Наукові статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 1863
  • Документ
    Features of the subject of the crime in the case of illegal possession of vehicles
    (Visegrad Journal on Human Rights, 2021) Берназ, Павло Васильович; Bernaz, Pavlo; Ракович, Максим Миколайович; Rakovych, Maksym
    The article analyzes the problematic issues regarding the definition of a vehicle as a subject of a crime under Art. 289 of the Criminal Code of Ukraine. The author concludes that a vehicle in this sense is any vehicle that is driven by an internal combustion engine (regardless of its volume) or an electric motor with a capacity of more than 3 kW. It does not depend on the technical condition of the tool, its serviceability or malfunction. For criminal law qualification, the value of the vehicle is important, which is determined at the time of the criminal offense, taking into account its depreciation. This requires the appointment of a commodity examination during the pre-trial investigation. In order to organize a successful investigation, it is important to provide information on the characteristics of the vehicle, which should be sought immediately after the pre-trial investigation body receives a report of illegal possession. У статті аналізуються проблемні питання стосовно визначення транспортного засобу, як предмета злочину, передбаченого ст. 289 КК України. Автором робиться висновок, що транспортним засобом в даному сенсі визнається будь-який засіб пересування, який приводиться в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння (незалежно від його об’єму) або електричного двигуна потужністю понад 3 кВт. Це не залежить від технічного стану засобу, його справності чи несправності. Для кримінально-правової кваліфікації має значення вартість транспортного засобу, яка визначається на момент вчинення кримінального право порушення з урахуванням його амортизації. Для цього потрібне призначення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування. Для організації успішного розслідування важливою є інформація щодо характеристик транспортного засобу, які потрібно прагнути одержати зразу ж після надходження в орган досудового розслідування повідомлення про незаконне заволодіння ним.
  • Документ
    Боротьба з транснаціональною злочинністю як напрям забезпечення міжнародної безпеки органами внутрішніх справ України
    (Науковий вісник Херсонського державного університету, 2015) Рудой, Катерина Миколаївна; Rudoi, Kateryna
    У статті розглянуто організаційно-правові заходи боротьби з транснаціональною злочинністю як пряму забезпечення міжнародної безпеки органами внутрішніх справ. Досліджуються форми та мета діяльності міліції щодо протидії організованій злочинності. Запропоновані напрями удосконалення, діяльності органів внутрішніх справ України у сфері протидії транснаціональній злочинності в Україні та забезпеченні міжнародної безпеки. In the article the organizational and legal measures of fight are consideгed against transnational criminalir: as to direction of providing of iпtemational safety the organs of intemal affairs. Forms and methods of activity of militia are probed in relation to counteraction the organized crime. The offered directions of improvement of activity of organs of intenal affairs of Ukraine are in the field of counteraction transnational criminalit" іn Ukraine аnd providing of international safety.
  • Документ
    Роль кримінологічної інформації у забезпеченні процесу виконання - відбування покарання в Україні
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor; Дмитрієнко, Ю. С.; Dmytriienko, Yu. S.
    У даній науковій статті, на підставі з’ясування сутності та змісту кримінологічної інформації, визначено її роль у кримінально-виконавчій діяльності, проблеми реалізації у зазначеній галузі суспільних відносин та запропоновані науково обґрунтовані заходи, спрямовані на їх вирішення та удосконалення у цілому правового механізму з цього питання. Зокрема, встановлено, що у низці норм кримінально-виконавчого законодавства України закріплено конкретні положення, що безпосередньо стосуються використання у процесі виправлення та ресоціалізації засуджених кримінологічної інформації (при формуванні індивідуальних програм соціально-виховної роботи з цими особами, розробці спеціальних індивідуальних програм виховного, психотерапевтичного та корегуючого характеру; складанні індивідуальних програм підготовки засуджених до звільнення; т. ін.). Крім цього, у даній роботі акцентується увага на тих проблемах, які детермінують неповнотою, формальністю та односторонністю підходів персоналу органів та установ виконання покарань до використання кримінологічної інформації у процесі виконання – відбування покарань, що у свою чергу, сприяє вчиненню кримінальних та інших правопорушень з боку засуджених, а також знижує рівень ефективності кримінально-виконавчої діяльності. Встановлено, зокрема, що саме через зазначені прогалини щорічно суб’єктами вчинення злочинів у сфері виконання покарань стають особи, що не перебували на профілактичних обліках установ виконання покарань, тобто такі із них, щодо яких була відсутня кримінологічно значуща інформація про їх протиправні наміри і поведінку, а також їх реалізацію у певному місці, часі та обстановці. Виходячи з цього, у зазначеній науковій статті розроблені конкретні науково обґрунтовані заходи щодо вирішення зазначеної проблематики, які передбачають видозміну чинного кримінально-виконавчого законодавства України у частині реалізації визначених у ньому завдань, спрямованих на запобігання злочинам з боку засуджених та інших осіб. Визначаючи у цілому роль кримінологічної інформації у забезпеченні процесу виконання – відбування покарань в Україні, констатовано, що зазначений вид відомостей є необхідною та невід’ємною умовою ефективної реалізації на практиці як мети і завдань кримінального (ст. ст. 1, 50 КК), так і кримінально-виконавчого законодавства (ст. 1 КВК). При цьому видозміна правових норм, що стосуються даного типу інформації, є також об’єктивно обумовленою необхідністю. In this scientific article, on the basis of clarifying the essence and content of criminological information, its role in criminal enforcement activities, problems of implementation in the specified field of social relations and scientifically based measures aimed at solving them and improving the legal mechanism as a whole from this are defined question. In particular, it was established that a number of norms of the criminal law of Ukraine contain specific provisions directly related to the use of criminological information in the process of correction and resocialization of convicts (when forming individual programs of social and educational work with these persons, developing special individual programs of educational, psychotherapeutic and of a corrective nature, drawing up individual programs for the preparation of convicts for release, etc.). In addition, this work focuses attention on those problems that determine the incompleteness, formality and one-sidedness of the approaches of the personnel of the bodies and institutions for the execution of punishments to the use of criminological information in the process of execution – the serving of punishments, which in turn contributes to the commission of criminal and other offenses by convicts, and also reduces the level of effectiveness of criminal enforcement activities. It was established, in particular, that precisely because of the mentioned gaps, persons who were not on the preventive records of penal institutions, that is, those of them for whom there was no criminologically significant information about their illegal intentions and behavior, become the subjects of crimes in the field of execution of punishments, as well as their implementation in a certain place, time and environment. Based on this, the specified scientific article developed specific scientifically based measures to solve the specified problem, which provide for the amendment of the current criminal law of Ukraine in terms of the implementation of the tasks defined in it, aimed at preventing crimes by convicts and other persons. Determining in general the role of criminological information in ensuring the process of execution – the serving of punishments in Ukraine, it was established that the specified type of information is a necessary and integral condition for the effective implementation in practice of both the goals and tasks of the criminal (Article 1, 50 of the Criminal Code), so and criminal enforcement legislation (Article 1 of the Code of Criminal Procedure). At the same time, the amendment of legal norms concerning this type of information is also an objectively determined necessity.
  • Документ
    Соціально-правова природа адміністративного нагляду та особливості його реалізації в умовах воєнного стану в Україні
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor; Явтушенко, А.М.; Yavtushenko, A.M.
    У даній науковій статті з’ясовано зміст і сутність адміністративного нагляду, який на підставі рішення суду встановлюється щодо осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та визначені особливості його застосування в умовах війни України з росією. Зокрема, встановлено, що згідно чинного законодавства України цей вид державного примусу застосовується щодо трьох категорій об’єктів (осіб, засуджених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів; засуджених, які не стали на шлях виправлення під час виконання – відбування покарання; звільнених з місць позбавлення осіб, які злісно порушують громадський порядок). Поряд з цим, як свідчить правозастосовна практика в умовах воєнного стану, у сьогоденні з’явились нові категорії засуджених, які несуть у собі велику суспільну небезпеку для національної безпеки України, а тому, згідно логіки та змісту адміністративного нагляду, мають бути також віднесені до об’єктів зазначеної діяльності відповідних державних органів. До таких можна віднести тих осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері основ національної безпеки, а також засуджених за злочини, що передбачають таку особливо кваліфікуючу ознаку, як «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану» (наприклад у ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України). Виходячи з цього, доведена необхідність видозміни змісту Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», враховуючи, що з часу його прийняття (1994 р.) в державі відбулись значні соціально-політичні та правові явища і події, які потребують відображення у вказаному законодавчому акті з метою підвищення рівня забезпечення національних інтересів, особливо в умовах реальних посягань і загроз, що склались у зв’язку з цим в Україні через відкриту агресію щодо неї з боку росії. Крім цього, враховуючи зміст соціально-правової природи адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також принципи нормотворчості та потенційні і реальні загрози, які несуть у собі засуджені за вчинення злочинів під час воєнного стану, констатовано, що наша держава у силу положень ст. 3 Конституції України зобов’язана видозмінити перелік об’єктів даного виду примусу з метою забезпечення недопущення вчинення з їх боку нових кримінальних правопорушень після відбутого ними кримінального покарання. This scientific article clarifies the content and essence of administrative supervision, which is established on the basis of a court decision in relation to persons released from places of deprivation of liberty, and the specifics of its application in the conditions of Ukraine's war with Russia are determined. In particular, it was established that, according to the current legislation of Ukraine, this type of state coercion is applied to three categories of objects (persons convicted of crimes in the field of drug trafficking; convicts who did not take the path of correction during execution – serving their sentence; released from their places deprivation of persons who maliciously violate public order). Along with this, as evidenced by law enforcement practice under martial law, new categories of convicts have appeared today, who pose a great public danger to the national security of Ukraine, and therefore, according to the logic and content of administrative supervision, should also be classified as objects of the specified activity of relevant state bodies. These include those persons who are held criminally liable for committing criminal offenses in the field of national security, as well as those convicted of crimes that include such a particularly qualifying feature as "committing a crime under conditions of war or a state of emergency" (for example, in 4 of Article 185 of the Criminal Code of Ukraine). Based on this, the need to amend the content of the Law of Ukraine "On Administrative Supervision of Persons Released from Places of Imprisonment" has been proven, taking into account that since its adoption (1994) significant socio-political and legal phenomena and events have taken place in the state, which need to be reflected in the specified legislative act in order to increase the level of ensuring national interests, especially in the conditions of real encroachments and threats that have arisen in connection with this in Ukraine due to open aggression against it by Russia. In addition, taking into account the content of the socio-legal nature of administrative supervision of persons released from prisons, as well as the principles of rule-making and the potential and real threats that those convicted of committing crimes during martial law carry, it is stated that our state in force provisions of Art. 3 of the Constitution of Ukraine is obliged to change the list of objects of this type of coercion in order to ensure that they do not commit new criminal offenses after they have served their criminal punishment.
  • Документ
    Правове регулювання відновлювальної енергетики: європейський та український підходи
    (Морська безпека та оборона, 2023) Григорецька, Ірина Ігорівна; Hryhoretska, Iryna
    В енергетичній сфері джерела викопного палива є основним енергетичним ресурсом, при цьому залежність від природного газу та нафти є найбільшою причиною екологічної кризи. У майбутньому потреба в енергії зростатиме, і ця проблема не може бути вирішена лише за рахунок невідновлювальних джерел. В останні десятиліття по усьому світу спостерігаються позитивні зміни у напрямку розширення потужностей з відновлюваної енергетики як альтернативного способу задоволення зростаючих енергетичних проблем людства та напрямку запобігання зміни клімату. Наголошено, що незважаючи на зростаючий інтерес до альтернатив них та відновлювальних джерел енергії, на даний момент не прийнято єдиний міжнародний документ, який би регулював сферу їх використання та був обов’язковим для виконання. Європейський вектор розвитку України обумовлює інтерес до правового регулювання відновлювальної енергетики у Європейському Союзі. Розвиток джерел відновлювальної енергетики є важливим елементом стратегій сталого розвитку, зокрема: на глобальному рівні – Цілі сталого розвитку на період до 2030 р., прийняті Генеральною Асамблеєю ООН; регіональному рівні – Стратегія сталого розвитку ЄС, національному рівні – Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 р. Розглянуто положення директив ЄС, Стратегії сталого розвитку ЄС, Стратегії ЄС у сфері енергетики і боротьби зі зміною клімату до 2030 р., що стосуються відновлювальної енергетики. Звернуто увагу на широке, у порівнянні із європейським підходом, тлумачення альтернативних джерел енергії в законодавстві України, а також на неоднозначне розуміння цього терміна. Доведено, що впровадження відновлювальних джерел енергії в Україні відбувається доволі повільно, що пов’язано, насамперед, із недосконалістю вітчизняного законодавства в зазначеній сфері, а також невисокими показниками інвестицій у цю перспективну галузь національної економіки. До позитивних рис нормативно-правового регулювання у сфері розвитку відновлюваної енергетики віднесено узгодження національної нормативної бази з європейським законодавством щодо цього питання. Fossil fuel sources are the main source of energy in the energy sector, meanwhile dependence on natural gas and oil is the biggest cause of the environmental crisis. In the future, the demand for energy will grow, and this problem cannot be solved only through non-renewable sources. In recent decades, positive changes have been observed around the world towards expanding renewable energy capacities as an alternative way to meet the growing energy problems of humankind and prevent further consequences of climate change on our planet. It was noted that at the moment there has not been adopted a unified international document that would regulate the sphere of using alternative energy sources and would be mandatory for execution, despite the growing interest in alternative energy sources. The European vector of Ukraine’s development contributes to the interest in the legal regulation of renewable energy in the European Union. The development of renewable energy industry sources is an important element of the sustainable development strategy, in particular: at the global level – the Sustainable Development Goals for the period up to 2030, adopted in September 2015 by the UN General Assembly; at the regional level – the EU Sustainable Development Strategy; at the national level – Basic principles (strategy) of the state environmental policy of Ukraine for the period up to 2030. There were considered the provisions of the EU directives, the EU Sustainable Development Strategy, the EU Strategy in the field of energy and the fight against climate change until 2030, which are related to renewable energy industry. It were drawing attention to the broad interpretation of alternative energy sources in the legislation of Ukraine in comparison with the European approach, as well as to the ambiguous understanding of this term. It has been proven that the introduction of renewable energy industry sources in Ukraine is going on rather slow, which is primarily due to the imperfection of domestic legislation in this area, as well as low investment indicators in this promising branch of the national economy. The harmonization of the national regulatory framework with European legislation on this issue is attributed as the positive features of the legal regulation in the sphere of development of renewable energy industry.