Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Комерційно отримана розвідка (CSINT) у сучасній системі безпеки: можливості та виклики
(ОДУВС : Юридичний бюлетень, 2025) Меликов, Руслан Гюндуз-огли; Melykov, Ruslan; Мацько, Віта Андріївна; Matsko, Vita
Метою статті є комплексний науковий аналіз сутності, переваг, викликів та ети-ко-правових аспектів комерційно отриманої розвідки. У статті досліджується феномен комерційно отриманої розвідки (Commercially Sourced Intelligence, CSINT) як нового інструмента у сучасній системі національної та міжнародної безпеки. Автор аналізує природу та особливості CSINT у порівнянні з традиційними розвідувальними підходами, зокрема HUMINT та OSINT, акцентуючи увагу на її перевагах, викликах та ети-ко-правових дилемах. Визначено основні напрями розвитку CSINT: приватизація безпекового домену, асиметрія кіберсили, мультинаціональний характер комерційних постачальників даних та роль штучного інтелекту в аналізі великих інформаційних масивів. Окрему увагу приділено аналізу переваг CSINT для України в умовах повно-масштабної російсько-української війни. Наголошено, що доступ до високоякісних комерційних даних дозволяє компенсувати асиметрію розвідувальних можливостей, підвищити оперативність прийняття рішень та отримати доступ до передових технологій. Разом із тим розкрито ризики надмірної залежності від приватних компаній, проблеми верифікації даних, а також виклики для приватності та демократичного контролю. Зроблено висновок про необхідність розробки національних і міжнародних механізмів регулювання використання CSINT, що забезпечать баланс між безпековими інтересами держави та захистом прав людини. Дослідження демонструє, що CSINT є невід’ємним елементом сучасної безпеки, проте його ефективна інтеграція потребує чіткої правової та етичної рамки. У статті вказано, що у перспективі варто враховувати, що комерційна розвідка може стати каталізатором глибшої співпраці між державними структурами та приватним сектором, формуючи нову архітектуру глобальної безпеки. CSINT стає ключовим чинником формування нової безпекової парадигми.
The purpose of the article is a comprehensive scientific analysis of the essence, advantages, challenges, and ethical-legal aspects of commercially sourced intelligence. The article examines the phenomenon of Commercially Sourced Intelligence (CSINT) as a new tool in the modern system of national and international security. The author analyzes the nature and features of CSINT in comparison with traditional intelligence approaches, including HUMINT and OSINT, focusing on its advantages, challenges, and ethical-legal dilemmas. The main directions of CSINT development are identified: the privatization of the security domain, asymmetry of cyber power, the multinational nature of commercial data providers, and the role of artificial intelligence in analyzing large datasets. Particular attention is paid to the analysis of the advantages of CSINT for Ukraine in the context of the full-scale Russian-Ukrainian war. It is emphasized that access to high-quality commercial data allows compensating for asymmetries in intelligence capabilities, increasing the speed of decision-making, and gaining access to advanced technologies. At the same time, the risks of excessive dependence on private companies, problems with data verification, as well as challenges to privacy and democratic oversight are revealed. The conclusion is made that it is necessary to develop national and international mechanisms to regulate the use of CSINT, ensuring a balance between state security interests and the protection of human rights. The study demonstrates that CSINT is an integral element of modern security; however, its effective integration requires a clear legal and ethical framework. The article notes that in the future, it is important to consider that commercial intelligence could become a catalyst for deeper cooperation between state structures and the private sector, forming a new architecture of global security. CSINT is becoming a key factor in shaping a new security paradigm.
Множинне громадянство в констуційно-правовому вимірі: виклики глобалізації та захист національного суверенітету
(Правовий часопис Донбасу, 2025) Меликов, Руслан Гюндуз-огли; Melykov, Ruslan; Чорна, Марина Василівна; Chorna, Maryna
Стаття присвячена дослідженню проблеми множинного громадянства в контексті сучасних викликів глобалізації. Особлива увага приділяється аналізу конституційно-правових аспектів множинного громадянства та його впливу на національний суверенітет. Розглянуто правові основи, на які спираються держави в питаннях регулювання громадянства, а також виклики, з якими стикаються країни, що визнають множинне громадянство. Окремо розглянуто новітні зміни в українському законодавстві, пов’язані із цією темою, і можливі наслідки для національного суверенітету.
The article is devoted to a comprehensive study of the issue of multiple citizenship in the context of contemporary globalization processes, which present new challenges for states around the world, particularly Ukraine. Multiple citizenship is an important legal category that affects not only individual rights but also the principles of public administration and national security. The author analyzes the constitutional and legal aspects of multiple citizenship, focusing on the interconnection between citizens’ rights and the challenges arising from the existence of dual or multiple citizenships. The article provides a detailed analysis of how different countries approach the regulation of this issue, particularly through national laws, international agreements, and constitutional norms. The author compares the approaches of various states to the recognition of multiple citizenship and examines the potential problems arising from such approaches, especially in relation to national security and state sovereignty. One of the key aspects is how multiple citizenship can impact the state’s ability to control its citizens and maintain the stability of legal norms in the event of conflicts between the rights of different states.
Автономні системи озброєння та принцип розрізнення в міжнародному гуманітарному праві
(Право і суспільство, 2021) Меликов, Руслан Гюндуз-огли; Melykov, Ruslan
У статті висвітлюється проблематика застосування встановленого в міжнародному гуманітарному праві принципу розрізнення до автономних систем озброєнь. Відзначається, що автономні системи озброєнь набувають все більшого значення в міжнародних та неміжнародних збройних конфліктах, уже наявні повідомлення про вбивства ними людей. Поступ воєнної технології неможливо зупинити, проте його треба врегулювати та зробити так, щоби він відповідав приписам міжнародного гуманітарного права. У статті наголошується, що принцип розрізнення є одним із найдавніших та одним із найбільш укорінених звичаєвих принципів міжнародного гуманітарного права, що закріплений у Додаткових протоколах до Женевських конвенцій. Будь-яка система озброєння повинна відповідати цьому принципу. Серед фахівців склався консенсус, що застосування автономних систем озброєння може порушувати принцип розрізнення, було запропоновано декілька можливих поглядів на те, як принцип розрізнення має застосовуватися до автономних систем озброєння.
The article covers the issue of application of the principle of distinction established in international humanitarian law to autonomous weapons systems. It is noted that autonomous weapons systems are becoming increasingly important in international and non-international armed conflicts, and there are already reports of killings. The progress of military technology cannot be stopped, but it must be regulated and made to comply with the requirements of international humanitarian law. The article emphasizes that the principle of distinction is one of the oldest and one of the most ingrained customary principles of international humanitarian law, which is enshrined in the Additional Protocols to the Geneva Conventions. Any weapons system must comply with this principle. There was a consensus among experts that the use of autonomous weapons systems could violate the principle of distinction, and several possible views were suggested on how the principle of distinction should be applied to autonomous weapons systems.
Відповідальність держав за порушення МГП при застосуванні автономних систем озброєнь
(Юридичний науковий електронний журнал, 2022) Меликов, Руслан Гюндуз-огли; Melykov, Ruslan
Стаття присвячена аналізу актуальної проблеми відповідальності держав за порушення міжнародного гуманітарного права при застосуванні автономних систем озброєнь. Такі системи дедалі ширше використовуються в збройних конфліктах. В збройному конфлікті, в який втягнута Україна, вже застосовуються безпілотні літальні апарати, що розглядаються як «передтехнологія» автономних систем, і питання появи в цьому конфлікті повністю автономних систем озброєнь – це питання найближчого майбутнього. За відсутності спеціальних домовленостей про врегулювання правового статусу і особливостей застосування АСО в збройних конфліктах, слід виходити з тих можливостей, що відкриває чинне міжнародне гуманітарне право. Виникає необхідність дослідити такі можливості зокрема в аспекті відповідальності держав за порушенням міжнародного гуманітарного права при застосуванні АСО. Наведені міркування обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.
The article analyzes the problem of responsibility of states for violations of international humanitarian law in the use of autonomous weapons systems. Such systems are increasingly used in armed conflicts. The armed conflict in which Ukraine is involved already uses unmanned aerial vehicles, which are considered "pre-technology" of autonomous systems, and the question of the emergence of fully autonomous weapons systems in this conflict is a matter of the near future. In the absence of special agreements on the settlement of the legal status and peculiarities of the use of the ASO in armed conflict, it is necessary to proceed from the possibilities offered by the current international humanitarian law. There is a need to explore such possibilities, in particular in the aspect of the responsibility of states for violations of international humanitarian law in the application of ASO. These considerations determine the relevance of the chosen research topic.
Контекстуальні елементи у провадженнях щодо воєнних злочинів: предмет доказування SUI GENERIS
(Юридичний науковий електронний журнал, 2022) Гловюк, Ірина Василівна; Hloviuk, Iryna; Тетерятник, Ганна Костянтинівна; Teteriatnyk, Hanna
Стаття присвячена дослідженню питання ідентифікації правової природи контекстуальних елементів у аспекті доказування воєнних злочинів в умовах збройного конфлікту. Такі елементи детермінують правильну кваліфікацію діянь саме як воєнних, а не загальнокримінальних злочинів. Дослідження проблеми базується на тому, що в умовах повномасштабної війни росії з Україною наявність міжнародного збройного конфлікту є загальновідомим фактом. Тому на перший план доказування воєнних злочинів, вчинених з 24 лютого 2022, виходить саме встановлення зв’язку діяння та збройного конфлікту.
The article is devoted to the study of the issue of identification of contextual elements’ legal nature of in aspect of proving war crimes in the conditions of armed conflict. Such elements determine the correct classification of acts as war crimes, but not general criminal offenses. The study of the problem is based on the fact that in the context of a full-scale war between russia and Ukraine, the existence of an international armed conflict is a well-known fact. Therefore, the establishment of a connection between the act and the armed conflict comes to the forefront of proving war crimes committed since February 24, 2022.