Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Шахрайство в Інтернеті як один із видів шахрайства
(Аналітично-порівняльне право, 2024) Чекмарьова, Ірина Миколаївна; Chekmarova, Iryna
Стаття є дослідженням актуальних аспектів шахрайства в Інтернеті в умовах пандемії ко- ронавірусу та російсько-української війни. Зро¬стання використання Інтернету під час каран-тину та воєнного стану створює нові можливості для шахраїв, які використовують цю ситуацію для обдурювання людей. Емоційна нестабіль¬ність, фінансові проблеми та поширення дезін¬формації також сприяють зростанню шахрай¬ства в мережі. Стаття аналізує законодавчий підхід до боротьби з шахрайством в Україні та визначає особливості цього виду кримінально¬го правопорушення. Завдяки доступності Інтер- нету, шахраї швидко адаптували свої схеми до цифрового середовища, що робить користувачів мережі більш вразливими.
У статті досліджується різноманітність ме¬тодів та видів шахрайства в Інтернеті, зокрема фішинг, шахрайство в сфері криптовалют, со¬ціальна інженерія та інші схеми. Автори наво¬дять дані звіту «Data Breach and Incident Re¬sponse» (DBIR). Детально розглядаються такі методи, як фішинг, фармінг, шахрайство через соціальні мережі та електронну пошту, а також маніпуляції з ICO та криптоінвестиційними фон¬дами. Окрема увагу приділяється шахрайству в умовах війни, де згадується про збір коштів для військових, обманні схеми з родинними оголо¬шеннями та фейкові повідомлення про еваку¬ацію. Оцінюється рівень вразливості користу¬вачів, особливості географії та вікова категорія, яка найчастіше стає жертвами інтернет-шахрай- ства. В статті також розглядається аспект комп'ютерної техніки, мобільних пристроїв та інших засобів доступу до Інтернету, які вико¬ристовуються зловмисниками для здійснення шахрайських дій.
Автори наголошують на поширенні шахрайств в Інтернеті, де зловмисники намагаються зла-мати веб-сайти урядових організацій, банків або медіа з метою отримання конфіденційної ін-формації або поширення фейкових новин. Про¬понуються заходи для боротьби з цим явищем. Детально розглядаються різні види шахрайства в Інтернеті та методи їх запобігання, включаючи оновлення програмного забезпечення, встанов¬лення антивірусного програмного забезпечення, використання сильних паролів та двофакторної аутентифікації. Зазначається, що усвідомленість та відповідальний підхід до захисту в Інтернеті є ключем до запобігання шахрайству. Крім того, обговорюється кримінальна відповідальність за шахрайство в Україні та можливість посилення цієї відповідальності в умовах воєнного стану. The article investigates the current aspects of internet fraud in the context of the coronavirus pandemic and the Russian-Ukrainian war. The increased use of the Internet during quarantine and wartime creates new opportunities for scammers, who exploit this situation to deceive people. Emotional instability, financial problems, and the spread of misinformation also contribute to the growth of fraud online. The article analyzes the legislative approach to combating fraud in Ukraine and identifies the specifics of this type of criminal offense. Due to the accessibility of the Internet, scammers quickly adapt their schemes to the digital environment, making network users more vulnerable. The explores the diversity of methods and types of internet fraud, including phishing, cryptocurrency fraud, social engineering, and other schemes. The authors provide data from the «Data Breach and Incident Response» (DBIR) report. Methods such as phishing, farming, fraud through social media and email, as well as manipulations with ICOs and crypto investment funds, are examined in detail. Special attention is paid to fraud in wartime, mentioning fundraising for military purposes, deceptive schemes with family announcements, and fake evacuation messages. The level of vulnerability of users, geographical features, and the age category most often targeted by internet fraud are evaluated. The article also discusses the aspect of computer equipment, mobile devices, and other means of accessing the Internet used by criminals to carry out fraudulent activities. The authors emphasize the prevalence of internet fraud, where perpetrators attempt to hack websites of government organizations, banks, or media to obtain confidential information or spread fake news. Measures to combat this phenomenon are proposed. Various types of internet fraud and methods of prevention are examined in detail, including software updates, installation of antivirus software, use of strong passwords, and twofactor authentication. It is noted that awareness and a responsible approach to protection on the Internet are key to preventing fraud. Additionally, the criminal liability for fraud in Ukraine and the possibility of strengthening this liability in wartime are discussed.
Особливості звільнення від покарання особи, яка вчинила публічні заклики до вчинення терористичного акту
(Аналітично-порівняльне право, 2023) Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor; Чекмарьова, Ірина Миколаївна; Chekmarova, Iryna
Стаття є дослідженням особливостей звільнення від покарання особи, яка вчинила публічні заклики до вчинення терористичного акту. Зокрема було з’ясовано, що терористичний акт – це насильницька діяльність або насильство, яке вчиняється з метою викликати страх, паніку, створити загрозу життю, здоров’ю та безпеці людей або залякати, застосовуючи цивільне населення як живий щит або збройний засіб. Терористичні акти зазвичай спрямовані на досягнення політичних, релігійних, ідеологічних або соціальних цілей. Тероризм може бути здійснений окремими особами, групами або організаціями. Визначено, що терористичний акт є кримінально-караним діянням, відповідальність за яке передбачена ст. 258 КК України. Конкретизовано, що злочин, передбачений ст. 258–2 КК України «Публічні заклики до вчинення терористичного акту», вчинений у формі виготовлення чи зберігання матеріалів з закликами до вчинення терористичного акту, характеризується наявністю спеціальної мети, а саме – розповсюдження відповідних матеріалів у подальшому. Визначено, що відповідно до ст. 258–2 КК України встановлено відповідальність за публічні заклики до вчинення терористичного акту, які можуть каратись не тільки позбавленням волі, а й виправними роботами чи арештом. Узагальнено, що системний аналіз загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності, які передбачені статтями 45–49 КК України, дозволяє визначитися із застосуванням їх до осіб, які вчинили злочини терористичного характеру. Отже, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України) та звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК України) за наявності вказаних у цих нормах підстав можна застосувати до осіб, які вчинили втягнення у вчинення терористичного акту (ч. 1 ст. 258–1 КК України) та публічні заклики до вчинення терористичного акту (ст. 258–2 КК України). Отже, передбачення законодавчого компромісу щодо злочинів терористичного характеру є особливою формою кримінально-правового впливу. У сфері кримінально-правового регулювання спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів терористичного характеру ведуться наукові дискусії, в яких зріє то «раціональне зерно» наукових тверджень, що дозволяє реалізувати законодавчий компроміс щодо цих злочинів більш раціонально. The article is a study of the peculiarities of exemption from punishment for individuals who have made public calls to commit a terrorist act. Specifically, it was established that a terrorist act involves violent activities or violence carried out with the intention to instill fear, panic, threaten lives, health, and safety of people, or to intimidate by using civilians as human shields or armed means. Terrorist acts are usually aimed at achieving political, religious, ideological, or social goals and can be perpetrated by individuals, groups, or organizations. The criminal responsibility for committing a terrorist act is governed by Article 258 of the Criminal Code of Ukraine. Furthermore, the article specifies that the crime defined in Article 258–2 of the Criminal Code of Ukraine, «Public Calls to Commit a Terrorist Act,» is characterized by the special intent of disseminating materials inciting terrorist acts. According to Article 258–2 of the Criminal Code of Ukraine, those who make public calls to commit a terrorist act may face not only imprisonment but also corrective labor or arrest. The study concludes that a systemic analysis of general types of exemption from criminal liability, as provided in Articles 45–49 of the Criminal Code of Ukraine, allows for their application to individuals who have committed terrorist offenses. Thus, the provisions for exemption from criminal liability based on personal surety (Article 47 of the Criminal Code of Ukraine) and exemption due to a change in circumstances (Article 48 of the Criminal Code of Ukraine) can be applied to individuals who have been involved in committing a terrorist act (Part 1 of Article 258–1 of the Criminal Code of Ukraine) and those who have made public calls to commit a terrorist act (Article 258–2 of the Criminal Code of Ukraine). Consequently, legislative compromise regarding terrorist offenses represents a special form of criminal law impact. Within the realm of criminal law regulation of specific forms of exemption from criminal liability for committing terrorist offenses, there are ongoing scientific discussions, which discern the rational basis of scientific assertions, enabling a more rational implementation of legislative compromise concerning these crimes.
Напрями удосконалення нагляду за вагітними жінками і жінками, які мають дітей до семи років, звільненими від відбування покарання з випробуванням
(Міжнародний науковий журнал «Інтернаука», 2023) Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor; Чекмарьова, Ірина Миколаївна; Chekmarova, Iryna
У науковій статті досліджуються норми кримінальновиконавчого законодавства, щодо здійснення нагляду за звільненими від відбування покарання з випробуванням вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до семи років, досліджуються напрямки удосконалення здійснення такого виду діяльності. Доводиться, що положення статей 163-166 глави 26 Кримінальновиконавчого кодексу стосуються здійснення нагляду за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання в цілому, без врахування особливостей звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, особливості якого пов'язані серед іншого із станом вагітності засудженої жінки або наявності у неї дитини віком до семи років. Такі особливості жінок, до яких застосований даний вид звільнення від відбування покарання, обов’язково повинні бути враховані у чинному кримінально-виконавчому законодавстві у частині закріплення особливостей здійснення нагляду за їх поведінкою. Аргументується, що на теперішній момент, до глави 26 Кримінально-виконавчого кодексу України входять статті із 163-166, які передбачають порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, порядок обчислення іспитового терміну, відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. У жодній із статей, які зараз входять до глави 26 КВК України, не іде мова про здійснення контролю за особами, звільненими від відбування покарання, отже фактично зміст глави не узгоджується із назвою глави, Для усунення вищевказаного протиріччя, пропонуємо зміна назви глави 26 Кримінально-виконавчого кодексу. Доводиться, що доцільним є розширення переліку органів, які можуть залучатися для соціально-виховної роботи із засудженими та надання допомоги, звільненими від відбування покарання з випробуванням, приймаючи до уваги, що до такої категорії відносяться також вагітні жінки або жінки, які мають дітей віком до семи років, актуальним буде закріплення у цьому переліку також органів опіки та піклування, дитячих медичних закладів за місцем проживання звільненої. The scientific article examines the norms of criminal law enforcement, regarding the supervision of pregnant women and women who have children under the age of seven who have been released from serving a sentence on probation, and directions for improving the implementation of this type of activity are investigated. It is proved that the provisions of Articles 163-166 of Chapter 26 of the Criminal Executive Code refer to the supervision of the behavior of persons exempted from serving a sentence in general, without taking into account the specifics of the exemption from serving a sentence with probation for pregnant women and women who have children under the age of seven. the features of which are related, among other things, to the state of pregnancy of the convicted woman or the presence of a child under the age of seven. Such features of women, to whom this type of exemption from serving a sentence is applied, must be taken into account in the current criminal executive legislation in terms of establishing the features of supervision of their behavior. It is argued that at the present time, Chapter 26 of the Criminal Executive Code of Ukraine includes articles 163-166, which provide for the procedure for supervision of persons released from serving a sentence with probation, the procedure for calculating the probationary period, the responsibility of persons released from serving a sentence with trials. In none of the articles currently included in Chapter 26 of the Criminal Code of Ukraine, there is no mention of monitoring of persons released from serving a sentence, so in fact the content of the chapter does not agree with the title of the chapter. To eliminate the above contradiction, we propose changing the title of Chapter 26 Criminal executive code. It is proven that it is expedient to expand the list of bodies that can be involved in social-educational work with convicts and providing assistance to those released from serving a probationary sentence, taking into account that this category also includes pregnant women or women who have children under the age of seven years, it will be relevant to include in this list also guardianship and guardianship authorities, children's medical institutions at the place of residence of the released person.
Громадський контроль за процесом виконання – відбування покарань в Україні: поняття, сутність і зміст та шляхи удосконалення
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024) Погребна, Катерина Федорівна; Pohrebna, Kateryna; Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor; Колб, Олександр Григорович; Kolb, Oleksandr
У даній монографії з’ясовано зміст та сутність поняття громадського контролю за процесом виконання – відбування покарань в Україні, а також встановлені існуючі у зв’язку з цим проблеми теоретичного та практичного характеру та розроблені науково обґрунтовані шляхи їх усунення. Крім цього, у зазначеній роботі висвітлені питання, що стосуються змісту міжнародноправових актів з означеної тематики дослідження, та практики їх реалізації за кордоном.
Маргінальні угруповання в Україні як джерела суспільної небезпеки, посягань на національну безпеку та об’єкти кримінологічного запобігання
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2023) Агапова, Каріна Вікторівна; Ahapova, Karina; Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, Viktor; Колб, Олександр Григорович; Kolb, Oleksandr
У даній монографії з’ясовано сутність та зміст протиправної діяльності маргінальних молодіжних угруповань в Україні як джерел суспільної небезпеки, посягань на національну безпеку та об’єкт кримінологічного запобігання, здійснено їх кримінологічну характеристику та розроблені науково обґрунтовані заходи, спрямовані на запобігання кримінальним правопорушенням, які вчиняються даною категорією осіб.