Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 178
- ДокументCERTAIN ASPECTS OF LEGAL REGULATION OF THE ACTIVITIES OF THE NATIONAL POLICE OF UKRAINE IN THE SYSTEM OF NATIONAL SECURITY(Norwegian University of Life Sciences, 2024) Нікітін, Анатолій Анатолійович; Nikitin, AnatoliiThe article deals with some aspects of legal regulation of the National Police of Ukraine in the context of ensuring national security. The author reveals the essence of ensuring national security through the interaction of the institutions of society and the State, which determines a certain state of public life and its conditions, both internal and external. By analyzing this area, the article highlights the identification and determination of the scope of social relations which define the essence of national security. The results of the study contribute to a better understanding of the role of legal regulation in ensuring the effective functioning of the National Police as a component of the national security system. The analysis of certain aspects of legal regulation of the National Police in the context of ensuring national security is important given the current challenges and threats faced by society. Responsibility for ensuring national security requires the police not only to maintain law and order, but also to counterterrorism, organized crime, cyber threats and other challenges. The study examines the interaction of the National Police with other state institutions, such as the military, security and law enforcement agencies, as well as with representatives of civil society. Particular attention is paid to the coordination of activities in cases of emergencies and crisis events that may threaten national security. The author also examines the role of the legislative environment in regulating police activities, including laws, regulations and legal principles that define the powers and duties of the police in the context of national security. In addition, the article draws attention to the need for constant analysis and updating of legislation in order to meet modern challenges and needs in the field of national security. It reveals important aspects of interaction between the police, other law enforcement agencies and civil society, which contributes to the improvement of coordination and effectiveness of national security measures. In addition, the article can serve as a basis for developing proposals for further improvement of the system of legal regulation of the National Police in the context of national security of Ukraine. The conclusions offered by the author may be useful for developing strategies and policies aimed at strengthening security and law and order in the country. Розглянуто деякі аспекти правового регулювання діяльності Національної поліції України в контексті забезпечення національної безпеки. Автор розкриває сутність забезпечення національної безпеки через взаємодію інститутів суспільства та держави, що визначає певний стан суспільного життя та його умови як внутрішнього, так і зовнішнього його середовища. Аналізуючи цю сферу, стаття висвітлює ідентифікацію та встановлення обсягу суспільних відносин, які визначають сутність національної безпеки. Результати дослідження сприяють кращому розумінню ролі правового регулювання у забезпеченні ефективного функціонування Національної поліції як складової системи національної безпеки. Проаналізовано окремі аспекти правового регулювання діяльності Національної поліції в контексті забезпечення національної безпеки є важливим з урахуванням сучасних викликів і загроз, з якими стикається суспільство. Відповідальність за забезпечення національної безпеки вимагає від поліції не лише здійснення правопорядку, а й протидії тероризму, організованій злочинності, кіберзагрозам та іншим викликам. Дослідження розглядає взаємодію Національної поліції з іншими державними інститутами, такими як військові структури, служби безпеки та правоохоронні органи, а також з представниками громадянського суспільства. Особлива увага приділяється координації заходів у випадках надзвичайних ситуацій та кризових подій, що можуть загрожувати національній безпеці. Автор також досліджує роль законодавчого середовища в регулюванні діяльності поліції, зокрема законів, нормативно-правових актів і правових принципів, що визначають повноваження та обов'язки поліції в контексті забезпечення національної безпеки. Крім того, стаття звертає увагу на необхідність постійного аналізу та оновлення законодавства з метою відповідності сучасним викликам та потребам у сфері національної безпеки. Вона відкриває важливі аспекти взаємодії між поліцією, іншими правоохоронними органами та громадянським суспільством, що сприяє покращенню координації та ефективності заходів з забезпечення національної безпеки. Крім того, стаття може послужити основою для вироблення пропозицій щодо подальшого вдосконалення системи правового регулювання діяльності Національної поліції в контексті національної безпеки України. Висновки, запропоновані автором, можуть бути корисними для розробки стратегій та політик, спрямованих на зміцнення безпеки та правопорядку в країні.
- ДокументWAR CRIMES UNDER MARTIAL LAW IN UKRAINE: CURRENT CHALLENGE(Norwegian University of Life Sciences, 2024) Ганенко, Ігор Сергійович; Hanenko, IhorThe martial law imposed in Ukraine has become a litmus test for a record increase in military crime, and as a result, against the background of a general decrease in crime in the State, the commission of military criminal offenses has rapidly increased. In 2023, the total number of criminal offenses committed amounted to 475,595, which is a quarter (24.8%) higher than last year. Of these, 28,666 were military criminal offenses, which is more than 2 times higher than last year's figures for this type of crime in the country. The main negative factors that make up the system of determinants of military criminal offenses in Ukraine, and especially under martial law, include constant expectation of a threat to life and health; high risk of death or injury; real possibility of being taken prisoner, taken hostage with further torture and abuse; direct vision of the death of colleagues, close friends, civilians; growing fear of being killed or wounded when the rotation period approaches; uncertainty about favorable developments influenced by military leadership and the level of discipline in the military unit; a sense of uncertainty due to a lack of personally relevant information; disruption and/or change in diet, rest and sleep, water and food quality, exposure to unusual or unfavorable climatic and geographical factors that generate feelings of uncertainty and anxiety; isolation of servicemen and their forced loneliness during prolonged stay at combat posts while guarding areas, roads, and districts in unclear conditions, with unstable communication, without constant close contact with the main groups; distance from loved ones and anxiety about them. In the context of studying the general social prevention of military criminal offenses under martial law in Ukraine, the author proves that the formation of patriotism of servicemen of the Armed Forces of Ukraine and other military formations is impossible without ensuring an appropriate set of state and social measures aimed at the consciousness and behavior of the personality of a future serviceman, aimed at developing high civil, socio-psychological, moral, physical, military professional and volitional qualities aimed at ensuring both the constitutional duty of Ukrainian citizens to protect the Motherland and the proper performance of combat missions in any conditions. Within the framework of special criminological prevention of military criminal offenses under martial law in Ukraine, the author substantiates and proves the need to establish mental health departments at the level of divisions and brigades, which should be headed by psychiatrists and include mental health officers (licensed psychologists and/or social workers with specialized education who have at least one year of experience in relevant medical institutions). The author establishes that the main purpose of individualized preventive measures to prevent the commission of military criminal offenses in Ukraine is a positive correction of a serviceman's personality aimed at changing his behavior from anti-social to law-abiding. The analysis of court verdicts has confirmed that criminal punishment for committing military criminal offenses as the main means of combating deviations in the lawful behavior of servicemen does not prove to be effective. Введений в Україні воєнний стан став лакмусовим папірцем до рекордного зростання військової злочинності, в результаті чого на тлі загального зменшення злочинності в державі набуло стрімкого зростання вчинення військових кримінальних правопорушень. У 2023 році загальна кількість вчинених кримінальних правопорушень склала 475 595, що на чверть (24,8%) перевищило показники минулого року. З них 28 666 склали військові кримінальні правопорушення, що більше ніж в 2 рази перевищило минулорічні показники досліджуваного роду злочинності в державі. До основних негативних чинників, що складають систему детермінант вчинення військових кримінальних правопорушень в Україні, а особливо в умовах воєнного стану слід віднести: постійне очікування загрози життю і здоров’ю; високий ризик смерті чи каліцтва; реальна можливість потрапити у полон, у заручники з подальшими тортурами і знущаннями; безпосереднє бачення загибелі товаришів по службі, близьких друзів, мирного населення; зростання у деяких військовослужбовців страху бути вбитим або пораненим при наближенні терміну ротації; невпевненість у сприятливому розвитку подій, вплив на які має військове керівництво та рівень дисципліни у військовому підрозділі; відчуття невизначеності внаслідок дефіциту особисто значущої інформації; порушення та/або зміна режиму харчування, відпочинку та сну, якості води та їжі, вплив незвичайних або несприятливих кліматично географічних чинників, що породжують почуття невпевненості і тривоги; ізоляція військовослужбовців та їх вимушена самотність під час тривалого перебування на бойових постах при охороні ділянок, доріг, районів у незрозумілих умовах, з нестійким зв’язком, без постійного тісного зв’язку із основними угруповуваннями; віддаленість від близьких, та тривога за них. Аналіз заходів запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану в Україні надав змогу виділити та докладно охарактеризувати його три основних рівні: загальносоціальний, спеціально-кримінологічний та індивідуально профілактичний. У контексті вивчення загальносоціального запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану в Україні доведено, що формування патріотизму військовослужбовців ЗСУ й інших військових формувань є неможливим без забезпечення відповідного комплексу державних та соціальних заходів, спрямованих на свідомість і поведінку особистості майбутнього військовослужбовця, метою яких є формування високих громадянських, соціально-психологічних, моральних, фізичних, військово-професійних та вольових якостей, спрямованих на забезпечення як конституційного обов’язку громадян України щодо захисту Вітчизни, так і належного виконання бойових завдань у будь-яких умовах. У межах спеціально-кримінологічного запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану в Україні обґрунтовано й доведено необхідність на рівні дивізій та бригад створення відділів охорони психічного здоров’я, які мають очолювати психіатри й до складу яких повинні входити офіцери з охорони психічного здоров’я (ліцензовані психологи та/або соціальні працівники із спеціалізованою освітою, які мають щонайменше один рік досвіду роботи у відповідних лікувальних закладах. Встановлено, що основною метою індивідуально-профілактичного запобігання вчиненню військових кримінальних правопорушень в Україні є позитивна корекція особистості військовослужбовця, спрямована на зміну його поведінки від антигромадської до законослухняної. Проведений аналіз судових вироків підтвердив, що кримінальне покарання за вчинення військових кримінальних правопорушень як основний засіб боротьби з відхиленнями в правомірній поведінці військовослужбовців не доводить свою ефективність.
- ДокументINTERPRETATION OF CONSTITUTIONAL PROVISIONS AS A FACTOR OF ENSURING NATIONAL SECURITY UNDER MARTIAL LAW(Norwegian University of Life Sciences, 2024) Beschastnyi, Viktor; Lvova, Ielyzaveta; Львова, Єлизавета ОлегівнаАuthors studied the problems of interpretation of constitutional provisions and the significance of such interpretation for the system of national security of Ukraine, emphasizing the peculiarity of the mode of operation of the Constitutional Court of Ukraine as a body of constitutional jurisdiction, namely focusing on the interpretation of the Constitution of Ukraine. The study of the legal basis for decision-making and the provision of opinions by the Constitutional Court of Ukraine under martial law in 2022-2023 resulted in conducting of the classification of the interpretation of constitutional provisions by types of legal arguments. Russia's war against Ukraine encroached not only on the constitutional system of Ukraine, but also on the security system in the European legal space and the principles of the international legal order. The article emphasizes the need to develop a draft law of Ukraine "On the Principles of the Constitutional System", examines how the constitutional provisions are interpreted in the last five years of the state's development, and analyzes this phenomenon in the context of the initiated process of negotiations on Ukraine's accession to the European Union and making amendments in Constitution of Ukraine on implementing EU regulations. It is stated that before the full-scale invasion, the Constitutional Court of Ukraine made decisions for geopolitical reasons, and today the activities of the Constitutional Court of Ukraine are based on strict adherence to the principles of the rule of law, democracy and economic reasonability. It is determined that the need to protect fundamental human rights arises from the very fact of overcoming the contradictions generated by the conflict of society, the shortcomings of public control over the activities of public authorities and the system of protection of law and protection of constitutional values (in particular, in military conflict). There is still a need for public discussions of problematic issues of the future constitutional reform in Ukraine. All in all, it is necessary to improve the norms of the legislation of Ukraine on communication of the Constitutional Court of Ukraine with the civil society, in particular. The result of the study was the conclusion about the need to form a common idea of the norms and rules for the development of constitutional phenomena in responses to citizens' complaints within the framework of appeal to the Constitutional Court of Ukraine. Авторами досліджено проблематику тлумачення конституційних положень, а також визначено значення такого тлумачення для системи національної безпеки України, можна відзначити особливість режиму роботи Конституційного Суду України як органу конституційної юрисдикції, а саме спрямованість на тлумачення Конституції України. Результатом дослідження правових засад ухвалення рішень і надання висновків Конституційним Судом України в умовах воєнного стану 2022 - 2023 роках стала розробка класифікації тлумачення конституційних положень за типами правових аргументів. Розв’язання росією війни проти України посягнуло не тільки на конституційний лад в Україні, а й на систему безпеки на європейському просторі та принципи міжнародного правопорядку. У статті наголошено на потребі в розробці проєкту закону України «Про засади конституційного ладу», досліджено у який спосіб тлумачено конституційні положення в останні п’ять років розвитку держави, а також зроблено аналіз цього явища в контексті розпочатого процесу перемовин щодо вступу України до Конституції України та внесення подальших змін в Основний Закон України щодо імплементації норм європейського законодавства. Констатовано, що до повномасштабного вторгнення Конституційний Суд України ухвалював рішення з геополітичних мотивів, а на сьогодні діяльність Конституційного Суду України базовано на неухильному дотриманні принципів верховенства права, демократії та економічної доцільності. Визначено, що потреба захисту основних прав людини виникає із самого факту подолання суперечностей, що їх породили конфліктність суспільства, недоліки громадського контролю над діяльністю органів публічної влади і системи охорони права та захисту конституційних цінностей (зокрема, в умовах воєнного конфлікту). Досі залишається актуальною потреба в обговоренні з громадськістю проблемних питань майбутньої конституційної реформи. Отже, варто вдосконалити норми законодавства України щодо комунікації Конституційного Суду України з громадськістю, зокрема результатом дослідження став висновок про потребу формації єдиного уявлення про норми та правила розвитку конституційних явищ у відповідях на звернення громадян у межах подання до Конституційного Суду України.
- ДокументINTERNATIONAL STANDARDS FOR THE PROTECTION OF THE RIGHTS OF MINORS IN CRIMINAL PROCEEDINGS(Norwegian University of Life Sciences, 2024) Voloshanivska, Tetiana; Волошанівська, Тетяна ВолодимирівнаThe article examines the peculiarities of international legal protection of minors in criminal proceedings and during court proceedings. It is indicated that the following problems require revision/clarification/generalization: 1) normalization of international and European standards for the administration of justice in relation to minors; 2) classification of the legislator's approaches to the formation of juvenile criminal policy in international legal documents; 3) highlighting and actualization of meaningful components of international and European standards of administration of justice in relation to minors; 4) actualization of international and European standards of administration of justice in relation to minors under the conditions of the special legal regime of martial law. The development of the architecture of the security environment requires the differentiation of the approach to the tasks of juvenile criminal policy by distinguishing: 1) the direction of ensuring the rights and freedoms of juvenile criminal offenders, as well as interaction with them with an understanding and observance of the best interests of the child; 2) in the direction of ensuring the rights and freedoms of minor victims of criminal offenses by creating a comprehensive approach to their resocialization and reintegration into society with minimal risk of secondary victimization. The substantive elements of the international standards of justice for minors include: 1) a clearly defined and tested mechanism for integrating international and European recommendations into national legislation and law enforcement practice; 2) standardization of approaches to the typification of measures of a criminal legal and criminal procedural nature that can be applied to minors who have committed a criminal offense (in particular, for example, life imprisonment or the death penalty (if it is prescribed as a type of punishment in the criminal legislation of the country) in most countries, it is not applied to minors, which is ensured by the standardization of the principle of humanism and economy of repression in juvenile criminal justice); 3) separation of provisions on juvenile criminal law and procedural policy into an independent legislative act or section of a codified legislative act; 4) recognition of minors as privileged subjects of criminal responsibility, which results in the corresponding scope of rights and freedoms within the limits of criminal legal and procedural relations; 5) integration of specific, alternative to punishment measures of criminal law influence (coercive educational measures, etc.); 6) simplified grounds for exemption from punishment and its further serving; 7) a special procedure for involvement in investigative (search) actions in criminal proceedings in which a minor has the status of a suspect/witness/victim. В статті розглядаються особливості міжнародно-правового захисту неповнолітніх осіб у кримінальному провадженні та під час судового розгляду. Вказується, що доопрацювання/уточнення/узагальнення потребують такі проблеми: 1) унормування міжнародних та європейських стандартів відправлення правосуддя відносно неповнолітніх осіб; 2) класифікація підходів законодавця до формування ювенальної пенальної політики у міжнародних правових документах; 3) виокремлення та актуалізація змістовних складових міжнародних та європейських стандартів відправлення правосуддя відносно неповнолітніх осіб; 4) актуалізація міжнародних та європейських стандартів відправлення правосуддя відносно неповнолітніх осіб в умовах дії особливого правового режиму воєнного стану. Розбудова архітектури безпекового середовища потребує у диференціації підходу до завдань ювенальної пенальної політики шляхом виокремлення: 1) напряму забезпечення прав та свобод неповнолітніх кримінальних правопорушників, а також взаємодії із ними із розумінням та дотриманням найкращих інтересів дитини; 2) напряму забезпечення прав та свобод неповнолітніх жертв кримінальних правопорушень шляхом створення комплексного підходу до їх ресоціалізації та реінтеграції у суспільство з мінімальним ризиком вторинної віктимізації. До змістовних елементів міжнародних стандартів відправлення правосуддя щодо неповнолітніх осіб: 1) чітко визначений та апробований механізм інтеграції міжнародних та європейських рекомендацій у національне законодавство та практику правозастосування; 2) унормування підходів до типізації заходів кримінально-правового та кримінального процесуального характеру, які можуть бути застосовані до неповнолітніх осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (зокрема, наприклад, довічне позбавлення волі або смертна кара (якщо вона передбачена як вид покарання у кримінальному законодавстві країни) у більшості країн до неповнолітніх осіб не застосовується, що забезпечується стандартизацією принципу гуманізму та економії репресії у ювенальному кримінальному правосудді); 3) виокремлення положень щодо ювенальної кримінально-правової та процесуальної політики у самостійний законодавчий акт чи розділ кодифікованого законодавчого акту; 4) визнання неповнолітніх осіб привілейованими суб’єктами кримінальної відповідальності, що має наслідком відповідний обсяг прав та свобод у межах кримінально-правових та процесуальних відносин; 5) інтеграція специфічних, альтернативних покаранню заходів кримінально-правового впливу (примусові заходи виховного характеру тощо); 6) спрощені підстави для звільнення від покарання та його подальшого відбування; 7) особливий порядок залучення до проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженню в яких неповнолітній має статус підозрюваного/свідка/потерпілого.
- ДокументTax evasion is a negative factor of the economic security of Ukraine(Іnternational Science Group, 2023) Halunko, Vira; Галунько, Віра Миколаївна; Denysova, Alina; Денисова, Аліна Володимирівна; Kuzmenko, Iuliia; Кузьменко, Юлія Василівна; Liubchyk, Viktor; Любчик, Віктор БорисовичFor all countries of the world, and not only for Ukraine, the problem of non-payment of taxes is quite acute and urgent. Therefore, it is worth studying the international and domestic constructive experience of combating and preventing offenses in the field of taxation. Для всіх країн світу, а не тільки для України, проблема несплати податків є досить гострою та актуальною. Тому вартує вивчення міжнародного та вітчизняного конструктивного досвіду боротьби і запобігання правопорушенням у сфері оподаткування.