Проблемы обеспечения и реализации прав психически больных лиц в уголовном производстве Украины

Анотація
Целью исследования явилось определение объема прав психически больных лиц при осуществлении уголовного судопроизводства. Методологический комплекс включал как общенаучные, так и специальные методы познания. С помощью метода юридического анализа определен объем прав психически больного человека в уголовном производстве. Статистический метод использовался для исследования динамики в процессах, связанных с расследованием и направлением в суд уголовных производств с ходатайством о применении принудительных мер медицинского характера. Сравнительно-правовой метод позволил сопоставить нормы национального законодательства с практикой Европейского суда по правам человека о возможности апелляционного и кассационного обжалования применения принудительных мер медицинского характера. Проведенное исследование позволяет заключить, что психически больные лица являются особой категорией участников уголовного производства в Украине, обладают такими же правами, что и подозреваемый, обвиняемый и, в определенных законом случаях, осуществляет их через законного представителя, защитника. Поскольку в национальном законодательстве статус законного представителя нормативно не определен, предложено закрепить в уголовно-процессуальном кодексе Украины права и обязанности законного представителя как основного субъекта, представляющего права и интересы психически больного человека. Необходимость применения в ходе уголовного производства практики Европейского суда по правам человека в Украине диктует целесообразность пересмотра национальных законодательных положений о возможности апелляционного и кассационного обжалования психически больными лицами принудительных мер медицинского характера. The objective of this article is to determine the scope of the rights of mentally disturbed people while carrying out criminal proceedings. To achieve this objective, the authors have formulated the methodological complex, which included both general scientific methods and special methods of cognition. The scope of the rights of a mentally disturbed person in criminal proceedings has been determined with the help of the method of legal analysis. The statistical method was used to study the dynamics in the processes related to the investigation and submission to the court of criminal proceedings with a petition for the application of compulsory medical measures. The comparative and legal method made it possible to compare the norms of national legislation with the cases of the European Court of Human Rights on the possibility of appeal and cassation appeal of the application of compulsory medical measures. The conducted study led to the conclusion that mentally disturbed people are a special category of participants in criminal proceedings in Ukraine. These persons have the same rights as a suspect, accused and, in certain cases defined by the law exercise them through a legal representative, a defense attorney. Since the status of a legal representative is not legally defined in national legislation, the authors have offered to establish the rights and obligations of a legal representative as the main subject representing the rights and interests of a mentally disturbed person in the Criminal Procedural Code of Ukraine. The need to apply the practice of the European Court of Human Rights in Ukraine during criminal proceedings demonstrates the advisability of revising national legal provisions on the possibility of appealing and cassational appealing of compulsory medical measures by mentally disturbed people. Метою дослідження було визначення обсягу прав психічно хворих осіб при здійсненні кримінального судочинства. Методологічний комплекс включав як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. За допомогою методу юридичного аналізу визначено обсяг прав психічно хворої людини в кримінальному провадженні. Статистичний метод використовувався для дослідження динаміки в процесах, пов'язаних з розслідуванням і направленням до суду кримінальних проваджень з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру. Порівняльно-правовий метод дозволив порівняти норми національного законодавства з практикою Європейського суду з прав людини про можливості апеляційного та касаційного оскарження застосування примусових заходів медичного характеру. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що психічно хворі особи є особливою категорією учасників кримінального провадження в Україні, мають такі самі права, що і підозрюваний, обвинувачений і, у визначених законом випадках, здійснює їх через законного представника, захисника. Оскільки в національному законодавстві статус законного представника нормативно не визначений, запропоновано закріпити в кримінально-процесуальному кодексі України права і обов'язки законного представника як основного суб'єкта, що представляє права та інтереси психічно хворої людини. Необхідність застосування в ході кримінального провадження практики Європейського суду з прав людини в Україні диктує доцільність перегляду національних законодавчих положень про можливість апеляційного та касаційного оскарження психічно хворими особами примусових заходів медичного характеру.
Опис
Ключові слова
люди с психическими расстройствами, принудительные меры медицинского характера, уголовное судопроизводство, права человека, адвокат, законный представитель, слушание апелляции, кассационная жалоба, дела Европейского суда по правам человека., mentally disturbed people, compulsory medical measures, criminal proceedings, human rights, defense attorney, legal representative, appeal hearing, cassation appeal, cases of the European Court of Human Rights., люди з психічними розладами, примусові заходи медичного характеру, кримінальне судочинство, права людини, адвокат, законний представник, слухання апеляції, касаційна скарга, справи Європейського суду з прав людини.
Бібліографічний опис
Юхно А.А. Проблемы обеспечения и реализации прав психически больных лиц в уголовном производстве Украины / А.А. Юхно, Г.И. Глобенко, Т.Г. Фомина, А.В. Денисова, Е.Н. Рудой // Медицинские новости Грузии. – Январь 2019. - № 1(286). – С. 90- 96.