incompleteness, formality and one-sidedness of the approaches of the personnel of the bodies and institutions for the execution of punishments to the use of criminological information in the process of execution – the serving of punishments, which in turn contributes to the commission of criminal and other offenses by convicts, and also reduces the level of effectiveness of criminal enforcement activities. It was established, in particular, that precisely because of the mentioned gaps, persons who were not on the preventive records of penal institutions, that is, those of them for whom there was no criminologically significant information about their illegal intentions and behavior, become the subjects of crimes in the field of execution of punishments, as well as their implementation in a certain place, time and environment. Based on this, the specified scientific article developed specific scientifically based measures to solve the specified problem, which provide for the amendment of the current criminal law of Ukraine in terms of the implementation of the tasks defined in it, aimed at preventing crimes by convicts and other persons. Determining in general the role of criminological information in ensuring the process of execution – the serving of punishments in Ukraine, it was established that the specified type of information is a necessary and integral condition for the effective implementation in practice of both the goals and tasks of the criminal (Article 1, 50 of the Criminal Code), so and criminal enforcement legislation (Article 1 of the Code of Criminal Procedure). At the same time, the amendment of legal norms concerning this type of information is also an objectively determined necessity.
  • Документ
    Соціально-правова природа адміністративного нагляду та особливості його реалізації в умовах воєнного стану в Україні
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor; Явтушенко, А.М.; Yavtushenko, A.M.
    У даній науковій статті з’ясовано зміст і сутність адміністративного нагляду, який на підставі рішення суду встановлюється щодо осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та визначені особливості його застосування в умовах війни України з росією. Зокрема, встановлено, що згідно чинного законодавства України цей вид державного примусу застосовується щодо трьох категорій об’єктів (осіб, засуджених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів; засуджених, які не стали на шлях виправлення під час виконання – відбування покарання; звільнених з місць позбавлення осіб, які злісно порушують громадський порядок). Поряд з цим, як свідчить правозастосовна практика в умовах воєнного стану, у сьогоденні з’явились нові категорії засуджених, які несуть у собі велику суспільну небезпеку для національної безпеки України, а тому, згідно логіки та змісту адміністративного нагляду, мають бути також віднесені до об’єктів зазначеної діяльності відповідних державних органів. До таких можна віднести тих осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері основ національної безпеки, а також засуджених за злочини, що передбачають таку особливо кваліфікуючу ознаку, як «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану» (наприклад у ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України). Виходячи з цього, доведена необхідність видозміни змісту Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», враховуючи, що з часу його прийняття (1994 р.) в державі відбулись значні соціально-політичні та правові явища і події, які потребують відображення у вказаному законодавчому акті з метою підвищення рівня забезпечення національних інтересів, особливо в умовах реальних посягань і загроз, що склались у зв’язку з цим в Україні через відкриту агресію щодо неї з боку росії. Крім цього, враховуючи зміст соціально-правової природи адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також принципи нормотворчості та потенційні і реальні загрози, які несуть у собі засуджені за вчинення злочинів під час воєнного стану, констатовано, що наша держава у силу положень ст. 3 Конституції України зобов’язана видозмінити перелік об’єктів даного виду примусу з метою забезпечення недопущення вчинення з їх боку нових кримінальних правопорушень після відбутого ними кримінального покарання. This scientific article clarifies the content and essence of administrative supervision, which is established on the basis of a court decision in relation to persons released from places of deprivation of liberty, and the specifics of its application in the conditions of Ukraine's war with Russia are determined. In particular, it was established that, according to the current legislation of Ukraine, this type of state coercion is applied to three categories of objects (persons convicted of crimes in the field of drug trafficking; convicts who did not take the path of correction during execution – serving their sentence; released from their places deprivation of persons who maliciously violate public order). Along with this, as evidenced by law enforcement practice under martial law, new categories of convicts have appeared today, who pose a great public danger to the national security of Ukraine, and therefore, according to the logic and content of administrative supervision, should also be classified as objects of the specified activity of relevant state bodies. These include those persons who are held criminally liable for committing criminal offenses in the field of national security, as well as those convicted of crimes that include such a particularly qualifying feature as "committing a crime under conditions of war or a state of emergency" (for example, in 4 of Article 185 of the Criminal Code of Ukraine). Based on this, the need to amend the content of the Law of Ukraine "On Administrative Supervision of Persons Released from Places of Imprisonment" has been proven, taking into account that since its adoption (1994) significant socio-political and legal phenomena and events have taken place in the state, which need to be reflected in the specified legislative act in order to increase the level of ensuring national interests, especially in the conditions of real encroachments and threats that have arisen in connection with this in Ukraine due to open aggression against it by Russia. In addition, taking into account the content of the socio-legal nature of administrative supervision of persons released from prisons, as well as the principles of rule-making and the potential and real threats that those convicted of committing crimes during martial law carry, it is stated that our state in force provisions of Art. 3 of the Constitution of Ukraine is obliged to change the list of objects of this type of coercion in order to ensure that they do not commit new criminal offenses after they have served their criminal punishment.