Перегляд за Автор "Камінська, Олена Анатоліївна"
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВИЗНАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ВІДПОВІДНО ДО УМОВ СУЧАСНОСТІ(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2023) Алексєєнко, Анна Олександрівна; Alekseyenko, Anna; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, Oleh; Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, OlenaУ сучасних реаліях конституційно-правова відповідальність є важливим елементом в інституті відповідальності органів державної влади. У статті наведено загальну характе- ристику та особливості конституційно-правової відповідальності, проаналізовано суб’єкти конституційно-правової відповідальності, досліджено санкції, як форму вираження кон- ституційно-правової відповідальності, конституційні делікти як підставу конституцій- но-правової відповідальності. Конституційно-правову відповідальність визначено, як вид юридичної відповідальності, передбачений нормами конституційного права, що має політико-правовий характер, іноді перетинається з політичною відповідальністю. У статті визначено ознаки, які властиві конституційно-правовій відповідальності, та визначають її природу та сутність. Визначальною ознакою конституційної відповідальності, яка відріз- няє її від інших видів юридичної відповідальності, є своєрідність та характерність її санкцій. Конституційно-правова відповідальність відрізняється від публічно-правової , яка є відпові- дальністю органів державної влади (посадових осіб), та органів місцевого самоврядування. Визначено, що суб’єктами конституційно-правової відповідальності виступають особливе коло суб’єктів, що є вужчим за коло суб’єктів конституційного права. Ними можуть бути тільки органи публічної влади, або їх посадові особи. Важливим елементом, який відріз- няє конституційно-правову відповідальність від інших видів юридичної відповідальності, є порядок, процес реалізації. Основним способом реалізації будь-якої іншою юридичної відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільно-правової) є судовий порядок, на відміну від того, конституційно-правова відповідальність може реалізовуватися шляхом прийняття рішення компетентними органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Насамперед конституційно-правову відповідальність варто визначати як конституційно-правове відношення в широкому (загальному) його розумінні, що є засно- ваним на державному примусі, яке виникає з моменту вчинення конституційного делікту, одна сторона якого – правопорушник зобов'язаний понести юридичну відповідальність, передбачену санкцією порушеної правової норми, а інша сторона – інстанція конституцій- но-правової відповідальності має повноваження притягнути його до відповідальності. In modern realities, constitutional and legal responsibility is an important element in the institution of responsibility of state authorities. The article gives the general characteristics and features of constitutional liability, analyzes the subjects of constitutional liability, investigates sanctions as a form of expression of constitutional liability, constitutional torts as a basis for constitutional liability. Constitutional-legal responsibility is defined as a type of legal responsibility provided for by the norms of constitutional law, which has a political-legal nature, sometimes overlapping with political responsibility. The article defines the features that are characteristic of constitutional and legal responsibility and determine its nature and essence. The defining feature of constitutional responsibility, which distinguishes it from other types of legal responsibility, is the originality and character of its sanctions. Constitutional-legal responsibility differs from public-legal responsibility, which is the responsibility of state authorities (officials) and local self-government bodies. It was determined that the subjects of constitutional and legal responsibility are a special circle of subjects, which is narrower than the circle of subjects of constitutional law. They can only be public authorities or their officials. An important element that distinguishes constitutional and legal responsibility from other types of legal responsibility is the procedure, the implementation process. The main way of implementing any other legal responsibility (criminal, administrative, civil) is the judicial procedure, in contrast, constitutional-legal responsibility can be implemented by making a decision by competent state authorities or local self-government bodies. First of all, constitutional-legal responsibility should be defined as a constitutional-legal relationship in its broad (general) sense, which is based on state coercion, which arises from the moment of committing a constitutional delict, one party of which - the offender is obliged to bear legal responsibility, provided for by the sanction of the violated legal norm, and the other party – the instance of constitutional and legal responsibility has the authority to bring him to justice.
- ДокументДефініція парламенту в українському законодавстві(2021-09-21) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, OlehРозглядається дефініція парламенту в українському законодавстві. Автори висвітлюють власну думку щодо даної теми. The definition of the parliament in Ukrainian legislation is considered. The authors highlight their own opinion on this topic.
- ДокументДО ПИТАННЯ ПРО ПРАВОВУ КУЛЬТУРУ ПРАВООХОРОНЦІВ(Vienna, Austria. International Science Group., 2022-12-06) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, OlehУ сучасних умовах правова культура розвиває у майбутніх правоохоронців патріотизм, причетність до величної української нації, усвідомлене бажання захищати Вітчизну. Сумлінне виконання своїх обов’язків базується на засвоєних правових нормах, на усвідомленні виняткової корисності своєї діяльності, і взагалі цінності права для врегулювання відносин між людьми, підтриманні правопорядку в суспільстві. In modern conditions, legal culture develops patriotism, involvement in the great Ukrainian nation, and a conscious desire to protect the Motherland in future law enforcement officers. Conscientious performance of one's duties is based on learned legal norms, on awareness of the exceptional usefulness of one's activity, and in general the value of law for regulating relations between people, maintaining law and order in society.
- ДокументДіяльність пароплавних компаній Чорноморсько-Азовського басейну (друга половина ХІХ ст.)(Інститут української археографії та джерелознавства імені МС Грушевського НАН України, 2012) Камінська, Олена Анатоліївна; Кaminska, OlenaВіддзеркалено процеси становлення та функціонування пароплавних компаній Чорноморсько-Азовського басейну в другій половині ХІХ століття. Зазначено, що беззаперечну перевагу серед усіх акціонерних компаній за кількістю і тоннажем свого флоту утримувало Російське товариство пароплавства і торгівлі. Значні успіхи РТПіТа пояснюються розвитком економіки Південної України, проведенням залізниць і, як результат, піднесенням морської зовнішньої торгівлі, а також суттєвою допомогою з боку скарбниці. In this article it’s reflected the processes of formation and operation of shipping companies Black Sea-Azov basin in the second half of the nineteenth century. It is noted, that the leader among joint-stock companies by the number and tonnage of its fleet was Russian Society of shipping and trade. Significant progress of Russian Society of shipping and trade is explained by economic development of the Southern Ukraine, building of railways and as a result-rise of maritime trade, and also financing from the treasury.
- ДокументЗАКОНОДАВЧІ НОВАЦІЇ ВИБОРІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2021) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, OlehУ статті наведено зміни до виборчого законодавства України. Відповідно до ст. 5 Конституції України, єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює свою владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самовря- дування. Одним із проявів безпосередньої демократії є вибори, зокрема місцеві. З іншого боку, вибори – це спосіб формування персонального складу органів пред- ставницької демократії. Упродовж 1990-2020 рр. у Херсонській області відбулося вісім виборчих кампаній сільських, селищних і міських голів (1990, 1994, 1998, 2002, 2006, 2010, 2015, 2020 роки), які супроводжувались постійною модернізацією виборчого процесу. Автори зазначають, що серед новел, запроваджених Виборчим кодексом, пози- тивне значення мало розведення загальнонаціональних і місцевих виборів у часі, що дало можливість, з одного боку, виборцям зосередитись на одній виборчій кампанії і зробити свідомий вибір, з іншого, – розвантажити, хоча б частково, членів дільнич- них виборчих комісій. Наступною новелою виборчого законодавства є зниження кількості виборців для розмежування моделей виборів з 90 тисяч до 75. Відтепер у місті з кількістю вибор- ців до 75 тисяч осіб вибори сільського, селищного, міського голови проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості; 75 тисяч і більше осіб – за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості. Остання дає можливість забезпечення більшого ступеню легітимності народного обранця. Наступне удосконалення торкнулося процедури висування кандидатів. Відмі- чене позитивне значення збереження можливості висування не лише партійних, але й позапартійних (незалежних) кандидатів. Кількість виборців враховується і у процедурі грошової застави. Перш за все, її внесення запроваджено для кандидатів у населених пунктах з кількістю виборців до 75 тисяч осіб, що однозначно є позитивним, адже підвищує рівень відповідальності потенційних кандидатів у депутати. Однак, викликає сумніви доцільність збільшення її розміру для кандидатів великих міст, оскільки це обмежуватиме можливість місце- вих організацій політичних партій висувати кандидатів через відсутність коштів. Уточнено можливості кандидатів балотуватися до декількох рад різних рівнів. Від- тепер особа, висунута кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови (міста з кількістю виборців до 75 тисяч), може одночасно балотуватись до відповідної сільської, селищної ради та/або до відповідної обласної ради. Якщо ж мова йде про осіб, висунутих кандидатами на посаду міського голови міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше, то вони можуть балотуватися у депутати, але тільки до однієї – від- повідної міської ради. Це розширює можливості бути обраним, але обмежує кількість таких можливостей для осіб, що балотуються у мери. У статті зазначено, що на шляху формування виборчого законодавства останнім часом здійснено чимало, але є ще значна кількість питань, які потребують як норма- тивно-правового врегулювання у перспективі, так і наукового дослідження кращих форм і шляхів вирішення сьогодні. According to Article 5 of the Constitution of Ukraine, the only source of power in Ukraine is the people who exercise their power directly and through bodies of state power and bodies of local self-government. One of the manifestations of direct democracy is elections, in particular local elections. On the other hand, elections are a way of forming the personnel composition of representative democracy bodies. During 1990-2020, eight election campaigns of village, settlement and city mayors took place in Kherson region (1990, 1994, 1998, 2002, 2006, 2010, 2015, 2020), which were accompanied by constant modernization of the election process. Among the novelties introduced by the Electoral Code, the dilution of national and local elections in time was of positive significance, which allowed voters, on the one hand, to focus on one election campaign and make a conscious choice, on the other, to relieve at least partly members of precinct election commissions. The next novelty of the electoral legislation is to reduce the number of voters to differentiate the election models from 90 thousand to 75. From now in the city with number of voters up to 75000 persons elections of the village, settlement, city mayor are carried out according to the majoritarian voting system of the relative majority; 75 thousand and more people – under the majoritarian voting system of the absolute majority. The latter makes it possible to ensure a greater degree of legitimacy of the elected representative. Further improvement concerned the candidates nomination procedures. The positive significance of preserving the possibility of nominating not only party, but also non-party (independent) candidates was noted. The number of voters is also taken into account in the cash deposit procedure. First of all, the cash deposit is required to pay by candidates in settlements with the number of voters up to 75 thousand people, which is clearly positive, because it increases the level of responsibility of potential candidates for deputies. However, the expediency of increasing of payment amount for candidates in big cities is questionable, as it will limit the ability of local political party organizations to nominate candidates due to lack of funds. Candidates' ability to run for several councils at different levels has been clarified. From now on, a person nominated as a candidate for the position of village, settlement, city mayor (city with the number of voters up to 75 thousand) can simultaneously run for the relevant village, settlement council and / or the relevant regional council. If it is a question of the persons nominated by candidates for a position of the mayor with the number of voters of 75 thousand and more, they can run for deputies, but only to one – the corresponding city council. This expands the chances of being elected, but limits the number of such opportunities for mayoral candidates. It is noted that a lot has been done recently on the formation of election legislation, but there are still a significant number of issues that need both regulatory regulation in the future and scientific research on the best forms and solutions today.
- ДокументНАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ЯК СКЛАДОВА ІСТОРІЇ НАРОДУ(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2020-05-29) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, OlehАвторами зазначається, що національний характер – це специфічна, історично утворена системна цілісність стійких різноманітних рис і властивостей, типових для даної національної спільноти, які надають цій спільноті якісної визначеності. Одним із факторів, що впливають на формування українського національного характеру, національної ідеї, ментальної характеристики є історичний поступ України.The authors note that the national character is a specific, historically formed systemic integrity of stable various features and properties, typical for a given national community, which give this community qualitative certainty. One of the factors affecting the formation of the Ukrainian national character, national idea, and mental characteristics is the historical progress of Ukraine.
- ДокументНормативне регулювання якісності кадрового складу вищої школи(«Science and practice,actual problems,innovations», Amsterdam, Netherlands, 2021-11-09) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, OlehВ останні роки було запропоновано декілька форм щодо унормування кадрового питання забезпечення якості викладання у вищій школі. Остання редакція стала оптимальним варіантом як щодо якості викладання, так і щодо гарантування і забезпечення відповідної спеціальності. In recent years, several forms have been proposed to regulate the personnel issue of ensuring the quality of teaching in higher education. The latest edition has become the best option both in terms of the quality of teaching and in terms of guaranteeing and providing the relevant specialty.
- ДокументПолянський шлюб: історико-правовий аспект(Одеса: ОДУВС, 2017) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena AnatoliivnaУ статті розглядаються особливості укладення шлюбу полянами – приведення нареченої до будинку нареченого, що регулюються давніми звичаями і традиціями. Висвітлено характерні риси полянського шлюбу: дохристиянський шлюб встановлювався за допомогою язичницьких релігійних обрядів; у шлюб вступали в віці, у якому були вже можливі подружні стосунки; шлюб передбачав дотримання певних рівнів спорідненості; до обряду укладення дохристиянського шлюбу входив і внесок плати за наречену в формі віна і приданого. Виділено етапи укладення шлюбу: змова – між родичами нареченого і нареченої, предметом якої могла бути принципова згода сторін про укладенняшлюбу між їхніми дітьми, умови приведення нареченої і терміни одруження; заручини – які супроводжувала трапеза у батьків нареченої; весілля – передбачало урочисту обстановку з дотриманням установлених обрядів; принесення наступного ранку приданого за нареченою. В статье рассматриваются особенности заключения брака полянами – приведение невесты в дом жениха, которое регулировалось древними обычаями и традициями. Освещены характерные черты полянского брака: дохристианский брак устанавливался при посредстве языческих религиозных обрядов; в брак вступали в возрасте, в котором были уже возможны супружеские отношения; брак предусматривал соблюдение определенных степеней родства и свойства; в обряд заключения дохристианского брака входил и взнос платы за невесту в форме вена и приданого. Выделены этапы заключения брака: сговор – между родственниками жениха и невесты, предметом которого могло быть принципиальное согласие сторон о заключении брака между их детьми, условия приведения невесты и сроки бракосочетания; помолвка – которой сопутствовала трапеза у родителей невесты; свадьба – предусматривавшая торжественную обстановку с соблюдением установленных обрядов; приношение на следующее утро приданого за невестой. This article deals with the peculiarities of the marriage of polyany, regulated by ancient customs and traditions.The first mention of the marriage life of the Eastern Slavs is contained in the Old Russian chronicle. The Chronicler speaks of polyany as the only people who made marriages and who had wedding traditions and rituals. Before the adoption of Christianity, polyany had a marriage custom – bringing the bride to the groom's house. Bringing actually constitute a contractual marriage. It is concluded that the pre–Christianmarriage of polyany is characterized by the following features: • pre–Christianmarriage was established through pagan religious rites; •marriage entered into an age at whichmarital relationswere already possible; • provided for the observance of certain degrees of cognation and internals; • the ceremony of the conclusion of the pre–Christian marriage included the fee for the bride in the formof a veno and a dowry. The stages ofmarriage were singled out: • collusion – between the relatives of the groom and the bride, the subject of which could be the principal consent of the parties on the marriage between their children, the conditions for bringing the bride and the terms of themarriage engagement, which was accompanied by a repast at the bride's parents. And one of themost important composite of engagement, symbolizing the ancient Eastern Slavic rite of sacrifice was the cutting of cheese. The bridegroom's refusal of engagement was considered a great disgrace for bride. Therefore, in the event of a break in the engagement, the groom and his parents had to compensate for themoral damage inflicted for the bride and the cost of themeals. • a wedding that provided a solemn atmosphere with observance of the established rituals (the bride put her hand into the groom's hand, and the bride and groom exchanged presents, the vestment of the bride in wedding attire; bringing the bride to the groom's house, where she was greeted with honey, bread and thrown with various fruits, after three rounds around the hearth, and seated on the animal hide, turned fur up; the groomsman solemnly weaved the braids of the bride and cut them, the bride flaunted the groom; guests were given a wedding crochet; women and groomsman dressed the newlyweds in new shirts and solemnly laid them on the couch; Meanwhile guests were given a lush fun with a touch of phallic worship; After the wedding night, the newlyweds, accompanied by cheerful cronies, were allowed to clean themselves with water, and probably with fire; offering the nextmorning for the bride's dowry. It is noted that in the future, bringing the bride into the groom's house as a form of marriage became more important, as it was more civilized due to the existence of certain contractual requirements: the consent of the young, their relatives, the existence of both the wicked and the dowry; and in general, as the closest to the Christian outlook.
- ДокументПОЛІТИКА УРЯДУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ МОРСЬКОГО КОМЕРЦІЙНОГО ФЛОТУ ЧОРНОМОРСЬКО- АЗОВСЬКОГО БАСЕЙНУ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТ.)(Луганський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2012) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, OlenaУ статті проаналізовано заходи уряду, спрямовані на поліпшення функціонування торговельного флоту Чорноморсько-Азовського басейну в другій половині ХІХ ст. та їх наслідки. Зазначено, що царизм, для якого велике значення мали міркування морської могутності та політичного впливу, всіляко сприяв утворенню і подальшій діяльності пароплавних компаній. Однак, протекціоністська політика уряду, яка багато в чому була незважена і до кінця не продумана, часто взагалі мала негативні наслідки. In this article, it was analyzed arrangement of the government for improving the functioning of the merchant marine Black Sea-Azov basin in the second half of the nineteenth century and its consequences. It is noted, that tsarism, for which sea power and political influence were very important, strongly promoted to the formation shipping companies and their further activity. However, the protectionist policy of the government was half-baked and often had negative consequences.
- ДокументПравове регулювання кадрової політики поштово-телеграфного відомства Російської імперії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.(Одеса: ОДУВС, 2016) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, OlehСтаттю присвячено проблемі правового регулювання кадрової політики поштово-телеграфного відомства Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Охарактеризовано нормативно-правову базу кадрової політики відомства зв’язку, що дало можливість зробити висновок, що правове регулювання кадрової політики поштово-телеграфного відомства мало ґрунтовну нормативно-правову базу, яку можна поділити на дві групи. До першої групи відносяться закони і підзаконні акти, які носили загально-директивний характер і визначали основне спрямування державної політики Російської імперії з усіх напрямів розвитку поштово-телеграфного зв’язку, у тому числі з кадрової політики. Другу групу складають нормативні документи центральних і місцевих органів влади та галузевих структур. Спираючись на нормотворчу діяльність органів державної влади, визначено основні аспекти кадрової політики. Зауважено, що вимоги до кандидатів на посади зв’язківців орієнтувалися на поповнення відомства дисциплінованими й відповідальними особами, що йшло в руслі царської політики – формування соціального престижу державної служби. На основі правових джерел прослідковано еволюцію кадрової політики поштово-телеграфного відомства. Зроблено висновок, що встановлені вимоги під впливом обставин (Революція 1905–1907 рр., Перша світова війна, постійний дефіцит кадрового резерву на посади зв’язківців) зазнавали певних змін. Утім, зазначено, що лейтмотивом кадрової політики був якісний персонал при мінімальних фінансових витратах. У роки надзвичайних ситуацій, установлені урядом положення прийому поштово-телеграфних службовців, коригувалися з метою забезпечення задовільного функціонування інформаційних магістралей. Статья посвящена проблеме правового регулирования кадровой политики почтово-телеграфного ведомства Российской империи в конце XIX – начале ХХ в. Охарактеризована нормативно-правовая база кадровой политики ведомства связи, что позволило сделать вывод, что правовое регулирование кадровой политики почтово-телеграфного ведомства имело значительную нормативно-правовую базу, которую можно разделить на две группы. К первой группе относятся законы и подзаконные акты, которые носили директивный характер и определяли основное направление государственной политики Российской империи по всем направлениям развития почтово-телеграфной связи, в том числе по кадровой политике. Вторую группу составляют нормативные документы центральных и местных органов власти и отраслевых структур. Опираясь на нормотворческую деятельность органов государственной власти, определены основные аспекты кадровой политики. Отмечено, что требования к кандидатам на должности связистов ориентировались на пополнение ведомства дисциплинированными и ответственными работниками, что соответствовало царской политике – формирование социального престижа государственной службы. На основе правовых источников прослежена эволюция кадровой политики почтово-телеграфного ведомства. Сделан вывод, что установленные требования под влиянием обстоятельств (Революция 1905–1907 гг., Первая мировая война, постоянный дефицит кадрового резерва на должности связистов) претерпевали определенные изменения. Впрочем, указано, что лейтмотивом кадровой политики был качественный персонал при минимальных финансовых затратах. В годы чрезвычайных ситуаций, установленные правительством положения приема почтово-телеграфных служащих, корректировались с целью обеспечения удовлетворительного функционирования информационных магистралей. The article is sanctified to the problem of the legal adjusting of skilled politics of postal and telegraph department of Russian Empire at the end of ХІХ – at the beginning ХХ of century. The normatively-legal base of skilled politics of department of connection, that gave an opportunity to draw conclusion, is described, that legal adjusting of skilled politics of postal and telegraph department small sound normatively-legal base that can be divided into two groups. Laws and sublegislative acts that carried general guidance character and determined basic aspiration of public policy of the Russian empire from all directions of development of postal and telegraph connection behave to the first group, including from skilled politics. The second group is folded by the normative documents of central and local government and branch structures bodies. Leaning on standard-setting activity of public authorities, the basic aspects of skilled politics are certain. It is noticed that requirements to the candidates on positions of signallers were oriented on addition to the department by the disciplined and responsible persons, that went to the river-bed of tsar's politics is forming of social prestige of government service. By a decision factor in put in Russian officials there was an observance of the known principles: «Orthodoxy, autocracy and nationality». Candidates on positions of officials in age from 16 35 to gave a request, birth-certificate about birth and christening, documents about an origin, description, certificate from a police about absence of previous conviction and unbelonging to the freemasons; a review is about the property state, medical certificate, testifying to education (certificate of district school, and later four classes of gymnasium, two-classed municipal schools or them equal to), testifying to the postscript to draft to the area or about serving of conscription (for men). It is marked that women at an entry on service to the postal and telegraph department tested certain discrimination: educational qualification presented higher or complete AV education of woman institutes, gymnasia, diocese schools et al to them even first digit of educational establishments with obligatory knowledge of two foreign languages; age-old criteria presented 35 from 18 to, later 30; marital status was taken into account. On the basis of legal sources evolution of skilled politics of postal and telegraph department is tracked. Drawn conclusion, that the set requirements under act of circumstances (Revolution 1905–1907, First world war, permanent deficit of skilled reserve on positions of signallers) tested certain changes. However, it is marked that the leitmotif of skilled politics was a quality personnel at minimum financial charges. In the years of emergencies, positions of reception of postal and telegraph office workers set by a government, were corrected with the aim of providing of the satisfactory functioning of informative highways.
- ДокументПроблема соціологічної підготовки майбутніх фахівців правоохоронних органів у попередженні девіантної поведінки особистості(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2022) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, OlehУ статті висвітлюються особливості та шляхи удосконалення викладання дисципліни «Соціологія» у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання. Проаналізовано досвід провідних вчених у цій галузі знань. Показано, що для професійної підготовки фахівців-правоохоронців особлива увага повинна приділятися соціологіч- ній і соціально-психологічній складовій частині освіти. У тому числі й розвитку вмінь і навичок попередження негативних проявів девіації. Це вкрай важливо, оскільки хоча рівень злочинності в Україні знизився за п’ять останніх років, однак у порівнянні з дер- жавами Європи є незадовільним. Авторами зазначається, що зменшення рівня злочин- ності напряму залежить від якості превентивних дій щодо проявів девіації. Висвітлено принципи, які покладені в основу соціологічної освіти здобувачів вищої освіти: принцип фундаментальності, принцип практичної спрямованості навчання, принцип персоніфікації. У статті зазначено й підходи викладання Соціології: з позиції розгляду соціальних явищ та закономірностей їх виникнення та перебігу або з позиції дослідження причин виникнення асоціальних проявів поведінки особи та розробки методів їх попередження. Здійснено аналіз обсягу передбачених годин для вивчення дисципліни Соціологія у вишах МВС. Для спеціальності 081 Право за п’ять років суттєвих змін не відбулося. Серйозне збільшення як загальної кількості, так і аудиторних години спостерігається для спеціальності 262 Правоохоронна діяльність. Однак, зазначають автори, внутрішнє наповнення тематичного плану робочих програм дисципліни Соціологія потребує удосконалення. А саме необхідно вводити у тематичний план навчальної дисципліни теми на кшталт «Соціологія девіантної поведінки» і «Соціологія конфлікту». Авторами обґрунтовується необхідність введення в курс навчальної дисципліни практичних занять. Висвітлюються функції практичного заняття. Зроблено пропозиції щодо покращення викладання дисципліни Соціологія. Варто збільшити кількість аудиторних годин на тему девіації та конфліктології. Крім того необхідно виділити на дисципліну й практичні заняття, на яких можна буде присвя- тити час напрацюванню практичним вмінням щодо мінімізації девіантних проявів. The article highlights the peculiarities and ways of improving the teaching of the discipline “Sociology” in the higher education establishments with specific conditions. The outstanding scientists’ experience in this sphere of knowledge has been analyzed. It is shown that for the professional training of law enforcers, special attention should be paid to the sociological and socio-psychological components of education including the development of skills and abilities to prevent negative manifestations of deviance. This is extremely important because the level of crime in Ukraine has decreased over the past five years although it is still unsatisfactory in comparison with European countries. The authors emphasize that the reduction of crime directly depends on the quality of preventive actions regarding manifestations of deviance. The principles, which are in the basis of sociological education of higher establishments students, are highlighted: the principle of fundamentality, the principle of practical orientation of education, the principle of personification. The approaches of teaching Sociology are indicated in the article as well: from the point of examining social phenomena and the patterns of their occurrence and course and from the point of researching the causes of antisocial manifestations of a person’s behavior and elaborating methods of their prevention. The number of hours provided for studying the discipline of Sociology in higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs has been analyzed. There have been no significant changes for the speciality 081 Law over the past five years. A serious increase in both total number and classroom hours is observed for the speciality 262 Law Enforcement Activities. However, the authors note that the internal content of the thematic plan of work programs of the discipline “Sociology” needs to be improved, namely, such topics as “Sociology of deviant behavior” and “Sociology of conflict” are necessary to be introduced in the thematic plan of the educational discipline. The authors put forward the necessity of introducing practical classes into the course of the educational discipline, and the functions of a practical class are highlighted. Proposals have been made to improve the teaching of “Sociology”: increasing the number of classroom hours on the topic of deviance and conflict studies and working on practical skills to minimize deviant manifestations.
- ДокументПроблеми визначення поняття "правова охорона тваринного світу"(Одеса: ОДУВС, 2016) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena AnatoliivnaСтаття присвячена з’ясуванню змісту та характерних ознак поняття «правова охорона тваринного світу». На підставі аналізу норм фауністичного законодавства та узагальнень здобутків учених-юристів зроблено висновок, що під правовою охороною тваринного світу доцільно розуміти систему правових норм, спрямованих на регулювання діяльності державних та недержавних суб’єктів, пов’язану із збереженням, раціональним використанням і відтворенням об’єктів тваринного світу, а також застосуванням санкцій до осіб, які не виконують вимог цих норм та заохочення осіб, що плідно здійснюють охорону фауни. Аналіз фауністичного законодавства та юридичної літератури дав змогу виділити певні ознаки правової охорони тваринного світу: фауністичне законодавство має регулювати, перш за все, ті відносини, які складаються з приводу живих тварин, що перебувають у певному біологічному стані, у якому вони здатні до самопідтримання, самовідтворення та саморозвитку, а також характеризуються певною подразнюючістю та рухомістю, можливістю обміну із зовнішнім середовищем; правова охорона передбачає стан дикості тварин; інститут правової охорони тваринного світу є засобом збереження форм власності, у яких можуть перебувати об’єкти тваринного світу (виключній власності народу України, державній, комунальній, приватній); правова охорона на ті або інші види (групи) тварин відноситься не тільки до наземних тварин, але й тих, які живуть у воді; правова охорона тваринного світу, розповсюджуючи свою дію на диких тварин, не ставиться у залежність від їх промислового значення або тих функцій, які ними виконуються; об’єктом охорони в Україні є тільки дикі тварини, що перебувають у межах її території або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; самостійному правовому регулюванню й охороні належать лише ті об’єкти тваринного свiту, що є самостійними матеріальними об’єктами; правова охорона розповсюджується не тільки на самих тварин, але й на інші об’єкти тваринного світу. Зазначено, що у наш час що правова охорона тваринного світу здійснюється у декількох напрямках, а саме: збереження генетичного фонду тваринних спільнот; охорони середовища, де мешкають тварини; організації раціонального користування об’єктами тваринного світу, регулювання чисельності тварин і їх відтворення. Такий широкий підхід законодавця до визначення терміну «тваринний світ» принципово відрізняє вітчизняні нормативні акти, присвячені охороні тваринного світу, від актів радянських часів та актів, які діють у деяких зарубіжних країнах. Статья посвящена выяснению содержания и характерных черт понятия «правовая охрана животного мира». На основании анализа норм фаунистического законодательства и обобщений достижений ученых-юристов сделан вывод, что под правовой охраной животного мира целесообразно понимать систему правовых норм, направленных на регулирование деятельности государственных и негосударственных субъектов, связанную с сохранением, рациональным использованием и воспроизводством объектов животного мира, а также применением санкций к лицам, которые не выполняют требований этих норм и поощрения лиц, плодотворно осуществляющих охрану фауны. Анализ фаунистического законодательства и юридической литературы позволил выделить определенные признаки правовой охраны животного мира: фаунистическое законодательство должно регулировать, прежде всего, те отношения, которые складываются по поводу живых животных, находящихся в определенном биологическом состоянии, в котором они способны к самовоспроизведению и саморазвитию, а также характеризуются определенной возбудимостью и подвижностью, возможностью обмена с внешней средой; правовая охрана предполагает состояние дикости животных; институт правовой охраны животного мира является средством сохранения форм собственности, в которых могут находиться объекты животного мира (исключительной собственности народа Украины, государственной, коммунальной, частной); правовая охрана на те или иные виды (группы) животных касается не только наземных животных, но и тех, которые живут в воде; правовая охрана животного мира, распространяя свое действие на диких животных, не зависит от их промышленного значения или тех функций, которые ими выполняются; объектом охраны в Украине являются дикие животные, находящиеся в пределах ее территории или принадлежащие к природным богатствам ее континентального шельфа и исключительной (морской) экономической зоны; самостоятельному правовому регулированию и охране подлежат только те объекты животного мира, которые являются самостоятельными материальными объектами; правовая охрана распространяется не только на самих животных, но и на другие объекты животного мира. Отмечено, что в наше время правовая охрана животного мира осуществляется в нескольких направлениях, а именно: сохранение генетического фонда животных сообществ; охрана окружающей среды, где обитают животные; организация рационального пользования объектами животного мира, регулирование численности животных и их воспроизведения. Такой широкий подход законодателя к определению термина «животный мир» принципиально отличает отечественные нормативные акты, посвященные охране животного мира, от актов советских времен и актов, которые действуют в некоторых зарубежных странах. The article is sanctified to finding out of maintenance and characteristic signs of concept «legal safeguard of animal kingdom». On the basis of analysis of norms of faunistic legislation and generalizations of achievements of scientists-lawyers drawn conclusion, that under the legal safeguard of animal kingdom it is expedient to understand the system of the legal norms sent to adjusting of activity of state and non-state subjects, related to maintenance, rational use and recreation of objects of animal kingdom, and also by application of approvals to the persons, that does not execute the requirements of these norm and encouragement person, that fruitfully carry out guarding fauna. The analysis of faunistic legislation and legal literature gave an opportunity to distinguish the certain signs of legal safeguard of animal kingdom: a faunistic legislation must regulate, foremost, those relations, that is folded concerning living animals, that are in the certain biological state, in that they are capable to self-support, reproduction and self-education, and also certain annoyance is characterized and movable, by possibility of exchange with an environment; a legal safeguard envisages the state of wildness of animals; an institute of legal safeguard of animal kingdom is the means of maintenance of patterns of ownership, there can be objects of animal kingdom (to exceptional property of people of Ukraine, state, communal, private) in that; a legal safeguard on those or other types (groups) of animals behaves not only to the surface animals but also those that live in water; the legal safeguard of animal kingdom, distributing operating on wild animals, does not belong from their commercial-size or those functions that executed by them; the object of guard in Ukraine is only wild animals that are within the limits of her territory or belong to natural riches her continental shelf and exceptional (marine) economy zone; to self-legal adjusting and protection belong only that objects of animal kingdom, that is self-material objects; a legal safeguard spreads not only to the animals but also on other objects of animal kingdom. It is marked that in our time that the legal safeguard of animal kingdom comes true in a few directions, namely: maintenance of genetic fund of animal associations; guard of environment, where animals live; organizations of the rational use by the objects of animal kingdom, adjusting of quantity of animals and their recreation. Such wide going of legislator near the decision of term «animal kingdom» fundamentally distinguishes the home normative acts sanctified to the guard of animal kingdom, from the acts of soviet times and acts that operate in some foreign countries.
- ДокументПроблеми розробки проектів будівництва залізниць на Півдні України(Інститут української археографії та джерелознавства імені МС Грушевського НАН України, 2012) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, OlenaУ статті розглянуто різноманітні проекти, досліджено труднощі, що виникали на шляху їх реалізації та політику уряду щодо будівництва залізниць на Півдні України у другій половині ХІХ ст. Відмічено, що характерною рисою практично всіх первісних приватних прохань як іноземних, так і вітчизняних підприємців була відсутність наукового забезпечення, конкретних напрямів та вивірених розрахунків. Крім того, значною перепоною на шляху до їх реалізації була невизначеність з фінансуванням будівництва. In this article, it was discussed various projects and explored the difficulties in the time of their realization and government policy for building of railways in the South of Ukraine in the second half of the nineteenth century. It’s noted, that the characteristic feature of almost all primary projects of foreign and domestic businessmen was the lack of scientific support, specific directions and accurate calculations. In addition, the obstacle in the time of their realization was uncertainty with financing of building.
- ДокументСоціaльний захист людини в умовах воєнного стану(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2023-05-25) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, OlenaНа переконання авторки дослідження суттєвих нововведень у системі соціального захисту не відбулося, за винятком перетворення щомісячної адресної допомоги ВПО на допомогу на проживання і фактичної відміни критеріїв її отримання. Що стосується пенсійного забезпечення, то вітчизняне законодавство було успішно вдосконалено щодо продовження терміну допомог і виплат. Український уряд активно співпрацює з міжнародними та національними волонтерськими організаціями, що дає можливість надавати значну допомогу тим категоріям громадян, які постраждали від війни. According to the author of the study, there have been no significant innovations in the social protection system, with the exception of the conversion of monthly targeted assistance to IDPs into accommodation assistance and the actual cancellation of the criteria for receiving it. As for pension provision, domestic legislation has been successfully improved regarding the extension of benefits and payments. The Ukrainian government actively cooperates with international and national volunteer organizations, which makes it possible to provide significant assistance to those categories of citizens who suffered from the war.
- ДокументСтановлення кваліфікаційних вимог до викладача вищої школи(2021-10-12) Камінська, Олена Анатоліївна; Kaminska, Olena; Федорченко, Олег Володимирович; Fedorchenko, OlehПідсумовуючи викладене, можемо зробити висновок про необхідність реформування освіти. Адже суспільство постійно розвивається, висуває нові виклики, які повинна враховувати вища школа. Summarizing what has been said, we can draw a conclusion about the need to reform education. After all, society is constantly developing, putting forward new challenges that higher education must take into account.